Йова 38

Біблія	Sacra Bibbia Garofalo
1 Озвавсь Господь із бурі до Іова і мовив:	1 Allora Jahvè parlò a Giobbe dal seno della tempesta:
2 «Хто то такий затемнює мої задуми | нерозважливими словами?	2 «Chi è costui che oscura il consiglio con parole prive di sapienza?
3 Підпережи, як мужеві годиться, твої крижі: | бо я питатиму тебе — спробуй мене навчати!	3 Cingiti i fianchi come un prode: io domanderò e tu mi istruirai.
4 Де був єси, як я закладав землю? | Скажи, як маєш розум.	4 Dov’eri tu quando io mettevo le basi alla terra? Dimmelo, se hai tanta scienza.
5 Хто визначив їй міру, — може знаєш, | або хто простягнув лінію над нею?	5 Chi ne fissò le misure, se lo sai, o chi distese il regolo sopra di essa?
6 На чім підвалини її оперто, | або хто поклав її наріжний камінь	6 Su che cosa furono poggiate le sue basi o chi pose la sua pietra angolare,
7 під радісні співи ранніх зір, | під оклики веселі всіх синів Божих?	7 mentre gioivano gli astri del mattino e giubilavano tutti i figli di Dio?
8 Хто зачинив ворітьми море, коли воно, ринувши, виходило з материнського лона?	8 Chi rinchiuse con due porte il mare, quando eruppe nascendo dal seno materno?
9 Коли я зробив для нього одіж-хмару | і пелену для нього — густу мряку?	9 Quando io feci delle nubi le sue vesti e della caligine le sue fasce,
10 Границю я йому призначив, | поклав засуви й ворота	10 quando gli fissai i confini e gli posi sbarra e due porte
11 й мовив: Ось покіль дійдеш, далі не перейдеш! | Ось тут розіб’ються твої надимані хвилі!	11 e gli dissi: “Fin qui verrai e non oltre, qui si infrangerà l’orgoglio dei tuoi flutti”.
12 Чи на віку твоєму ти повелів колинебудь ранкові, | вказав зорі належне місце,	12 Da quando tu vivi hai mai comandato al mattino? Hai mostrato il suo luogo all’aurora,
13 щоб вона ухопила за краї землю | і щоб безбожників струсила з неї?	13 perché prenda i lembi della terra e da essa ne scuota i malvagi?
14 Вона міняє вид свій, мов глина для печатки, | стає барвистою, немов одежа.	14 Essa prende forma come creta sotto il sigillo e si presenta come una veste.
15 І в грішників відібрано їхнє світло, | і ломиться піднесена рука.	15 Allora è tolta ai malvagi la loro luce e viene fiaccato il braccio che si alzava.
16 Чи ти зійшов колись до джерел моря? | Походжав дном безодні?	16 Sei disceso alle sorgenti del mare, nel fondo dell’abisso hai tu passeggiato?
17 Чи відкрилися тобі ворота смерти? | Чи бачив єси брами смертельної тіні?	17 Hai scoperto le porte della morte hai visto le porte dell’ombra di morte?
18 Чи обійняв оком світ широкий? | Скажи, коли усе те знаєш!	18 Hai compreso la vastità della terra? Dillo, se sai tutto ciò!
19 Де та дорога — до світла оселі, | і темрява, — де її місце,	19 Per quale strada abita la luce, dove le tenebre hanno la dimora
20 щоб привести їх до їхнього житла, | направити їх до їхнього дому?	20 perché tu le sappia condurre ai loro domini e rimettere sui sentieri delle loro case?
21 Ти знаєш, бо ж ти вже тоді народився, | і число днів твоїх велике.	21 Certo, lo sai, perché allora eri già nato e il numero dei tuoi giorni è grande!
22 Доходив ти колись до сховищ снігу? | Чи, може, бачив склади граду,	22 Sei andato ai serbatoi della neve, hai veduto i serbatoi della grandine,
23 що я тримаю на час-пору смутку, | на день війни та битви?	23 che io riservo per i momenti di angoscia per i giorni di guerra e di battaglia?
24 Де та дорога, що нею світло ділиться | і шириться по землі східній вітер?	24 Per quali vie di dissipa la nebbia e si spande il vento d'oriente sulla terra?
25 Хто зливі канали риє, | дорогу гуркотові грому,	25 Chi aprì agli acquazzoni i canali e una strada al rombo dei tuoni,
26 щоб дощ послати на безлюдну землю, | пустиню, де нема нікого?	26 così che piova su terre senza uomini, su deserti dove non c’è alcun uomo,
27 Щоб напоїти пустизну та пустелю, | щоб виростити в степу тирсу?	27 per irrigare regioni desolate e aride e farvi sbocciare l’erba verde?
28 Чи має дощ батька? | Хто родить роси краплі?	28 Ha forse la pioggia un padre? E chi genera le gocce di rugiada?
29 З чийого лона лід виходить? | І іній з небес, — хто його породжує?	29 Da qual seno esce il ghiaccio e da brina del cielo chi la genera?
30 Мов камінь, тверднуть води, | обличчя безодні замерзає.	30 Le acque si indurano come pietra e la superficie dell’abisso si coagula.
31 Чи міг би ти зв’язати вузли Квочки? | Чи Косаря мотуззя розв’язати?	31 Puoi tu annodare le briglie alle Pleiadi o sciogliere i legami di Orione?
32 Чи вивести у свій час ранню зорю, | Віз із його дітьми повести?	32 Fai tu apparire a suo tempo la Corona e l’Orsa con i suoi piccini la guidi tu?
33 Чи знаєш ти небес закони? | Чи можеш їхній порядок на землі встановити?	33 Conosci tu le leggi del cielo o regoli tu il suo influsso sulla terra?
34 Можеш зняти голос твій до хмари, | щоб рясний дощ спустивсь на тебе?	34 Puoi tu alzare la voce fino alle nubi perché ti ricoprano di acqua abbondante?
35 Чи можеш розсилати блискавиці, щоб вони пішли | й тобі сказали: Ось ми!	35 Se tu scagli i fulmini, partono e ti dicono: “Eccoci qua”?
36 Хто вклав в ібіса мудрість? | Хто півневі дав розум?	36 Chi ha messo la sapienza nell’ibis e chi ha dato al gallo l’intelligenza?
37 Хто мудро може зчислити хмари | і бурдюки небесні вихиляти?	37 Chi può contare le nubi con precisione e chi fa inclinare gli otri del cielo
38 Як пил стає болотом | і як грудки злипаються до купи?	38 per fondere la polvere in un blocco e perché le zolle si attacchino insieme?
39 Невже то ти полюєш для левиці здобич | і голод левенят заспокоюєш,	39 Vai tu a caccia di preda per la leonessa e sazi tu l’appetito dei leoncelli,
40 коли, причаївшися, вони лежать у барлогах, | сидять, в гущавині засівши?	40 quando si accovacciano nelle loro tane quando stanno in agguato nella macchia?
41 Хто воронові харч готує, | як його діти пищать до Бога, | блукаючи без поживи?»	41 Chi prepara al corvo il pasto, quando i suoi nati gridano a Dio e vagano spinti dalla fame?