Приповідок 20

Біблія	Библия Синодальный перевод
1 Вино — зрадливе, п’янкі напої — буйні; | кожен, хто кружляє їх, — нерозумний.	1 Вино--глумливо, сикера--буйна; и всякий, увлекающийся ими, неразумен.
2 Гнів царський, ніби рик лева; | хто його побуджує, шкодить собі.	2 Гроза царя--как бы рев льва: кто раздражает его, тот грешит против самого себя.
3 То честь для чоловіка — сварки уникати; | а кожен дурень розпочинає сварку.	3 Честь для человека--отстать от ссоры; а всякий глупец задорен.
4 Осінь пройшла, і не оре лінивий; | у жнива проситиме, та не матиме нічого.	4 Ленивец зимою не пашет: поищет летом--и нет ничего.
5 Води глибокі — задума в людськім серці; | але розумна людина їх черпатиме звідти.	5 Помыслы в сердце человека--глубокие воды, но человек разумный вычерпывает их.
6 Чимало людей доброту власну вихваляють, | та вірну людину, хто знайде?	6 Многие хвалят человека за милосердие, но правдивого человека кто находит?
7 Хто ходить у своїй невинності правдиво, | — щасливі його діти після нього!	7 Праведник ходит в своей непорочности: блаженны дети его после него!
8 Цар, що на судовому престолі засідає, | всю погань, лиш погляне, розганяє.	8 Царь, сидящий на престоле суда, разгоняет очами своими все злое.
9 Хто може сказати: «Я очистив моє серце, | я — чистий від гріха мого?»	9 Кто может сказать: 'я очистил мое сердце, я чист от греха моего?'
10 Дві ваги та дві міри, | — огидне Господеві одне й друге.	10 Неодинаковые весы, неодинаковая мера, то и другое--мерзость пред Господом.
11 Вже з того, як поводиться дитина, видно, | чи чисті й праві будуть її вчинки.	11 Можно узнать даже отрока по занятиям его, чисто ли и правильно ли будет поведение его.
12 Вухо, що чує, й око, що бачить, | — Господь створив одне й друге.	12 Ухо слышащее и глаз видящий--и то и другое создал Господь.
13 Не люби спати, щоб не збідніти; | відкрий очі, й будеш ситий хлібом.	13 Не люби спать, чтобы тебе не обеднеть; держи открытыми глаза твои, и будешь досыта есть хлеб.
14 «Недобре, — недобре!» — каже, хто купує; | а як відійде — не нахвалиться.	14 'Дурно, дурно', говорит покупатель, а когда отойдет, хвалится.
15 Є золота й перел багато, | та найдорожча прикраса — уста розумні.	15 Есть золото и много жемчуга, но драгоценная утварь--уста разумные.
16 Візьми з нього одежу, бо він за чужого ручився; | коли він за чужих ручився, візьми заставу з нього.	16 Возьми платье его, так как он поручился за чужого; и за стороннего возьми от него залог.
17 Солодкий людині хліб, неправдою нажитий, | та потім в його роті жорстви повно.	17 Сладок для человека хлеб, [приобретенный] неправдою; но после рот его наполнится дресвою.
18 Задуми зміцнюються при нараді; | хитрощами провадити б війну.	18 Предприятия получают твердость чрез совещание, и по совещании веди войну.
19 Той наклепник, хто відкриває тайни; | хто рота широко роззявляє, з тим не братайся.	19 Кто ходит переносчиком, тот открывает тайну; и кто широко раскрывает рот, с тем не сообщайся.
20 Хто проклинає батька-матір, | того свічка погасне в глухій пітьмі.	20 Кто злословит отца своего и свою мать, того светильник погаснет среди глубокой тьмы.
21 Майно, швидко набуте на початку, | напослідок не буде благословенне.	21 Наследство, поспешно захваченное вначале, не благословится впоследствии.
22 Не говори: «Відплачу лихом!» |- звірся на Господа, і він тебе врятує.	22 Не говори: 'я отплачу за зло'; предоставь Господу, и Он сохранит тебя.
23 Огидні Господеві двоякі терези; | вага фальшива — річ недобра.	23 Мерзость пред Господом--неодинаковые гири, и неверные весы--не добро.
24 Господь керує кроками людини; | людині ж як зрозуміти свою дорогу?	24 От Господа направляются шаги человека; человеку же как узнать путь свой?
25 Це сіть людині — необачно казати: «Посвячене», | а по обіті — розмірковувати.	25 Сеть для человека--поспешно давать обет, и после обета обдумывать.
26 Мудрий цар злих провіває, | а потім по них колесом котить.	26 Мудрый царь вывеет нечестивых и обратит на них колесо.
27 Господній світич — дух людини, | що вивідує всі глибини серця.	27 Светильник Господень--дух человека, испытывающий все глубины сердца.
28 Милость і правда царя оберігають; | його престол милістю підпертий.	28 Милость и истина охраняют царя, и милостью он поддерживает престол свой.
29 Слава молодих — їхня сила; | старих окраса — їхній сивий волос.	29 Слава юношей--сила их, а украшение стариков--седина.
30 Побиття аж до крови — лік проти зла, | так само й удари, що доходять аж до нутра.	30 Раны от побоев--врачевство против зла, и удары, проникающие во внутренности чрева.