Йова 21

Біблія	CATHOLIC PUBLIC DOMAIN
1 Заговорив Іов і мовив:	1 Then Job responded by saying:
2 «Вважайте, слухавши, на моє слово, | і нехай воно втішить вас.	2 I beseech you to hear my words and to do penance.
3 Стерпіть мене, я буду говорити; | як виговорюся — насміхайтесь.	3 Permit me, and I will speak, and afterwards, if you see fit, you can laugh at my words.
4 Чи ж то на людину моя скарга? | Як тут не бути нетерплячим?	4 Is my dispute against man, so that I would have no reason to be discouraged?
5 Вважайте ж мені: ви вжахнетесь, | затулите рукою уста ваші.	5 Listen to me and be astonished, and place a finger over your mouth.
6 Я сам, коли подумаю про те, здригаюсь, | і моє тіло охоплює тремтіння.	6 As for me, when I think it over, I am afraid, and trembling convulses my body.
7 Чому живуть оті нечестиві, | старіються та й ще багатіють?	7 Why then do the impious live, having been lifted up and strengthened with riches?
8 Їхні діти гараздують перед ними, | нащадки їхні ростуть у них перед очима.	8 They see their offspring continue before them: a commotion of close relatives and of children’s children in their sight.
9 Домівки їхні від страху безпечні, | і бича Божого нема над ними.	9 Their houses have been secure and peaceable, and there is no staff of God over them.
10 Їхній бик запліднює, не знемагає; | корова їхня телиться, не скидає.	10 Their cattle have conceived and have not miscarried; their cow has given birth and is not deprived of her newborn.
11 Вони пускають бігати дітей своїх, мов овець, | й малеча їхня гарцює.	11 Their little ones go out like a flock, and their children jump around playfully.
12 Виспівують під бубон та під цитру, | і веселяться під сопілки голос.	12 They take up the timbrel and the lyre, and they rejoice at the sound of the organ.
13 Провадять дні свої у щасті, | і сходять до Шеолу в мирі.	13 Their days are prolonged in wealth, yet, in an instant, they descend into hell.
14 А, проте, Богові казали: „Відступи від нас! | Доріг твоїх не хочемо ми знати!	14 Who has said to God, “Depart from us, for we do not want the knowledge of your ways.
15 Що він таке, отой Всемогутній, щоб нам йому служити? | І що за користь нам його благати?	15 Who is the Almighty that we should serve him? And how is it helpful to us if we pray to him?”
16 Чи ж їхнє щастя не в них у руках? | Чи ж рада злих від нього не далека?	16 It is true that their good things are not in their power. May the counsel of the impious be far from me!
17 Чи, може, світло у безбожних раз-у-раз гасне | і падає на них нещастя? | Чи часто у своєму гніві він їх губить,	17 How often will the lamp of the wicked be extinguished, and a deluge overtake them, and how often will he distribute the afflictions of his wrath?
18 так, що вони стають, немов солома перед вітром, | немов полова, що її здіймає вихор?	18 They will be like chaff before the face of the wind, and like ashes that the whirlwind scatters.
19 А, може, Бог зберігає його кару для його дітей? | Ні! Нехай відплатить йому самому, щоб сам теє відав!	19 God will preserve the grief of the father for his sons, and, when he repays, then he will understand.
20 Нехай побачить власними очима своє горе, | і з гніву Всемогутнього хай вип’є!	20 His eyes will see his own destruction, and he will drink from the wrath of the Almighty.
21 Яка йому журба про дім свій після нього, | коли число місяців у нього пораховане?	21 For what does he care what happens to his house after him, or if the number of its months are reduced by half?
22 Чи то ж нам Бога знання вчити, | коли він судить щонайвищих?	22 Can anyone teach holy knowledge to God, who judges the exalted?
23 Один умирає повний сили, | повнотою щасливий та безпечний.	23 This one dies strong and healthy, rich and happy.
24 Стегна у нього повні ситі, | кості його набиті шпигом.	24 His gut is full of fat and his bones are moistened with marrow.
25 А другий умирає наболілою душею, | не скуштувавши щастя.	25 In truth, another dies in bitterness of soul, without any resources.
26 Разом лягають у порох, | їх черва вкриває!	26 And yet they will sleep together in the dust, and worms will cover them.
27 Я знаю добре думки ваші | та замисли, що проти мене куєте.	27 Surely, I know your thoughts and your sinful judgments against me.
28 Ви кажете: Де дім вельможі? | Де намет, що грішники у ньому жили?	28 For you say, “Where is the house of the ruler, and where are the tabernacles of the impious?”
29 Хіба ви не питали тих, що у світах бували, | над досвідом їхнім не розмишляли,	29 Ask any passerby whom you wish, and you will realize that he understands these same things:
30 що в день біди лихий щаджен буває, | що у день гніву він веселий?	30 that the evil-doer is reserved for the day of destruction, and he will be led to the day of wrath.
31 Хто йому закине його поведінку ввічі, | і те, що він накоїв, хто йому відплатить?	31 Who will reprove his way to his face, and who will repay him for what he has done?
32 Коли ж його внесуть на цвинтар, | над гробом своїм він чатує.	32 He will be led to the tomb, and he will remain awake in the chaos of the dead.
33 Скиби землі йому солодкі. | За ним ідуть усі люди, а перед ним — нема й ліку!	33 He has been found acceptable to the banks of the River of Lamentation, and he will draw any man towards him, and there are countless before him.
34 Що вони варті, ваші втіхи марні? | Таж відповіді ваші — лиш омана!“	34 Therefore, how long will you console me in vain, when your answer is shown to be repugnant to truth?