Йова 21

Біблія	Biblia Maria
1 Заговорив Іов і мовив:	1 Jó tomou então a palavra nestes termos:
2 «Вважайте, слухавши, на моє слово, | і нехай воно втішить вас.	2 “Ouvi atentamente minhas palavras. Que eu tenha pelo menos esse consolo de vossa parte.
3 Стерпіть мене, я буду говорити; | як виговорюся — насміхайтесь.	3 Permiti que eu fale; quando tiver falado, zombai à vontade.
4 Чи ж то на людину моя скарга? | Як тут не бути нетерплячим?	4 É de um ser humano que me queixo? E como não hei de perder a paciência?
5 Вважайте ж мені: ви вжахнетесь, | затулите рукою уста ваші.	5 Olhai para mim e ficareis estupefatos e poreis a mão sobre a boca.
6 Я сам, коли подумаю про те, здригаюсь, | і моє тіло охоплює тремтіння.	6 Quando penso nisso, fico estarrecido e todo o meu corpo treme.
7 Чому живуть оті нечестиві, | старіються та й ще багатіють?	7 Por que os ímpios sobrevivem e, ao envelhecer, crescem em poderio?
8 Їхні діти гараздують перед ними, | нащадки їхні ростуть у них перед очима.	8 Sua posteridade prospera diante deles, e seus descendentes sob seus olhos.
9 Домівки їхні від страху безпечні, | і бича Божого нема над ними.	9 Suas casas estão em paz, livres de perigo, e a vara de Deus não os atinge.
10 Їхній бик запліднює, не знемагає; | корова їхня телиться, не скидає.	10 Seu touro é cada vez mais fecundo, sua vaca dá cria sem nunca abortar.
11 Вони пускають бігати дітей своїх, мов овець, | й малеча їхня гарцює.	11 Deixam os filhos correr como carneiros, e os seus pequenos saltam e brincam alegremente.
12 Виспівують під бубон та під цитру, | і веселяться під сопілки голос.	12 Cantam ao som do pandeiro e da cítara, divertem-se ao som da flauta.
13 Провадять дні свої у щасті, | і сходять до Шеолу в мирі.	13 Passam seus dias na alegria e descem tranquilamente à região dos mortos.
14 А, проте, Богові казали: „Відступи від нас! | Доріг твоїх не хочемо ми знати!	14 Ora, dizem a Deus: ‘Afasta-te de nós! Não queremos conhecer os teus caminhos!
15 Що він таке, отой Всемогутній, щоб нам йому служити? | І що за користь нам його благати?	15 Quem é o Todo-poderoso, para que o sirvamos? Que vantagem tiramos em lhe fazer orações?’.
16 Чи ж їхнє щастя не в них у руках? | Чи ж рада злих від нього не далека?	16 A felicidade não está em suas mãos? Contudo, longe de mim esteja o modo de pensar dos ímpios!
17 Чи, може, світло у безбожних раз-у-раз гасне | і падає на них нещастя? | Чи часто у своєму гніві він їх губить,	17 Quantas vezes vemos apagar-se a lâmpada dos ímpios e a ruína desabar sobre eles?
18 так, що вони стають, немов солома перед вітром, | немов полова, що її здіймає вихор?	18 Serão eles como a palha ao vento, como a cinza tragada pelo turbilhão?
19 А, може, Бог зберігає його кару для його дітей? | Ні! Нехай відплатить йому самому, щоб сам теє відав!	19 ‘Deus reserva para os filhos o castigo do pai?’ Que ele mesmo o puna, para que o sinta!
20 Нехай побачить власними очима своє горе, | і з гніву Всемогутнього хай вип’є!	20 Que veja com os próprios olhos a sua ruína e ele mesmo beba da cólera do Todo-poderoso!
21 Яка йому журба про дім свій після нього, | коли число місяців у нього пораховане?	21 Pois o que lhe importa a sua casa depois dele, se o número de seus meses já está contado?
22 Чи то ж нам Бога знання вчити, | коли він судить щонайвищих?	22 É a Deus que se irá ensinar a sabedoria, a ele, que julga os seres superiores?
23 Один умирає повний сили, | повнотою щасливий та безпечний.	23 Um morre em pleno vigor, feliz e tranquilo,
24 Стегна у нього повні ситі, | кості його набиті шпигом.	24 os flancos cobertos de gordura e a medula dos ossos cheia de seiva.
25 А другий умирає наболілою душею, | не скуштувавши щастя.	25 Outro, porém, morre com a amargura na alma, sem ter gozado a felicidade.
26 Разом лягають у порох, | їх черва вкриває!	26 Juntos se deitam na terra e os vermes recobrem a ambos.
27 Я знаю добре думки ваші | та замисли, що проти мене куєте.	27 Por certo conheço vossos pensamentos, os julgamentos iníquos que fazeis de mim!
28 Ви кажете: Де дім вельможі? | Де намет, що грішники у ньому жили?	28 Dizeis: ‘Onde está a casa do tirano, onde está a tenda em que habitavam os ímpios?’.
29 Хіба ви не питали тих, що у світах бували, | над досвідом їхнім не розмишляли,	29 Não interrogastes os viajantes? Contestaríeis seus testemunhos?
30 що в день біди лихий щаджен буває, | що у день гніву він веселий?	30 No dia da infelicidade o ímpio é poupado, no dia da cólera ele escapa.
31 Хто йому закине його поведінку ввічі, | і те, що він накоїв, хто йому відплатить?	31 Quem reprova diante dele o seu proceder e lhe pede contas de seus atos?
32 Коли ж його внесуть на цвинтар, | над гробом своїм він чатує.	32 Levam-no ao sepulcro, ficarão de vigília em sua câmara funerária.
33 Скиби землі йому солодкі. | За ним ідуть усі люди, а перед ним — нема й ліку!	33 Os torrões do vale são-lhe leves; todos os homens irão em sua companhia e foram inumeráveis seus predecessores.
34 Що вони варті, ваші втіхи марні? | Таж відповіді ваші — лиш омана!“	34 Que significam, pois, essas vãs consolações? Todas as vossas respostas são apenas perfídia”.