Йова 21
Libro non riconosciuto. Prova con un'abbreviazione valida (es. Gen, Es, Gv, Sal).
Versetti esaminati
| Біблія | Smith Van Dyke |
|---|---|
| 1 Заговорив Іов і мовив: | 1 فاجاب ايوب وقال |
| 2 «Вважайте, слухавши, на моє слово, | і нехай воно втішить вас. | 2 اسمعوا قولي سمعا وليكن هذا تعزيتكم. |
| 3 Стерпіть мене, я буду говорити; | як виговорюся — насміхайтесь. | 3 احتملوني وانا اتكلم وبعد كلامي استهزئوا. |
| 4 Чи ж то на людину моя скарга? | Як тут не бути нетерплячим? | 4 اما انا فهل شكواي من انسان. وان كانت فلماذا لا تضيق روحي. |
| 5 Вважайте ж мені: ви вжахнетесь, | затулите рукою уста ваші. | 5 تفرسوا فيّ وتعجبوا وضعوا اليد على الفم |
| 6 Я сам, коли подумаю про те, здригаюсь, | і моє тіло охоплює тремтіння. | 6 عندما اتذكر ارتاع واخذت بشري رعدة. |
| 7 Чому живуть оті нечестиві, | старіються та й ще багатіють? | 7 لماذا تحيا الاشرار ويشيخون نعم ويتجبّرون قوة. |
| 8 Їхні діти гараздують перед ними, | нащадки їхні ростуть у них перед очима. | 8 نسلهم قائم امامهم معهم وذريتهم في اعينهم. |
| 9 Домівки їхні від страху безпечні, | і бича Божого нема над ними. | 9 بيوتهم آمنة من الخوف وليس عليهم عصا الله. |
| 10 Їхній бик запліднює, не знемагає; | корова їхня телиться, не скидає. | 10 ثورهم يلقح ولا يخطئ. بقرتهم تنتج ولا تسقط. |
| 11 Вони пускають бігати дітей своїх, мов овець, | й малеча їхня гарцює. | 11 يسرحون مثل الغنم رضّعهم واطفالهم ترقص. |
| 12 Виспівують під бубон та під цитру, | і веселяться під сопілки голос. | 12 يحملون الدف والعود ويطربون بصوت المزمار. |
| 13 Провадять дні свої у щасті, | і сходять до Шеолу в мирі. | 13 يقضون ايامهم بالخير. في لحظة يهبطون الى الهاوية. |
| 14 А, проте, Богові казали: „Відступи від нас! | Доріг твоїх не хочемо ми знати! | 14 فيقولون للّه ابعد عنا. وبمعرفة طرقك لا نسرّ. |
| 15 Що він таке, отой Всемогутній, щоб нам йому служити? | І що за користь нам його благати? | 15 من هو القدير حتى نعبده وماذا ننتفع ان التمسناه |
| 16 Чи ж їхнє щастя не в них у руках? | Чи ж рада злих від нього не далека? | 16 هوذا ليس في يدهم خيرهم. لتبعد عني مشورة الاشرار. |
| 17 Чи, може, світло у безбожних раз-у-раз гасне | і падає на них нещастя? | Чи часто у своєму гніві він їх губить, | 17 كم ينطفئ سراج الاشرار ويأتي عليهم بوارهم او يقسم لهم اوجاعا في غضبه |
| 18 так, що вони стають, немов солома перед вітром, | немов полова, що її здіймає вихор? | 18 او يكونون كالتبن قدام الريح وكالعاصفة التي تسرقها الزوبعة. |
| 19 А, може, Бог зберігає його кару для його дітей? | Ні! Нехай відплатить йому самому, щоб сам теє відав! | 19 الله يخزن اثمه لبنيه. ليجازه نفسه فيعلم. |
| 20 Нехай побачить власними очима своє горе, | і з гніву Всемогутнього хай вип’є! | 20 لتنظر عيناه هلاكه ومن حمة القدير يشرب. |
| 21 Яка йому журба про дім свій після нього, | коли число місяців у нього пораховане? | 21 فما هي مسرّته في بيته بعده وقد تعيّن عدد شهوره |
| 22 Чи то ж нам Бога знання вчити, | коли він судить щонайвищих? | 22 أالله يعلم معرفة وهو يقضي على العالين. |
| 23 Один умирає повний сили, | повнотою щасливий та безпечний. | 23 هذا يموت في عين كماله. كله مطمئن وساكن. |
| 24 Стегна у нього повні ситі, | кості його набиті шпигом. | 24 احواضه ملآنة لبنا ومخ عظامه طريء. |
| 25 А другий умирає наболілою душею, | не скуштувавши щастя. | 25 وذلك يموت بنفس مرة ولم يذق خيرا. |
| 26 Разом лягають у порох, | їх черва вкриває! | 26 كلاهما يضطجعان معا في التراب والدود يغشاهما |
| 27 Я знаю добре думки ваші | та замисли, що проти мене куєте. | 27 هوذا قد علمت افكاركم والنيات التي بها تظلمونني. |
| 28 Ви кажете: Де дім вельможі? | Де намет, що грішники у ньому жили? | 28 لانكم تقولون اين بيت العاتي واين خيمة مساكن الاشرار. |
| 29 Хіба ви не питали тих, що у світах бували, | над досвідом їхнім не розмишляли, | 29 أفلم تسالوا عابري السبيل ولم تفطنوا لدلائلهم. |
| 30 що в день біди лихий щаджен буває, | що у день гніву він веселий? | 30 انه ليوم البوار يمسك الشرير ليوم السخط يقادون. |
| 31 Хто йому закине його поведінку ввічі, | і те, що він накоїв, хто йому відплатить? | 31 من يعلن طريقه لوجهه. ومن يجازيه على ما عمل. |
| 32 Коли ж його внесуть на цвинтар, | над гробом своїм він чатує. | 32 هو الى القبور يقاد وعلى المدفن يسهر. |
| 33 Скиби землі йому солодкі. | За ним ідуть усі люди, а перед ним — нема й ліку! | 33 حلو له مدر الوادي. يزحف كل انسان وراءه وقدامه ما لا عدد له. |
| 34 Що вони варті, ваші втіхи марні? | Таж відповіді ваші — лиш омана!“ | 34 فكيف تعزونني باطلا واجوبتكم بقيت خيانة |