Ісая 37

Біблія	Peshitta
1 Коли почув про те цар Єзекія, роздер на собі шати, покрився вереттям і пішов у дім Господній.	1 ܘܗܘܐ ܕܟܕ ܫܡܥ ܚܙܩܝܐ ܡܠܟܐ ܨܪܝ ܢܚ̈ܬܘܗܝ ܘܐܬܟܣܝ ܣܩܐ ܘܥܠ ܠܒܝܬܗ ܕܡܪܝܐ
2 Еліякима ж, що доглядав палац, та Шевну, секретаря, вкупі зо старшими священиками, покритими вереттям, послав до пророка Ісаї, сина Амоса.	2 ܘܫܕܪ ܠܐܠܝܩܝܡ ܪܒ ܒܝܬܐ ܘܠܫܒܢܐ ܣ̇ܦܪܐ ܘܠܣ̈ܒܐ ܕܟܗ̈ܢܐ ܟܕ ܡܟܣܝܢ ܣܩ̈ܐ ܠܘܬ ܐܫܥܝܐ ܢܒܝܐ ܒܪ ܐܡܘܨ
3 І ті промовили до нього: «Так говорить Єзекія: — Цей день — день смутку, кари і наруги. Дитятка бо дійшли до самого краю материнської утроби, але нема снаги вродити.	3 ܘܐܡܪܘ ܠܗ ܗܟܢܐ ܐܡ̇ܪ ܚܙܩܝܐ ܝܘܡܐ ܗܘ ܕܐܘܠܨܢܐ ܘܕܡܟܣܢܘܬܐ ܘܕܪܘܓܙܐ ܝܘܡܢܐ ܡܛܠ ܕܡܛܝܘ ܚܒ̈ܠܐ ܕܒܢ̈ܝܐ ܘܠܝܬ ܚܝܠܐ ܒܝܠܕܬܐ
4 Якби ж то Господь, твій Бог, почув слова равшака, що його послав володар його, цар асирійський, зневажати живого Бога, і якби ж то Господь, твій Бог, покарав за слова, що чув! Тож вознеси молитву за тих, що ще зосталися!»	4 ܟܒܪ ܢܫܡܥ ܡܪܝܐ ܐܠܗܟ ܡ̈ܠܘܗܝ ܕܪܒ ܫ̈ܩܐ ܕܫܕܪܗ ܡܪܗ ܡܠܟܐ ܐܬܘܪܝܐ ܕܢܚܣܕ ܠܐܠܗܐ ܚܝܐ ܘܢܟܣܝܘܗܝ ܒܡ̈ܠܐ ܕܫܡܥ ܡܪܝܐ ܐܠܗܟ ܘܬܒܥܐ ܘܬܨܠܐ ܥܠ ܫܪܟܐ ܕܐܫܬܚܪܘ
5 І як слуги царя Єзекії прийшли до Ісаї,	5 ܘܐܬܘ ܥܒ̈ܕܘܗܝ ܕܚܙܩܝܐ ܡܠܟܐ ܠܘܬ ܐܫܥܝܐ
6 сказав їм Ісая: «Промовте до вашого пана: Так говорить Господь: Не бійся слів, що чув єси, що ними зневажили мене раби царя асирійського!	6 ܘܐܡܪ ܠܗܘܢ ܐܫܥܝܐ ܗܟܢܐ ܐܡܪܘ ܠܡܪܟܘܢ ܗܟܢܐ ܐܡ̇ܪ ܡܪܝܐ ܠܐ ܬܕܚܠ ܡܢ ܡ̈ܠܐ ܕܫܡܥܬ ܕܓܕܦܘ ܩܕܡܝ ܐܝ̈ܙܓܕܘܗܝ ܕܡܠܟܐ ܕܐܬܘܪ
7 Ось я нашлю на нього дух, і він почує певну вістку й повернеться у свою землю, і я уб’ю його мечем у його ж землі.»	7 ܗܐ ܝܗ̇ܒ ܐܢܐ ܥܠܘܗܝ ܪܘܚܐ ܘܢܫܡܥ ܛܒܐ ܘܢܗܦܘܟ ܠܐܪܥܗ ܘܐܪܡܝܘܗܝ ܒܚܪܒܐ ܒܐܪܥܗ
8 Повернувся равшак і знайшов царя асирійського, що воював проти Лівни, він бо був почув, що цар відступив від Лахішу.	8 ܘܗܦܟ ܪܒ ܫ̈ܩܐ ܘܐܫܟܚ ܠܡܠܟܐ ܕܐܬܘܪ ܟܕ ܡܬܟܬܫ ܥܠ ܠܒܢܐ ܟܕ ܫܡܥ ܕܫܩܠ ܡܢ ܠܟܝܫ
9 Як же цей почув про Тірхаку, царя етіопського, і йому сказали: «Ось він вирушив, щоб ударити на тебе» — послав удруге послів до Єзекії сказати:	9 ܘܫܡܥ ܥܠ ܬܪܗܩ ܡܠܟܐ ܕܟܘܫ ܘܢܦܩ ܠܡܬܟܬܫܘ ܥܡܗ ܘܫܡܥ ܘܫܕܪ ܐܝ̈ܙܓܕܐ ܠܘܬ ܚܙܩܝܐ
10 «Ви промовите так до Єзекії, царя юдейського: — Нехай тебе не ошукує Бог твій, що на нього покладаєшся, кажучи: Єрусалим не буде виданий цареві асирійському у руки!	10 ܗܟܢܐ ܐܡܪܘ ܠܚܙܩܝܐ ܡܠܟܐ ܕܝܗܘܕܐ ܠܡܐܡܪ ܠܐ ܢܛܥܝܟ ܐܠܗܟ ܕܬܟܝܠ ܐܢܬ ܥܠܘܗܝ ܘܐܡ̇ܪ ܐܢܬ ܕܠܐ ܡܫܬܠܡܐ ܐܪܫܠܡ ܒܐ̈ܝܕܘܗܝ ܕܡܠܟܐ ܕܐܬܘܪ
11 Ти чував єси сам, що царі асирійські зробили з землями, як вони їх чисто зруйнували. А ти б то врятувався?	11 ܗܐ ܐܢܬ ܫܡܥܬ ܟܠ ܕܥܒܕܘ ܡ̈ܠܟܐ ܕܐܬܘܪ ܠܟܠܗܝܢ ܐܪ̈ܥܬܐ ܠܡܚܪܒܘ ܐ̈ܢܝܢ ܘܐܢܬ ܡܬܦܨܐ ܐܢܬ
12 Хіба ж боги народів, яких мої батьки зруйнували, вирятували їх, як от: Гозан, Харан та Рецеф, і синів Едену, що в Телассарі?	12 ܕܠܡܐ ܦܨܝܘ ܐܢܘܢ ܐܠܗܝ̈ܗܘܢ ܠܥܡ̈ܡܐ ܕܚܪܒܘ ܐ̈ܒܗܝ ܠܓܘܙܢ ܘܠܚܪܢ ܘܠܪܨܦ ܘܠܒܢ̈ܝ ܥܕܢ ܕܒܕܠܣܪ
13 Де цар Хамату, цар Араду і цар міста Сефарваїма, Ени та Івви?»	13 ܐܝܟܘ ܡܠܟܐ ܕܚܡܬ ܘܡܠܟܐ ܕܪܦܕ̈ ܘܡܠܟܐ ܕܩܪܝܬܐ ܣܦܪܘܝܡ ܘܕܢܥ ܘܕܥܘܐ
14 Узяв Єзекія письмо з рук послів, прочитав його й пішов у храм Господній та й розгорнув його перед Господом.	14 ܘܩܒܠ ܚܙܩܝܐ ܐܓܪ̈ܬܐ ܡܢ ܐܝܕܐ ܕܐܝ̈ܙܓܕܐ ܘܩܪܐ ܐܢܝ̈ܢ ܘܣܠܩ ܠܒܝܬܗ ܕܡܪܝܐ ܘܦܪܣ ܐܢܝ̈ܢ ܚܙܩܝܐ ܩܕܡ ܡܪܝܐ
15 І молився Єзекія до Господа, кажучи:	15 ܘܨܠܝ ܚܙܩܝܐ ܩܕܡ ܡܪܝܐ ܘܐܡܪ
16 «Господи сил, Боже Ізраїля, що возсідаєш на херувимах! Ти єси Бог, ти один над усіма царствами земними. Ти сотворив небо й землю.	16 ܡܪܝܐ ܚܝܠܬܢܐ ܐܠܗܐ ܕܐܝܣܪܝܠ ܝܬ̇ܒ ܥܠ ܟܪ̈ܘܒܐ ܐܢܬ ܗܘ ܐܠܗܐ ܒܠܚܘܕܝܟ ܥܠ ܟܠܗܝܢ ܡ̈ܠܟܘܬܐ ܕܐܪܥܐ ܐܢܬ ܥܒܕܬ ܫܡܝܐ ܘܐܪܥܐ
17 Прихили, Господи, вухо твоє і вислухай! Відкрий, Господи, очі твої і поглянь! Почуй усі слова Санхериба, що він послав на зневагу живого Бога!	17 ܨܠܝ ܡܪܝܐ ܐܕܢܟ ܘܫܡܥ ܦܬܚ ܡܪܝܐ ܥܝܢ̈ܝܟ ܘܚܙܝ ܘܫܡܥ ܡ̈ܠܘܗܝ ܕܣܢܚܪܝܒ ܕܫܠܚ ܠܡܚܣܕܘ ܠܐܠܗܐ ܚܝܐ
18 Воно бо й справді, Господи, царі асирійські спустошили всі народи та їхні землі	18 ܫܪܝܪܐܝܬ ܡܪܝܐ ܚܪܒܘ ܡ̈ܠܟܐ ܕܐܬܘܪ ܠܟܠܗܝܢ ܐܪ̈ܥܬܐ ܘܐܪܥܗܘܢ
19 ще й кинули у вогонь їхніх богів. Та то й не боги, а діло рук людських, дерево й камінь; тому вони їх і знищили.	19 ܘܐ̈ܠܗܝܗܘܢ ܐܘܩܕܘ ܒܢܘܪܐ ܡܛܠ ܕܠܐ ܗܘܘ ܐ̈ܠܗܐ ܐܠܐ ܥ̇ܒܕ ܐܝ̈ܕܝܐ ܕܐܢܫܐ ܕܩܝܣܐ ܘܕܟܣܦܐ ܘܕܟܐܦܐ ܘܐܘܒܕܘ ܐܢܘܢ
20 Тепер же, Господи, Боже наш, визволь нас із його руки, щоб усі царства землі зрозуміли, що, ти еси Господь, ти єдиний!»	20 ܘܗܫܐ ܡܪܝܐ ܐܠܗܢ ܦܪܘܩܝܢ ܡܢ ܐܝ̈ܕܘܗܝ ܕܢܕܥ̈ܢ ܟܠܗܝܢ ܡ̈ܠܟܘܬܐ ܕܐܪܥܐ ܕܐܢܬ ܗܘ ܐܠܗܐ ܒܠܚܘܕܝܟ
21 Тоді Ісая, син Амоса, послав до Єзекії сказати: «Так говорить Господь, Бог Ізраїля: — Тоді, як ти молився до мене супроти Санхериба, царя асирійського,	21 ܘܐܫܬܠܚ ܐܫܥܝܐ ܒܪ ܐܡܘܨ ܠܘܬ ܚܙܩܝܐ ܘܐܡܪ ܠܗ ܗܟܢܐ ܐܡ̇ܪ ܡܪܝܐ ܚܝܠܬܢܐ ܐܠܗܐ ܕܐܝܣܪܝܠ ܟܠ ܕܨܠܝܬ ܩܕܡܝ ܥܠ ܣܢܚܪܝܒ ܡܠܟܐ ܕܐܬܘܪ ܫܡ̇ܥܬ
22 ось слово, що про нього виповів Господь: Гордує тобою, глузує з тебе дівиця, дочка Сіону; хитає головою позад тебе дочка Єрусалиму.	22 ܗܢܐ ܦܬܓܡܐ ܕܐܡܪ ܥܠܘܗܝ ܡܪܝܐ ܫܝ̇ܛܐ ܠܟ ܘܡܡܝܩܐ ܒܟ ܒܬܘܠܬܐ ܒܪܬ ܨܗܝܘܢ ܘܡܢܝܕܐ ܪܝܫܗ̇ ܒܬܪܟ ܒܪܬ ܐܘܪܫܠܡ
23 Кого ти поругав, зневажив, на кого підняв голос і глянув гордими очима? На Святого Ізраїлевого!	23 ܠܡ̇ܢ ܚܣܕܬ ܘܓܕܦܬ ܘܥܠ ܡ̇ܢ ܐܪܝܡܬ ܩܠܟ ܐܪܝܡܬ ܥܝܢ̈ܝܟ ܠܡܪܘܡܐ ܥܠ ܩܕܝܫܐ ܕܐܝܣܪܝܠ
24 Через твоїх рабів ти зневажив Господа. Ти сказав: — Безліччю моїх колісниць я на вершину гір знявся, на найкрутішу кряж Ливану. Я порубав його найвищі кедри, його найдобірніші кипариси. Я досягнув крайньої його верховини, найгустішого його саду.	24 ܘܒܐܝܕܐ ܕܐܝ̈ܙܓܕܝܟ ܚܣܕܬ ܠܡܪܝܐ ܘܐܡܪܬ ܕܒܣܘܓܐܐ ܕܡܪ̈ܟܒܬܝ ܐܢܐ ܐܣܩ ܠܪܘܡܐ ܕܛܘܪ̈ܐ ܘܠܫ̈ܦܘܠܘܗܝ ܕܠܒܢܢ ܘܐܦܣܘܩ ܩܘܡ̈ܬܐ ܕܐܪ̈ܙܘܗܝ ܘܓܒ̈ܝܐ ܕܫܪ̈ܘܝܢܘܗܝ ܘܐܥܘܠ ܠܪܘܡܐ ܕܣܟܗ ܕܥܒܐ ܕܟܪܡܠܐ
25 Копав і пив я чужі води, я висушив стопами моїх ніг усі ріки Єгипту.	25 ܐܢܐ ܐܚܦܘܪ ܘܐܫܬܐ ܡ̈ܝܐ ܘܐܘܒܫ ܒܦܪ̈ܣܬܐ ܕܪ̈ܟܫܝ ܟܠܗܘܢ ܢܗܪ̈ܘܬܐ ܥܫܝ̈ܢܐ
26 Чи ти ж не чув, що я зробив це здавна? За днів днедавніх я постановив це, а тепер здійснюю. Тому й зруйновано укріплені міста в купи румовищ.	26 ܠܐ ܫܡܥܬ ܕܡܢ ܪܘܚܩܐ ܠܗ̇ ܥܒ̇ܕܬ ܘܡܢ ܝܘܡ̈ܬܐ ܩܕܡ̈ܝܐ ܠܗ̇ ܥܬ̇ܕܬ ܘܗܫܐ ܐܝܬܝ̇ܬܗ̇ ܕܬܗܘܐ ܠܚܘܪܒܐ ܘܠܨܕܝܐ ܐܝܟ ܡܕܝܢ̈ܬܐ ܥܫܝܢ̈ܬܐ
27 Їхні мешканці безсилі, злякалися, засоромились і стали, мов трава на полі, немов зелене билля, мов зелень на дахах та луках, коли потягне східній вітер.	27 ܕܥܡܘܪ̈ܝܗܝܢ ܐܪܦܝܘ ܒܗܝܢ ܐ̈ܝܕܝܐ ܐܬܬܒܪܘ ܘܒܗܬܘ ܘܗܘܘ ܐܝܟ ܥܣܒܐ ܕܚܩܠܐ ܘܐܝܟ ܝܘܪܩܐ ܕܬܕܐܐ ܘܐܝܟ ܫܒܠܐ ܕܐܓܪܐ ܘܐܝܟ ܒܘܚܫܝܢܐ ܩܕܡ ܩܝܡܬܐ
28 Чи ти встаєш, чи ти сідаєш, чи входиш, чи виходиш, я знаю,	28 ܡܘܬܒܟ ܘܡܥܠܟ ܘܡܦܩܟ ܝ̇ܕܥ ܐܢܐ ܘܕܐܡܪܚܬ ܩܕܡܝ
29 що ти проти мене буяєш і твоє зухвальство дійшло до мого слуху; тож кільце тобі моє заправлю у ніздрі, мою гнуздечку в рот твій, і заверну тебе тим шляхом, яким ти прибув.	29 ܥܠ ܕܐܡܪܚܬ ܩܕܡܝ ܘܓܘܕܦܟ ܣܠܩ ܒܐ̈ܕܢܝ ܐܪܡܐ ܩܠܕܐ ܒܢܚܝܪܟ ܘܒܠܡܐ ܒܣ̈ܦܘܬܟ ܘܐܗܦܟܟ ܒܐܘܪܚܐ ܕܐܬܝܬ ܒܗ̇
30 А ось тобі й знак: цього року ви їстимете зерно, що впаде на землю, другого року — що само вродить, а третього сійте й жніть та садіть виноградники й споживайте їхній плід!	30 ܘܗܕܐ ܠܟ ܐܬܐ ܐܟ̇ܠ ܐܢܬ ܫܢܬܐ ܗܕܐ ܟܬܐ ܘܫܢܬܐ ܕܬܪ̈ܬܝܢ ܟܬܟܬܐ ܘܫܢܬܐ ܬܠܝܬܝܬܐ ܙܪܥ̇ܝܢ ܐܢܬܘܢ ܘܚܨ̇ܕܝܢ ܘܢܨ̇ܒܝܢ ܐܢܬܘܢ ܟܪ̈ܡܐ ܘܐ̇ܟܠܝܢ ܐܢܬܘܢ ܦܐܪ̈ܝܗܘܢ
31 Останок дому Юди, що спасеться, пустить знову вниз коріння й принесе вгорі плід,	31 ܘܢܬܗܦܟܘܢ ܫܪܟܐ ܕܒܝܬ ܝܗܘܕܐ ܕܐܫܬܚܪܘ ܐܝܟ ܥܩܪܐ ܕܪܡܐ ܠܬܚܬ ܘܥܒ̇ܕ ܦܐܪ̈ܐ ܠܥܠ
32 бо з Єрусалиму вийде останок та з гори Сіону ті, що спасуться. Ревність Господа сил це вчинить.	32 ܡܛܠ ܕܡܢ ܐܪܫܠܡ ܢܦ̇ܩ ܫܪܟܢܐ ܘܢܫܬܘܙܒ ܡܢ ܛܘܪܐ ܕܨܗܝܘܢ ܛܢܢܗ ܕܡܪܝܐ ܚܝܠܬܢܐ ܥܒ̇ܕ ܗܕܐ
33 Тож так говорить Господь про царя асирійського: — Він не ввійде в це місто й стріли туди не пустить, не стане перед ним із щитом, ані не насипле проти нього валу.	33 ܡܛܠ ܗܢܐ ܗܟܢܐ ܐܡ̇ܪ ܡܪܝܐ ܥܠ ܡܠܟܐ ܕܐܬܘܪ ܠܐ ܢܥܘܠ ܠܩܪܝܬܐ ܗܕܐ ܘܠܐ ܢܫܕܐ ܬܡܢ ܓܐܪܐ ܘܠܐ ܢܐܪܥܝܗ̇ ܒܣܟܪ̈ܐ ܘܠܐ ܢܟܡܢ ܥܠܝܗ̇ ܟܡܐ̈ܢܐ
34 Тим самим шляхом, що прийшов, назад повернеться, а в місто це не ввійде, — слово Господнє.	34 ܐܠܐ ܒܐܘܪܚܐ ܕܐܬܐ ܒܗ̇ ܢܗܦܘܟ ܘܠܩܪܝܬܐ ܗܕܐ ܠܐ ܢܥܘܠ ܐܡ̇ܪ ܡܪܝܐ
35 Я боронитиму це місто, я його врятую заради мене й заради Давида, мого слуги.»	35 ܘܐܓܢ ܥܠ ܩܪܝܬܐ ܗܕܐ ܘܐܦܪܩܝܗ̇ ܡܛܠܬܝ ܘܡܛܠ ܕܘܝܕ ܥܒܕܝ
36 Тієї ж ночі вийшов ангел Господній та й убив в асирійському таборі 185 000 чоловік. І як повставали вранці, аж ось самі мертві тіла.	36 ܘܢܦܩ ܡܠܐܟܗ ܕܡܪܝܐ ܘܚܪܒ ܒܡܫܪܝܬܗ ܕܐܬܘܪܝܐ ܡܐܐ ܘܬܡܢܐܝܢ ܘܚܡܫܐ ܐ̈ܠܦܝܢ ܘܩܕܡܘ ܒܫܦܪܐ ܘܗܐ ܟܠܗܘܢ ܫ̈ܠܕܐ ܡܝ̈ܬܬܐ
37 Зняв Санхериб, цар асирійський, табір та й відступив і, повернувшись, перебував у Ніневії.	37 ܘܫܩܠ ܣܢܚܪܝܒ ܘܗܦܟ ܐܙܠ ܝܬܒ ܒܢܝܢܘܐ
38 Одного разу, як він поклонявся у храмі Нісроха своєму богові, вбили його мечем його сини, Адрамелех і Сарецер, та й утікли в Арарат-край. І син його Асархаддон став царем замість нього.	38 ܘܟܕ ܣ̇ܓܕ ܗܘܐ ܒܝܬ ܢܣܪܟ ܐܠܗܗ ܐܕܪܡܠܟ ܘܫܪܐܨܪ ܒܢ̈ܘܗܝ ܩܛܠܘܗܝ ܒܚܪܒܐ ܘܗܢܘܢ ܥܪܩܘ ܠܐܪܥܐ ܕܩܪ̈ܕܘܝܐ ܘܐܡܠܟ ܣܪܚܕܘܡ ܒܪܗ ܒܬܪܗ