Ecclesiastes/Qohelet 1

King James Bible	Біблія
¹ The words of the Preacher, the son of David, king in Jerusalem.	¹ Слова Когелета, Давидового сина, царя в Єрусалимі.
² Vanity of vanities, saith the Preacher, vanity of vanities; all is vanity.	² Марнота марнот, каже Когелет, марнота марнот — геть усе марнота.
³ What profit hath a man of all his labour which he taketh under the sun?	³ Що за користь людині з усіх її трудів, які вона завдає собі під сонцем?
⁴ One generation passeth away, and another generation cometh: but the earth abideth for ever.	⁴ Рід відходить і рід приходить, земля ж перебуває повіки.
⁵ The sun also ariseth, and the sun goeth down, and hasteth to his place where he arose.	⁵ Так само і сонце сходить, і сонце заходить і поспішає до свого місця, де має сходити.
⁶ The wind goeth toward the south, and turneth about unto the north; it whirleth about continually, and the wind returneth again according to his circuits.	⁶ Вітер віє на південь, і звертає на північ: знай крутиться та й крутиться, повіваючи, та й знов повертається до своїх кругобігів.
⁷ All the rivers run into the sea; yet the sea is not full; unto the place from whence the rivers come, thither they return again.	⁷ Усі ріки течуть у море, та море не наповнюється. До місця, звідки течуть ріки, туди вони повертаються знову.
⁸ All things are full of labour; man cannot utter it: the eye is not satisfied with seeing, nor the ear filled with hearing.	⁸ Усякі речі втомлюють людину, а чому — ніхто не каже. Око не насититься баченим, вухо не наповниться слуханим.
⁹ The thing that hath been, it is that which shall be; and that which is done is that which shall be done: and there is no new thing under the sun.	⁹ Те, що було, є те саме, що буде; те, що зробилось, є те саме, що зробиться. Нема нічого нового під сонцем.
¹⁰ Is there any thing whereof it may be said, See, this is new? it hath been already of old time, which was before us.	¹⁰ Як є щось, про що кажуть: «Глянь: ось нове!» — то воно вже давно було у віках, які були перед нами.
¹¹ There is no remembrance of former things; neither shall there be any remembrance of things that are to come with those that shall come after.	¹¹ Немає згадки про минулих, та й про тих, що будуть потім, — не згадають про них ті, що прийдуть опісля.
¹² I the Preacher was king over Israel in Jerusalem.	¹² Я, Когелет, був царем над Ізраїлем в Єрусалимі.
¹³ And I gave my heart to seek and search out by wisdom concerning all things that are done under heaven: this sore travail hath God given to the sons of man to be exercised therewith.	¹³ Віддався я всім серцем розслідуванням та мудрим вивідуванням усього, що під сонцем. Це ж невдячне заняття, що Бог дав людям, щоб вони клопоталися.
¹⁴ I have seen all the works that are done under the sun; and, behold, all is vanity and vexation of spirit.	¹⁴ Я бачив усе, що діється під сонцем, і що ж? Усе марнота й гонитва за вітром.
¹⁵ That which is crooked cannot be made straight: and that which is wanting cannot be numbered.	¹⁵ Криве не може стати прямим, і того, що бракує, не можна полічити.
¹⁶ I communed with mine own heart, saying, Lo, I am come to great estate, and have gotten more wisdom than all they that have been before me in Jerusalem: yea, my heart had great experience of wisdom and knowledge.	¹⁶ Подумав я у серці: ось я придбав собі велику і глибоку мудрість, понад усіх, що були передо мною над Єрусалимом, і серце моє дознало велемудрости й знання.
¹⁷ And I gave my heart to know wisdom, and to know madness and folly: I perceived that this also is vexation of spirit.	¹⁷ Я віддався моїм серцем, щоб спізнати мудрість, спізнати глупоту і безумство, і я довідався, що й це гонитва за вітром,
¹⁸ For in much wisdom is much grief: and he that increaseth knowledge increaseth sorrow.	¹⁸ бо у великій мудрості — велика журба, хто додає знання, додає страждання.