Ісая 43

Біблія	Biblia Sagrada
1 А тепер так говорить Господь, творець твій, Якове, і твій сотворитель, Ізраїлю: «Не бійся, бо я тебе викупив, прикликав тебе твоїм ім’ям, ти — мій!	1 Y ahora esto dice el Señor, que te creó, Jacob, | que te ha formado, Israel: | «No temas, que te he redimido, | te he llamado por tu nombre, tú eres mío.
2 Чи через води йтимеш, я з тобою, чи крізь ріки, — тебе не затоплять, чи підеш крізь вогонь, — не попечешся, і полум’я тебе не обпалить.	2 Cuando cruces las aguas, yo estaré contigo, | la corriente no te anegará; | cuando pases por el fuego, no te quemarás, | la llama no te abrasará.
3 Бо я Господь, твій Бог, Святий Ізраїля, я — твій спаситель. У викуп за тебе я дав Єгипет, Етіопію та Саву замість тебе, —	3 Porque yo, el Señor, soy tu Dios; | el Santo de Israel es tu salvador. | Entregué Egipto como rescate, | Etiopía y Saba a cambio de ti,
4 тому, що дорогий ти в мене й цінний і я тебе люблю, людей даю за тебе, народи за твою душу.	4 porque eres precioso ante mí, | de gran precio, y yo te amo. | Por eso entrego regiones a cambio de ti, | pueblos a cambio de tu vida.
5 Не бійся, бо я з тобою! Зі сходу приведу твоє потомство, зберу тебе з заходу.	5 No temas, porque yo estoy contigo. | Desde Oriente traeré a tu estirpe, | te reuniré desde Occidente.
6 Півночі повелю: Віддай їх! А півдню: Не затримуй! Приведи синів моїх здалека, дочок моїх із кінців світу, —	6 Diré al Norte: devuélvelo, | y al Sur: no lo retengas. | Haz venir a mis hijos desde lejos, | y a mis hijas del extremo de la tierra,
7 усіх, хто зветься моїм ім’ям, кого я сотворив собі на славу, кого витворив і зладнав.	7 a todos los que llevan mi nombre, | a los que creé para mi gloria, | a los que he hecho y he formado.
8 Виведи люд сліпий, хоча він має очі, глухих, хоч вони мають вуха.	8 Saca afuera a un pueblo que tiene ojos, | pero está ciego, | que tiene oídos, pero está sordo.
9 Нехай зберуться усі народи разом, нехай зійдуться усі люди! Хто з них прорік це, проголосив нам перші пророцтва? Нехай поставлять свідків від себе й докажуть, щоб, вислухавши їх, можна було сказати: Це правда!	9 Que todas las naciones se congreguen | y todos los pueblos se reúnan. | ¿Quién de entre ellos podría anunciar esto, | o proclamar los hechos antiguos? | Que presenten sus testigos para justificarse, | que los oigan y digan: es verdad.
10 Ви мої свідки, — слово Господнє, — і мій слуга, якого я вибрав, щоб ви знали й вірили мені та зрозуміли, що це я: не було бога, який міг би бути створення передо мною, і не може бути такого, що був би створений по мені!	10 Vosotros sois mis testigos | —oráculo del Señor—, | y también mi siervo, | al que yo escogí, | para que sepáis y creáis y comprendáis | que yo soy Dios. | Antes de mí no había sido formado ningún dios, | ni lo habrá después.
11 Я, я — Господь: нема спасителя, крім мене!	11 Yo, yo soy el Señor, | fuera de mí no hay salvador.
12 Я оповів, спас, оголосив, а не чужий бог між вами. Ви мої свідки, — слово Господнє; я — Бог.	12 Yo lo anuncié y os salvé; | lo anuncié y no hubo entre vosotros dios extranjero. | Vosotros sois mis testigos —oráculo del Señor—: | yo soy Dios.
13 Я — Бог від віку: нема нікого, хто увільнив би з руки моєї. Вчиню я щось, — хто змінить?»	13 Lo soy desde siempre, | y nadie se puede liberar de mi mano. | Lo que yo hago ¿quién podría deshacerlo?
14 Так говорить Господь, ваш відкупитель, Святий Ізраїля: «Задля вас я посилаю до Вавилону посольство, я розіб’ю засуви по темницях, халдеї будуть плакати — ридати.	14 Esto dice el Señor, vuestro libertador, | el Santo de Israel: | por vosotros he enviado una expedición a Babilonia, | he traído a todos los fugitivos | y a los caldeos que se glorían en sus naves.
15 Я — Господь, Святий ваш, Творець Ізраїля і Цар ваш!»	15 Yo soy el Señor, vuestro Santo, | el creador de Israel, vuestro rey.
16 Так говорить Господь, що відокрив дорогу в морі, стежку у великих водах,	16 Esto dice el Señor, | que abrió camino en el mar | y una senda en las aguas impetuosas;
17 що вивів колісниці і коней сильне військо; але всі разом полягли і не встануть більше, погасли, наче ґніт, згасли.	17 que sacó a batalla carros y caballos, | la tropa y los héroes: | caían para no levantarse, | se apagaron como mecha que se extingue.
18 «Не згадуйте про те, що було, не думайте про давнє!	18 «No recordéis lo de antaño, | no penséis en lo antiguo; | mirad que realizo algo nuevo; | ya está brotando, ¿no lo notáis?
19 Ось я творю щось новітнє: воно ось-ось уже сходить. Чи ж ви його не впізнаєте? Я прокладу дорогу в пустині і на безлюддях — ріки.	19 Abriré un camino en el desierto, | corrientes en el yermo.
20 Звір дикий буде мене прославляти, шакали й струсі, бо я дам воду в пустині і на безлюддях — ріки, щоб напоїти мій вибраний народ.	20 Me glorificarán las bestias salvajes, | chacales y avestruces, | porque pondré agua en el desierto, | corrientes en la estepa, | para dar de beber a mi pueblo elegido,
21 Народ той, що я утворив для себе, хвалу мою звіщатиме.	21 a este pueblo que me he formado | para que proclame mi alabanza.
22 Та, проте, Якове, ти не взивав до мене; не побивався, Ізраїлю, за мною.	22 Pero tú no me invocabas, Jacob, | porque te cansaste de mí, Israel.
23 Ти не приносив мені ягнят у всепальну жертву, і жертвами твоїми не виявляв мені пошани. Я не обтяжував тебе приносами і не томив тебе кадилом.	23 No me ofreciste tus ovejas en holocausto | ni me honraste con tus sacrificios. | Yo no te agobié exigiéndote ofrendas | ni te cansé pidiéndote incienso.
24 Ти не купував мені за гроші пахучої тростини і не ситив мене жиром твоїх жертв. Ні, ти гріхами своїми мене непокоїв, ваготою був мені з-за своїх переступів.	24 Pero tú no me compraste caña aromática, | ni me has satisfecho con la grasa de tus sacrificios. | Al contrario, me has agobiado con tus pecados, | me has cansado con tus culpas.
25 Я, я стираю твої провини заради мене самого, гріхів твоїх не згадую вже більше.	25 Yo, soy yo quien por mi cuenta | cancelo tus crímenes y olvido tus pecados.
26 Пригадай мені, станьмо на суд разом, говори ж, щоб виправдатись!	26 Hazme recordar y discutiremos, | cuenta tu versión para justificarte.
27 Твій пращур согрішив, та й представники твої повстали проти мене.	27 Pecó tu primer padre, | tus jefes se rebelaron contra mí.
28 Князі твої мою святиню осквернили, і я видав Якова на суд, Ізраїля на наругу.»	28 Por eso traté como impíos | a los jerarcas del santuario, | entregué a Jacob al exterminio | y a Israel a los ultrajes».