Сирах 40

Біблія	BIBLES DES PEUPLES
1 Велике завдання припало для кожного, і важке ярмо на дітях Адама, — і то вже від дня виходу з материнського лона аж до дня, як повертається до спільної всім неньки.	1 La condition faite aux humains est fort affligeante, un lourd fardeau accable les fils d’Adam depuis le jour où ils sortent du sein maternel, jusqu’à celui où ils retournent à la mère universelle.
2 Їхні думки, сердешний страх — міркування про майбутнє, про смерти день.	2 Dès qu’ils pensent à l’avenir, ce qui occupe leurs esprits, ce qu’ils redoutent, c’est le jour de leur mort.
3 Від того, хто сидить на престолі у славі, до того, хто, впокорений, у поросі й попелі;	3 Depuis celui qui siège en roi sur un trône, jusqu’à celui qui est au plus bas sur la terre et la cendre,
4 від того, хто носить багряницю й вінець, до того, хто вгортається у грубу тканину, — скрізь лють і заздрощі, замішання й неспокій, страх супроти смерти, пересердя і сварка.	4 depuis celui qui porte la couronne et la pourpre, jusqu’à celui qui se vêt de toile grossière, ce n’est que passion, jalousie, trouble, agitation, crainte de la mort, rancune et discorde!
5 А під час відпочинку на постельному ложі — сон уночі лише думку заколочує.	5 Et lorsque nous nous sommes couchés pour la nuit, le sommeil fait surgir de nouvelles angoisses.
6 Трохи відпочивши, або й зовсім ні, у сні від того втомлений, мов удень на варті, бентежений маривом серця свого, — неначе б він утікав від битви.	6 À peine est-on au repos et endormi, que des rêves viennent nous troubler comme si on était en plein jour: on se voit échappant à un massacre.
7 У хвилину ж, коли мав рятуватись, — пробудився та й чудується, що не було чого страхатися!	7 On se voit réduit à toute extrémité, et c’est alors qu’on s’éveille: et l’on s’étonne de voir qu’on a eu peur pour rien.
8 Для кожного створіння, від людини аж до скотини, а для грішників ще всемеро більш оте:	8 Ceci vaut pour tous, pour les humains comme pour les bêtes, mais c’est sept fois pire pour les pécheurs:
9 смерть і кров, чвари і меч, злидні та голод, утиски й бич.	9 mort, sang, discorde, épée, malheurs, famine, destruction et calamités.
10 Усе те створилося для беззаконних, а через них стався й потоп.	10 Car tout cela a été créé contre les sans-Loi: c’est bien à cause d’eux que le déluge est venu.
11 Усе, що з землі, знов піде в землю, а те, що з води, повернеться в море.	11 Tout ce qui vient de la terre retourne à la terre, et ce qui vient des eaux retourne à la mer.
12 Усяке підкупство й несправедливість ізникнуть, вірність же буде стояти повіки.	12 L’argent de la corruption disparaîtra tout comme l’injustice, mais la fidélité durera éternellement.
13 Багатства неправедних, наче пічка, щезнуть, мов сильний грому удар, що гуркотить під час зливи.	13 La richesse des injustes s’épuisera comme le torrent en été, comme le coup de tonnerre durant l’averse.
14 Поки руки взнесені, інші радіють, та уготований цілковитий загин переступцям:	14 Celui qui a été généreux aura de quoi s’en réjouir, mais les pécheurs iront à la ruine.
15 нащадки безбожних віття не пустять, нечестивця коріння — на голій скелі,	15 Les rejetons des méchants n’auront guère de rameaux, leurs racines ne trouveront que la pierre lisse.
16 мов тростина при водах на березі річки, що раніш від іншої вирвана буде.	16 Ils seront comme le roseau qui pousse dans les flaques du rivage: on l’arrache avant les autres herbes.
17 Ласка, то щось, мов рай благословенний, і добродійство перебуває повіки.	17 La bienfaisance, par contre, est un jardin de bénédictions, et la miséricorde demeure à jamais.
18 Життя самодостатнього й роботящого — солодке, та над одним і другим — скарбу знахідник.	18 Se suffire à soi-même ou être un artisan procure une vie douce; trouver un trésor surpasse l’un et l’autre.
19 Діти й будова міст ім’я увічнюють, але понад те — винайдена мудрість; стада й засіви надають поваги, та понад цим і тим — жінка бездоганна.	19 Les enfants et la fondation d’une ville feront durer ton nom: la femme irréprochable surpasse l’un et l’autre.
20 Вино та музика серце звеселяють, та понад одним і другим — любов до мудрости.	20 Le vin et la musique réjouissent le cœur: l’amour de la sagesse surpasse l’un et l’autre.
21 Сопілка й гарфа спів умилозвучують, та над одним і другим — любий голос.	21 La flûte et la harpe font une douce mélodie: une voix persuasive surpasse l’une et l’autre.
22 Ласкавість і краса радують око, та над цим і тим — зеленая нива.	22 L’œil recherche la grâce et la beauté: la verdure des champs surpasse l’une et l’autre.
23 Час до часу стрічаються друг і товариш, та над цим і тим — жінка з чоловіком.	23 Un ami, un compagnon sont bienvenus, mais plus que l’un et l’autre la femme ou le mari.
24 За години скрути брати й помічники, та понад цих і тих рятує — добродійство.	24 Des frères, des protecteurs sont précieux au temps de l’épreuve! Plus que les uns et les autres, le geste charitable te vaudra le salut.
25 Золото й срібло скріплюють ноги, та понад це і те ціниться добра рада.	25 L’or et l’argent assurent tes pas, mais plus que l’un et l’autre un bon conseil est efficace.
26 Багатство й сила додають відваги, та понад це і те — страх Господній: як є страх Господній, то нічого не бракує — з ним не треба й допомоги шукати!	26 La richesse, la force te donnent du cœur, mais plus que l’une et l’autre la crainte du Seigneur. Avec la crainte du Seigneur, rien ne manque, il n’y a plus d’aide à chercher ailleurs.
27 Острах Господній — наче рай благословенний, він краще захищає, ніж слава сама.	27 La crainte du Seigneur est un jardin de bénédictions, elle protège mieux que tous les honneurs.
28 Сину, не живи жебрацьким життям: як жебрати вже, то краще померти.	28 Mon enfant, garde-toi de vivre en mendiant; plutôt mourir que de quémander!
29 Той, хто заглядається на чужу трапезу, живе життям, що не є життям: чужими стравами себе він осквернює — розумний і освічений того вистерігається.	29 Loucher sans cesse vers la table d’un autre, c’est exister sans vivre. La nourriture d’un autre ne peut que te souiller: un homme éduqué et instruit la refuse.
30 Устам безстидного жебрати приємно, та в нутрі його все ж вогонь займеться.	30 La nourriture mendiée est douce à la bouche d’un mal élevé, mais elle lui brûlera les entrailles.