Ісая 37
Libro non riconosciuto. Prova con un'abbreviazione valida (es. Gen, Es, Gv, Sal).
Versetti esaminati
| Біблія | Peshitta ܦܫܝܼܛܬܵܐ |
|---|---|
| 1 Коли почув про те цар Єзекія, роздер на собі шати, покрився вереттям і пішов у дім Господній. | 1 ܘܗܘܐ ܕܟܕ ܫܡܥ ܚܙܩܝܐ ܡܠܟܐ ܨܪܝ ܢܚ̈ܬܘܗܝ ܘܐܬܟܣܝ ܣܩܐ ܘܥܠ ܠܒܝܬܗ ܕܡܪܝܐ |
| 2 Еліякима ж, що доглядав палац, та Шевну, секретаря, вкупі зо старшими священиками, покритими вереттям, послав до пророка Ісаї, сина Амоса. | 2 ܘܫܕܪ ܠܐܠܝܩܝܡ ܪܒ ܒܝܬܐ ܘܠܫܒܢܐ ܣ̇ܦܪܐ ܘܠܣ̈ܒܐ ܕܟܗ̈ܢܐ ܟܕ ܡܟܣܝܢ ܣܩ̈ܐ ܠܘܬ ܐܫܥܝܐ ܢܒܝܐ ܒܪ ܐܡܘܨ |
| 3 І ті промовили до нього: «Так говорить Єзекія: — Цей день — день смутку, кари і наруги. Дитятка бо дійшли до самого краю материнської утроби, але нема снаги вродити. | 3 ܘܐܡܪܘ ܠܗ ܗܟܢܐ ܐܡ̇ܪ ܚܙܩܝܐ ܝܘܡܐ ܗܘ ܕܐܘܠܨܢܐ ܘܕܡܟܣܢܘܬܐ ܘܕܪܘܓܙܐ ܝܘܡܢܐ ܡܛܠ ܕܡܛܝܘ ܚܒ̈ܠܐ ܕܒܢ̈ܝܐ ܘܠܝܬ ܚܝܠܐ ܒܝܠܕܬܐ |
| 4 Якби ж то Господь, твій Бог, почув слова равшака, що його послав володар його, цар асирійський, зневажати живого Бога, і якби ж то Господь, твій Бог, покарав за слова, що чув! Тож вознеси молитву за тих, що ще зосталися!» | 4 ܟܒܪ ܢܫܡܥ ܡܪܝܐ ܐܠܗܟ ܡ̈ܠܘܗܝ ܕܪܒ ܫ̈ܩܐ ܕܫܕܪܗ ܡܪܗ ܡܠܟܐ ܐܬܘܪܝܐ ܕܢܚܣܕ ܠܐܠܗܐ ܚܝܐ ܘܢܟܣܝܘܗܝ ܒܡ̈ܠܐ ܕܫܡܥ ܡܪܝܐ ܐܠܗܟ ܘܬܒܥܐ ܘܬܨܠܐ ܥܠ ܫܪܟܐ ܕܐܫܬܚܪܘ |
| 5 І як слуги царя Єзекії прийшли до Ісаї, | 5 ܘܐܬܘ ܥܒ̈ܕܘܗܝ ܕܚܙܩܝܐ ܡܠܟܐ ܠܘܬ ܐܫܥܝܐ |
| 6 сказав їм Ісая: «Промовте до вашого пана: Так говорить Господь: Не бійся слів, що чув єси, що ними зневажили мене раби царя асирійського! | 6 ܘܐܡܪ ܠܗܘܢ ܐܫܥܝܐ ܗܟܢܐ ܐܡܪܘ ܠܡܪܟܘܢ ܗܟܢܐ ܐܡ̇ܪ ܡܪܝܐ ܠܐ ܬܕܚܠ ܡܢ ܡ̈ܠܐ ܕܫܡܥܬ ܕܓܕܦܘ ܩܕܡܝ ܐܝ̈ܙܓܕܘܗܝ ܕܡܠܟܐ ܕܐܬܘܪ |
| 7 Ось я нашлю на нього дух, і він почує певну вістку й повернеться у свою землю, і я уб’ю його мечем у його ж землі.» | 7 ܗܐ ܝܗ̇ܒ ܐܢܐ ܥܠܘܗܝ ܪܘܚܐ ܘܢܫܡܥ ܛܒܐ ܘܢܗܦܘܟ ܠܐܪܥܗ ܘܐܪܡܝܘܗܝ ܒܚܪܒܐ ܒܐܪܥܗ |
| 8 Повернувся равшак і знайшов царя асирійського, що воював проти Лівни, він бо був почув, що цар відступив від Лахішу. | 8 ܘܗܦܟ ܪܒ ܫ̈ܩܐ ܘܐܫܟܚ ܠܡܠܟܐ ܕܐܬܘܪ ܟܕ ܡܬܟܬܫ ܥܠ ܠܒܢܐ ܟܕ ܫܡܥ ܕܫܩܠ ܡܢ ܠܟܝܫ |
| 9 Як же цей почув про Тірхаку, царя етіопського, і йому сказали: «Ось він вирушив, щоб ударити на тебе» — послав удруге послів до Єзекії сказати: | 9 ܘܫܡܥ ܥܠ ܬܪܗܩ ܡܠܟܐ ܕܟܘܫ ܘܢܦܩ ܠܡܬܟܬܫܘ ܥܡܗ ܘܫܡܥ ܘܫܕܪ ܐܝ̈ܙܓܕܐ ܠܘܬ ܚܙܩܝܐ |
| 10 «Ви промовите так до Єзекії, царя юдейського: — Нехай тебе не ошукує Бог твій, що на нього покладаєшся, кажучи: Єрусалим не буде виданий цареві асирійському у руки! | 10 ܗܟܢܐ ܐܡܪܘ ܠܚܙܩܝܐ ܡܠܟܐ ܕܝܗܘܕܐ ܠܡܐܡܪ ܠܐ ܢܛܥܝܟ ܐܠܗܟ ܕܬܟܝܠ ܐܢܬ ܥܠܘܗܝ ܘܐܡ̇ܪ ܐܢܬ ܕܠܐ ܡܫܬܠܡܐ ܐܪܫܠܡ ܒܐ̈ܝܕܘܗܝ ܕܡܠܟܐ ܕܐܬܘܪ |
| 11 Ти чував єси сам, що царі асирійські зробили з землями, як вони їх чисто зруйнували. А ти б то врятувався? | 11 ܗܐ ܐܢܬ ܫܡܥܬ ܟܠ ܕܥܒܕܘ ܡ̈ܠܟܐ ܕܐܬܘܪ ܠܟܠܗܝܢ ܐܪ̈ܥܬܐ ܠܡܚܪܒܘ ܐ̈ܢܝܢ ܘܐܢܬ ܡܬܦܨܐ ܐܢܬ |
| 12 Хіба ж боги народів, яких мої батьки зруйнували, вирятували їх, як от: Гозан, Харан та Рецеф, і синів Едену, що в Телассарі? | 12 ܕܠܡܐ ܦܨܝܘ ܐܢܘܢ ܐܠܗܝ̈ܗܘܢ ܠܥܡ̈ܡܐ ܕܚܪܒܘ ܐ̈ܒܗܝ ܠܓܘܙܢ ܘܠܚܪܢ ܘܠܪܨܦ ܘܠܒܢ̈ܝ ܥܕܢ ܕܒܕܠܣܪ |
| 13 Де цар Хамату, цар Араду і цар міста Сефарваїма, Ени та Івви?» | 13 ܐܝܟܘ ܡܠܟܐ ܕܚܡܬ ܘܡܠܟܐ ܕܪܦܕ̈ ܘܡܠܟܐ ܕܩܪܝܬܐ ܣܦܪܘܝܡ ܘܕܢܥ ܘܕܥܘܐ |
| 14 Узяв Єзекія письмо з рук послів, прочитав його й пішов у храм Господній та й розгорнув його перед Господом. | 14 ܘܩܒܠ ܚܙܩܝܐ ܐܓܪ̈ܬܐ ܡܢ ܐܝܕܐ ܕܐܝ̈ܙܓܕܐ ܘܩܪܐ ܐܢܝ̈ܢ ܘܣܠܩ ܠܒܝܬܗ ܕܡܪܝܐ ܘܦܪܣ ܐܢܝ̈ܢ ܚܙܩܝܐ ܩܕܡ ܡܪܝܐ |
| 15 І молився Єзекія до Господа, кажучи: | 15 ܘܨܠܝ ܚܙܩܝܐ ܩܕܡ ܡܪܝܐ ܘܐܡܪ |
| 16 «Господи сил, Боже Ізраїля, що возсідаєш на херувимах! Ти єси Бог, ти один над усіма царствами земними. Ти сотворив небо й землю. | 16 ܡܪܝܐ ܚܝܠܬܢܐ ܐܠܗܐ ܕܐܝܣܪܝܠ ܝܬ̇ܒ ܥܠ ܟܪ̈ܘܒܐ ܐܢܬ ܗܘ ܐܠܗܐ ܒܠܚܘܕܝܟ ܥܠ ܟܠܗܝܢ ܡ̈ܠܟܘܬܐ ܕܐܪܥܐ ܐܢܬ ܥܒܕܬ ܫܡܝܐ ܘܐܪܥܐ |
| 17 Прихили, Господи, вухо твоє і вислухай! Відкрий, Господи, очі твої і поглянь! Почуй усі слова Санхериба, що він послав на зневагу живого Бога! | 17 ܨܠܝ ܡܪܝܐ ܐܕܢܟ ܘܫܡܥ ܦܬܚ ܡܪܝܐ ܥܝܢ̈ܝܟ ܘܚܙܝ ܘܫܡܥ ܡ̈ܠܘܗܝ ܕܣܢܚܪܝܒ ܕܫܠܚ ܠܡܚܣܕܘ ܠܐܠܗܐ ܚܝܐ |
| 18 Воно бо й справді, Господи, царі асирійські спустошили всі народи та їхні землі | 18 ܫܪܝܪܐܝܬ ܡܪܝܐ ܚܪܒܘ ܡ̈ܠܟܐ ܕܐܬܘܪ ܠܟܠܗܝܢ ܐܪ̈ܥܬܐ ܘܐܪܥܗܘܢ |
| 19 ще й кинули у вогонь їхніх богів. Та то й не боги, а діло рук людських, дерево й камінь; тому вони їх і знищили. | 19 ܘܐ̈ܠܗܝܗܘܢ ܐܘܩܕܘ ܒܢܘܪܐ ܡܛܠ ܕܠܐ ܗܘܘ ܐ̈ܠܗܐ ܐܠܐ ܥ̇ܒܕ ܐܝ̈ܕܝܐ ܕܐܢܫܐ ܕܩܝܣܐ ܘܕܟܣܦܐ ܘܕܟܐܦܐ ܘܐܘܒܕܘ ܐܢܘܢ |
| 20 Тепер же, Господи, Боже наш, визволь нас із його руки, щоб усі царства землі зрозуміли, що, ти еси Господь, ти єдиний!» | 20 ܘܗܫܐ ܡܪܝܐ ܐܠܗܢ ܦܪܘܩܝܢ ܡܢ ܐܝ̈ܕܘܗܝ ܕܢܕܥ̈ܢ ܟܠܗܝܢ ܡ̈ܠܟܘܬܐ ܕܐܪܥܐ ܕܐܢܬ ܗܘ ܐܠܗܐ ܒܠܚܘܕܝܟ |
| 21 Тоді Ісая, син Амоса, послав до Єзекії сказати: «Так говорить Господь, Бог Ізраїля: — Тоді, як ти молився до мене супроти Санхериба, царя асирійського, | 21 ܘܐܫܬܠܚ ܐܫܥܝܐ ܒܪ ܐܡܘܨ ܠܘܬ ܚܙܩܝܐ ܘܐܡܪ ܠܗ ܗܟܢܐ ܐܡ̇ܪ ܡܪܝܐ ܚܝܠܬܢܐ ܐܠܗܐ ܕܐܝܣܪܝܠ ܟܠ ܕܨܠܝܬ ܩܕܡܝ ܥܠ ܣܢܚܪܝܒ ܡܠܟܐ ܕܐܬܘܪ ܫܡ̇ܥܬ |
| 22 ось слово, що про нього виповів Господь: Гордує тобою, глузує з тебе дівиця, дочка Сіону; хитає головою позад тебе дочка Єрусалиму. | 22 ܗܢܐ ܦܬܓܡܐ ܕܐܡܪ ܥܠܘܗܝ ܡܪܝܐ ܫܝ̇ܛܐ ܠܟ ܘܡܡܝܩܐ ܒܟ ܒܬܘܠܬܐ ܒܪܬ ܨܗܝܘܢ ܘܡܢܝܕܐ ܪܝܫܗ̇ ܒܬܪܟ ܒܪܬ ܐܘܪܫܠܡ |
| 23 Кого ти поругав, зневажив, на кого підняв голос і глянув гордими очима? На Святого Ізраїлевого! | 23 ܠܡ̇ܢ ܚܣܕܬ ܘܓܕܦܬ ܘܥܠ ܡ̇ܢ ܐܪܝܡܬ ܩܠܟ ܐܪܝܡܬ ܥܝܢ̈ܝܟ ܠܡܪܘܡܐ ܥܠ ܩܕܝܫܐ ܕܐܝܣܪܝܠ |
| 24 Через твоїх рабів ти зневажив Господа. Ти сказав: — Безліччю моїх колісниць я на вершину гір знявся, на найкрутішу кряж Ливану. Я порубав його найвищі кедри, його найдобірніші кипариси. Я досягнув крайньої його верховини, найгустішого його саду. | 24 ܘܒܐܝܕܐ ܕܐܝ̈ܙܓܕܝܟ ܚܣܕܬ ܠܡܪܝܐ ܘܐܡܪܬ ܕܒܣܘܓܐܐ ܕܡܪ̈ܟܒܬܝ ܐܢܐ ܐܣܩ ܠܪܘܡܐ ܕܛܘܪ̈ܐ ܘܠܫ̈ܦܘܠܘܗܝ ܕܠܒܢܢ ܘܐܦܣܘܩ ܩܘܡ̈ܬܐ ܕܐܪ̈ܙܘܗܝ ܘܓܒ̈ܝܐ ܕܫܪ̈ܘܝܢܘܗܝ ܘܐܥܘܠ ܠܪܘܡܐ ܕܣܟܗ ܕܥܒܐ ܕܟܪܡܠܐ |
| 25 Копав і пив я чужі води, я висушив стопами моїх ніг усі ріки Єгипту. | 25 ܐܢܐ ܐܚܦܘܪ ܘܐܫܬܐ ܡ̈ܝܐ ܘܐܘܒܫ ܒܦܪ̈ܣܬܐ ܕܪ̈ܟܫܝ ܟܠܗܘܢ ܢܗܪ̈ܘܬܐ ܥܫܝ̈ܢܐ |
| 26 Чи ти ж не чув, що я зробив це здавна? За днів днедавніх я постановив це, а тепер здійснюю. Тому й зруйновано укріплені міста в купи румовищ. | 26 ܠܐ ܫܡܥܬ ܕܡܢ ܪܘܚܩܐ ܠܗ̇ ܥܒ̇ܕܬ ܘܡܢ ܝܘܡ̈ܬܐ ܩܕܡ̈ܝܐ ܠܗ̇ ܥܬ̇ܕܬ ܘܗܫܐ ܐܝܬܝ̇ܬܗ̇ ܕܬܗܘܐ ܠܚܘܪܒܐ ܘܠܨܕܝܐ ܐܝܟ ܡܕܝܢ̈ܬܐ ܥܫܝܢ̈ܬܐ |
| 27 Їхні мешканці безсилі, злякалися, засоромились і стали, мов трава на полі, немов зелене билля, мов зелень на дахах та луках, коли потягне східній вітер. | 27 ܕܥܡܘܪ̈ܝܗܝܢ ܐܪܦܝܘ ܒܗܝܢ ܐ̈ܝܕܝܐ ܐܬܬܒܪܘ ܘܒܗܬܘ ܘܗܘܘ ܐܝܟ ܥܣܒܐ ܕܚܩܠܐ ܘܐܝܟ ܝܘܪܩܐ ܕܬܕܐܐ ܘܐܝܟ ܫܒܠܐ ܕܐܓܪܐ ܘܐܝܟ ܒܘܚܫܝܢܐ ܩܕܡ ܩܝܡܬܐ |
| 28 Чи ти встаєш, чи ти сідаєш, чи входиш, чи виходиш, я знаю, | 28 ܡܘܬܒܟ ܘܡܥܠܟ ܘܡܦܩܟ ܝ̇ܕܥ ܐܢܐ ܘܕܐܡܪܚܬ ܩܕܡܝ |
| 29 що ти проти мене буяєш і твоє зухвальство дійшло до мого слуху; тож кільце тобі моє заправлю у ніздрі, мою гнуздечку в рот твій, і заверну тебе тим шляхом, яким ти прибув. | 29 ܥܠ ܕܐܡܪܚܬ ܩܕܡܝ ܘܓܘܕܦܟ ܣܠܩ ܒܐ̈ܕܢܝ ܐܪܡܐ ܩܠܕܐ ܒܢܚܝܪܟ ܘܒܠܡܐ ܒܣ̈ܦܘܬܟ ܘܐܗܦܟܟ ܒܐܘܪܚܐ ܕܐܬܝܬ ܒܗ̇ |
| 30 А ось тобі й знак: цього року ви їстимете зерно, що впаде на землю, другого року — що само вродить, а третього сійте й жніть та садіть виноградники й споживайте їхній плід! | 30 ܘܗܕܐ ܠܟ ܐܬܐ ܐܟ̇ܠ ܐܢܬ ܫܢܬܐ ܗܕܐ ܟܬܐ ܘܫܢܬܐ ܕܬܪ̈ܬܝܢ ܟܬܟܬܐ ܘܫܢܬܐ ܬܠܝܬܝܬܐ ܙܪܥ̇ܝܢ ܐܢܬܘܢ ܘܚܨ̇ܕܝܢ ܘܢܨ̇ܒܝܢ ܐܢܬܘܢ ܟܪ̈ܡܐ ܘܐ̇ܟܠܝܢ ܐܢܬܘܢ ܦܐܪ̈ܝܗܘܢ |
| 31 Останок дому Юди, що спасеться, пустить знову вниз коріння й принесе вгорі плід, | 31 ܘܢܬܗܦܟܘܢ ܫܪܟܐ ܕܒܝܬ ܝܗܘܕܐ ܕܐܫܬܚܪܘ ܐܝܟ ܥܩܪܐ ܕܪܡܐ ܠܬܚܬ ܘܥܒ̇ܕ ܦܐܪ̈ܐ ܠܥܠ |
| 32 бо з Єрусалиму вийде останок та з гори Сіону ті, що спасуться. Ревність Господа сил це вчинить. | 32 ܡܛܠ ܕܡܢ ܐܪܫܠܡ ܢܦ̇ܩ ܫܪܟܢܐ ܘܢܫܬܘܙܒ ܡܢ ܛܘܪܐ ܕܨܗܝܘܢ ܛܢܢܗ ܕܡܪܝܐ ܚܝܠܬܢܐ ܥܒ̇ܕ ܗܕܐ |
| 33 Тож так говорить Господь про царя асирійського: — Він не ввійде в це місто й стріли туди не пустить, не стане перед ним із щитом, ані не насипле проти нього валу. | 33 ܡܛܠ ܗܢܐ ܗܟܢܐ ܐܡ̇ܪ ܡܪܝܐ ܥܠ ܡܠܟܐ ܕܐܬܘܪ ܠܐ ܢܥܘܠ ܠܩܪܝܬܐ ܗܕܐ ܘܠܐ ܢܫܕܐ ܬܡܢ ܓܐܪܐ ܘܠܐ ܢܐܪܥܝܗ̇ ܒܣܟܪ̈ܐ ܘܠܐ ܢܟܡܢ ܥܠܝܗ̇ ܟܡܐ̈ܢܐ |
| 34 Тим самим шляхом, що прийшов, назад повернеться, а в місто це не ввійде, — слово Господнє. | 34 ܐܠܐ ܒܐܘܪܚܐ ܕܐܬܐ ܒܗ̇ ܢܗܦܘܟ ܘܠܩܪܝܬܐ ܗܕܐ ܠܐ ܢܥܘܠ ܐܡ̇ܪ ܡܪܝܐ |
| 35 Я боронитиму це місто, я його врятую заради мене й заради Давида, мого слуги.» | 35 ܘܐܓܢ ܥܠ ܩܪܝܬܐ ܗܕܐ ܘܐܦܪܩܝܗ̇ ܡܛܠܬܝ ܘܡܛܠ ܕܘܝܕ ܥܒܕܝ |
| 36 Тієї ж ночі вийшов ангел Господній та й убив в асирійському таборі 185 000 чоловік. І як повставали вранці, аж ось самі мертві тіла. | 36 ܘܢܦܩ ܡܠܐܟܗ ܕܡܪܝܐ ܘܚܪܒ ܒܡܫܪܝܬܗ ܕܐܬܘܪܝܐ ܡܐܐ ܘܬܡܢܐܝܢ ܘܚܡܫܐ ܐ̈ܠܦܝܢ ܘܩܕܡܘ ܒܫܦܪܐ ܘܗܐ ܟܠܗܘܢ ܫ̈ܠܕܐ ܡܝ̈ܬܬܐ |
| 37 Зняв Санхериб, цар асирійський, табір та й відступив і, повернувшись, перебував у Ніневії. | 37 ܘܫܩܠ ܣܢܚܪܝܒ ܘܗܦܟ ܐܙܠ ܝܬܒ ܒܢܝܢܘܐ |
| 38 Одного разу, як він поклонявся у храмі Нісроха своєму богові, вбили його мечем його сини, Адрамелех і Сарецер, та й утікли в Арарат-край. І син його Асархаддон став царем замість нього. | 38 ܘܟܕ ܣ̇ܓܕ ܗܘܐ ܒܝܬ ܢܣܪܟ ܐܠܗܗ ܐܕܪܡܠܟ ܘܫܪܐܨܪ ܒܢ̈ܘܗܝ ܩܛܠܘܗܝ ܒܚܪܒܐ ܘܗܢܘܢ ܥܪܩܘ ܠܐܪܥܐ ܕܩܪ̈ܕܘܝܐ ܘܐܡܠܟ ܣܪܚܕܘܡ ܒܪܗ ܒܬܪܗ |