Єремія 48

Біблія	Biblia Sagrada
1 Про Моава. Так говорить Господь сил, Бог Ізраїля: «Ой горе Нево-місту, — його спустошено! Кіріятаїм соромом окритий, — здобуто його! Твердиню ганьба обгорнула й прибила.	1 Acerca de Moab, esto dice el Señor del universo, Dios de Israel: ¡Ay de Nebo, devastada! | ¡Quiriatáin humillada y conquistada, | humillada y deshecha la acrópolis!
2 Слава Моава зникла, у Хешбоні напоготовлюють на нього лихо: нум, мовляв, знищимо його з-поміж народів. Та й ти, Мадмене, згинеш, меч іде за тобою.	2 Se acabó la gloria de Moab, | en Jesbón se fraguó su desgracia: | ¡Vamos a borrarla de las naciones! | También Madmén enmudece, | pues corre tras ella la espada.
3 Із Хоронаїму крик чути: Спустошення! Страшна руїна!	3 Se escapan gritos de Joronáin: | ¡qué gran desolación y desastre!
4 Моава стерто на порох! Крик долинає аж до Цоару.	4 Moab ha sido destrozada, | se oyen los gritos de sus pequeños.
5 Бо узвозом до Лухоту йдуть з плачем, бо на Хоронаїм-спуску чути ридання по поразці.	5 Por la cuesta de Lujit | suben llorando y llorando; | y bajando a Joronáin | se oyen gritos lastimeros.
6 Тікайте, рятуйте життя ваше, мов той онагр у пустині!	6 Huid, salvad vuestra vida, | como el onagro en la estepa.
7 Тому що ти надіявсь на твої твердині й на твої достатки, то будеш і ти здобутий. Кемош піде у неволю разом із своїми священиками й князями.	7 Confiaste en tus obras y tesoros, | pero también serás conquistada. | Camós será desterrado, | con él sus sacerdotes y dignatarios.
8 Прийде спустошник на кожне місто, ніяке місто не уникне; загине долина, спустіє й рівнина, — слово Господнє.	8 El destructor entrará en las ciudades, | ninguna podrá verse a salvo; | los valles serán desolados, | y todas las llanuras, esquilmadas | —lo ha dicho el Señor—.
9 Дайте Моавові крила, щоб міг полетіти. Його міста обернуться на пустиню, нікому буде в них жити!	9 ¡Haced señales a Moab; | venga, que salga deprisa! | Sus ciudades serán desoladas, | quedarán sin ningún habitante.
10 Проклят, хто Господню справу виконує недбайливо! Проклят, хто стримує меча свого від крови!	10 ¡Maldito quien haga con desgana | la tarea que encargó el Señor! | ¡Maldito quien trate de impedir | que su espada se sacie de sangre!
11 Вже змалку жив Моав безпечно і спочивав на своїй гущі. Не переливано його з посуду в посуд, не займано його ніколи у неволю. Тим то й смак його зостався в ньому, та й запах його не змінився.	11 Moab ha vivido tranquila desde joven, | reposada como el vino en la solera; | no la trasvasaron de cántaro a cántaro: | nunca experimentó el destierro. | Por eso conserva su sabor | y nunca ha perdido su aroma.
12 Тим же то ось настануть дні, — слово Господнє, — і я пришлю переливачів до нього, що переллють його, а його посуд спорожнять, глеки ж порозбивають.	12 Pero llegan días en que enviaré trasvasadores que la trasvasen: vaciarán los cántaros y romperán los recipientes —oráculo del Señor—.
13 І застилається Моав Кемоша, як застидався дім Ізраїля Бетела, — своєї надії.	13 Entonces Moab se avergonzará de su dios Camós, como se avergonzó la casa de Israel de Betel, en quien confiaba.
14 Що ви говорите, мовляв, — ми хоробрі й спритні до війни вояки?	14 ¿A qué presumir de valientes, | de soldados avezados en la lucha?
15 Спустошник Моава йде проти нього, цвіт його молоді сходить на заріз.	15 Ya sube el destructor de Moab y sus ciudades, | ya baja al matadero la flor de sus soldados | —oráculo del Rey, del Señor del universo—.
16 Близька Моавова погибель, його лихо приходить притьмом.	16 Se acerca el desastre de Moab, | ya llega su ruina a toda prisa.
17 Пожалуйте його, всі його сусіди й усі, що знаєте його ім’я. Скажіте: Як зламалось оте міцне жезло, ота палиця прекрасна!	17 ¡Llorad por ella, naciones vecinas, | todos los que conocéis su fama! | Lamentaos: «¡Ay cómo se ha roto | la vara poderosa, el cetro glorioso!».
18 Зійди з твоєї слави й сядь на смітнику, дочко, що мешкаєш у Дівоні, бо спустошник Моава на тебе наступає, розвалює твої твердині.	18 Baja, abandona tu solio, | siéntate en tierra reseca, | tú, población de Dibón. | Te ataca el devastador de Moab, | que va a destruir tus fortalezas.
19 Стань при дорозі й чатуй, ти, що живеш у Ароері. Питайся в тих, що повтікали, врятувалися, — спитай: Що таке сталось?	19 Sal al camino y vigila, | tú, población de Aroer. | Pregunta a algún fugitivo, | pregunta: «¿Qué ha sucedido?».
20 Моав окритий соромом, бо побитий. Плачте й голосіте, оповістіть у Арноні, що Моав — пустиня.	20 ¡Moab humillada y destruida! | Llorad, lanzad alaridos, | anunciad allá por el Arnón | que Moab ha sido devastada.
21 Прийшов суд на краї на рівнині, на Холон, на Ягцу й на Мефаата,	21 Se cumple la sentencia del Señor sobre el país del altiplano: sobre Jolón, Jasá y Mepaat;
22 і на Дівон, і на Нево, і на Бет-Дівлатаїм,	22 sobre Dibón, Nebo y Bet Diblatáin;
23 і на Кіріятаїм, і на Бет-Гамул, і на Бет-Меон,	23 sobre Quiriatáin, Bet Gamul y Bet Maón;
24 і на Керійот, і на Боцру та й на всі міста Моав-країни, далекі й близькі.	24 sobre Quiriat, Bosra y todas las ciudades de la tierra de Moab, lejanas y cercanas.
25 Збито ріг Моавові і зламано його рамено, — слово Господнє.	25 A Moab le han arrancado su poder, | le han destrozado su brazo | —oráculo del Señor—.
26 Упоїте його до п’яна, бо він проти Господа піднімався. Нехай Моав виллє свою блювотину, нехай він теж посміховищем стане.	26 Emborrachad a Moab, pues se ha envalentonado contra el Señor: se revolcará en su vómito y será el hazmerreír de la gente.
27 Хіба ж Ізраїль не був посміховищем у тебе? Чи, може, його впіймано між злодіями, що ти хитаєш головою щоразу, як про нього заговориш?	27 ¿No te reías tú de Israel como cuando uno es sorprendido entre ladrones? ¿No movías burlona la cabeza cuando hablabas de Israel?
28 Киньте міста, живіть по скелях, ви, мешканці моавські! Будьте, мов голуб, що гніздиться на краю безодні.	28 Habitantes de Moab, | marchad de las ciudades, | instalaos en los riscos; | anidad como palomas | en la boca de las grietas.
29 Наслухались ми про гордощі Моава, гордощі без міри, про його гординю, його пиху та гордування, його бундючне серце.	29 Ya sabemos del orgullo de Moab, | conocemos su soberbia desmedida, | su arrogancia, su orgullo y vanidad, | lo altanero que es su corazón.
30 Я знаю його чванькуватість, — слово Господнє, — його базікання недоладне, його пусті вчинки.	30 Conozco lo arrogante que es, | sus palabras tan poco de fiar, | sus acciones tan desatinadas | —oráculo del Señor—.
31 Тим то й буду голосити по Моаві, за всім Моавом буду лементувати, за людьми Кір-Хересу буду зідхати.	31 Por eso, lloraré por Moab, | por Moab entera gritaré, | por la gente de Quir Jeres gemiré.
32 Я плакатиму по тобі, о винограднику в Сівмі, більше, ніж по Язері. Паростки твої сягали поза море, до Язеру. На твої літні плоди й на виноград твій напав спустошник.	32 Lloraré por ti, viña de Sibmá, | más que se lloró por Jazer. | Tus sarmientos llegaban hasta el mar, | penetraban en tierras de Jazer; | pero toda tu cosecha y tu vendimia | las ha arrebatado el devastador.
33 Стихли радощі й веселощі в землі моавській. Нема вина в точилах, не топчуть більше винограду, та й веселі пісні вже більше не веселі.	33 Cesaron la alegría y las fiestas | en los huertos de la tierra de Moab; | acabé con el vino de tus lagares, | ya no pisarán en los trujales | cantando coplas sin parar.
34 Від зойку в Хешбоні луна йде аж до Елале, аж до Ягацу. Їхній голос лине з Цоару аж до Хоронаїму, до Еглат-Шелішії, бо навіть Німрім-води повисихали.	34 Los gritos de auxilio de Jesbón | se oyen en Jasá y en Elalé; | las voces de la gente de Soar | se oyen en Joronáin y Eglat Salisá. | Incluso las aguas de Nimrín | se han convertido en sequedales.
35 Я вигублю, — слово Господнє, — у Моаві тих, що приносять жертви на узвишшях і що кадять його богам.	35 Acabaré en Moab con los que suben a los recintos sagrados para ofrecer incienso a sus dioses —oráculo del Señor—.
36 Тим то серце моє тужить по Моавові, мов сопілка; серце моє тужить по мешканцях Кір-Хересу, мов свиріль, бо пропав скарб, який вони надбали.	36 Por eso, mi corazón gime con voz doliente de flauta por Moab y por la gente de Quir Jeres, pues han perdido el fruto de su trabajo.
37 У кожного голова лиса, борода в кожного обтята, на руках у кожного нарізи, у кожного на крижах веретище.	37 Todos se han afeitado la cabeza y se han rapado la barba; se han hecho incisiones en los brazos y cubierto los lomos de arpillera.
38 Скрізь по дахах моавських та по майданах самий лемент, бо я розбив Моава, мов посуд непотрібний, — слово Господнє.	38 Por todo Moab se oyen gritos de duelo, lo mismo en las azoteas de las casas que en las calles, pues he hecho pedazos a Moab como si fuera un cacharro inútil —oráculo del Señor—.
39 Як же його розбито! Плачте! Як же Моав із соромом назад сахнувся! І став Моав посміховищем та острахом усім своїм сусідам.	39 La gente se lamenta: ¡Qué desastre! ¡Cómo ha vuelto Moab la espalda avergonzada, convertida en burla y espanto de todas las naciones vecinas!
40 Бо так говорить Господь: Ось неначе орел ширяє, розпростирає свої крила над Моавом.	40 Pues esto dice el Señor: | Aquí está, lanzado como un águila, | con sus alas desplegadas sobre Moab:
41 Міста здобуті, зайняті твердині, і серце у відважних моавитян у той день буде, як серце у жінки-породіллі.	41 van a ser tomadas las ciudades, | las plazas fuertes, conquistadas. | Aquel día los guerreros de Moab | se sentirán como una parturienta.
42 І зникне Моав з-поміж народів, бо проти Господа наважився повстати.	42 Moab, devastada, no es nación, | pues se envalentonó contra el Señor.
43 Жах, яма й сіті будуть для тебе, моавський жителю, — слово Господнє.	43 Terror, zanja y lazo | contra vosotros, habitantes de Moab | —oráculo del Señor—.
44 Хто втече від жаху, — впаде в яму; хто ж вибереться з ями, — потрапить у сітку. Таке бо пошлю на Моава в годину його кари, — слово Господнє.	44 El que huya del terror | caerá en la zanja; | el que suba de la zanja | caerá en el lazo; | pues haré que le llegue a Moab | la hora de pedirle cuentas | —oráculo del Señor—.
45 Під захистом Хешбону зупиняться втікачі безсилі, але з Хешбону вогонь вийде, полум’я з палат Сихону, і пожере боки Моава й тім’я люду гомінкого.	45 Se detienen a la sombra de Jesbón | los fugitivos, faltos de fuerza: | pues sale un fuego de Jesbón, | llamas de la ciudad de Sijón, | que consumen las patillas de Moab | y el cuello de la gente de Saón.
46 Горе тобі, Моаве! Пропав єси, люде Кемошу! Бо забрано синів твоїх у неволю, дочок твоїх у полон.	46 ¡Pobre de ti, Moab! | ¡Estás perdido, pueblo de Camós! | Se llevan a tus hijos al destierro, | tus hijas caminan deportadas.
47 Та я зміню колись долю Моава» — слово Господнє. Досі суд на Моава.	47 Pero después, con el paso del tiempo, | cambiaré la suerte de Moab | —oráculo del Señor—. | Hasta aquí la sentencia de Moab.