Ісая 43

Біблія	LXX
1 А тепер так говорить Господь, творець твій, Якове, і твій сотворитель, Ізраїлю: «Не бійся, бо я тебе викупив, прикликав тебе твоїм ім’ям, ти — мій!	1 και νυν ουτως λεγει κυριος ο θεος ο ποιησας σε ιακωβ ο πλασας σε ισραηλ μη φοβου οτι ελυτρωσαμην σε εκαλεσα σε το ονομα σου εμος ει συ
2 Чи через води йтимеш, я з тобою, чи крізь ріки, — тебе не затоплять, чи підеш крізь вогонь, — не попечешся, і полум’я тебе не обпалить.	2 και εαν διαβαινης δι' υδατος μετα σου ειμι και ποταμοι ου συγκλυσουσιν σε και εαν διελθης δια πυρος ου μη κατακαυθης φλοξ ου κατακαυσει σε
3 Бо я Господь, твій Бог, Святий Ізраїля, я — твій спаситель. У викуп за тебе я дав Єгипет, Етіопію та Саву замість тебе, —	3 οτι εγω κυριος ο θεος σου ο αγιος ισραηλ ο σωζων σε εποιησα σου αλλαγμα αιγυπτον και αιθιοπιαν και σοηνην υπερ σου
4 тому, що дорогий ти в мене й цінний і я тебе люблю, людей даю за тебе, народи за твою душу.	4 αφ' ου εντιμος εγενου εναντιον μου εδοξασθης καγω σε ηγαπησα και δωσω ανθρωπους πολλους υπερ σου και αρχοντας υπερ της κεφαλης σου
5 Не бійся, бо я з тобою! Зі сходу приведу твоє потомство, зберу тебе з заходу.	5 μη φοβου οτι μετα σου ειμι απο ανατολων αξω το σπερμα σου και απο δυσμων συναξω σε
6 Півночі повелю: Віддай їх! А півдню: Не затримуй! Приведи синів моїх здалека, дочок моїх із кінців світу, —	6 ερω τω βορρα αγε και τω λιβι μη κωλυε αγε τους υιους μου απο γης πορρωθεν και τας θυγατερας μου απ' ακρων της γης
7 усіх, хто зветься моїм ім’ям, кого я сотворив собі на славу, кого витворив і зладнав.	7 παντας οσοι επικεκληνται τω ονοματι μου εν γαρ τη δοξη μου κατεσκευασα αυτον και επλασα και εποιησα αυτον
8 Виведи люд сліпий, хоча він має очі, глухих, хоч вони мають вуха.	8 και εξηγαγον λαον τυφλον και οφθαλμοι εισιν ωσαυτως τυφλοι και κωφοι τα ωτα εχοντες
9 Нехай зберуться усі народи разом, нехай зійдуться усі люди! Хто з них прорік це, проголосив нам перші пророцтва? Нехай поставлять свідків від себе й докажуть, щоб, вислухавши їх, можна було сказати: Це правда!	9 παντα τα εθνη συνηχθησαν αμα και συναχθησονται αρχοντες εξ αυτων τις αναγγελει ταυτα η τα εξ αρχης τις αναγγελει υμιν αγαγετωσαν τους μαρτυρας αυτων και δικαιωθητωσαν και ειπατωσαν αληθη
10 Ви мої свідки, — слово Господнє, — і мій слуга, якого я вибрав, щоб ви знали й вірили мені та зрозуміли, що це я: не було бога, який міг би бути створення передо мною, і не може бути такого, що був би створений по мені!	10 γενεσθε μοι μαρτυρες καγω μαρτυς λεγει κυριος ο θεος και ο παις ον εξελεξαμην ινα γνωτε και πιστευσητε και συνητε οτι εγω ειμι εμπροσθεν μου ουκ εγενετο αλλος θεος και μετ' εμε ουκ εσται
11 Я, я — Господь: нема спасителя, крім мене!	11 εγω ο θεος και ουκ εστιν παρεξ εμου σωζων
12 Я оповів, спас, оголосив, а не чужий бог між вами. Ви мої свідки, — слово Господнє; я — Бог.	12 ανηγγειλα και εσωσα ωνειδισα και ουκ ην εν υμιν αλλοτριος υμεις εμοι μαρτυρες καγω μαρτυς λεγει κυριος ο θεος
13 Я — Бог від віку: нема нікого, хто увільнив би з руки моєї. Вчиню я щось, — хто змінить?»	13 ετι απ' αρχης και ουκ εστιν ο εκ των χειρων μου εξαιρουμενος ποιησω και τις αποστρεψει αυτο
14 Так говорить Господь, ваш відкупитель, Святий Ізраїля: «Задля вас я посилаю до Вавилону посольство, я розіб’ю засуви по темницях, халдеї будуть плакати — ридати.	14 ουτως λεγει κυριος ο θεος ο λυτρουμενος υμας ο αγιος ισραηλ ενεκεν υμων αποστελω εις βαβυλωνα και επεγερω παντας φευγοντας και χαλδαιοι εν πλοιοις δεθησονται
15 Я — Господь, Святий ваш, Творець Ізраїля і Цар ваш!»	15 εγω κυριος ο θεος ο αγιος υμων ο καταδειξας ισραηλ βασιλεα υμων
16 Так говорить Господь, що відокрив дорогу в морі, стежку у великих водах,	16 ουτως λεγει κυριος ο διδους οδον εν θαλασση και εν υδατι ισχυρω τριβον
17 що вивів колісниці і коней сильне військо; але всі разом полягли і не встануть більше, погасли, наче ґніт, згасли.	17 ο εξαγαγων αρματα και ιππον και οχλον ισχυρον αλλα εκοιμηθησαν και ουκ αναστησονται εσβεσθησαν ως λινον εσβεσμενον
18 «Не згадуйте про те, що було, не думайте про давнє!	18 μη μνημονευετε τα πρωτα και τα αρχαια μη συλλογιζεσθε
19 Ось я творю щось новітнє: воно ось-ось уже сходить. Чи ж ви його не впізнаєте? Я прокладу дорогу в пустині і на безлюддях — ріки.	19 ιδου ποιω καινα α νυν ανατελει και γνωσεσθε αυτα και ποιησω εν τη ερημω οδον και εν τη ανυδρω ποταμους
20 Звір дикий буде мене прославляти, шакали й струсі, бо я дам воду в пустині і на безлюддях — ріки, щоб напоїти мій вибраний народ.	20 ευλογησει με τα θηρια του αγρου σειρηνες και θυγατερες στρουθων οτι εδωκα εν τη ερημω υδωρ και ποταμους εν τη ανυδρω ποτισαι το γενος μου το εκλεκτον
21 Народ той, що я утворив для себе, хвалу мою звіщатиме.	21 λαον μου ον περιεποιησαμην τας αρετας μου διηγεισθαι
22 Та, проте, Якове, ти не взивав до мене; не побивався, Ізраїлю, за мною.	22 ου νυν εκαλεσα σε ιακωβ ουδε κοπιασαι σε εποιησα ισραηλ
23 Ти не приносив мені ягнят у всепальну жертву, і жертвами твоїми не виявляв мені пошани. Я не обтяжував тебе приносами і не томив тебе кадилом.	23 ουκ εμοι προβατα της ολοκαρπωσεως σου ουδε εν ταις θυσιαις σου εδοξασας με ουδε εγκοπον εποιησα σε εν λιβανω
24 Ти не купував мені за гроші пахучої тростини і не ситив мене жиром твоїх жертв. Ні, ти гріхами своїми мене непокоїв, ваготою був мені з-за своїх переступів.	24 ουδε εκτησω μοι αργυριου θυμιαμα ουδε το στεαρ των θυσιων σου επεθυμησα αλλα εν ταις αμαρτιαις σου και εν ταις αδικιαις σου προεστην σου
25 Я, я стираю твої провини заради мене самого, гріхів твоїх не згадую вже більше.	25 εγω ειμι εγω ειμι ο εξαλειφων τας ανομιας σου και ου μη μνησθησομαι
26 Пригадай мені, станьмо на суд разом, говори ж, щоб виправдатись!	26 συ δε μνησθητι και κριθωμεν λεγε συ τας ανομιας σου πρωτος ινα δικαιωθης
27 Твій пращур согрішив, та й представники твої повстали проти мене.	27 οι πατερες υμων πρωτοι και οι αρχοντες αυτων ηνομησαν εις εμε
28 Князі твої мою святиню осквернили, і я видав Якова на суд, Ізраїля на наругу.»	28 και εμιαναν οι αρχοντες τα αγια μου και εδωκα απολεσαι ιακωβ και ισραηλ εις ονειδισμον