| 1 «Чому Всемогутній не затаїв часи, | а ті, що його знають, днів його не бачать? | 1 ܡܛܠ ܡܢܐ ܡܢ ܩܕܡ ܐܠܗܐ ܠܐ ܐܬܛܫܝܘ ܥ̇ܘ̈ܠܝܢ ܘܐܬܝܕܥܘ ܘܠܐ ܚܙܘ ܝܘܡ̈ܝܗܘܢ |
| 2 Безбожники пересувають межі, | отару й чабана займають. | 2 ܘܬܚܘܡܐ ܫܢܝܘ ܘܓܙܪܐ ܕܒܪܘ |
| 3 Відводять осла в сиротини, | беруть у заклад вола вдовиці. | 3 ܘܚܡܪܐ ܕܝܬܡܐ ܕܒܪܘ ܘܡܫܟܢܘ ܬܘܪܗ̇ ܕܐܪܡܠܬܐ |
| 4 Убогі поступаються з дороги, | усі пригноблені в краю мусять від них ховатись. | 4 ܐܬܛܫܝܘ ܒܝܫ̈ܐ ܡܢ ܐܘܪܚܐ ܘܐܟܚܕܐ ܐܬܛܫܝܘ ܡܟܝ̈ܟܝܗ̇ ܕܐܪܥܐ |
| 5 Мов дикі осли в пустині, | вони виходять на роботу, | шукаючи запопадливо їжі, а ввечорі — немає дітям хліба. | 5 ܐܝܟ ܥܪ̈ܕܐ ܒܡܕܒܪܐ ܕܡܩܕܡܝܢ ܠܡܐܟܘܠܬܐ ܠܚܡܐ ܠܥܠܝܡܘܬܗܘܢ |
| 6 Жнуть на чужому полі, | виноград грішника збирають. | 6 ܘܒܚܩܠܐ ܚܡܝܡܐ ܕܠܐ ܕܝܠܗܘܢ ܢܚܨܕܘܢ ܘܟܪ̈ܡܐ ܕܪ̈ܫܝܥܐ ܢܠܩܫܘܢ |
| 7 Голі вони ночують, без одежі, | не мають чим накритись, коли холодно. | 7 ܒ̇ܐܬ ܥܪܛܠܝܐ ܡܢ ܒܠܝ ܠܒܘܫܐ ܘܠܝܬ ܬܟܣܝܬܐ ܒܥܪܝܐ |
| 8 В горах на дощі мокнуть, | за браком сховку туляться до скелі! | 8 ܡܢ ܙܪܝܦܬܐ ܕܛܘܪ̈ܐ ܢܬܪܛܒܘܢ ܘܡܢ ܒܠܝ ܣܬܪܐ ܠܟܐ̈ܦܐ ܢܥܦܩܘܢ |
| 9 Сиріт від грудей відривають, | беруть у заклад дитину в бідних. | 9 ܢܚܛܦܘܢ ܡܢ ܒܙܬܐ ܕܝܬ̈ܡܐ ܘܥܠ ܡܣ̈ܟܢܐ ܚ̈ܘܒܠܐ ܐܪܡܝܘ |
| 10 Голі блукають, без одежі, | і голодні зносять снопи. | 10 ܥܪܛܠ ܗܠܟܘ ܡܢ ܒܠܝ ܠܒܘܫܐ ܘܟܦܢ̈ܐ ܫܩܠܘ ܠܚܡܐ |
| 11 Вичавлюють між мурами олію, | спраглі, топчуть виноград у точилі. | 11 ܘܒܝܬ ܫܪ̈ܘܬܐ ܡܓܗܢܝܢ ܘܟܦܢܝܢ ܟܕ ܫܩܝܠܝܢ ܣܐܬܐ ܘܟܝܠܐ ܘܒܙܒܢ ܢܟܦܢܘܢ ܒܫܪ̈ܘܬܗܘܢ ܘܡܥܨܪ̈ܢ ܢܥܨܪܘܢ ܘܢܨܗܘܢ |
| 12 З міста чути людей стогін, | душа смертельно поранених кличе на допомогу, | та Бог не чує їхньої молитви! | 12 ܡܢ ܓܘ ܩܪܝܬܐ ܡ̈ܝܬܐ ܢܬܐܢܩܘܢ ܘܢܦܫܐ ܕܩ̈ܛܝܠܐ ܬܓܥܐ ܘܐܠܗܐ ܠܐ ܢܩܒܠ ܨܠܘܬܗܘܢ |
| 13 Є поміж ними й вороги світла, | які шляхів його не знають, | стежками його не простують. | 13 ܗܢܘܢ ܗܘܘ ܒܡܕܝܪ̈ܝ ܢܘܗܪܐ ܘܠܐ ܚܟܡܘ ܐܘܪ̈ܚܬܗ ܘܠܐ ܗܠܟܘ ܒܫܒ̈ܝܠܘܗܝ |
| 14 Удосвіта стає убивник, | убиває бідного й сіромаху, | вночі бродить злодюга. | 14 ܒܢܘܗܪܐ ܩ̇ܐܡ ܩܛܘܠܐ ܘܩ̇ܛܠ ܠܡ̈ܣܟܢܐ ܘܠܒܝܫ̈ܐ ܘܒܠܠܝܐ ܗ̇ܘܐ ܐܝܟ ܓܢܒܐ |
| 15 Око перелюбця пильнує, коли смеркне. | Він думає: Ніхто мене не бачить, | і кладе собі на вид запинало. | 15 ܘܥܝ̈ܢܐ ܕܓܝܪ̈ܐ ܢܛܪ̈ܢ ܠܚܫܘܟܐ ܘܐܡܪ̈ܝܢ ܠܐ ܬܚܙܝܢ ܥܝܢܐ ܘܡܣܬܪ ܐ̈ܦܘܗܝ ܒܚܫܘܟܐ |
| 16 В пітьмі підкопують домівки, | а вдень замикаються, | не знають світла. | 16 ܦ̇ܠܫ ܒܚܫܘܟܐ ܒܬ̈ܝܢ ܘܒܐܝܡܡܐ ܡܚܬܡ ܠܗܘܢ ܕܠܐ ܢܚܙܘܢ ܢܘܗܪܐ |
| 17 Тінь смерти то для всіх них ранок; | коли ж він зійде, жах їх огортає. | 17 ܡܛܠ ܗܢܐ ܒܥܘ ܠܗܘܢ ܛܠܠܗ ܕܡܘܬܐ ܘܐܫܟܚܘ ܘܒܠܗܝܘ ܐܢܘܢ ܛ̈ܠܠܘܗܝ ܕܡܘܬܐ |
| 18 Вони від дня втікають; | маєтність їх на землі проклята, | в їх виноградниках не завертає виноградар. | 18 ܩܠܝܠ ܘܥܠ ܐ̈ܦܝ ܡ̈ܝܐ ܬܬܠܝܛ ܡܢܬܗܘܢ ܒܐܪܥܐ ܒܐܘܪܚ ܟܪ̈ܡܝܢ |
| 19 Посуха й спека пожирає сніжну воду — | так грішника Шеол хапає. | 19 ܨܗ̈ܘܢܐ ܘܚܘܡܐ ܢܚܛܦܘܢ ܐܢܘܢ ܡ̈ܝܐ ܕܬܠܓܐ ܒܫܝܘܠ ܚܛܘ |
| 20 Утроба, що його родила, його забуває, | черва собі солодко ним пасеться, | не згадується більше його ім’я; | так кривда, неначе деревина, ломиться. | 20 ܘܐܬܛܥܝܘ ܡܢ ܡܪܒܥܐ ܡܬܩܬ ܐܢܘܢ ܪܡܬܐ ܘܡ̈ܝܬܐ ܬܘܒ ܠܐ ܢܬܕܟܪܘܢ ܘܢܬܬܒܪ ܐܝܟ ܩܝܣܐ ܥܘ̇ܠܐ |
| 21 Він чинив зло безплідній, що не родить; | він не чинив добра вдовиці! | 21 ܘܥܩܪܬܐ ܒܝܫܬܐ ܠܐ ܬܐܠܕ ܠܐܪܡܠܬܐ ܠܐ ܐܛܐܒܘ |
| 22 Та той силою своєю хапає дужих, | встає, і він життя непевний. | 22 ܘܩܢܝܢܐ ܕܥܫܝܢܐ ܒܚܝܠܗ ܢܩܘܡ ܘܠܐ ܢܗܝܡܢ ܒܚܙܘܐ |
| 23 Забезпечує його й дає опору, | та Господні очі за його путями стежать. | 23 ܘܢܫܪܐ ܒܫܠܝܐ ܘܢܬܬܟܠ ܘܥܝ̈ܢܘܗܝ ܥܠ ܐܘܪ̈ܚܬܗܘܢ ܢܬܬܪ̈ܝܡܢ |
| 24 Вони ледь-ледь піднесуться, — і вже в’януть, | немов зірвана мальвія, | немов головки колосків зів’ялих. | 24 ܩܠܝܠ ܘܠܝܬ ܐܢܘܢ ܘܢܬܡܟܟܘܢ ܘܢܐܒܕܘܢ ܟܠܗܘܢ ܡܪ̈ܓܙܢܐ ܘܐܝܟ ܪܝܫܐ ܕܫܒ̈ܠܐ ܢܐܒܫܘܢ ܘܢܬܦܪܟܘܢ |
| 25 А як воно не так, то хто мене спростує, | на ніщо оберне мою мову?» | 25 ܘܐܠܐ ܗܘܐ ܪܘܓܙܗ ܢܟܕܒܢܝ ܘܬܬܚܫܒ ܩܕܡ ܐܠܗܐ ܡܠܬܝ |