Лука 16

Біблія	Miqra 'al pi ha-Mesorah
1 І сказав (Ісус) до учнів «Був один чоловік багатий і мав він управителя, якого обвинувачували, що марнує його добра.	1 וַיֹּאמֶר גַּם אֶל־תַּלְמִידָיו אִישׁ עָשִׁיר הָיָה וְלוֹ פָקִיד עַל־בֵּיתוֹ וַיַּלְשִׁינֻהוּ אֵלָיו בְּאָמְרָם כִּי־מְפַזֵּר הוּא אֶת־קִנְיָנֶיךָ
2 Покликав він його та й каже Що я про тебе чую Дай звіт про твоє управління, бо ти не можеш більше рядити.	2 וַיִּקְרָא אֹתוֹ וַיֹּאמֶר אֵלָיו מַה־זֹּאת שָׁמַעְתִּי עָלֶיךָ תֵּן חֶשְׁבּוֹן פְּקִידוּתְךָ כִּי לֹא תוּכַל לִהְיוֹת עוֹד פָּקִיד
3 І почав управитель міркувати Що мені робити, бож пан мій в мене відбирає управління Копати землю Сил не маю. Просити Соромлюся.	3 וַיֹּאמֶר הַפָּקִיד בְּלִבּוֹ מָה אֶעֱשֶׂה כִּי־יִקַּח אֲדֹנִי מִמֶּנִּי אֶת־הַפְּקִידוּת לַעֲדֹר לֹא־אוּכַל וְלִשְׁאֹל עַל־הַפְּתָחִים אֲנִי בוֹשׁ
4 Знаю, що зроблю щоб, коли буду скинутий з управління, прийняли мене до себе.	4 יָדַעְתִּי מָה אֶעֱשֶׂה לְמַעַן יַאַסְפוּנִי אֶל־בָּתֵּיהֶם בְּעֵת אוּסַר מִפְּקִידוּתִי
5 Покликав він одного по однім довжників свого пана й до першого промовив Скільки ти винен панові моєму	5 וַיִּקְרָא אֶל־כָּל־אִישׁ אֲשֶׁר־נָשָׁה בָהֶם אֲדֹנָיו וַיִּשְׁאַל אֶת־הָרִאשׁוֹן כַּמָּה אַתָּה חַיָּב לַאדֹנִי
6 Сто мір оливи, — відповів той. А він сказав до нього Візьми твою розписку та сядь і напиши швидко п’ятдесят.	6 וַיֹּאמֶר מְאַת בַּתֵּי שָׁמֶן וַיֹּאמֶר אֵלָיו קַח אֶת־שְׁטָרְךָ וּמַהֵר שֵׁב וְכָתַבְתָּ חֲמִשִּׁים
7 Потім до другого промовив А ти скільки то винен — Сто корців пшениці, відповів той. — Візьми твою розписку, напиши вісімдесят.	7 וְאֶל־אַחֵר אָמַר כַּמָּה אַתָּה חַיָּב וַיֹּאמֶר מְאַת כֹּר חִטִּים וַיֹּאמֶר קַח אֶת־שְׁטָרְךָ וּכְתֹב שְׁמֹנִים
8 І похвалив пан нечесного управителя за те, що той вчинив мудро, бо діти цього світу мудріші, в їхньому роді, від дітей світла.	8 וַיְשַׁבַּח הָאָדוֹן אֶת־פְּקִיד הָעַוְלָה עַל־אֲשֶׁר הֶעֱרִים לַעֲשׂוֹת כִּי בְנֵי הָעוֹלָם הַזֶּה עֲרוּמִים הֵם בְּדוֹרָם מִבְּנֵי הָאוֹר
9 І я кажу вам Придбайте собі друзів мамоною неправою, щоб коли її не стане, вас прийняли в намети вічні.	9 וְגַם־אֲנִי אֹמֵר לָכֶם עֲשֹוּ לָכֶם אֹהֲבִים בִּמְמוֹן הָעַוְלָה לְמַעַן בְּעֵת כְּלֹתוֹ יַאַסְפוּ אֶתְכֶם אֶל־מִשְׁכְּנוֹת עוֹלָם
10 Хто вірний у найменшім, той і в великому вірний; а хто нечесний у найменшім, той і в великому нечесний.	10 הַנֶּאֱמָן בִּמְעַט מִזְעָר נֶאֱמָן גַּם־בְּהַרְבֵּה וְהַמְעַוֵּל בִּמְעַט מִזְעָר מְעַוֵּל גַּם־בְּהַרְבֵּה
11 Коли ви, отже, з неправними грішми не були вірні, то хто довірить вам добро правдиве	11 לָכֵן אִם־בִּמְמוֹן הָעַוְלָה לֹא הֱיִיתֶם נֶאֱמָנִים אֵת הָאֲמִתִּי מִי יַפְקִיד בְּיֶדְכֶם
12 І коли ви в чужім добрі не були вірні, хто вам дасть ваше	12 וְאִם־בַּדָּבָר אֲשֶׁר לַאֲחֵרִים לֹא הֱיִיתֶם נֶאֱמָנִים אֵת אֲשֶׁר לָכֶם מִי יִתֵּן לָכֶם
13 Жадний слуга не може двом панам служити, бо він або одного зненавидить, а другого полюбить, або буде триматися одного, а другим понехтує. Не можете служити Богові й мамоні.»	13 אֵין עֶבֶד אֲשֶׁר יוּכַל לַעֲבֹד שְׁנֵי אֲדֹנִים כִּי יִשְׂנָא אֶת־הָאֶחָד וְיֶאֱהַב אֶת־הָאַחֵר אוֹ יִדְבַּק בָּאֶחָד וְאֶת־הָאַחֵר יִבְזֶה לֹא תוּכְלוּ עֲבֹד אֶת־הָאֱלֹהִים וְאֵת הַמָּמוֹן
14 Чули все це фарисеї, які любили гроші, і насміхалися з нього.	14 וַיִּשְׁמְעוּ כָל־זֹאת גַּם־הַפְּרוּשִׁים אֲשֶׁר הֵם אֹהֲבֵי כָסֶף וַיִּלְעֲגוּ לוֹ
15 А він до них промовив «Ви видаєте себе за праведних перед людьми, але Бог знає серця ваші; бо що в людей високе — осоружне Богові.	15 וַיֹּאמֶר אֲלֵיהֶם אַתֶּם הֵם הַמִּצְטַדְּקִים לִפְנֵי הָאָדָם וֵאלֹהִים יוֹדֵעַ אֶת־לְבַבְכֶם כִּי הַגָּבֹהַּ בָּאָדָם תּוֹעֵבָה הוּא לִפְנֵי הָאֱלֹהִים
16 Закон і пророки були до Йоана; відтоді благовіститься Царство Боже, і кожен з трудом увіходить до нього.	16 הַתּוֹרָה וְהַנְּבִיאִים עַד־יוֹחָנָן וּמִן־אָז וָהָלְאָה בְּשׂוֹרַת מַלְכוּת הָאֱלֹהִים וְכָל־אִישׁ בְּחָזְקָה יָבוֹא בָהּ
17 Легше минутися небу й землі, ніж одній рисці пропасти з закону.	17 אֲבָל נָקֵל כִּי יַעַבְרוּ הַשָּׁמַיִם וְהָאָרֶץ מֵאֲשֶׁר יִפֹּל קוֹץ אֶחָד מִן־הַתּוֹרָה
18 Кожний, хто відпускає свою жінку й одружується з іншою, чинить перелюб; і той, хто одружується з розведеною з чоловіком, чинить перелюб.	18 כָּל־אִישׁ הַמְשַׁלֵּחַ אֶת־אִשְׁתּוֹ וְלֹקֵחַ אַחֶרֶת נֹאֵף הוּא וְכָל־הַלֹּקֵחַ אֶת־הַגְּרוּשָׁה מֵאִישָׁהּ נֹאֵף הוּא
19 Був один чоловік багатий, що одягавсь у кармазин та вісон та бенкетував щодня розкішне.	19 אִישׁ עָשִׁיר הָיָה וְהוּא לָבוּשׁ אַרְגָּמָן וָשֵׁשׁ וַיִּתְעַנֵּג וַיִּשְׂמַח יוֹם יוֹם
20 Убогий же якийсь, на ім’я Лазар, лежав у нього при воротях, увесь струпами вкритий;	20 וְאִישׁ אֶבְיוֹן וּשְׁמוֹ לַעְזָר מֻשְׁכָּב פֶּתַח שַׁעַר בֵּיתוֹ וְהוּא מָלֵא אֲבַעְבֻּעוֹת
21 він бажав насититися тим, що падало в багатого зо столу; ба навіть пси приходили й лизали рани його.	21 וַיִּתְאַו לִשְׂבֹּעַ מִן־הַפֵּרוּרִים הַנֹּפְלִים מֵעַל שֻׁלְחַן הֶעָשִׁיר וְגַם־הַכְּלָבִים בָּאוּ וַיָּלֹקּוּ אֲבַעְבֻּעוֹתָיו
22 Та сталося, що помер убогий, і ангели занесли його на лоно Авраама. Помер також багатий, і його поховали.	22 וַיְהִי כַּאֲשֶׁר מֵת הָאֶבְיוֹן וַיּוּבַל עַל־יְדֵי הַמַּלְאָכִים אֶל־חֵיק אַבְרָהָם וַיָּמָת גַּם־הֶעָשִׁיר וַיִּקָּבֵר
23 В аді, терплячи тяжкі муки, зняв він очі й побачив здалека Авраама та Лазаря на його лоні,	23 וּבִהְיוֹתוֹ בְּמַכְאֹבוֹת בִּשְׁאוֹל וַיִּשָּׂא אֶת־עֵינָיו וַיַּרְא אֶת־אַבְרָהָם מֵרָחוֹק וְאֶת־לַעְזָר בְּחֵיקוֹ
24 і він закричав уголос Отче Аврааме, змилуйся надо мною і пошли Лазаря, нехай умочить у воду кінець пальця свого й прохолодить язик мій, бо я мучуся в полум’ї цім.	24 וַיִּצְעַק וַיֹּאמֶר אָבִי אַבְרָהָם חָנֵּנִי וּשְׁלַח־נָא אֶת־לַעְזָר וְיִטְבֹּל אֶת־קְצֵה אֶצְבָּעוֹ בַּמַּיִם לְמַעַן קָרֵר אֶת־לְשׁוֹנִי כִּי עֻנֵּיתִי בַּמּוֹקֵד הַזֶּה
25 Авраам же промовив Згадай, мій сину, що ти одержав твої блага за життя свого, так само, як і Лазар свої лиха. Отже, тепер він тішиться тут, а ти мучишся.	25 וַיֹּאמֶר אַבְרָהָם בְּנִי זְכֹר כִּי־לָקַחְתָּ טוּבְךָ בְּחַיֶּיךָ וְגַם לַעְזָר לָקַח אֶת־הָרָעוֹת וְעַתָּה הוּא יְנֻחַם וְאַתָּה תִּצְטָעָר
26 А крім того всього між нами й вами вирита велика пропасть, тож ті, що хотіли б перейти звідси до вас, не можуть; ані звідти до нас не переходять.	26 וּמִלְּבַד כָּל־זֹאת שׁוּחָה גְדוֹלָה מַפְסֶקֶת בֵּינֵינוּ וּבֵינֵיכֶם לְבִלְתִּי יוּכְלוּ עֲבוֹר הַחֲפֵצִים לָלֶכֶת מִפֹּה אֲלֵיכֶם וּלְבִלְתִּי יַעַבְרוּ מִשָּׁם אֵלֵינוּ
27 Отче, сказав багатий, благаю ж тебе, пошли його в дім батька мого;	27 וַיֹּאמֶר אִם־כֵּן אָבִי שֹׁאֵל אֲנִי מֵאִתְּךָ כִּי־תִשְׁלַח אֹתוֹ אֶל־בֵּית אָבִי
28 я маю п’ять братів, нехай він їм скаже, щоб і вони також не прийшли в це місце муки.	28 כִּי יֶשׁ־לִי חֲמִשָּׁה אַחִים לְמַעַן יָעִיד בָּהֶם פֶּן־יָבֹאוּ גַם־הֵם אֶל־מְקוֹם הַמַּעֲצֵבָה הַזֶּה
29 Авраам мовив Мають Мойсея і пророків; нехай їх слухають.	29 וַיֹּאמֶר אַבְרָהָם יֵשׁ לָהֶם משֶׁה וְהַנְּבִיאִים אֲלֵיהֶם יִשְׁמָעוּן
30 Той відповів Ні, отче Аврааме, але коли до них прийде хто з мертвих, вони покаються.	30 וַיֹּאמֶר לֹא־כֵן אָבִי אַבְרָהָם אַךְ אִם־יֵלֵךְ אֲלֵיהֶם אֶחָד מִן־הַמֵּתִים אָז יָשׁוּבוּ
31 А той відозвавсь до нього Як вони не слухають Мойсея і пророків, то навіть коли хто воскресне з мертвих, не повірять.»	31 וַיֹּאמֶר אֵלָיו אִם־לֹא יִשְׁמְעוּ אֶל־משֶׁה וְאֶל־הַנְּבִיאִים גַּם כִּי־יָקוּם אֶחָד מִן־הַמֵּתִים לֹא יַאֲמִינוּ