| 1 רוחי חבלה ימי נזעכו קברים לי | 1 «Мій дух розбитий, | дні мої погасли, | для мене залишається лише могила. |
| 2 אם לא התלים עמדי ובהמרותם תלן עיני | 2 Чи не став я посміховиськом? | Чи не в гіркоті ночують мої очі? |
| 3 שימה נא ערבני עמך מי הוא לידי יתקע | 3 О, поручися за мене сам перед собою! | Бо хто б ручився за мене? |
| 4 כי לבם צפנת משכל על כן לא תרמם | 4 Та ти позбавив розуму їхнє серце, | тому й не піднесеш їх угору. |
| 5 לחלק יגיד רעים ועיני בניו תכלנה | 5 Вони призначають здобич друзям, | тоді як очі власних дітей меркнуть. |
| 6 והצגני למשל עמים ותפת לפנים אהיה | 6 Ти зробив мене притчею народу, | мені плюють у вічі. |
| 7 ותכה מכעש עיני ויצרי כצל כלם | 7 В очах моїх від смутку потемніло, | і мої члени, наче тінь, виснажуються. |
| 8 ישמו ישרים על זאת ונקי על חנף יתערר | 8 Дивуються над оцим праведні люди, | і невинний обурюється на безбожника. |
| 9 ויאחז צדיק דרכו וטהר ידים יסיף אמץ | 9 Та праведник тримається путі своєї | і чистий руками ще більш набирає духу. |
| 10 ואולם כלם תשבו ובאו נא ולא אמצא בכם חכם | 10 Вернітеся ж, усі ви, приступіте; | може, бодай одного мудрого знайду між вами! |
| 11 ימי עברו זמתי נתקו מורשי לבבי | 11 Дні мої відпливли, думки мої розбиті! | Зідхання мого серця |
| 12 לילה ליום ישימו אור קרוב מפני חשך | 12 з ночі день роблять, | і супроти темряви світло близько. |
| 13 אם אקוה שאול ביתי בחשך רפדתי יצועי | 13 Чи можу сподіватись? Шеол — моя домівка! | У темряві стелю я собі постіль. |
| 14 לשחת קראתי אבי אתה אמי ואחתי לרמה | 14 Кричу до гробу: Ти мій батько! | А до хробака: Моя сестра й моя мати! |
| 15 ואיה אפו תקותי ותקותי מי ישורנה | 15 Де ж тут моя надія? | І щастя моє. — хто його бачив? |
| 16 בדי שאל תרדנה אם יחד על עפר נחת | 16 Зійдуть у Шеол зо мною? | коли зануримося разом у порох?» |