Лист Єремії 6

Біблія	KÁLDI-NEOVULGÁTA
1 За гріхи, що ними ви згрішили перед Богом, будете відведені Навуходоносором, царем вавилонян, як полонені у Вавилон.	1 Vétkeitek miatt, amelyekkel vétkeztetek Isten ellen, Nebukadnezár, a babiloniak királya fogságba hurcol majd titeket Babilóniába.
2 Увійшовши ж у Вавилон, ви пробудете там багато років, довгий час, аж до сьомого покоління, а після того я виведу вас звідти в мирі.	2 Elmentek tehát Babilonba, és ott maradtok számos évig és hosszú ideig, hét nemzedéken át; azután azonban kihozlak titeket onnan békességben.
3 Тепер у Вавилоні ви побачите богів срібних, золотих і дерев’яних, яких носитимуть на плечах і які наганяють страх поганам.	3 Nos, ti Babilóniában aranyból, ezüstből, kőből és fából való isteneket fogtok látni, amelyeket vállon hordoznak, és amelyek félelmet keltenek a pogányokban.
4 Тож глядіть, щоб ви, наподоблюючись до чужинців, не стали до них подібні й щоб вас не охопив страх перед тими (богами),	4 Vigyázzatok tehát, hogy ti is úgy ne tegyetek, mint az idegenek, ne féljetek és meg ne rettenjetek tőlük,
5 коли побачите народ перед ними й за ними у поклоні їм. Скажіть тоді у своєму серці: «Тобі, Владико, належить поклонятись!»	5 amikor azt látjátok, hogy a tömeg elöl-hátul imádja őket, hanem mondjátok szívetekben: »Urunk, téged illet az imádás!«
6 Бо ангел мій буде з вами; він пильнуватиме ваші душі.	6 Az én angyalom ugyanis veletek lesz, én pedig számon kérem lelketeket.
7 Язик у них обтесав тесля, їх покрито золотом та сріблом, тож вони не справжні й не можуть говорити.	7 Hiszen azoknak a nyelvét az ács gyalulta simára, ők maguk pedig arannyal-ezüsttel bevont csalárdságok és beszélni sem tudnak.
8 І немов для дівчини, що любить прикраси, вони беруть золото й виробляють вінці на голови своїм богам.	8 Mint valami ékességet kedvelő leány számára aranyat vesznek elő
9 А часом буває, що жерці крадуть у своїх богів золото та срібло й витрачують його на себе самих, а то й дають повіям, що зверху на покрівлі.	9 és koronát készítenek isteneik fejére. Megesik aztán, hogy papjaik leveszik róluk az aranyat és az ezüstöt, és a saját hasznukra fordítják,
10 І прикрашають їх одежею, немов людей, отих богів срібних, золотих та дерев’яних, які не можуть себе захистити ані від іржі, ані від черви.	10 sőt a parázna személyeknek is adnak belőle, és szemérmetlen nőket ékesítenek vele, és amikor visszakapják a parázna nőktől, megint ékesítik vele isteneiket.
11 Вони зодягнені в одежу з кармазину, але їм треба стирати з лиця порох, що в храмі, така його на них сила.	11 Ezek a rozsdától és a féregtől mentesek nem maradnak,
12 В декотрого з них, як у людини, берло, наче в судді краю, однак він не може вбити того, хто його зневажає.	12 mert bíborruha borítja őket, és arcukról le kell törölni a ház porát, amely bőségben van rajtuk.
13 Інший держить у правиці меч та сокиру, але він неспроможний оборонити себе ні в битві, ні від розбишак.	13 Jogara van, mint az ország emberi bírájának, de az ellene vétőt nem öli meg.
14 З того, отже, ясно, що то не боги, і ви їх не бійтесь.	14 Kard is van kezében meg csatabárd, de nem szabadíthatja meg magát sem a háborútól, sem a rablóktól. Tudjátok meg ebből, hogy nem istenek ők,
15 Бо так, як посуд, що з нього користується людина, коли його розбити, нездатний ні до чого, так воно й з їхніми богами, яких вони ставлять у храмах.	15 ne féljétek tehát őket! Mert amint az ember edénye, ha összetörik, hasznavehetetlen, olyanok az ő isteneik is.
16 Очі в них повні пороху, що його здіймають ноги тих, які входять.	16 Ha felállítják őket a házban, szemük megtelik a belépők lábának porával.
17 І так, як навколо зачиняються ворота за тим, хто царя зневажив і хто має йти на страту, так само й жерці зміцнюють їхні храми дверми, замками та засувами, щоб злодії їх не обдерли.	17 És amint akörül, aki a királyt megsértette, vagy amint a halálra ítélt körül, körben elreteszelik az ajtókat, éppúgy őrzik a papok az ajtókat zárakkal és reteszekkel, hogy ki ne fosszák őket a rablók.
18 Вони засвічують для них більше світильників, ніж для себе, але боги ті ні одного з них не можуть бачити.	18 Lámpákat gyújtanak nekik, még pedig sokat, pedig egyet sem láthatnak közülük, mert olyanok, mint a gerendák a házban.
19 Вони, немов бантини в храмі, що середини їхні, як кажуть, сточує черва, яка з землі вилазить; вони їдять їх разом з їхньою одежею, а ті боги того й не відчувають.	19 Mondják, hogy bensejüket kieszik a föld csúszómászói, de amikor azok megeszik őket és ruházatukat, ők meg sem érzik.
20 Обличчя в них стає чорним від диму, який виходить із храму.	20 Arcuk kormossá lesz a ház füstjétől.
21 На тіло їхнє й на голову сідають кажани, ластівки та інше птаство; та й котів там теж не бракує.	21 Testükre és fejükre baglyok, fecskék és más madarak röpködnek és macskák ugrálnak.
22 По тому ви пізнаєте, що то не боги, і ви їх не бійтесь.	22 Tudjátok meg ebből, hogy nem istenek; ne féljétek tehát őket!
23 Золото, яким вони покриті, мало б служити їм для окраси, але коли хтось не зітре з них іржі, вони не блищать. Вони ж нічого не відчували, коли їх виливали.	23 Ha valaki le nem törli a rozsdát az aranyról, amely ékességül rajtuk van, nem ragyognak; hiszen azt sem érezték, amikor öntötték őket.
24 їх куплено за якубудь ціну, і в них нема подиху життя.	24 Minden árat megadtak értük, bár lélek nincsen bennük.
25 Що вони без ніг, то їх носять на плечах, тим і виявляють вони людям свою ганьбу. Та й ті, що служать їм, соромляться їх: бо як ті боги впадуть на землю, вони допомагають їм встати,	25 Mivel nincsen lábuk, vállon viszik őket, így megmutatják alávalóságukat az emberek előtt. Szégyenüljenek meg azok is, akik tisztelik őket!
26 Та й коли їх поставити на ноги, вони самі не ходитимуть, ані коли вони похиляться, то не можуть випростатись, та й дари їм приносять як мертвим.	26 Ugyanígy ha földre esnek, maguktól fel nem kelnek, és ha valaki fel nem állítja őket, maguktól fel nem kelnek. Mint a halottak elé, úgy teszik eléjük is a nekik szánt ajándékokat.
27 Жертви, що приносять їм, жерці продають і з того мають прибуток. Так само їхні жінки солять частину тих жертв і не дають нічого з них ні бідному, ні недужому. Їхніх жертв дотикаються жінки у спливі й породіллі.	27 Áldozataikat papjaik eladják és felhasználják, mint ahogy asszonyaik is vesznek belőlük, de sem betegnek, sem szegénynek nem adnak belőlük.
28 Знаючи, отже, через те, що то не боги, ви їх не бійтесь.	28 Gyermekágyas és havibajos nők is érintik áldozataikat. Tudjátok meg tehát ebből, hogy nem istenek ők, és ne féljétek őket.
29 Та й як богами можна було їх назвати? Адже ж і жінки приносять дари богам тим срібним, золотим та дерев’яним.	29 De miért is hívják őket isteneknek? Azért, mert az asszonyok odarakják ajándékaikat az ezüstből, aranyból és fából való istenek elé,
30 А в храмах їхніх жерці сидять у роздертій одежі, з обголеною головою та підборіддям; їхні голови не покриті,	30 házaikban pedig papok ülnek tépett ruhában, borotvált fejjel és szakállal, födetlen fővel.
31 вони ж самі ревуть і галасують перед своїми богами, як ото дехто робить на поминках.	31 Közben oly hangosan ordítanak isteneik előtt, akárcsak a halotti toron.
32 Жерці здирають з них шати і вдягають у них своїх жінок та дітей.	32 Ruháikat elviszik a papok, és ráadják feleségeikre és fiaikra.
33 Чи їм хтось чинить зло, а чи добро, вони віддячитись не можуть; вони не можуть царя ані настановити, ані скинути.	33 Akár rosszat, akár jót tesznek velük, nem viszonozhatják; királyt nem állíthatnak, sem le nem tehetnek.
34 Так само не можуть дати ні багатства, ні грошей. Як хтось складає їм обіт і не дотримує, вони його від нього не вимагають.	34 Nem adhatnak gazdagságot sem, és a rosszat sem viszonozhatják. Azt sem kérik számon, ha valaki fogadalmat tesz nekik és nem teljesíti.
35 Вони не можуть ані врятувати людину від смерти, ані визволити слабшого від сильного,	35 Az embert a haláltól meg nem szabadíthatják, sem a gyengét a hatalmasabbnak kezéből ki nem ragadhatják.
36 ані сліпого зробити видючим, ані визволити людину, що перебуває в біді.	36 A vaknak nem adják vissza a látást, az embert a nyomorúságtól meg nem szabadítják.
37 Вони не мають милосердя над удовою й сироті добра не чинять.	37 Nem könyörülnek az özvegyen, és az árvákkal jót nem tesznek.
38 Вони схожі на камені з гір, оті боги дерев’яні, покриті золотом та сріблом; ті ж, які їм служать, будуть соромом побиті.	38 Isteneik olyanok, mint a hegy kövei: fából, kőből, aranyból és ezüstből vannak, és akik tisztelik őket, megszégyenülnek.
39 Як, отже, думати або казати, що вони — боги?	39 Hogyan lehetne tehát őket isteneknek gondolni vagy mondani?
40 До того ще й самі халдеї їх зневажають, що, як побачать якого-небудь німого, не здатного говорити, несуть до Бела та й просять його, щоб німий заговорив, начебто Бел міг їх почути!	40 Hiszen még maguk a káldeaiak is tiszteletlenül bánnak velük! Ha meghallják ugyanis, hogy valaki néma és beszélni nem tud, elviszik Bélhez, és azt kívánják tőle, hogy az beszélni tudjon!
41 Вони не спроможні того зрозуміти, що варт покинути тих богів, бо вони не мають глузду.	41 Mintha érteni tudnának azok, akik mozogni nem tudnak! Ők maguk is, ha ezt belátják, otthagyják őket, mert isteneiknek maguknak sincs értelmük.
42 Жінки, підперезавшись мотузком, сідають при дорозі й палять полову;	42 Az asszonyok szalaggal körülövezve ülnek az utak mentén és korpát égetnek.
43 і коли якійнебудь з них пощастить переспати з перехожим, що приманив її до себе, вона своїй сусідці докоряє, що та не удостоїлась такої, як вона, чести й що в тієї не розірвано мотузка.	43 Ha aztán valamelyik járókelő magával viszi egyiküket és vele alszik, az a társnője szemére veti, hogy a másikat nem tartották erre méltónak úgy, mint őt, és nem tépték le a szalagját.
44 Все, що діється для цих богів, — брехня. Як, отже, думати або казати, що то боги?	44 Csalárdság mindaz, ami náluk történik. Hogyan lehetne hát őket isteneknek gondolni vagy mondani?
45 їх зробили теслі та золотарі; вони ніщо інше, як тільки те, чим були в бажаннях своїх майстрів.	45 Ácsok és aranyművesek készítették őket. Semmi mássá sem lesznek, mint azzá, aminek a mesteremberek akarják.
46 Майстри ж, які споруджують їх, — недовговічні; як могло б те, що вони виробляють, бути богами?	46 Maguk a művészek, akik őket készítik, nem hosszú életűek; lehetnek-e hát istenek azok, amiket ők készítettek?
47 Вони (майстри) залишають своїм потомкам лиш оману й ганьбу.	47 Csalárdságot és gyalázatot hagynak hátra utódaiknak.
48 Бо як надійде на них війна чи якесь інше лихо, жерці їхні радяться між собою, де б їм сховатися разом з їхніми богами.	48 Mikor ugyanis háború és veszedelem jön rájuk, a papok azon tanakodnak egymás közt, hogy hová rejtőzzenek el velük.
49 Як, отже, не збагнути, що то не боги, які не можуть самих себе врятувати ані від війни, ані від іншого лиха?	49 Hogyan lehetne tehát isteneknek tartani azokat, akik sem a háborútól nem tudják megszabadítani magukat, sem a veszedelmekből meg nem szabadulnak?
50 Та згодом воно стане відомим, що ті боги дерев’яні, покриті золотом та сріблом, — омана; всім народам та царям стане ясно, що то не боги, а діла рук людських, і що в них не має ніякого Божого чину.	50 Mivel arannyal és ezüsttel bevont fából vannak, később megtudja valamennyi nemzet és király, hogy csalárdságok. Nyilvánvalóvá lesz, hogy nem istenek, hanem emberek kezének művei, és semmiféle isteni cselekvés sincs bennük.
51 Кому, отже, не ясно, що то не боги?	51 Ki ne tudná hát, hogy nem istenek?
52 Ані царя над краєм вони настановити не можуть, ані дощу послати людям.	52 Királyt nem támasztanak az országnak és esőt sem adnak az embereknek.
53 Вони не можуть розсудити своїх власних справ, ані покривдженого врятувати, бо безсильні, наче ті галки між небом та землею.	53 Sem igazságot nem szolgáltatnak, sem az országokat meg nem mentik az igazságtalanságtól, mert tehetetlenek, mint a varjak az ég és a föld között.
54 Коли ж спаде вогонь на храм богів тих дерев’яних, покритих золотом або сріблом, жерці їхні втікають і рятуються, а ті, наче колоди посеред полум’я, згоряють.	54 Ha pedig tűzvész üt ki a fából, ezüstből és aranyból való istenek házában, papjaik ugyan elfutnak és megmenekülnek, ők azonban, mint a gerendák, bennégnek.
55 Ані цареві, ані ворогам протиставитись вони не можуть.	55 Sem a király, sem a harcosok előtt helyt nem állnak: hogyan lehetne tehát azt gondolni vagy elfogadni, hogy istenek?
56 Як, отже, припустити або помислити, що то боги?	56 Sem tolvajoktól, sem rablóktól nem védik meg magukat a fából és kőből készített és arannyal meg ezüsttel bevont istenek. Akik erősebbek náluk,
57 Ні від злодіїв, ні від розбійників спасти себе не можуть ті боги дерев’яні, покриті сріблом і золотом. Сильніші від них здирають з них золото та срібло й утікають з одежею, яка покриває богів, і ці боги не можуть допомогти самим собі;	57 azok elveszik tőlük az aranyat, az ezüstöt és a ruhát, amely betakarja őket, és elmennek, ők pedig nem tudnak segíteni magukon.
58 так що ліпше бути царем, який виявляє свою потугу, або якимсь корисним домашнім посудом, що ним власник може користуватись, ніж облудними богами; або дверима в домі, які зберігають те, що в ньому, ніж ложними богами; або дерев’яним стовпом у царських палатах, ніж недійсними богами.	58 Jobb dolog tehát királynak lenni, mert az megmutathatja erejét, vagy hasznos szerszámnak a házban, mert azzal birtokosa dicsekszik, vagy ajtónak a házban, mert az megvédi mindazt, ami benne van, – mint hamis isteneknek.
59 Немов опудало на баштані, яке ні від чого не захищає, такими є й їхні боги — дерев’яні, покриті золотом та сріблом.	59 A nap, a hold és a csillagok, amelyek ragyogva világítanak, és arra vannak rendelve, hogy hasznosak legyenek, engedelmeskednek;
60 Так само й блискавка, коли блисне, приємна для ока, та й через те вітер у кожній країні повіває.	60 ugyancsak gyönyörűség nézni a villámot is, ha feltűnik, éppúgy a szél is az egész földön fúj.
61 Хмари, на веління Боже, оббігають усю вселенну й виконують те, що їм наказано; і вогонь, зісланий з неба, щоб спалити гори та ліси, виконує те, що йому звелено.	61 Teljesítik a parancsot a felhők is, ha Isten azt parancsolja nekik, hogy járják be az egész földkerekséget.
62 А ті боги ані красою, ані силою на них не схожі.	62 Teljesíti a parancsot a felülről küldött tűz is: megemészti a hegyeket és az erdőket. Ők azonban sem szépség, sem erő tekintetében nem hasonlók ezek egyikéhez sem.
63 Ось чому не слід думати й називати їх богами, вони бо не можуть ні суду вирішувати, ні добро чинити людям.	63 Ezért nem szabad azt gondolni, sem azt mondani, hogy istenek, hiszen nem tudnak sem igazságot szolgáltatni, sem más hasonlót cselekedni az embereknek.
64 Знаючи, отже, що вони не є богами, ви їх не бійтесь.	64 Mivel tehát tudjátok, hogy nem istenek, ne féljétek őket!
65 Бо вони не можуть ані проклясти, ані благословити царів,	65 Mert sem átkot, sem áldást nem mondanak a királyokra.
66 ні явити народам знаків на небі, ані сяяти, як сонце, ані світити, як місяць.	66 Jeleket sem mutatnak az égen a nemzeteknek; sem nem fénylenek, mint a nap, sem nem világítanak, mint a hold.
67 Звірі ліпші від них, бо вони, втікаючи під захист, можуть собі зарадити.	67 Az állatoknak, amelyek födél alá futhatnak és segíthetnek magukon, jobb sorsuk van, mint nekik.
68 Отож, ніяким чином нам не ясно, що вони — боги, тим то ви їх і не бійтесь.	68 Tehát mindenképpen nyilvánvaló előttünk, hogy nem istenek; ezért ne féljétek őket!
	69 Mert mint az uborkaföldön a madárijesztő, amely semmit sem őriz meg, olyanok az ő fából készített, ezüsttel és arannyal bevont isteneik.
70 Ці їхні боги, дерев’яні, покриті золотом та сріблом, подібні також до куща глоду, на який сідає всяка птиця, а й до мерця, покинутого в темноті.	70 Olyanok azok, mint a kertben a fehér tövis, amelyre minden madár rászáll. Hasonlóképpen olyanok az ő fából való, arannyal és ezüsttel bevont isteneik, mint a sötét helyre kivetett holttest.
71 З кармазину та вісону, що на них тліють, ви впізнаєте, що то не боги. Зрештою, їх самих пожирає черва, і вони стають ганьбою в країні.	71 S a bíborról és a bársonyról is, amelyeket a moly megrág rajtuk, tudjátok, hogy nem istenek. Végül ők maguk is felemésztődnek, és gyalázattá lesznek a földön.
72 Вартніший, отже, праведний чоловік, який бовванів не має, бо він уникне безчестя.	72 Jobb tehát az igaz embernek, akinek bálványai nincsenek, mert nem lesz része a gyalázatban.