Матей 5
Libro non riconosciuto. Prova con un'abbreviazione valida (es. Gen, Es, Gv, Sal).
Versetti esaminati
| Біблія | Stuttgartensia - Delitzsch |
|---|---|
| 1 Побачивши ж народ, зійшов на гору. І коли він сів, підійшли до нього його учні; | 1 וַיְהִי כִרְאוֹתוֹ אֶת־הֲמוֹן הָעָם וַיַּעַל הָהָרָה וַיֵּשֶׁב שָׁם וַיִּגְּשׁוּ אֵלָיו תַּלְמִידָיו |
| 2 а він, відкривши уста, почав навчати їх: | 2 וַיִּפְתַּח אֶת־פִּיהוּ וַיְלַמֵּד אוֹתָם לֵאמֹר |
| 3 «Блаженні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне. | 3 אַשְׁרֵי עֲנִיֵּי רוּחַ כִּי לָהֶם מַלְכוּת הַשָּׁמָיִם |
| 4 Блаженні тихі, бо вони успадкують землю. | 4 אַשְׁרֵי הָאֲבֵלִים כִּי־הֵם יְנֻחָמוּ |
| 5 Блаженні засмучені, бо будуть утішені. | 5 אַשְׁרֵי הָעֲנָוִים כִּי־הֵמָּה יִירְשׁוּ הָאָרֶץ |
| 6 Блаженні голодні та спраглі справедливости, бо вони наситяться. | 6 אַשְׁרֵי הָרְעֵבִים וְהַצְּמֵאִים לַצְּדָקָה כִּי־הֵם יִשְׂבָּעוּ |
| 7 Блаженні милосердні, бо вони зазнають милосердя. | 7 אַשְׁרֵי הָרַחֲמָנִים כִּי־הֵם יְרֻחָמוּ |
| 8 Блаженні чисті серцем, бо вони побачать Бога. | 8 אַשְׁרֵי בָּרֵי לֵבָב כִּי־הֵם יֶחֱזוּ אֶת־הָאֱלֹהִים |
| 9 Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться. | 9 אַשְׁרֵי רֹדְפֵי שָׁלוֹם כִּי־בְנֵי אֱלֹהִים יִקָּרֵאוּ |
| 10 Блаженні переслідувані за правду, бо їхнє Царство Небесне. | 10 אַשְׁרֵי הַנִּרְדָּפִים עַל־דְּבַר הַצְּדָקָה כִּי לָהֶם מַלְכוּת הַשָּׁמָיִם |
| 11 Блаженні ви, коли вас будуть зневажати, гонити та виговорювати всяке лихо на вас, обмовляючи мене ради. | 11 אַשְׁרֵיכֶם אִם־יְחָרְפוּ וְיִרְדְּפוּ אֶתְכֶם וִידַבְּרוּ בְשֶׁקֶר עֲלֵיכֶם כָּל־רָע בַּעֲבוּרִי |
| 12 Радійте й веселіться, бо нагорода ваша велика на небі; так бо переслідували пророків, які були перед вами. | 12 שִׂמְחוּ וְגִילוּ כִּי שְׂכַרְכֶם רַב בַּשָּׁמָיִם כִּי־כֵן רָדְפוּ אֶת־הַנְּבִיאִים אֲשֶׁר הָיוּ לִפְנֵיכֶם |
| 13 Ви — сіль землі. Коли ж сіль звітріє, чим її солоною зробити? Ні на що не придатна більше, хіба — викинути її геть, щоб топтали люди. | 13 אַתֶּם מֶלַח הָאָרֶץ וְאִם־הַמֶּלַח הָיָה תָפֵל בַּמֶּה יָמְלָח הֵן לֹא־יִצְלַח עוֹד לַכֹּל כִּי אִם־לְהַשְׁלִיךְ חוּצָה וְהָיָה מִרְמָס לִבְנֵי אָדָם |
| 14 Ви — світло світу. Не може сховатись місто, що лежить на верху гори. | 14 אַתֶּם אוֹר הָעוֹלָם עִיר ישֶׁבֶת עַל־הָהָר לֹא תוּכַל לְהִסָּתֵר |
| 15 І не запалюють світла та й не ставлять його під посудиною, лише на свічник, і воно світить усім у хаті. | 15 גַּם אֵין מַדְלִיקִים נֵר וְשָׂמִים אוֹתוֹ תַּחַת הָאֵיפָה כִּי אִם־עַל־הַמְּנוֹרָה וְיָאֵר לְכָל־אַנְשֵׁי הַבָּיִת |
| 16 Так нехай світить перед людьми ваше світло, щоб вони, бачивши ваші добрі вчинки, прославляли вашого Отця, що на небі. | 16 כֵּן יָאֵר אוֹרְכֶם לִפְנֵי בְּנֵי הָאָדָם לְמַעַן יִרְאוּ מַעֲשֵׂיכֶם הַטּוֹבִים וְשִׁבְּחוּ אֶת־אֲבִיכֶם שֶׁבַּשָּׁמָיִם |
| 17 Не думайте, що я прийшов усунути закон чи пророків: я прийшов їх не усунути, а доповнити. | 17 אַל־תַּחְשְׁבוּ כִּי בָאתִי לְהָפֵר אֶת־הַתּוֹרָה אוֹ אֶת־דִּבְרֵי הַנְּבִיאִים לֹא בָאתִי לְהָפֵר כִּי אִם־לְמַלֹּאת |
| 18 Істинно бо кажу вам: Доки перейде небо й земля, ні одна йота, ні одна риска з закону не перейде, поки все не здійсниться. | 18 כִּי אָמֵן אֹמֵר אֲנִי לָכֶם עַד כִּי־יַעַבְרוּ הַשָּׁמַיִם וְהָאָרֶץ לֹא תַעֲבֹר יוֹד אַחַת אוֹ־קוֹץ אֶחָד מִן־הַתּוֹרָה עַד אֲשֶׁר יֵעָשֶׂה הַכֹּל |
| 19 Хто, отже, порушить одну з оцих найменших заповідей і навчить інших так робити, той буде найменшим у Небеснім Царстві. А хто виконає їх і навчить, той буде великим у Небеснім Царстві. | 19 לָכֵן מִי אֲשֶׁר יָפֵר אַחַת מִן־הַמִּצְוֺת הַקְּטַנּוֹת הָאֵלֶּה וְכֵן יְלַמֵּד אֶת־בְּנֵי הָאָדָם קָטוֹן יִקָּרֵא בְּמַלְכוּת הַשָּׁמָיִם וַאֲשֶׁר יַעֲשֶׂה וִילַמֵּד אוֹתָן הוּא גָּדוֹל יִקָּרֵא בְּמַלְכוּת הַשָּׁמָיִם |
| 20 Кажу бо вам, що коли ви своєю праведністю не перевищите книжників та фарисеїв, не ввійдете в Царство Небесне. | 20 כִּי אֲנִי אֹמֵר לָכֶם אִם לֹא־תִרְבֶּה צִדְקַתְכֶם מִצִּדְקַת הַסּוֹפְרִים וְהַפְּרוּשִׁים לֹא תָבֹאוּ אֶל־מַלְכוּת הַשָּׁמָיִם |
| 21 Ви чули, що було сказано давнім: Не вбивай; і коли хтось уб’є, той підпаде судові. | 21 שְׁמַעְתֶּם כִּי נֶאֱמַר לַקַּדְמוֹנִים לֹא תִרְצָח וַאֲשֶׁר יִרְצַח מְחֻיָּב הוּא לְבֵית דִּין |
| 22 А я кажу вам, що кожний, хто гнівається на брата свого, підпаде судові. Хто ж скаже братові: Нікчема! — той підпаде Верховному Судові. А хто скаже: Дурень! — той підпаде під вогонь пекельний. | 22 אֲבָל אֲנִי אֹמֵר לָכֶם כָּל־אֲשֶׁר יִקְצֹף עַל־אָחִיו חִנָּם מְחֻיָּב הוּא לְבֵית דִּין וַאֲשֶׁר יֹאמַר אֶל־אָחִיו רֵקָא מְחֻיָּב הוּא לְסַנְהֶדְרִין וַאֲשֶׁר יֹאמַר אַתָּה הַנָּבָל מְחֻיָּב לְאֵשׁ גֵּיהִנֹּם |
| 23 Коли, отже, приносиш на жертовник дар твій і там згадаєш, що твій брат має щось на тебе, | 23 לָכֵן אִם־תַּקְרִיב קָרְבָּנְךָ אֶל־הַמִּזְבֵּחַ וְשָׁם תִּזְכֹּר כִּי־יֵשׁ לְאָחִיךָ דָּבָר עָלֶיךָ |
| 24 зостав там перед жертовником твій дар; піди, помирись перше з твоїм братом і тоді прийдеш і принесеш дар твій. | 24 עָזוֹב תַּעֲזֹב שָׁם אֶת־קָרְבָּנְךָ לִפְנֵי הַמִּזְבֵּחַ וְקַדֵּם לָלֶכֶת לְכַפֵּר פְּנֵי אָחִיךָ וְאַחֲרֵי כֵן בּוֹא הַקְרֵב אֶת־קָרְבָּנֶךָ |
| 25 Мирися з твоїм противником швидко, коли ти ще з ним у дорозі, щоб противник часом не віддав тебе судді, а суддя возному, щоб тебе не вкинули в темницю. | 25 מַהֵר הִתְרַצֵּה לְאִישׁ רִיבְךָ בְּעוֹדְךָ בַדֶּרֶךְ אִתּוֹ פֶּן־יַסְגִּיר אֹתְךָ אִישׁ רִיבְךָ אֶל־הַשֹּׁפֵט וְהַשֹּׁפֵט יַסְגִּירְךָ לַשּׁוֹטֵר וְהָשְׁלַכְתָּ אֶל־בֵּית הַכֶּלֶא |
| 26 Істинно кажу тобі: Не вийдеш звідти, доки не заплатиш останнього шага. | 26 אָמֵן אֹמֵר אֲנִי לָךְ לֹא תֵצֵא מִשָּׁם עַד אֲשֶׁר שִׁלַּמְתָּ אֶת־הַפְּרוּטָה הָאַחֲרוֹנָה |
| 27 Ви чули, що було сказано: Не чини перелюбу. | 27 שְׁמַעְתֶּם כִּי נֶאֱמַר לַקַּדְמוֹנִים לֹא תִנְאָף |
| 28 А я кажу вам, що кожний, хто дивиться на жінку з пожаданням, той вже вчинив перелюб з нею в своїм серці. | 28 אֲבָל אֲנִי אֹמֵר לָכֶם כָּל־אֲשֶׁר יַבִּיט בְּאִשָּׁה לַחְמֹד אוֹתָהּ נָאֹף נְאָפָהּ בְּלִבּוֹ |
| 29 І коли твоє праве око тебе спокушає, вирви його й кинь геть від себе: ліпше тобі, щоб один твій член загинув, аніж щоб усе твоє тіло вкинуто в пекло. | 29 וְאִם תַּכְשִׁילְךָ עֵין יְמִינְךָ נַקֵּר אוֹתָהּ וְהַשְׁלֵךְ מִמֶּךָּ כִּי טוֹב לְךָ אֲשֶׁר יֹאבַד אֶחָד מֵאֵבָרֶיךָ מֵרֶדֶת כָּל־גּוּפְךָ אֶל־גֵּיהִנֹּם |
| 30 І коли твоя правиця тебе спокушає, відітни її і кинь геть від себе: ліпше тобі, щоб один твій член загинув, аніж щоб усе твоє тіло пішло в пекло. | 30 וְאִם־יָדְךָ הַיְמָנִית תַּכְשִׁילְךָ קַצֵּץ אוֹתָהּ וְהַשְׁלֵךְ מִמֶּךָּ כִּי טוֹב לְךָ אֲשֶׁר יֹאבַד אֶחָד מֵאֵבָרֶיךָ מֵרֶדֶת כָּל־גּוּפְךָ אֶל־גֵּיהִנֹּם |
| 31 Сказано теж: Хто відпускає свою жінку, хай дасть їй лист розвідний. | 31 וְנֶאֱמַר אִישׁ אֲשֶׁר יְשַׁלַּח אֶת־אִשְׁתּוֹ וְנָתַן לָהּ סֵפֶר כְּרִיתוּת |
| 32 А я кажу вам: Хто відпускає свою жінку, — хіба у випадку розпусти, — той робить з неї перелюбку; і хто взяв би розведену, чинить перелюб. | 32 אֲבָל אֲנִי אֹמֵר לָכֶם הַמְשַׁלֵּחַ אֶת־אִשְׁתּוֹ בִּלְתִּי עַל־דְּבַר זְנוּת עֹשֶׂה אֹתָהּ נֹאָפֶת וְהַלֹּקֵחַ אֶת־הַגְּרוּשָׁה לוֹ לְאִשָּׁה נֹאֵף הוּא |
| 33 Ви чули теж, що було сказано давнім: Не клянись неправдиво, і виконаєш твої клятви Господеві. | 33 עוֹד שְׁמַעְתֶּם כִּי נֶאֱמַר לַקַּדְמוֹנִים לֹא תִשָּׁבַע לַשָּׁקֶר וְשַׁלֵּם לַיהוָֹה שְׁבֻעוֹתֶיךָ |
| 34 А я кажу вам не клястися зовсім: ні небом, бо це престол Бога; | 34 אֲבָל אֲנִי אֹמֵר לָכֶם לֹא תִשָּׁבְעוּ כָּל־שְׁבוּעָה לֹא בַשָּׁמַיִם כִּי־כִסֵּא אֱלֹהִים הֵמָּה |
| 35 ні землею, бо це підніжок стіп його; ні Єрусалимом, бо це місто великого царя. | 35 וְלֹא בָאָרֶץ כִּי־הֲדוֹם רַגְלָיו הִיא וְלֹא בִירוּשָׁלַיִם כִּי־הִיא קִרְיַת מֶלֶךְ רָב |
| 36 Та й головою твоєю теж не клянися, бо не можеш ані одного волоска зробити білим або чорним. | 36 אַף בְּרֹאשְׁךָ אַל־תִּשָּׁבֵעַ כִּי־אֵין בִּיכָלְתְּךָ לַהֲפֹךְ שֵׂעָר אֶחָד לְלָבָן אוֹ לְשָׁחֹר |
| 37 Хай буде ваше слово: Так, так; Ні, ні, — а що більше цього, те від лихого. | 37 אַךְ־יְהִי דְבַרְכֶם הֵן הֵן לֹא לֹא וְהַיּוֹתֵר מֵאֵלֶּה מִן־הָרָע הוּא |
| 38 Ви чули, що було сказано: Око за око, зуб за зуб. | 38 שְׁמַעְתֶּם כִּי נֶאֱמַר עַיִן תַּחַת עַיִן שֵׁן תַּחַת שֵׁן |
| 39 А я кажу вам: Не противтеся злому. Хто вдарить тебе в праву щоку, оберни до нього й другу. | 39 אֲבָל אֲנִי אֹמֵר לָכֶם אַל־תִּתְקוֹמְמוּ לָרָע אַךְ הַמַּכֶּה אוֹתְךָ עַל־הַלְּחִי הַיְמָנִית הַטֵּה־לוֹ גַּם אֶת־הָאַחֶרֶת |
| 40 Хто хоче позиватися з тобою і взяти з тебе одежу, лиши йому і плащ. | 40 וַאֲשֶׁר יַחְפֹּץ לָרִיב עִמְּךָ וְלָקַחַת אֶת־כֻּתָּנְתֶּךָ תֶּן־לוֹ גַּם אֶת־הַמְּעִיל |
| 41 І хто тебе силуватиме йти милю, іди з ним дві. | 41 וְהָאוֹנֵס אוֹתְךָ לָלֶכֶת עִמּוֹ דֶּרֶךְ מִיל לֵךְ אִתּוֹ שְׁנָיִם |
| 42 Дай тому, хто в тебе просить, а хто хоче позичити в тебе, не відвертайся. | 42 הַשֹּׁאֵל מֵאִתְּךָ תֶּן־לוֹ וְהַבָּא לִלְוֺת מִמְּךָ אַל־תָּשֵׁב פָּנָיו |
| 43 Ви чули, що було сказано: Люби ближнього свого й ненавидь ворога свого. | 43 שְׁמַעְתֶּם כִּי נֶאֱמַר וְאָהַבְתָּ לְרֵעֲךָ וְשָׂנֵאתָ אֶת־אֹיְבֶךָ |
| 44 А я кажу вам: Любіть ворогів ваших і моліться за тих, що гонять вас; | 44 אֲבָל אֲנִי אֹמֵר לָכֶם אֶהֱבוּ אֶת־אֹיְבֵיכֶם בָּרְכוּ אֶת־מְקַלְלֵיכֶם הֵיטִיבוּ לְשׂנְאֵיכֶם וְהִתְפַּלְלוּ בְּעַד מַכְאִיבֵיכֶם וְרֹדְפֵיכֶם |
| 45 таким чином станете синами Отця вашого, що на небі, який велить своєму сонцю сходити на злих і на добрих і посилає дощ на праведних і неправедних. | 45 לְמַעַן תִּהְיוּ בָנִים לַאֲבִיכֶם שֶׁבַּשָּׁמָיִם אֲשֶׁר הוּא מַזְרִיחַ שִׁמְשׁוֹ לָרָעִים וְלַטּוֹבִים וּמַמְטִיר עַל־הַצַּדִּיקִים וְגַם עַל־הָרְשָׁעִים |
| 46 Бо коли ви любите тих, що вас люблять, то яка вам за це нагорода? Хіба не те саме й митарі роблять? | 46 כִּי אִם־תְּאֵהֲבוּ אֶת־אֹהֲבֵיכֶם מַה־הוּא שְׂכַרְכֶם הֲלֹא גַם־הַמֹּכְסִים יַעֲשֹוּ־זֹאת |
| 47 І коли ви вітаєте лише братів ваших, що надзвичайного чините? Хіба не те саме й погани роблять? | 47 וְאִם־תִּשְׁאֲלוּ לִשְׁלוֹם אֲחֵיכֶם בִּלְבָד מַה־יִּתְרוֹן לָכֶם הֲלֹא גַם־הַמֹּכְסִים יַעֲשֹוּ־זֹאת |
| 48 Тож будьте досконалі, як Отець ваш небесний досконалий.» | 48 לָכֵן הֱיוּ שְׁלֵמִים כַּאֲשֶׁר אֲבִיכֶם שֶׁבַּשָּׁמַיִם שָׁלֵם הוּא |