Єремія 48
Libro non riconosciuto. Prova con un'abbreviazione valida (es. Gen, Es, Gv, Sal).
Versetti esaminati
| Біблія | Stuttgartensia - Delitzsch |
|---|---|
| 1 Про Моава. Так говорить Господь сил, Бог Ізраїля: «Ой горе Нево-місту, — його спустошено! Кіріятаїм соромом окритий, — здобуто його! Твердиню ганьба обгорнула й прибила. | 1 לְמֹואָב כֹּה־אָמַר יְהוָה צְבָאֹות אֱלֹהֵי יִשְׂרָאֵל הֹוי אֶל־נְבֹו כִּי שֻׁדָּדָה הֹבִישָׁה נִלְכְּדָה קִרְיָתָיִם הֹבִישָׁה הַמִּשְׂגָּב וָחָתָּה |
| 2 Слава Моава зникла, у Хешбоні напоготовлюють на нього лихо: нум, мовляв, знищимо його з-поміж народів. Та й ти, Мадмене, згинеш, меч іде за тобою. | 2 אֵין עֹוד תְּהִלַּת מֹואָב בְּחֶשְׁבֹּון חָשְׁבוּ עָלֶיהָ רָעָה לְכוּ וְנַכְרִיתֶנָּה מִגֹּוי גַּם־מַדְמֵן תִּדֹּמִּי אַחֲרַיִךְ תֵּלֶךְ חָרֶב |
| 3 Із Хоронаїму крик чути: Спустошення! Страшна руїна! | 3 קֹול צְעָקָה מֵחֹרֹונָיִם שֹׁד וָשֶׁבֶר גָּדֹול |
| 4 Моава стерто на порох! Крик долинає аж до Цоару. | 4 נִשְׁבְּרָה מֹואָב הִשְׁמִיעוּ זְּעָקָה [צְעֹורֶיהָ כ] (צְעִירֶיהָ׃ ק) |
| 5 Бо узвозом до Лухоту йдуть з плачем, бо на Хоронаїм-спуску чути ридання по поразці. | 5 כִּי מַעֲלֵה [הַלֻּחֹות כ] (הַלּוּחִית ק) בִּבְכִי יַעֲלֶה־בֶּכִי כִּי בְּמֹורַד חֹורֹנַיִם צָרֵי צַעֲקַת־שֶׁבֶר שָׁמֵעוּ |
| 6 Тікайте, рятуйте життя ваше, мов той онагр у пустині! | 6 נֻסוּ מַלְּטוּ נַפְשְׁכֶם וְתִהְיֶינָה כַּעֲרֹועֵר בַּמִּדְבָּר |
| 7 Тому що ти надіявсь на твої твердині й на твої достатки, то будеш і ти здобутий. Кемош піде у неволю разом із своїми священиками й князями. | 7 כִּי יַעַן בִּטְחֵךְ בְּמַעֲשַׂיִךְ וּבְאֹוצְרֹותַיִךְ גַּם־אַתְּ תִּלָּכֵדִי וְיָצָא [כְמִישׁ כ] (כְמֹושׁ ק) בַּגֹּולָה כֹּהֲנָיו וְשָׂרָיו [יַחַד כ] (יַחְדָּיו׃ ק) |
| 8 Прийде спустошник на кожне місто, ніяке місто не уникне; загине долина, спустіє й рівнина, — слово Господнє. | 8 וְיָבֹא שֹׁדֵד אֶל־כָּל־עִיר וְעִיר לֹא תִמָּלֵט וְאָבַד הָעֵמֶק וְנִשְׁמַד הַמִּישֹׁר אֲשֶׁר אָמַר יְהוָה |
| 9 Дайте Моавові крила, щоб міг полетіти. Його міста обернуться на пустиню, нікому буде в них жити! | 9 תְּנוּ־צִיץ לְמֹואָב כִּי נָצֹא תֵּצֵא וְעָרֶיהָ לְשַׁמָּה תִהְיֶינָה מֵאֵין יֹושֵׁב בָּהֵן |
| 10 Проклят, хто Господню справу виконує недбайливо! Проклят, хто стримує меча свого від крови! | 10 אָרוּר עֹשֶׂה מְלֶאכֶת יְהוָה רְמִיָּה וְאָרוּר מֹנֵעַ חַרְבֹּו מִדָּם |
| 11 Вже змалку жив Моав безпечно і спочивав на своїй гущі. Не переливано його з посуду в посуд, не займано його ніколи у неволю. Тим то й смак його зостався в ньому, та й запах його не змінився. | 11 שַׁאֲנַן מֹואָב מִנְּעוּרָיו וְשֹׁקֵט הוּא אֶל־שְׁמָרָיו וְלֹא־הוּרַק מִכְּלִי אֶל־כֶּלִי וּבַגֹּולָה לֹא הָלָךְ עַל־כֵּן עָמַד טַעְמֹו בֹּו וְרֵיחֹו לֹא נָמָר׃ ס |
| 12 Тим же то ось настануть дні, — слово Господнє, — і я пришлю переливачів до нього, що переллють його, а його посуд спорожнять, глеки ж порозбивають. | 12 לָכֵן הִנֵּה־יָמִים בָּאִים נְאֻם־יְהוָה וְשִׁלַּחְתִּי־לֹו צֹעִים וְצֵעֻהוּ וְכֵלָיו יָרִיקוּ וְנִבְלֵיהֶם יְנַפֵּצוּ |
| 13 І застилається Моав Кемоша, як застидався дім Ізраїля Бетела, — своєї надії. | 13 וּבֹשׁ מֹואָב מִכְּמֹושׁ כַּאֲשֶׁר־בֹּשׁוּ בֵּית יִשְׂרָאֵל מִבֵּית אֵל מִבְטֶחָם |
| 14 Що ви говорите, мовляв, — ми хоробрі й спритні до війни вояки? | 14 אֵיךְ תֹּאמְרוּ גִּבֹּורִים אֲנָחְנוּ וְאַנְשֵׁי־חַיִל לַמִּלְחָמָה |
| 15 Спустошник Моава йде проти нього, цвіт його молоді сходить на заріз. | 15 שֻׁדַּד מֹואָב וְעָרֶיהָ עָלָה וּמִבְחַר בַּחוּרָיו יָרְדוּ לַטָּבַח נְאֻם־הַמֶּלֶךְ יְהוָה צְבָאֹות שְׁמֹו |
| 16 Близька Моавова погибель, його лихо приходить притьмом. | 16 קָרֹוב אֵיד־מֹואָב לָבֹוא וְרָעָתֹו מִהֲרָה מְאֹד |
| 17 Пожалуйте його, всі його сусіди й усі, що знаєте його ім’я. Скажіте: Як зламалось оте міцне жезло, ота палиця прекрасна! | 17 נֻדוּ לֹו כָּל־סְבִיבָיו וְכֹל יֹדְעֵי שְׁמֹו אִמְרוּ אֵיכָה נִשְׁבַּר מַטֵּה־עֹז מַקֵּל תִּפְאָרָה |
| 18 Зійди з твоєї слави й сядь на смітнику, дочко, що мешкаєш у Дівоні, бо спустошник Моава на тебе наступає, розвалює твої твердині. | 18 רְדִי מִכָּבֹוד [יֹשְׁבֶי כ] (וּשְׁבִי ק) בַצָּמָא יֹשֶׁבֶת בַּת־דִּיבֹון כִּי־שֹׁדֵד מֹואָב עָלָה בָךְ שִׁחֵת מִבְצָרָיִךְ |
| 19 Стань при дорозі й чатуй, ти, що живеш у Ароері. Питайся в тих, що повтікали, врятувалися, — спитай: Що таке сталось? | 19 אֶל־דֶּרֶךְ עִמְדִי וְצַפִּי יֹושֶׁבֶת עֲרֹועֵר שַׁאֲלִי־נָס וְנִמְלָטָה אִמְרִי מַה־נִּהְיָתָה |
| 20 Моав окритий соромом, бо побитий. Плачте й голосіте, оповістіть у Арноні, що Моав — пустиня. | 20 הֹבִישׁ מֹואָב כִּי־חַתָּה [הֵילִילִי כ] (הֵילִילוּ ׀ ק) [וּזְעָקִי כ] (וּזְעָקוּ ק) הַגִּידוּ בְאַרְנֹון כִּי שֻׁדַּד מֹואָב |
| 21 Прийшов суд на краї на рівнині, на Холон, на Ягцу й на Мефаата, | 21 וּמִשְׁפָּט בָּא אֶל־אֶרֶץ הַמִּישֹׁר אֶל־חֹלֹון וְאֶל־יַהְצָה וְעַל־ [מֹופָעַת כ] (מֵיפָעַת׃ ק) |
| 22 і на Дівон, і на Нево, і на Бет-Дівлатаїм, | 22 וְעַל־דִּיבֹון וְעַל־נְבֹו וְעַל־בֵּית דִּבְלָתָיִם |
| 23 і на Кіріятаїм, і на Бет-Гамул, і на Бет-Меон, | 23 וְעַל קִרְיָתַיִם וְעַל־בֵּית גָּמוּל וְעַל־בֵּית מְעֹון |
| 24 і на Керійот, і на Боцру та й на всі міста Моав-країни, далекі й близькі. | 24 וְעַל־קְרִיֹּות וְעַל־בָּצְרָה וְעַל כָּל־עָרֵי אֶרֶץ מֹואָב הָרְחֹקֹות וְהַקְּרֹבֹות |
| 25 Збито ріг Моавові і зламано його рамено, — слово Господнє. | 25 נִגְדְּעָה קֶרֶן מֹואָב וּזְרֹעֹו נִשְׁבָּרָה נְאֻם יְהוָה |
| 26 Упоїте його до п’яна, бо він проти Господа піднімався. Нехай Моав виллє свою блювотину, нехай він теж посміховищем стане. | 26 הַשְׁכִּירֻהוּ כִּי עַל־יְהוָה הִגְדִּיל וְסָפַק מֹואָב בְּקִיאֹו וְהָיָה לִשְׂחֹק גַּם־הוּא |
| 27 Хіба ж Ізраїль не був посміховищем у тебе? Чи, може, його впіймано між злодіями, що ти хитаєш головою щоразу, як про нього заговориш? | 27 וְאִם ׀ לֹוא הַשְּׂחֹק הָיָה לְךָ יִשְׂרָאֵל אִם־בְּגַנָּבִים [נִמְצָאָה כ] (נִמְצָא ק) כִּי־מִדֵּי דְבָרֶיךָ בֹּו תִּתְנֹודָד |
| 28 Киньте міста, живіть по скелях, ви, мешканці моавські! Будьте, мов голуб, що гніздиться на краю безодні. | 28 עִזְבוּ עָרִים וְשִׁכְנוּ בַּסֶּלַע יֹשְׁבֵי מֹואָב וִהְיוּ כְיֹונָה תְּקַנֵּן בְּעֶבְרֵי פִי־פָחַת |
| 29 Наслухались ми про гордощі Моава, гордощі без міри, про його гординю, його пиху та гордування, його бундючне серце. | 29 שָׁמַעְנוּ גְאֹון־מֹואָב גֵּאֶה מְאֹד גָּבְהֹו וּגְאֹונֹו וְגַאֲוָתֹו וְרֻם לִבֹּו |
| 30 Я знаю його чванькуватість, — слово Господнє, — його базікання недоладне, його пусті вчинки. | 30 אֲנִי יָדַעְתִּי נְאֻם־יְהוָה עֶבְרָתֹו וְלֹא־כֵן בַּדָּיו לֹא־כֵן עָשׂוּ |
| 31 Тим то й буду голосити по Моаві, за всім Моавом буду лементувати, за людьми Кір-Хересу буду зідхати. | 31 עַל־כֵּן עַל־מֹואָב אֲיֵלִיל וּלְמֹואָב כֻּלֹּה אֶזְעָק אֶל־אַנְשֵׁי קִיר־חֶרֶשׂ יֶהְגֶּה |
| 32 Я плакатиму по тобі, о винограднику в Сівмі, більше, ніж по Язері. Паростки твої сягали поза море, до Язеру. На твої літні плоди й на виноград твій напав спустошник. | 32 מִבְּכִי יַעְזֵר אֶבְכֶּה־לָּךְ הַגֶּפֶן שִׂבְמָה נְטִישֹׁתַיִךְ עָבְרוּ יָם עַד יָם יַעְזֵר נָגָעוּ עַל־קֵיצֵךְ וְעַל־בְּצִירֵךְ שֹׁדֵד נָפָל |
| 33 Стихли радощі й веселощі в землі моавській. Нема вина в точилах, не топчуть більше винограду, та й веселі пісні вже більше не веселі. | 33 וְנֶאֶסְפָה שִׂמְחָה וָגִיל מִכַּרְמֶל וּמֵאֶרֶץ מֹואָב וְיַיִן מִיקָבִים הִשְׁבַּתִּי לֹא־יִדְרֹךְ הֵידָד הֵידָד לֹא הֵידָד |
| 34 Від зойку в Хешбоні луна йде аж до Елале, аж до Ягацу. Їхній голос лине з Цоару аж до Хоронаїму, до Еглат-Шелішії, бо навіть Німрім-води повисихали. | 34 מִזַּעֲקַת חֶשְׁבֹּון עַד־אֶלְעָלֵה עַד־יַהַץ נָתְנוּ קֹולָם מִצֹּעַר עַד־חֹרֹנַיִם עֶגְלַת שְׁלִשִׁיָּה כִּי גַּם־מֵי נִמְרִים לִמְשַׁמֹּות יִהְיוּ |
| 35 Я вигублю, — слово Господнє, — у Моаві тих, що приносять жертви на узвишшях і що кадять його богам. | 35 וְהִשְׁבַּתִּי לְמֹואָב נְאֻם־יְהוָה מַעֲלֶה בָמָה וּמַקְטִיר לֵאלֹהָיו |
| 36 Тим то серце моє тужить по Моавові, мов сопілка; серце моє тужить по мешканцях Кір-Хересу, мов свиріль, бо пропав скарб, який вони надбали. | 36 עַל־כֵּן לִבִּי לְמֹואָב כַּחֲלִלִים יֶהֱמֶה וְלִבִּי אֶל־אַנְשֵׁי קִיר־חֶרֶשׂ כַּחֲלִילִים יֶהֱמֶה עַל־כֵּן יִתְרַת עָשָׂה אָבָדוּ |
| 37 У кожного голова лиса, борода в кожного обтята, на руках у кожного нарізи, у кожного на крижах веретище. | 37 כִּי כָל־רֹאשׁ קָרְחָה וְכָל־זָקָן גְּרֻעָה עַל כָּל־יָדַיִם גְּדֻדֹת וְעַל־מָתְנַיִם שָׂק |
| 38 Скрізь по дахах моавських та по майданах самий лемент, бо я розбив Моава, мов посуд непотрібний, — слово Господнє. | 38 עַל כָּל־גַּגֹּות מֹואָב וּבִרְחֹבֹתֶיהָ כֻּלֹּה מִסְפֵּד כִּי־שָׁבַרְתִּי אֶת־מֹואָב כִּכְלִי אֵין־חֵפֶץ בֹּו נְאֻם־יְהוָה |
| 39 Як же його розбито! Плачте! Як же Моав із соромом назад сахнувся! І став Моав посміховищем та острахом усім своїм сусідам. | 39 אֵיךְ חַתָּה הֵילִילוּ אֵיךְ הִפְנָה־עֹרֶף מֹואָב בֹּושׁ וְהָיָה מֹואָב לִשְׂחֹק וְלִמְחִתָּה לְכָל־סְבִיבָיו׃ ס |
| 40 Бо так говорить Господь: Ось неначе орел ширяє, розпростирає свої крила над Моавом. | 40 כִּי־כֹה אָמַר יְהוָה הִנֵּה כַנֶּשֶׁר יִדְאֶה וּפָרַשׂ כְּנָפָיו אֶל־מֹואָב |
| 41 Міста здобуті, зайняті твердині, і серце у відважних моавитян у той день буде, як серце у жінки-породіллі. | 41 נִלְכְּדָה הַקְּרִיֹּות וְהַמְּצָדֹות נִתְפָּשָׂה וְהָיָה לֵב גִּבֹּורֵי מֹואָב בַּיֹּום הַהוּא כְּלֵב אִשָּׁה מְצֵרָה |
| 42 І зникне Моав з-поміж народів, бо проти Господа наважився повстати. | 42 וְנִשְׁמַד מֹואָב מֵעָם כִּי עַל־יְהוָה הִגְדִּיל |
| 43 Жах, яма й сіті будуть для тебе, моавський жителю, — слово Господнє. | 43 פַּחַד וָפַחַת וָפָח עָלֶיךָ יֹושֵׁב מֹואָב נְאֻם־יְהוָה |
| 44 Хто втече від жаху, — впаде в яму; хто ж вибереться з ями, — потрапить у сітку. Таке бо пошлю на Моава в годину його кари, — слово Господнє. | 44 [הַנִּיס כ] (הַנָּס ק) מִפְּנֵי הַפַּחַד יִפֹּל אֶל־הַפַּחַת וְהָעֹלֶה מִן־הַפַּחַת יִלָּכֵד בַּפָּח כִּי־אָבִיא אֵלֶיהָ אֶל־מֹואָב שְׁנַת פְּקֻדָּתָם נְאֻם־יְהוָה |
| 45 Під захистом Хешбону зупиняться втікачі безсилі, але з Хешбону вогонь вийде, полум’я з палат Сихону, і пожере боки Моава й тім’я люду гомінкого. | 45 בְּצֵל חֶשְׁבֹּון עָמְדוּ מִכֹּחַ נָסִים כִּי־אֵשׁ יָצָא מֵחֶשְׁבֹּון וְלֶהָבָה מִבֵּין סִיחֹון וַתֹּאכַל פְּאַת מֹואָב וְקָדְקֹד בְּנֵי שָׁאֹון |
| 46 Горе тобі, Моаве! Пропав єси, люде Кемошу! Бо забрано синів твоїх у неволю, дочок твоїх у полон. | 46 אֹוי־לְךָ מֹואָב אָבַד עַם־כְּמֹושׁ כִּי־לֻקְּחוּ בָנֶיךָ בַּשֶּׁבִי וּבְנֹתֶיךָ בַּשִּׁבְיָה |
| 47 Та я зміню колись долю Моава» — слово Господнє. Досі суд на Моава. | 47 וְשַׁבְתִּי שְׁבוּת־מֹואָב בְּאַחֲרִית הַיָּמִים נְאֻם־יְהוָה עַד־הֵנָּה מִשְׁפַּט מֹואָב׃ ס |