Лист Єремії 6

Біблія	NOVA VULGATA
1 За гріхи, що ними ви згрішили перед Богом, будете відведені Навуходоносором, царем вавилонян, як полонені у Вавилон.	1 Exemplum epistulae, quam mi sit Ieremias ad abducendos cap tivos inBabyloniam a rege Babyloniorum, ut nuntiaret illis secundum quod praeceptum estei a Deo. Propter peccata, quae peccastis ante Deum, abducemini in Babyloniam captivi aNabuchodonosor rege Babyloniorum.
2 Увійшовши ж у Вавилон, ви пробудете там багато років, довгий час, аж до сьомого покоління, а після того я виведу вас звідти в мирі.	2 Ingressi itaque in Babylonem, eritis illicannis pluribus et tempus longum usque ad generationes septem; post hoc autemeducam vos inde cum pace.
3 Тепер у Вавилоні ви побачите богів срібних, золотих і дерев’яних, яких носитимуть на плечах і які наганяють страх поганам.	3 Nunc autem videbitis in Babylone deos argenteos etaureos et ligneos in umeris portari, ostentantes metum gentibus.
4 Тож глядіть, щоб ви, наподоблюючись до чужинців, не стали до них подібні й щоб вас не охопив страх перед тими (богами),	4 Cavete ergo,ne et vos assimilati assimilemini alienigenis, et metus vos capiat in ipsis.
5 коли побачите народ перед ними й за ними у поклоні їм. Скажіть тоді у своєму серці: «Тобі, Владико, належить поклонятись!»	5 Videntes turbam ante et retro adorantem eos, dicite autem in corde vestro: “Te oportet adorare, Domine ”.
6 Бо ангел мій буде з вами; він пильнуватиме ваші душі.	6 Angelus enim meus vobiscum est; ipse autemexquiret animas vestras.
7 Язик у них обтесав тесля, їх покрито золотом та сріблом, тож вони не справжні й не можуть говорити.	7 Nam lingua eorum polita a fabro; ipsa etiam inaurataet inargentata falsa sunt et non possunt loqui.
8 І немов для дівчини, що любить прикраси, вони беруть золото й виробляють вінці на голови своїм богам.	8 Et sicut virgini ornatumamanti, accepto auro fabricantur
9 А часом буває, що жерці крадуть у своїх богів золото та срібло й витрачують його на себе самих, а то й дають повіям, що зверху на покрівлі.	9 coronas super capita deorum suorum. Interdumautem accidit etiam, ut sacerdotes, subtrahentes a diis aurum et argentum,erogent illud in semetipsos
10 І прикрашають їх одежею, немов людей, отих богів срібних, золотих та дерев’яних, які не можуть себе захистити ані від іржі, ані від черви.	10 et dent ex ipso et prostitutis in lupanari. Etornant illos ut homines vestimentis, deos argenteos et aureos et ligneos.
11 Вони зодягнені в одежу з кармазину, але їм треба стирати з лиця порох, що в храмі, така його на них сила.	11 Hiautem non liberantur ab aerugine et tinea.
12 В декотрого з них, як у людини, берло, наче в судді краю, однак він не може вбити того, хто його зневажає.	12 Opertis illis veste purpurea,extergunt faciem eorum propter pulverem domus, qui est plurimus super eos.
13 Інший держить у правиці меч та сокиру, але він неспроможний оборонити себе ні в битві, ні від розбишак.	13 Etsceptrum habet ut homo, iudex regionis, qui in se peccantem non interficiet.
14 З того, отже, ясно, що то не боги, і ви їх не бійтесь.	14 Habet etiam gladium in manu dextera et securim, se autem de bello et alatronibus non liberabit. Unde notum est quia non sunt dii;
15 Бо так, як посуд, що з нього користується людина, коли його розбити, нездатний ні до чого, так воно й з їхніми богами, яких вони ставлять у храмах.	15 non ergotimueritis eos. Sicut enim vas hominis confractum inutile fit, tales sunt dii eorum.
16 Очі в них повні пороху, що його здіймають ноги тих, які входять.	16 Collocatis illis in domo, oculi eorum pleni sunt pulvere ex pedibusintroeuntium.
17 І так, як навколо зачиняються ворота за тим, хто царя зневажив і хто має йти на страту, так само й жерці зміцнюють їхні храми дверми, замками та засувами, щоб злодії їх не обдерли.	17 Et sicut alicui, qui regem offendit, circumsaeptae sunt aulae,tamquam ad mortem ducto, domus eorum muniunt sacerdotes ostiis et clausuris etseris, ne a latronibus exspolientur.
18 Вони засвічують для них більше світильників, ніж для себе, але боги ті ні одного з них не можуть бачити.	18 Lucernas accendunt et quidem plures quamsibi ipsis, quarum nullam videre possunt.
19 Вони, немов бантини в храмі, що середини їхні, як кажуть, сточує черва, яка з землі вилазить; вони їдять їх разом з їхньою одежею, а ті боги того й не відчувають.	19 Sunt autem sicut trabes in domo;corda vero eorum dicunt elingere serpentes, qui de terra sunt; dum comedunt eoset vestimentum eorum, non sentiunt.
20 Обличчя в них стає чорним від диму, який виходить із храму.	20 Nigrae fiunt facies eorum a fumo, qui indomo fit.
21 На тіло їхнє й на голову сідають кажани, ластівки та інше птаство; та й котів там теж не бракує.	21 Super corpus eorum et super caput volitant noctuae et hirundines etaves, similiter et cattae.
22 По тому ви пізнаєте, що то не боги, і ви їх не бійтесь.	22 Unde scietis quia non sunt dii; non ergotimueritis eos.
23 Золото, яким вони покриті, мало б служити їм для окраси, але коли хтось не зітре з них іржі, вони не блищать. Вони ж нічого не відчували, коли їх виливали.	23 Aurum enim, quod circa se habent ad speciem, nisi aliquis exterseritaeruginem, non fulgebit; neque enim, cum conflabantur, sentiebant.
24 їх куплено за якубудь ціну, і в них нема подиху життя.	24 Ex omnipretio empta sunt, in quibus spiritus non est.
25 Що вони без ніг, то їх носять на плечах, тим і виявляють вони людям свою ганьбу. Та й ті, що служать їм, соромляться їх: бо як ті боги впадуть на землю, вони допомагають їм встати,	25 Sine pedibus, in umerisportantur, ostentantes ignobilitatem suam hominibus; confunduntur et, quiexcolunt ea,
26 Та й коли їх поставити на ноги, вони самі не ходитимуть, ані коли вони похиляться, то не можуть випростатись, та й дари їм приносять як мертвим.	26 propter quod, ne forte cadat in terram, per ipsos erigetur.Neque, si quis illud erectum statuerit, per semetipsum movebitur neque, siinclinatum fuerit, erigetur; sed sicut mortuis munera illis apponuntur.
27 Жертви, що приносять їм, жерці продають і з того мають прибуток. Так само їхні жінки солять частину тих жертв і не дають нічого з них ні бідному, ні недужому. Їхніх жертв дотикаються жінки у спливі й породіллі.	27 Hostias vero eorum sacerdotes eorum vendunt et abutuntur; similiter et uxoreseorum, ex ipsis partes sale condientes, neque mendico neque infirmo aliquidimpertiunt. De sacrificiis eorum menstruatae et fetae contingunt.
28 Знаючи, отже, через те, що то не боги, ви їх не бійтесь.	28 Scientesitaque ex his quia non sunt dii, ne timueritis eos.
29 Та й як богами можна було їх назвати? Адже ж і жінки приносять дари богам тим срібним, золотим та дерев’яним.	29 Unde enim vocabuntur dii? Quia mulieres apponunt diis argenteis et aureis etligneis,
30 А в храмах їхніх жерці сидять у роздертій одежі, з обголеною головою та підборіддям; їхні голови не покриті,	30 et in domibus illorum sacerdotes sedent habentes tunicas scissas etcapita et barbam rasam, quorum capita nuda sunt.
31 вони ж самі ревуть і галасують перед своїми богами, як ото дехто робить на поминках.	31 Rugiunt autem clamantescoram diis suis sicut in cena mortui.
32 Жерці здирають з них шати і вдягають у них своїх жінок та дітей.	32 A vestimento eorum auferunt sacerdoteset vestiunt uxores suas et filios suos.
33 Чи їм хтось чинить зло, а чи добро, вони віддячитись не можуть; вони не можуть царя ані настановити, ані скинути.	33 Neque si quid mali patiantur abaliquo neque si bonum, poterint retribuere; neque constituere regem possuntneque auferre.
34 Так само не можуть дати ні багатства, ні грошей. Як хтось складає їм обіт і не дотримує, вони його від нього не вимагають.	34 Similiter neque divitias neque aes poterunt dare. Si quisillis votum voverit nec reddiderit, non requirent.
35 Вони не можуть ані врятувати людину від смерти, ані визволити слабшого від сильного,	35 De morte hominem nonliberabunt neque infirmiorem a potentiore eripient.
36 ані сліпого зробити видючим, ані визволити людину, що перебуває в біді.	36 Hominem caecum ad visumnon restituent, de necessitate hominem non liberabunt.
37 Вони не мають милосердя над удовою й сироті добра не чинять.	37 Viduae nonmiserebuntur neque orphano benefacient.
38 Вони схожі на камені з гір, оті боги дерев’яні, покриті золотом та сріблом; ті ж, які їм служать, будуть соромом побиті.	38 Lapidibus de monte similes sunt,lignea et inaurata et inargentata; qui autem excolunt illa, confundentur.
39 Як, отже, думати або казати, що вони — боги?	39 Quomodo ergo aestimandum aut dicendum est esse illos deos?
40 До того ще й самі халдеї їх зневажають, що, як побачать якого-небудь німого, не здатного говорити, несуть до Бела та й просять його, щоб німий заговорив, начебто Бел міг їх почути!	40 Adhuc etiam ipsi Chaldaei non honorant ea; qui cum viderint mutum non posseloqui, afferunt Bel postulantes illum loqui,
41 Вони не спроможні того зрозуміти, що варт покинути тих богів, бо вони не мають глузду.	41 quasi ipse possit sentire. Etnon possunt ipsi, cum intellexerint, relinquere ea; sensum enim non habent.
42 Жінки, підперезавшись мотузком, сідають при дорозі й палять полову;	42 Mulieres autem circumdatae funibus in viis sedent succendentes furfurem;
43 і коли якійнебудь з них пощастить переспати з перехожим, що приманив її до себе, вона своїй сусідці докоряє, що та не удостоїлась такої, як вона, чести й що в тієї не розірвано мотузка.	43 cumautem aliqua ex ipsis, attracta ab aliquo transeunte, dormierit cum eo, proximaesuae exprobrat quod ea non sit digna habita, sicut ipsa, neque funis eiusdiruptus.
44 Все, що діється для цих богів, — брехня. Як, отже, думати або казати, що то боги?	44 Omnia autem, quae illis fiunt, falsa sunt; quomodo ergo aestimandumest aut dicendum illos esse deos?
45 їх зробили теслі та золотарі; вони ніщо інше, як тільки те, чим були в бажаннях своїх майстрів.	45 A fabris et ab aurificibus facti sunt; nihil aliud erunt, nisi id quod voluntartifices.
46 Майстри ж, які споруджують їх, — недовговічні; як могло б те, що вони виробляють, бути богами?	46 Ipsi etiam, qui ea faciunt, non erunt multi temporis; itaquenumquid possunt, quae ab ipsis fabricata sunt, esse dii?
47 Вони (майстри) залишають своїм потомкам лиш оману й ганьбу.	47 Reliquerunt enimfalsa et opprobrium postea futuris.
48 Бо як надійде на них війна чи якесь інше лихо, жерці їхні радяться між собою, де б їм сховатися разом з їхніми богами.	48 Nam cum supervenerit illis proelium etmala, cogitant apud se sacerdotes, ubi se abscondant cum illis.
49 Як, отже, не збагнути, що то не боги, які не можуть самих себе врятувати ані від війни, ані від іншого лиха?	49 Quomodo ergonon est sentiendum quia non sunt dii, qui nec liberant se de bello nec de malis?
50 Та згодом воно стане відомим, що ті боги дерев’яні, покриті золотом та сріблом, — омана; всім народам та царям стане ясно, що то не боги, а діла рук людських, і що в них не має ніякого Божого чину.	50 Nam cum sint lignea et inaurata et inargentata, scietur postea quia falsasunt; gentibus universis et regibus manifestum erit quia non sunt dii sed operamanuum hominum, et nullum Dei opus in illis est.
51 Кому, отже, не ясно, що то не боги?	51 Cui ergo non notum est quodnon sunt dii?
52 Ані царя над краєм вони настановити не можуть, ані дощу послати людям.	52 Regem enim regioni non suscitabunt neque pluviam hominibus dabunt.
53 Вони не можуть розсудити своїх власних справ, ані покривдженого врятувати, бо безсильні, наче ті галки між небом та землею.	53 Iudicium quoque eorum non discernent nec regiones liberabunt iniuriam patientes,quia nihil possunt sicut corniculae inter medium caeli et terrae.
54 Коли ж спаде вогонь на храм богів тих дерев’яних, покритих золотом або сріблом, жерці їхні втікають і рятуються, а ті, наче колоди посеред полум’я, згоряють.	54 Etenim cuminciderit in domum deorum ligneorum vel inauratorum vel inargentatorum ignis,sacerdotes quidem ipsorum fugient et liberabuntur; ipsi vero sicut trabes inmedio comburentur.
55 Ані цареві, ані ворогам протиставитись вони не можуть.	55 Regi autem et hostibus non resistent. Quomodo ergoaestimandum est aut recipiendum quia dii sunt?
56 Як, отже, припустити або помислити, що то боги?	56 Neque a furibus neque a latronibus se liberabunt dii lignei et inaurati etinargentati;
57 Ні від злодіїв, ні від розбійників спасти себе не можуть ті боги дерев’яні, покриті сріблом і золотом. Сильніші від них здирають з них золото та срібло й утікають з одежею, яка покриває богів, і ці боги не можуть допомогти самим собі;	57 quibus hi fortiores sunt, quia aurum et argentum et vestimentum,quo operti sunt, auferent illis et abibunt; nec illi sibi auxilium ferent.
58 так що ліпше бути царем, який виявляє свою потугу, або якимсь корисним домашнім посудом, що ним власник може користуватись, ніж облудними богами; або дверима в домі, які зберігають те, що в ньому, ніж ложними богами; або дерев’яним стовпом у царських палатах, ніж недійсними богами.	58 Itaque melius est esse regem ostentantem virtutem suam aut vas in domo utile,quo uti potest is, qui possidet illud, quam falsi dii, aut etiam ostium in domo,quod custodit, quae in ea sunt, quam falsi dii, et columna lignea in regiis quamfalsi dii.
59 Немов опудало на баштані, яке ні від чого не захищає, такими є й їхні боги — дерев’яні, покриті золотом та сріблом.	59 Sol quidem et luna et sidera, cum sint splendida et emissa adutilitates, oboediunt;
60 Так само й блискавка, коли блисне, приємна для ока, та й через те вітер у кожній країні повіває.	60 similiter et fulgur cum apparuerit, perspicuum est;eodem modo et spiritus in omni regione spirat;
61 Хмари, на веління Боже, оббігають усю вселенну й виконують те, що їм наказано; і вогонь, зісланий з неба, щоб спалити гори та ліси, виконує те, що йому звелено.	61 et nubes, quibus cum imperatumfuerit a Deo perambulare universum orbem, perficiunt, quod imperatum est;
62 А ті боги ані красою, ані силою на них не схожі.	62 ignis etiam missus desuper, ut consumat montes et silvas, facit, quod praeceptumest: haec autem neque speciebus neque virtutibus uni eorum similia sunt.
63 Ось чому не слід думати й називати їх богами, вони бо не можуть ні суду вирішувати, ні добро чинити людям.	63 Undeneque aestimandum est neque dicendum illos esse deos, quando non possunt nequeiudicium iudicare neque benefacere hominibus.
64 Знаючи, отже, що вони не є богами, ви їх не бійтесь.	64 Scientes itaque quia non suntdii, ne timueritis eos.
65 Бо вони не можуть ані проклясти, ані благословити царів,	65 Neque enim regibus maledicent neque benedicent.
66 ні явити народам знаків на небі, ані сяяти, як сонце, ані світити, як місяць.	66 Signa in caelo gentibusnon ostendent neque ut sol lucebunt neque illuminabunt sicut luna.
67 Звірі ліпші від них, бо вони, втікаючи під захист, можуть собі зарадити.	67 Bestiaemeliores sunt illis, quae possunt, fugientes sub tegumentum, prodesse sibi.
68 Отож, ніяким чином нам не ясно, що вони — боги, тим то ви їх і не бійтесь.	68 Nullo itaque modo nobis est manifestum quia sunt dii; propter quod ne timueritiseos.
	69 Nam sicut in cucumerario formido nihil custodit, ita sunt dii illorumlignei et inaurati et inargentati.
70 Ці їхні боги, дерев’яні, покриті золотом та сріблом, подібні також до куща глоду, на який сідає всяка птиця, а й до мерця, покинутого в темноті.	70 Eodem modo et in horto spinae albae, superquam omnis avis sedet; similiter et mortuo proiecto in tenebris similes sunt diieorum lignei et inaurati et inargentati.
71 З кармазину та вісону, що на них тліють, ви впізнаєте, що то не боги. Зрештою, їх самих пожирає черва, і вони стають ганьбою в країні.	71 A purpura et bysso, quae super illostineant, scietis quia non sunt dii; ipsa etiam postremo comeduntur, et eritopprobrium in regione.
72 Вартніший, отже, праведний чоловік, який бовванів не має, бо він уникне безчестя.	72 Melior est ergo homo iustus, qui non habet simulacra,nam erit longe ab opprobriis.