Лука 15
Libro non riconosciuto. Prova con un'abbreviazione valida (es. Gen, Es, Gv, Sal).
Versetti esaminati
| Біблія | Библия Синодальный перевод |
|---|---|
| 1 Усі митарі й грішники приходили до нього, щоб його почути. | 1 Приближались к Нему все мытари и грешники слушать Его. |
| 2 А фарисеї з книжниками нарікали «Цей грішників приймає і їсть разом з ними.» | 2 Фарисеи же и книжники роптали, говоря: Он принимает грешников и ест с ними. |
| 3 Тоді Ісус сказав до них цю притчу | 3 Но Он сказал им следующую притчу: |
| 4 «Котрий з вас чоловік, мавши сотню овець і одну з них загубивши, не зоставить дев’ятдесят дев’ять у пустелі та не піде шукати загублену, поки її не знайде | 4 кто из вас, имея сто овец и потеряв одну из них, не оставит девяноста девяти в пустыне и не пойдет за пропавшею, пока не найдет ее? |
| 5 А, знайшовши, кладе її собі, радіючи, на плечі | 5 А найдя, возьмет ее на плечи свои с радостью |
| 6 й, повернувшися додому, скликає друзів та сусідів і до них каже Радійте зо мною, бо я знайшов овечку, що була загубилась. | 6 и, придя домой, созовет друзей и соседей и скажет им: порадуйтесь со мною: я нашел мою пропавшую овцу. |
| 7 Отак, кажу вам, що на небі буде більша радість над одним грішником, що кається, ніж над дев’ятдесят дев’ятьма праведниками, що їм не треба покаяння. | 7 Сказываю вам, что так на небесах более радости будет об одном грешнике кающемся, нежели о девяноста девяти праведниках, не имеющих нужды в покаянии. |
| 8 Або котра жінка, маючи десять драхм, і як одну загубила, не засвітить світла, не замітатиме своєї хати й не шукатиме її старанно, поки не знайде | 8 Или какая женщина, имея десять драхм, если потеряет одну драхму, не зажжет свечи и не станет мести комнату и искать тщательно, пока не найдет, |
| 9 А, знайшовши, скличе подруг і сусідок і їм каже Радійте зо мною, бо я знайшла ту драхму, що була загубила. | 9 а найдя, созовет подруг и соседок и скажет: порадуйтесь со мною: я нашла потерянную драхму. |
| 10 Отак, кажу вам, буває між ангелами Божими радість над одним грішником, що кається.» | 10 Так, говорю вам, бывает радость у Ангелов Божиих и об одном грешнике кающемся. |
| 11 Він сказав далі «В одного чоловіка було два сини. | 11 Еще сказал: у некоторого человека было два сына; |
| 12 Молодший з них сказав батькові Тату, дай мені ту частину маєтку, що мені припадає. І батько розділив між ними свій маєток. | 12 и сказал младший из них отцу: отче! дай мне следующую [мне] часть имения. И [отец] разделил им имение. |
| 13 Кілька днів потім, молодший, зібравши все, подавсь у край далекий і там розтратив свій маєток, живши розпусно. | 13 По прошествии немногих дней младший сын, собрав всё, пошел в дальнюю сторону и там расточил имение свое, живя распутно. |
| 14 І от як він усе прогайнував, настав великий голод у тім краю, і він почав бідувати. | 14 Когда же он прожил всё, настал великий голод в той стране, и он начал нуждаться; |
| 15 Пішов він і найнявся до одного з мешканців того краю, і той послав його на своє поле пасти свині. | 15 и пошел, пристал к одному из жителей страны той, а тот послал его на поля свои пасти свиней; |
| 16 І він бажав би був наповнити живіт світ стручками, що їх їли свині, та й тих ніхто не давав йому. | 16 и он рад был наполнить чрево свое рожками, которые ели свиньи, но никто не давал ему. |
| 17 Опам’ятавшись, він сказав до себе Скільки то наймитів у мого батька мають подостатком хліба, а я тут з голоду конаю. | 17 Придя же в себя, сказал: сколько наемников у отца моего избыточествуют хлебом, а я умираю от голода; |
| 18 Встану та й піду до батька мого і скажу йому Отче, я прогрішився проти неба й проти тебе! | 18 встану, пойду к отцу моему и скажу ему: отче! я согрешил против неба и пред тобою |
| 19 Я недостойний більше зватися твоїм сином. Прийми мене як одного з твоїх наймитів. | 19 и уже недостоин называться сыном твоим; прими меня в число наемников твоих. |
| 20 І встав він і пішов до батька свого. І як він був іще далеко, побачив його батько його й, змилосердившись, побіг, на шию йому кинувся і поцілував його. | 20 Встал и пошел к отцу своему. И когда он был еще далеко, увидел его отец его и сжалился; и, побежав, пал ему на шею и целовал его. |
| 21 Тут син сказав до нього Отче, я прогрішився проти неба й проти тебе. Я недостойний більше зватись твоїм сином. | 21 Сын же сказал ему: отче! я согрешил против неба и пред тобою и уже недостоин называться сыном твоим. |
| 22 А батько кликнув до слуг своїх Притьмом принесіть найкращу одіж, одягніть його, дайте йому на руку перстень і сандалі на ноги. | 22 А отец сказал рабам своим: принесите лучшую одежду и оденьте его, и дайте перстень на руку его и обувь на ноги; |
| 23 Та приведіть годоване теля і заріжте, і їжмо, веселімся, | 23 и приведите откормленного теленка, и заколите; станем есть и веселиться! |
| 24 бо цей мій син був мертвий, і ожив, пропав був, і знайшовся. І вони заходились веселитися. | 24 ибо этот сын мой был мертв и ожил, пропадал и нашелся. И начали веселиться. |
| 25 А старший його син був у полі; коли ж він, повертаючись, наблизився до дому, почув музику й танці. | 25 Старший же сын его был на поле; и возвращаясь, когда приблизился к дому, услышал пение и ликование; |
| 26 Покликав він одного із слуг і спитав, що воно таке було б. | 26 и, призвав одного из слуг, спросил: что это такое? |
| 27 Той же сказав йому Брат твій повернувся, і твій батько зарізав годоване теля, бо знайшов його живим-здоровим. | 27 Он сказал ему: брат твой пришел, и отец твой заколол откормленного теленка, потому что принял его здоровым. |
| 28 Розгнівався той і не хотів увійти. І вийшов тоді батько й почав його просити. | 28 Он осердился и не хотел войти. Отец же его, выйдя, звал его. |
| 29 А той озвався до батька Ось стільки років служу тобі й ніколи не переступив ні однієї заповіді твоєї, і ти не дав мені ніколи козеняти, щоб з друзями моїми повеселитись. | 29 Но он сказал в ответ отцу: вот, я столько лет служу тебе и никогда не преступал приказания твоего, но ты никогда не дал мне и козлёнка, чтобы мне повеселиться с друзьями моими; |
| 30 Коли повернувся цей син твій, що проїв твій маєток з блудницями, ти зарізав для нього годоване теля. | 30 а когда этот сын твой, расточивший имение своё с блудницами, пришел, ты заколол для него откормленного теленка. |
| 31 Батько ж сказав до нього Ти завжди при мені, дитино, і все моє — твоє. | 31 Он же сказал ему: сын мой! ты всегда со мною, и всё мое твое, |
| 32 А веселитись і радіти треба було, бо оцей брат твій був мертвий і ожив, пропав був і знайшовся.» | 32 а о том надобно было радоваться и веселиться, что брат твой сей был мертв и ожил, пропадал и нашелся. |