Romans 11

Torna indietro

King James Bible	Біблія
¹ I say then, Hath God cast away his people? God forbid. For I also am an Israelite, of the seed of Abraham, of the tribe of Benjamin.	¹ Отож питаю: Чи не відкинув Бог народ свій? Ніколи в світі! Бо і я ізраїльтянин, з роду Авраама, з коліна Веніямина.
² God hath not cast away his people which he foreknew. Wot ye not what the scripture saith of Elias? how he maketh intercession to God against Israel, saying,	² Бог не відкинув свого народу, що його наперед вибрав. Чи ж ви не знаєте, що Письмо про Іллю говорить, коли він скаржиться до Бога на Ізраїля?
³ Lord, they have killed thy prophets, and digged down thine altars; and I am left alone, and they seek my life.	³ «Господи! Пророків твоїх повбивали і жертовники твої поруйнували, лишився тільки я один, і шукають душі моєї.»
⁴ But what saith the answer of God unto him? I have reserved to myself seven thousand men, who have not bowed the knee to the image of Baal.	⁴ І що ж йому відповідає віще слово Боже? «Зоставив я собі сім тисяч чоловік, що перед Ваалом коліна не схилили.»
⁵ Even so then at this present time also there is a remnant according to the election of grace.	⁵ Отак і нині є останок, вибраний за благодаттю.
⁶ And if by grace, then is it no more of works: otherwise grace is no more grace. But if it be of works, then is it no more grace: otherwise work is no more work.	⁶ Коли ж за благодаттю, то не за діла; інакше благодать не була б благодаттю.
⁷ What then? Israel hath not obtained that which he seeketh for; but the election hath obtained it, and the rest were blinded	⁷ Що ж? Чого Ізраїль шукав, того не осягнув, вибрані ж осягнули. А решта затверділи,
⁸ (According as it is written, God hath given them the spirit of slumber, eyes that they should not see, and ears that they should not hear;) unto this day.	⁸ як написано: «Бог дав їм аж по нинішній день дух приголомшення, очі, щоб не бачили, і вуха, щоб не чули.»
⁹ And David saith, Let their table be made a snare, and a trap, and a stumbling block, and a recompence unto them:	⁹ А Давид каже: Нехай їхній стіл сильцем їм буде, пасткою: їм на падіння та на заплату.
¹⁰ Let their eyes be darkened, that they may not see, and bow down their back alway.	¹⁰ Нехай їхні очі потемніють, щоб не бачили, а їхній хребет зігнеться назавжди.»
¹¹ I say then, Have they stumbled that they should fall? God forbid: but rather through their fall salvation is come unto the Gentiles, for to provoke them to jealousy.	¹¹ Отож питаю: Хіба вони спотикнулися, щоб упасти? Ні, зовсім ні! Але їхнє падіння стало для поган спасінням, щоб викликати їхню заздрість.
¹² Now if the fall of them be the riches of the world, and the diminishing of them the riches of the Gentiles; how much more their fulness?	¹² А коли їхнє падіння це багатство для світу і коли їхній занепад це для поган багатство, то скільки більше повнота їх?
¹³ For I speak to you Gentiles, inasmuch as I am the apostle of the Gentiles, I magnify mine office:	¹³ Я ж кажу вам, погани, — оскільки я апостол поган, то величатиму моє служіння, —
¹⁴ If by any means I may provoke to emulation them which are my flesh, and might save some of them.	¹⁴ надіючись, що, може, мені якось пощастить розбудити заздрість своїх, споріднених тілом і декого з них спасти.
¹⁵ For if the casting away of them be the reconciling of the world, what shall the receiving of them be, but life from the dead?	¹⁵ Бо коли їхнє відкинення — примирення для світу, то що буде їхнє прийняття, як не життя з мертвих?
¹⁶ For if the firstfruit be holy, the lump is also holy: and if the root be holy, so are the branches.	¹⁶ І коли первісток святий, то й тіло; і коли святий корінь, то святе й галуззя.
¹⁷ And if some of the branches be broken off, and thou, being a wild olive tree, wert graffed in among them, and with them partakest of the root and fatness of the olive tree;	¹⁷ Коли ж деякі з галузок відламалися, а ти, будучи дичкою оливною, защеплений був між них і став співучасником кореня та оливкового соку,
¹⁸ Boast not against the branches. But if thou boast, thou bearest not the root, but the root thee.	¹⁸ то не вихваляйся перед галуззям. А коли вихваляєшся, то знай, що не ти носиш корінь, а корінь тебе.
¹⁹ Thou wilt say then, The branches were broken off, that I might be graffed in.	¹⁹ Ти скажеш: «Гілля відчахнуто, щоб мене нащепити.»
²⁰ Well; because of unbelief they were broken off, and thou standest by faith. Be not highminded, but fear:	²⁰ Добре. Вони відламалися за невіру, а ти стоїш завдяки вірі. Тож не несися високо, а бійся!
²¹ For if God spared not the natural branches, take heed lest he also spare not thee.	²¹ Бо коли Бог не пощадив природного галуззя, то може й тебе не пощадити.
²² Behold therefore the goodness and severity of God: on them which fell, severity; but toward thee, goodness, if thou continue in his goodness: otherwise thou also shalt be cut off.	²² Тож май на увазі доброту і суворість Божу: на відпалих суворість, а на тебе доброта Божа, коли перебудеш у доброті; а коли ні, то й ти будеш відтятий.
²³ And they also, if they abide not still in unbelief, shall be graffed in: for God is able to graff them in again.	²³ Та й вони, як не зостануться в невірі, будуть прищеплені, бо Бог має силу їх знову прищепити.
²⁴ For if thou wert cut out of the olive tree which is wild by nature, and wert graffed contrary to nature into a good olive tree: how much more shall these, which be the natural branches, be graffed into their own olive tree?	²⁴ Бо коли ти, відтятий від дикої з природи оливки, проти природи був прищеплений до доброї оливки, то скільки більше ті, що за природою будуть защеплені на власній оливці?
²⁵ For I would not, brethren, that ye should be ignorant of this mystery, lest ye should be wise in your own conceits; that blindness in part is happened to Israel, until the fulness of the Gentiles be come in.	²⁵ Не хочу бо, брати, щоб ви не відали цієї тайни — щоб не були самі в собі велемудрі, — що засліплення спало частинно на Ізраїля, поки не ввійдуть погани повнотою;
²⁶ And so all Israel shall be saved: as it is written, There shall come out of Sion the Deliverer, and shall turn away ungodliness from Jacob:	²⁶ і так увесь Ізраїль спасеться, як написано: «Прийде з Сіону Визволитель, відверне від Якова безбожність.
²⁷ For this is my covenant unto them, when I shall take away their sins.	²⁷ Такий буде завіт мій з ними, як відпущу гріхи їхні.»
²⁸ As concerning the gospel, they are enemies for your sakes: but as touching the election, they are beloved for the fathers' sakes.	²⁸ З огляду на Євангелію, вони через вас вороги; а з огляду на вибір Божий, вони улюблені заради батьків,
²⁹ For the gifts and calling of God are without repentance.	²⁹ бо дари Божі і покликання незмінні.
³⁰ For as ye in times past have not believed God, yet have now obtained mercy through their unbelief:	³⁰ Як ви колись були неслухняні Богові, а тепер помилувані через їхній непослух,
³¹ Even so have these also now not believed, that through your mercy they also may obtain mercy.	³¹ так і вони тепер, через милосердя, якого ви зазнали, стали неслухняні, щоб і вони тепер зазнали милосердя.
³² For God hath concluded them all in unbelief, that he might have mercy upon all.	³² Бо Бог замкнув усіх у непослух, щоб усіх помилувати.
³³ O the depth of the riches both of the wisdom and knowledge of God! how unsearchable are his judgments, and his ways past finding out!	³³ О глибино багатства, мудрости і знання Божого! Які незбагненні його постанови і недослідимі його дороги!
³⁴ For who hath known the mind of the Lord? or who hath been his counseller?	³⁴ Хто бо коли зрозумів думку Господню? Хто був його дорадником?
³⁵ Or who hath first given to him, and it shall be recompensed unto him again?	³⁵ Або хто дав йому наперед, щоб воно знову було йому віддане?
³⁶ For of him, and through him, and to him, are all things: to whom be glory for ever. Amen.	³⁶ Все бо від нього, через нього і для нього. Йому слава навіки. Амінь.

Old Testament

New Testament

Cambia Bibbia

Confronta con un'altra Bibbia

Versetti esaminati