Єзекиїл 24
Libro non riconosciuto. Prova con un'abbreviazione valida (es. Gen, Es, Gv, Sal).
Versetti esaminati
| Біблія | Peshitta ܦܫܝܼܛܬܵܐ |
|---|---|
| 1 Дев’ятого року, десятого місяця, десятого дня місяця надійшло до мене таке слово Господнє: | 1 ܘܗܘܐ ܥܠܝ ܦܬܓܡܗ ܕܡܪܝܐ ܒܫܢܬܐ ܬܫܝܥܝܬܐ ܒܥܣܪܬܐ ܒܝܪܚܐ ܕܥܣܪܐ ܠܡܐܡܪ |
| 2 «Сину чоловічий, запиши собі сьогоднішнє число дня, бо цього дня цар вавилонський обляг Єрусалим. | 2 ܒܪ ܐܢܫܐ ܟܬܘܒ ܠܟ ܫܡܗ ܕܝܘܡܐ ܗܢܐ ܕܣ̇ܡܟ ܡܠܟܐ ܕܒܒܠ ܠܐܘܪܫܠܡ ܒܗ ܒܝܘܡܐ ܗܢܐ |
| 3 Скажи бунтівливому домові притчу й промов до нього: Так говорить Господь Бог: Постав казан, постав та налий води до нього. | 3 ܘܐܡܬܠ ܡܬܠܐ ܥܠ ܒܝܬܐ ܡܡܪܡܪܢܐ ܘܐܡܪ ܠܗܘܢ ܗܟܢܐ ܐܡ̇ܪ ܡܪܐ ܡܪ̈ܘܬܐ ܬܦܝ ܩܕܣܐ ܘܣܘܟ ܒܗ ܡ̈ܝܐ |
| 4 Поклади туди шматки м’яса, всілякі щонайліпші кусні, стегно й лопатку. Наповни його найдобірнішими кістками. | 4 ܘܐܪܡܐ ܒܗ ܢܩܣ̈ܐ ܕܛܒܝ̈ܢ ܘܫܡܝܢ̈ܝܢ ܟܬܦܐ ܕܫܡܝܛ ܓܪܡܗ̇ |
| 5 Візьми їх із овець найдобірніших, наклади дров під казан; нехай кипить усе сильно, аж поки кості в нім розваряться. | 5 ܡܢ ܓܒ̈ܝܐ ܕܥܢܐ ܘܓܪ̈ܡܐ ܬܚܝܬ ܩܕܣܐ ܫܓܘܪ ܐܢܘܢ ܘܐܘܩܕ ܐܢܘܢ ܬܚܘܬܘܗܝ |
| 6 Бо так говорить Господь Бог: Горе місту крови, казанові, вкритому іржею, іржею, що не відстає від нього. Шматок за шматком повикидай з нього, не треба на них кидати жереба, | 6 ܡܛܠ ܕܗܟܢܐ ܐܡ̇ܪ ܡܪܐ ܡܪ̈ܘܬܐ ܐܘ ܡܕܝܢܬܐ ܕܕܡܐ ܕܩܕܣܐ ܬܦܐ ܒܗ̇ ܘܥܘ̣ܠܗ̇ ܠܐ ܢܦܩ ܡܢܗ̇ ܗܕܡ ܗܕܡ ܦܘܣܩܘܗ̇ ܘܦܣܐ ܠܐ ܢܦܠ ܥܠܝܗ̇ |
| 7 бо пролита ним кров і досі посеред нього; на голій скелі зоставив її, не проливав її на землю, де б вона вкрилась була порохом. | 7 ܡܛܠ ܕܕܡܗ̇ ܒܓܘܗ̇ ܗܘܐ ܘܥܠ ܟܐܦܐ ܣܡ̇ܬܗ ܘܠܐ ܐܫܕܬܗ ܒܐܪܥܐ ܕܠܐ ܢܬܟܣܐ ܥܠܘܗܝ ܥܦܪܐ |
| 8 Щоб розбудити в собі гнів, щоб помститись, зоставив я пролиту ним кров на голій скелі, щоб вона не прикрилась. | 8 ܕܬܣܩ ܚܡܬܐ ܠܦܘܪܥܢܘܬܐ ܝܗ̇ܒܬ ܕܡܗ̇ ܥܠ ܟܐܦܐ ܫܥܝܥܬܐ ܕܠܐ ܢܬܟܣܐ |
| 9 Тому ось як говорить Господь Бог: Горе місту крови! Я теж розкладу велике вогнище. | 9 ܡܛܠ ܗܢܐ ܗܟܢܐ ܐܡ̇ܪ ܡܪܐ ܡܪ̈ܘܬܐ ܐܘ ܡܕܝܢܬܐ ܕܕܡܐ ܐܢܐ ܐܘܪܒ ܡܥܡܪܐ |
| 10 Наклади багато дров, запали вогонь, вари добре м’ясо, приготуй приправи, щоб аж кості розварились. | 10 ܘܐܣܓܐ ܩܝܣ̈ܐ ܘܐܫܒܘܩ ܢܘܪܐ ܘܢܒܫܠ ܒܣܪܐ ܘܐܪܬܚ ܪܬܚܐ ܘܓܪ̈ܡܐ ܢܐܩܕܘܢ |
| 11 Тоді постав порожній казан на жару, щоб розжарився, і мідь розжеврілась, щоб бруд у ньому розтопився, і щоб іржа на ньому зникла. | 11 ܘܐܩܝܡܝܘܗܝ ܪܬܚܐ ܥܠ ܓܘܡܪ̈ܐ ܕܢܚܡ ܘܢܬܦܫܪ ܢܚܫܗ̇ ܘܬܬܡܣܐ ܒܓܘܗ̇ ܛܢܦܘܬܗ̇ ܘܢܫܠܡ ܦܘܪܥܢܗ̇ |
| 12 Та шкода праці! Груба іржа на ньому не сходить від вогню! | 12 ܐܝܟ ܬܐ̈ܢܐ ܟܪ̈ܝܗܬܐ ܘܠܐ ܢܦܘܩ ܡܢܗ̇ ܣܘܓܐܐ ܕܥܘ̣ܠܗ̇ ܐܠܐ ܒܢܘܪܐ ܢܗܘܐ ܦܘܪܥܢܗ̇ |
| 13 Від нечистоти твоїх злочинів я хотів очистити тебе, та ти не хотіло очиститись від твоєї нечистоти; тому не очистишся більше, аж докіль я не зжену мого гніву на тобі. | 13 ܥܠ ܕܐܬܛܢܦܬܝ ܒܙܢܝܘܬܐ ܘܥܠ ܕܕܟܝ̇ܬܝ ܘܠܐ ܐܬܕܟܝܬܝ ܡܢ ܛܢܦܘܬܟܝ ܬܘܒ ܠܐ ܬܬܕܟܝܢ ܥܕܡܐ ܕܐܢܝܚ ܒܟܝ ܚܡܬܝ |
| 14 Я, Господь, сказав це. Так воно буде, я зроблю так. Я не попущу, не пожалую, не змилуюся! За твоїми вчинками та за твоїми діяннями буду тебе судити», — слово Господа Бога. | 14 ܐܢܐ ܡܪܝܐ ܐܡ̇ܪܬ ܘܡܝܬܐ ܐܢܐ ܘܥܒ̇ܕ ܐܢܐ ܘܠܐ ܐܪܚܦ ܘܠܐ ܐܚܘܣ ܘܠܐ ܐܪܚܡ ܘܐܝܟ ܐܘܪ̈ܚܬܟܝ ܘܐܝܟ ܨܢ̈ܥܬܟܝ ܐܕܘܢܟܝ ܐܡ̇ܪ ܡܪܐ ܡܪ̈ܘܬܐ |
| 15 Надійшло до мене таке слово Господнє: | 15 ܘܗܘܐ ܥܠܝ ܦܬܓܡܗ ܕܡܪܝܐ ܠܡܐܡܪ |
| 16 «Сину чоловічий! Ось я візьму в тебе втіху очей твоїх раптом; та ти не лементуй, не плач, не рони сліз. | 16 ܒܪܢܫܐ ܗܐ ܢܣ̇ܒ ܐܢܐ ܡܢܟ ܪܓܬܐ ܕܥܝܢ̈ܝܟ ܒܡܚܘܬܐ ܕܡܢ ܫܠܝ ܘܠܐ ܬܪܩܕ ܘܠܐ ܬܒܟܐ ܘܠܐ ܬܫܠܚ ܕܡܥܬܟ |
| 17 Мовчки зідхай, жалоби по мертвих не справляй, обвивай собі голову турбаном, узуй ноги в сандалі, не закривай бороди й звичайного хліба не їж.» | 17 ܐܠܐ ܐܫܬܢܩ ܒܕܡܐ ܕܡܝ̈ܬܐ ܘܒܝܬ ܒܟ̈ܐ ܠܐ ܬܥܒܕ ܘܡܐ̈ܢܝܟ ܚܙܘܩ ܥܠܝܟ ܘܡܣ̈ܢܝܟ ܣܝܡ ܒܪ̈ܓܠܝܟ ܘܠܐ ܬܬܥܛܦ ܥܠ ܣ̈ܦܘܬܟ ܘܠܚܡܐ ܕܒܢܝܢܫ̈ܐ ܠܐ ܬܐܟܘܠ |
| 18 Уранці говорив я до людей, а ввечорі умерла моя жінка. На другий день уранці зробив я, як мені було заповіджено. | 18 ܘܐܡ̇ܪܬ ܒܨܦܪܐ ܠܥܡܐ ܘܡܝܬܬ ܐܢܬܬܝ ܒܪܡܫܐ ܘܠܨܦܪܗ ܕܝܘܡܐ ܐܚܪܢܐ ܥܒ̇ܕܬ ܐܝܟ ܕܐܬܦܩ̇ܕܬ |
| 19 І питали в мене люди: «Чи то ж ти нам не скажеш, що воно значить те, що ти робиш?» | 19 ܘܐܡܪ ܠܝ ܥܡܐ ܠܐ ܡܚܘܐ ܐܢܬ ܠܢ ܡ̇ܢܘ ܗܢܐ ܕܥܒ̇ܕ ܐܢܬ |
| 20 А я відповів їм: До мене надійшло таке слово Господнє: | 20 ܘܐܡ̇ܪܬ ܠܗܘܢ ܦܬܓܡܗ ܗܘ ܕܡܪܝܐ ܗܘܐ ܥܠܝ ܠܡܐܡܪ |
| 21 «Скажи домові Ізраїля: Так говорить Господь Бог: Ось я віддаю на опоганення мою святиню, вашу зухвалу гординю, утіху очей ваших, одраду душі вашої. Сини ваші й дочки ваші, що ви позоставляли, поляжуть від меча. | 21 ܐܡܪ ܠܕܒܝܬ ܐܝܣܪܝܠ ܗܟܢܐ ܐܡ̇ܪ ܡܪܐ ܡܪ̈ܘܬܐ ܗܐ ܡܛܘܫ ܐܢܐ ܡܩܕܫܝ ܫܘܒܚܐ ܕܥܘܫܢܟܘܢ ܘܪܓܬܐ ܕܥܝܢ̈ܝܗܘܢ ܘܚܘܣܝܐ ܕܢܦܫ̈ܬܟܘܢ ܘܒ̈ܢܝܟܘܢ ܘܒܢ̈ܬܟܘܢ ܕܫܒ̇ܩܝܢ ܐܢܬܘܢ ܒܚܪܒܐ ܢܦܠܘܢ |
| 22 Ви будете робити так, як я робив: не будете закривати собі бороду й звичайного хліба не будете їсти. | 22 ܘܬܥܒܕܘܢ ܐܝܟ ܕܥܒ̇ܕܬ ܘܥܠ ܣ̈ܦܘܬܟܘܢ ܠܐ ܬܬܥܛܦܘܢ ܘܠܚܡܐ ܕܒܢܝܢܫ̈ܐ ܠܐ ܬܐܟܠܘܢ |
| 23 Турбани ваші зостануться у вас на головах і ваші сандалі в вас на ногах. Ви не будете лементувати й плакати. Ви будете нидіти у злочинах ваших, і одні з одними будете стогнати. | 23 ܘܣܥܪܟܘܢ ܠܐ ܢܣܬܦܪ ܘܡܣ̈ܢܝܟܘܢ ܢܗܘܘܢ ܒܪ̈ܓܠܝܟܘܢ ܘܠܐ ܬܒܟܘܢ ܘܠܐ ܬܪܩܕܘܢ ܘܬܬܡܣܘܢ ܒܥܘ̣ܠܟܘܢ ܘܬܬܒܝܐܘܢ ܐܢܫ ܥܠ ܐܚܘܗܝ |
| 24 Єзекиїл буде вам знаком. Ви будете чинити точнісінько так само, як він чинив, і як те все станеться, взнаєте, що я — Господь Бог. | 24 ܘܢܗܘܐ ܠܟܘܢ ܚܙܩܝܐܝܠ ܐܬܐ ܘܐܝܟ ܕܥܒܕ ܗܟܢܐ ܬܥܒܕܘܢ ܘܬܕܥܘܢ ܕܐܢܐ ܐܢܐ ܡܪܐ ܡܪ̈ܘܬܐ |
| 25 Щождо тебе, сину чоловічий, то того дня, як я відніму від них їхню силу, їхню горду радість, утіху очей їхніх, одраду їхньої душі, синів їхніх і дочок їхніх, — | 25 ܐܢܬ ܕܝܢ ܒܪܢܫܐ ܒܝܘܡܐ ܕܢܣ̇ܒ ܐܢܐ ܡܢܗܘܢ ܥܘܫܢܐ ܕܚܕܘܬܐ ܕܫܘܒܚܗܘܢ ܘܪܓܬܐ ܕܥܝܢ̈ܝܗܘܢ ܘܚܘܣܝܐ ܕܢܦܫܬ̈ܗܘܢ ܘܒܢܝ̈ܗܘܢ ܘܒܢ̈ܬܗܘܢ |
| 26 того дня прийде до тебе втікач, щоб принести тобі про це вістку. | 26 ܒܗ ܒܝܘܡܐ ܗ̇ܘ ܢܐܬܐ ܠܘܬܟ ܡܬܦܨܝܢܐ ܘܢܫܡܥܟ ܒܐ̈ܕܢܝܟ |
| 27 Того дня твої уста відкриються до втікача, і ти станеш говорити й не будеш більше німим; і будеш для них знаком, і вони взнають, що я — Господь.» | 27 ܘܢܦܬܚ ܦܘܡܟ ܡܬܦܨܝܢܐ ܒܗ ܒܝܘܡܐ ܗ̇ܘ ܘܬܡܠܠ ܘܬܘܒ ܠܐ ܬܚܪܫ ܘܬܗܘܐ ܠܗܘܢ ܐܬܐ ܘܢܕܥܘܢ ܕܐܢܐ ܐܢܐ ܡܪܝܐ |