Матей 12

Біблія	VULGATA
1 Того часу Ісус проходив ланами в суботу. Учні ж його, зголоднілі, заходилися рвати колосся і їсти.	1 In illo tempore abiit Jesus per sata sabbato : discipuli autem ejus esurientes cœperunt vellere spicas, et manducare.
2 Побачили це фарисеї і кажуть до нього: «Он твої учні роблять те, чого не можна робити в суботу».	2 Pharisæi autem videntes, dixerunt ei : Ecce discipuli tui faciunt quod non licet facere sabbatis.
3 Він відповів їм: «Хіба ви не читали, що зробив Давид, як зголоднів був він і ті, що були з ним?	3 At ille dixit eis : Non legistis quid fecerit David, quando esuriit, et qui cum eo erant :
4 Як ото він увійшов у дім Божий і спожив хліби покладання, яких, за винятком самих священиків, не можна було їсти ні йому, ні тим, що з ним були,	4 quomodo intravit in domum Dei, et panes propositionis comedit, quos non licebat ei edere, neque his qui cum eo erant, nisi solis sacerdotibus ?
5 Або хіба ви не читали в законі, як священики в суботу порушують у храмі суботу й провини не мають?	5 aut non legistis in lege quia sabbatis sacerdotes in templo sabbatum violant, et sine crimine sunt ?
6 Я ж: кажу вам, що тут більше, ніж храм.	6 Dico autem vobis, quia templo major est hic.
7 Якби ви зрозуміли, що значить: Я милосердя хочу, а не жертви, — ви б безвинних не осудили.	7 Si autem sciretis, quid est : Misericordiam volo, et non sacrificium : numquam condemnassetis innocentes :
8 Бо Син Чоловічий — Господь і суботи.»	8 dominus enim est Filius hominis etiam sabbati.
9 Звідти пішов Ісус в їхню синагогу.	9 Et cum inde transisset, venit in synagogam eorum.
10 А був там чоловік з сухою рукою. І вони питають його: «Чи можна зціляти в суботу?», — щоб його обвинуватити.	10 Et ecce homo manum habens aridam, et interrogabant eum, dicentes : Si licet sabbatis curare ? ut accusarent eum.
11 Він же до них каже: «Чи є якийсь між вами, що, мавши одну вівцю, не візьме її і не витягне, коли вона впаде в суботу в яму?	11 Ipse autem dixit illis : Quis erit ex vobis homo, qui habeat ovem unam, et si ceciderit hæc sabbatis in foveam, nonne tenebit et levabit eam ?
12 А скільки ж: чоловік над вівцю вартісніший! Тим то й в суботу можна добро чинити.»	12 Quanto magis melior est homo ove ? itaque licet sabbatis benefacere.
13 Тоді сказав до чоловіка: «Простягни твою руку!» Простягнув той, і вона стала здорова, як і друга.	13 Tunc ait homini : Extende manum tuam. Et extendit, et restituta est sanitati sicut altera.
14 А фарисеї вийшли звідти й радили на нього раду, щоб його погубити.	14 Exeuntes autem pharisæi, consilium faciebant adversus eum, quomodo perderent eum.
15 Довідавшись про це, Ісус пішов геть звідси. Слідом за ним пішла сила народу: він оздоровив їх усіх,	15 Jesus autem sciens recessit inde : et secuti sunt eum multi, et curavit eos omnes :
16 але суворо наказав їм його не виявляти,	16 et præcepit eis ne manifestum eum facerent.
17 щоб збулося сказане Ісаєю пророком:	17 Ut adimpleretur quod dictum est per Isaiam prophetam, dicentem :
18 «Ось мій слуга, якого я вибрав, улюблений мій, що його душа моя собі вподобала. Я покладу на нього духа мого, і він звіщатиме поганам правосуддя.	18 Ecce puer meus, quem elegi, dilectus meus, in quo bene complacuit animæ meæ. Ponam spiritum meum super eum, et judicium gentibus nuntiabit.
19 Він не буде ні змагатися, ні кричати і голосу його ніхто не буде чути на майданах.	19 Non contendet, neque clamabit, neque audiet aliquis in plateis vocem ejus :
20 Він очеретини надломаної не доломить і гнота тліючого не загасить, аж поки не доведе право до перемоги.	20 arundinem quassatam non confringet, et linum fumigans non extinguet, donec ejiciat ad victoriam judicium :
21 На його ім’я будуть надіятися погани.»	21 et in nomine ejus gentes sperabunt.
22 Тоді приведено до нього біснуватого, сліпого та німого, і він зцілив його, так що німий і розмовляв і бачив.	22 Tunc oblatus est ei dæmonium habens, cæcus, et mutus, et curavit eum ita ut loqueretur, et videret.
23 І здивувалися всі люди й говорили: «Чи не є часом цей син Давида?»	23 Et stupebant omnes turbæ, et dicebant : Numquid hic est filius David ?
24 А фарисеї, почувши це сказали: «Отой не інакше виганяє бісів, як тільки Велзевулом, князем бісівським.»	24 Pharisæi autem audientes, dixerunt : Hic non ejicit dæmones nisi in Beelzebub principe dæmoniorum.
25 Знаючи думки їхні, Ісус сказав їм: «Кожне царство, розділене в собі, запустіє, і кожне місто чи дім, розділені в собі самому, не встояться.	25 Jesus autem sciens cogitationes eorum, dixit eis : Omne regnum divisum contra se desolabitur : et omnis civitas vel domus divisa contra se, non stabit.
26 І коли сатана сатану виганяє, то він розділений у собі самому; як же тоді вдержиться його царство?	26 Et si Satanas Satanam ejicit, adversus se divisus est : quomodo ergo stabit regnum ejus ?
27 І коли я Велзевулом виганяю бісів, то сини ваші ким виганяють? Тому то вони будуть вашими суддями.	27 Et si ego in Beelzebub ejicio dæmones, filii vestri in quo ejiciunt ? ideo ipsi judices vestri erunt.
28 Коли ж я Духом Божим виганяю бісів, то прибуло до вас Царство Боже.	28 Si autem ego in Spiritu Dei ejicio dæmones, igitur pervenit in vos regnum Dei.
29 Або як може хтось увійти в дім сильного й пограбувати його майно, якщо він перше не зв’яже сильного й аж тоді дім його розграбує?	29 Aut quomodo potest quisquam intrare in domum fortis, et vasa ejus diripere, nisi prius alligaverit fortem ? et tunc domum illius diripiet.
30 Хто не зо мною, той проти мене, і хто зо мною не збирає, той розкидає.	30 Qui non est mecum, contra me est ; et qui non congregat mecum, spargit.
31 Тому кажу вам: Усякий гріх, усяка хула проститься людям; але хула на Духа не проститься.	31 Ideo dico vobis : Omne peccatum et blasphemia remittetur hominibus, Spiritus autem blasphemia non remittetur.
32 І коли хтось каже слово проти Сина Чоловічого, йому проститься. Коли ж хтось скаже проти Святого Духа, йому не проститься ні в цьому світі, ні на тому.	32 Et quicumque dixerit verbum contra Filium hominis, remittetur ei : qui autem dixerit contra Spiritum Sanctum, non remittetur ei, neque in hoc sæculo, neque in futuro.
33 Виплекайте дерево добре, то й плід його добрий; а посадіть дерево погане, то й плід його поганий. Бо дерево пізнається з плоду.	33 Aut facite arborem bonam, et fructum ejus bonum : aut facite arborem malam, et fructum ejus malum : siquidem ex fructu arbor agnoscitur.
34 Гадюче поріддя, як можете ви говорити слова добрі, злі бувши? З повноти бо серця уста промовляють.	34 Progenies viperarum, quomodo potestis bona loqui, cum sitis mali ? ex abundantia enim cordis os loquitur.
35 Добра людина з доброго скарбу добро виносить, лиха ж з лихого скарбу лихе виносить.	35 Bonus homo de bono thesauro profert bona : et malus homo de malo thesauro profert mala.
36 Кажу бо вам: За кожне пусте слово, яке скажуть люди, — дадуть відповідь судного дня за нього.	36 Dico autem vobis quoniam omne verbum otiosum, quod locuti fuerint homines, reddent rationem de eo in die judicii.
37 Бо за словами твоїми будеш виправданий і за словами твоїми будеш засуджений.»	37 Ex verbis enim tuis justificaberis et ex verbis tuis condemnaberis.
38 Тоді деякі з книжників та фарисеїв озвались до нього: «Учителю, ми хочемо побачити якийсь знак від тебе.»	38 Tunc responderunt ei quidam de scribis et pharisæis, dicentes : Magister, volumus a te signum videre.
39 А він у відповідь сказав їм: «Лукаве поріддя і перелюбне вимагає знаку, та знаку не буде йому дано, як тільки знак пророка Йони.	39 Qui respondens ait illis : Generatio mala et adultera signum quærit : et signum non dabitur ei, nisi signum Jonæ prophetæ.
40 Як Йона був у нутрі кита три дні й три ночі, так буде Син Чоловічий у лоні землі три дні й три ночі.	40 Sicut enim fuit Jonas in ventre ceti tribus diebus, et tribus noctibus, sic erit Filius hominis in corde terræ tribus diebus et tribus noctibus.
41 Люди ніневійські стануть на суді з цим родом і його засудять, бо вони покаялися на проповідь Йони, а тут є — більше, ніж Йона!	41 Viri Ninivitæ surgent in judicio cum generatione ista, et condemnabunt eam : quia pœnitentiam egerunt in prædicatione Jonæ, et ecce plus quam Jonas hic.
42 Цариця півдня стане на суді з цим поріддям і його засудить, бо вона прибула з кінця світу, щоб побачити мудрість Соломона, а тут є — більше від Соломона!	42 Regina austri surget in judicio cum generatione ista, et condemnabit eam : quia venit a finibus terræ audire sapientiam Salomonis, et ecce plus quam Salomon hic.
43 А коли дух нечистий вийде з чоловіка, то блукає по місцях безводних, шукаючи спочинку, та не знаходить.	43 Cum autem immundus spiritus exierit ab homine, ambulat per loca arida, quærens requiem, et non invenit.
44 Тоді промовляє: Повернусь у дім свій, звідки я вийшов. Приходить і знаходить його порожнім, заметеним та прибраним.	44 Tunc dicit : Revertar in domum meam, unde exivi. Et veniens invenit eam vacantem, scopis mundatam, et ornatam.
45 Тоді він іде, бере з собою сім інших духів, гірших від себе, і вони входять і оселюються там, і останнє того чоловіка буде гірше, ніж перше. Так буде й з цим лукавим поріддям.»	45 Tunc vadit, et assumit septem alios spiritus secum nequiores se, et intrantes habitant ibi : et fiunt novissima hominis illius pejora prioribus. Sic erit et generationi huic pessimæ.
46 Коли він промовляв ще до народу, то його мати та брати стояли надворі, бажаючи з ним говорити.	46 Adhuc eo loquente ad turbas, ecce mater ejus et fratres stabant foris, quærentes loqui ei.
47 Каже один до нього: «Он твоя мати і твої брати стоять надворі, бажаючи говорити з тобою.»	47 Dixit autem ei quidam : Ecce mater tua, et fratres tui foris stant quærentes te.
48 Тоді він відповів тому, що говорив до нього: «Хто моя мати і хто брати мої?»	48 At ipse respondens dicenti sibi, ait : Quæ est mater mea, et qui sunt fratres mei ?
49 Вказавши ж рукою на своїх учнів, мовив: «Ось моя мати і брати мої!	49 Et extendens manum in discipulos suos, dixit : Ecce mater mea, et fratres mei.
50 Бо хто чинить волю мого Отця, що на небі, той мій брат, сестра і мати.»	50 Quicumque enim fecerit voluntatem Patris mei, qui in cælis est, ipse meus frater, et soror, et mater est.