Єзекиїл 9

Біблія	Revised Standard Version Catholic Edition
1 Тоді він скрикнув грімким голосом мені у вуха: «Наближайтеся, бичі міста, кожен зо знаряддям руйнування у руці!»	1 Then he cried in my ears with a loud voice, saying, "Draw near, you executioners of the city, each with his destroying weapon in his hand."
2 І ось прийшло шестеро мужів від верхніх воріт, що на півночі, кожен із знаряддям убивства в руці. Посеред них був один, одягнений у льняну одежу, з писарським приладом при боці. Увійшли вони й поставали коло мідяного жертовника.	2 And lo, six men came from the direction of the upper gate, which faces north, every man with his weapon for slaughter in his hand, and with them was a man clothed in linen, with a writing case at his side. And they went in and stood beside the bronze altar.
3 Слава Бога Ізраїля піднялася з-над того херувима, на якім була, до порога дому. І він прикликав того, що був одягнений у льняну одежу і що при боці в нього був писарський прилад.	3 Now the glory of the God of Israel had gone up from the cherubim on which it rested to the threshold of the house; and he called to the man clothed in linen, who had the writing case at his side.
4 І сказав йому Господь: «Пройди посеред міста, посеред Єрусалиму, та й поклади знак на чолі в людей, що зідхають і сумують із-за всіх гидот, що діються посеред нього.»	4 And the LORD said to him, "Go through the city, through Jerusalem, and put a mark upon the foreheads of the men who sigh and groan over all the abominations that are committed in it."
5 А другим він сказав — так, що я чув: «Ідіте позад нього містом і бийте; нехай не жалує ваше око, не майте милосердя;	5 And to the others he said in my hearing, "Pass through the city after him, and smite; your eye shall not spare, and you shall show no pity;
6 старого і хлопця, дівицю, малечу й жіноцтво вбивайте на смерть; а з тих же, що мають на собі знак, не руште нікого. Та починайте від моєї святині.» І почали вони від старших мужів, що були перед храмом.	6 slay old men outright, young men and maidens, little children and women, but touch no one upon whom is the mark. And begin at my sanctuary." So they began with the elders who were before the house.
7 Він сказав до них: «Оскверніть храм. Закидайте дворища трупом, а потім вийдете.» І вони вийшли і вбивали по місті.	7 Then he said to them, "Defile the house, and fill the courts with the slain. Go forth." So they went forth, and smote in the city.
8 Як вони били, зоставсь я один, упав на лице й закричав: «Ой Господи Боже! Невже ти вигубиш увесь останок Ізраїля, виливаючи твій гнів на Єрусалим?»	8 And while they were smiting, and I was left alone, I fell upon my face, and cried, "Ah Lord GOD! wilt thou destroy all that remains of Israel in the outpouring of thy wrath upon Jerusalem?"
9 А він мені сказав: «Безбожність дому Ізраїля та Юди велика, вельми велика; країна повна крови, а місто повне насильства, бо вони кажуть: Покинув Господь країну, Господь не бачить.	9 Then he said to me, "The guilt of the house of Israel and Judah is exceedingly great; the land is full of blood, and the city full of injustice; for they say, 'The LORD has forsaken the land, and the LORD does not see.'
10 Оце ж і моє око не пощадить, і я не помилую. Оберну їхні вчинки на їхню ж голову.»	10 As for me, my eye will not spare, nor will I have pity, but I will requite their deeds upon their heads."
11 І ось тут чоловік, одягнений у льняну одіж, у якого при боці писарський прилад, звітував, кажучи: «Я зробив так, як ти мені наказав був.»	11 And lo, the man clothed in linen, with the writing case at his side, brought back word, saying, "I have done as thou didst command me."