Ісая 43

Біблія	DIODATI
1 А тепер так говорить Господь, творець твій, Якове, і твій сотворитель, Ізраїлю: «Не бійся, бо я тебе викупив, прикликав тебе твоїм ім’ям, ти — мій!	1 MA ora, così ha detto il Signore, tuo Creatore, o Giacobbe, e tuo Formatore, o Israele: Non temere; perciocchè io ti ho riscattato, io ti ho chiamato per lo tuo nome; tu sei mio.
2 Чи через води йтимеш, я з тобою, чи крізь ріки, — тебе не затоплять, чи підеш крізь вогонь, — не попечешся, і полум’я тебе не обпалить.	2 Quando tu passerai per le acque, io sarò teco; e quando passerai per li fiumi, non ti affogheranno; quando camminerai per lo fuoco non sarai arso, e la fiamma non ti divamperà.
3 Бо я Господь, твій Бог, Святий Ізраїля, я — твій спаситель. У викуп за тебе я дав Єгипет, Етіопію та Саву замість тебе, —	3 Perciocchè io sono il Signore Iddio tuo, il Santo d’Israele, tuo Salvatore; io ho dato l’Egitto per tuo riscatto, e l’Etiopia, e Seba, in luogo tuo.
4 тому, що дорогий ти в мене й цінний і я тебе люблю, людей даю за тебе, народи за твою душу.	4 Conciossiachè tu mi sii stato caro, e pregiato, ed io ti abbia amato; io ho dati degli uomini per te, e de’ popoli per l’anima tua.
5 Не бійся, бо я з тобою! Зі сходу приведу твоє потомство, зберу тебе з заходу.	5 Non temere; perciocchè io son teco; io farò venir la tua progenie di Levante, e ti raccoglierò di Ponente.
6 Півночі повелю: Віддай їх! А півдню: Не затримуй! Приведи синів моїх здалека, дочок моїх із кінців світу, —	6 Io dirò al Settentrione: Da’; ed al Mezzodì: Non divietare; adduci i miei figliuoli di lontano, e le mie figliuole dalle estremità della terra;
7 усіх, хто зветься моїм ім’ям, кого я сотворив собі на славу, кого витворив і зладнав.	7 tutti quelli che si chiamano del mio Nome, e i quali io ho creati alla mia gloria, ho formati, anzi fatti;
8 Виведи люд сліпий, хоча він має очі, глухих, хоч вони мають вуха.	8 traendo fuori il popolo ch’è cieco, benchè abbia degli occhi; e quelli che sono sordi, benchè abbiano degli orecchi.
9 Нехай зберуться усі народи разом, нехай зійдуться усі люди! Хто з них прорік це, проголосив нам перші пророцтва? Нехай поставлять свідків від себе й докажуть, щоб, вислухавши їх, можна було сказати: Це правда!	9 Sieno tutte le genti radunate insieme, e raccolti i popoli; chi, d’infra loro, ha annunziato questo? e chi ci ha fatte intender le cose di prima? producano i lor testimoni, e sieno giustificati; ovvero, ascoltino eglino stessi, e dicano: Quest’è la verità.
10 Ви мої свідки, — слово Господнє, — і мій слуга, якого я вибрав, щоб ви знали й вірили мені та зрозуміли, що це я: не було бога, який міг би бути створення передо мною, і не може бути такого, що був би створений по мені!	10 Voi, insieme col mio Servitore, il quale io ho eletto, mi siete testimoni, dice il Signore; acciocchè sappiate, e mi crediate, ed intendiate, che io son desso; avanti me non fu formato alcun dio, e dopo me non ne sarà alcuno.
11 Я, я — Господь: нема спасителя, крім мене!	11 Io, io sono il Signore, e fuor di me non vi è alcun Salvatore.
12 Я оповів, спас, оголосив, а не чужий бог між вами. Ви мої свідки, — слово Господнє; я — Бог.	12 Io ho annunziato, e salvato, e fatto intendere; e fra voi non vi è stato alcun dio strano; e voi mi siete testimoni, dice il Signore; ed io sono Iddio.
13 Я — Бог від віку: нема нікого, хто увільнив би з руки моєї. Вчиню я щось, — хто змінить?»	13 Eziandio da che il giorno fu, già era io desso; e non vi è niuno che possa liberare dalla mia mano. Se io opero, chi potrà impedir l’opera mia?
14 Так говорить Господь, ваш відкупитель, Святий Ізраїля: «Задля вас я посилаю до Вавилону посольство, я розіб’ю засуви по темницях, халдеї будуть плакати — ридати.	14 Così ha detto il Signore, vostro Redentore, il Santo d’Israele: Per amor di voi io ho mandato contro a Babilonia, e li ho fatti tutti scendere in fuga; anche i Caldei, nelle navi di cui si gloriano.
15 Я — Господь, Святий ваш, Творець Ізраїля і Цар ваш!»	15 Io sono il Signore, il vostro Santo, il Creatore d’Israele, il vostro Re.
16 Так говорить Господь, що відокрив дорогу в морі, стежку у великих водах,	16 Così ha detto il Signore, il qual già fece una via nel mare, ed un sentiero nelle acque impetuose;
17 що вивів колісниці і коней сильне військо; але всі разом полягли і не встануть більше, погасли, наче ґніт, згасли.	17 il qual fece uscire carri, e cavalli, esercito, e forza; tutti quanti furono atterrati, senza poter rilevarsi; furono estinti, furono spenti come un lucignolo.
18 «Не згадуйте про те, що було, не думайте про давнє!	18 Non ricordate le cose di prima, e non istate a mirare le cose antiche.
19 Ось я творю щось новітнє: воно ось-ось уже сходить. Чи ж ви його не впізнаєте? Я прокладу дорогу в пустині і на безлюддях — ріки.	19 Ecco, io fo una cosa nuova, ora sarà prodotta; non la riconoscerete voi? Io metterò ancora una via nel deserto, e de’ fiumi nella solitudine.
20 Звір дикий буде мене прославляти, шакали й струсі, бо я дам воду в пустині і на безлюддях — ріки, щоб напоїти мій вибраний народ.	20 Le fiere della campagna, gli sciacalli, e le ulule mi glorificheranno; perciocchè io avrò messe dell’acque nel deserto, e de’ fiumi nella solitudine, per dar bere al mio popolo, al mio eletto.
21 Народ той, що я утворив для себе, хвалу мою звіщатиме.	21 Il popolo che io m’ho formato, racconterà la mia lode
22 Та, проте, Якове, ти не взивав до мене; не побивався, Ізраїлю, за мною.	22 Ma, quant’è a te, o Giacobbe, tu non mi hai invocato; ti sei tu pure affaticato per me, o Israele?
23 Ти не приносив мені ягнят у всепальну жертву, і жертвами твоїми не виявляв мені пошани. Я не обтяжував тебе приносами і не томив тебе кадилом.	23 Tu non m’hai presentate le pecore de’ tuoi olocausti, e non m’hai onorato co’ tuoi sacrificii; io non t’ho tenuto in servitù intorno ad offerte, nè faticato intorno ad incenso.
24 Ти не купував мені за гроші пахучої тростини і не ситив мене жиром твоїх жертв. Ні, ти гріхами своїми мене непокоїв, ваготою був мені з-за своїх переступів.	24 Tu non m’hai comperata con danari canna odorosa, e non m’hai inebbriato col grasso de’ tuoi sacrificii; anzi tu hai tenuto me in servitù co’ tuoi peccati, e m’hai faticato con le tue iniquità.
25 Я, я стираю твої провини заради мене самого, гріхів твоїх не згадую вже більше.	25 Io, io son quel che cancello i tuoi misfatti, per amor di me stesso; e non ricorderò più i tuoi peccati,
26 Пригадай мені, станьмо на суд разом, говори ж, щоб виправдатись!	26 Riducimi a memoria, litighiamo insieme; narra tu le tue ragioni, acciocchè tu ti giustifichi.
27 Твій пращур согрішив, та й представники твої повстали проти мене.	27 Il tuo primo padre ha peccato, ed i tuoi oratori han commesso misfatto contro a me.
28 Князі твої мою святиню осквернили, і я видав Якова на суд, Ізраїля на наругу.»	28 Perciò, io tratterò come profani i principi del santuario, e metterò Giacobbe in isterminio, ed Israele in obrobrii