Вихід 21

Біблія	Библия Синодальный перевод
1 «Оці судові закони ти покладеш перед ними.	1 И вот законы, которые ты объявишь им:
2 Коли купиш раба, єврея, шість років служитиме тобі, а сьомого року вийде на волю, без відшкодування.	2 если купишь раба Еврея, пусть он работает шесть лет, а в седьмой пусть выйдет на волю даром;
3 Коли він сам прийшов до тебе, сам і на волю вийде, коли з жінкою, то й жінка його вийде з ним.	3 если он пришел один, пусть один и выйдет; а если он женатый, пусть выйдет с ним и жена его;
4 Коли господар дав йому жінку, і вродила вона йому синів або дочок, жінка й діти її будуть господареві, він же вийде сам один.	4 если же господин его дал ему жену и она родила ему сынов, или дочерей, то жена и дети ее пусть останутся у господина ее, а он выйдет один;
5 Як же раб скаже: Люблю я господаря мого, жінку мою і дітей моїх, не хочу виходити на волю,	5 но если раб скажет: люблю господина моего, жену мою и детей моих, не пойду на волю, --
6 тоді нехай його господар приведе його перед Бога, підведе до дверей або до одвірка та й проколе йому господар вухо шилом, і той служитиме йому довіку.	6 то пусть господин его приведет его пред богов и поставит его к двери, или к косяку, и проколет ему господин его ухо шилом, и он останется рабом его вечно.
7 А коли хто продасть дочку свою як рабиню, то нехай вона не виходить, як виходять раби.	7 Если кто продаст дочь свою в рабыни, то она не может выйти, как выходят рабы;
8 Якщо вона не довподоби своєму господареві, що набув її був для себе, нехай дозволить викупити її; чужому ж народові продати її не має права, бо обманув її.	8 если она не угодна господину своему и он не обручит ее, пусть позволит выкупить ее; а чужому народу продать ее не властен, когда сам пренебрег ее;
9 Коли ж синові своєму набув її, по праву дочок мусить поступати з нею.	9 если он обручит ее сыну своему, пусть поступит с нею по праву дочерей;
10 Коли ж другу візьме собі, нехай не вменшує її харчу, плаття її і подружніх прав її.	10 если же другую возьмет за него, то она не должна лишаться пищи, одежды и супружеского сожития;
11 А коли цих трьох речей не додержав, можна їй вийти безвідшкодовно, без викупу.	11 а если он сих трех [вещей] не сделает для нее, пусть она отойдет даром, без выкупа.
12 Хто вдарить чоловіка так, що той помре, скарати нещадно його смертю.	12 Кто ударит человека так, что он умрет, да будет предан смерти;
13 Коли ж би то сталось однак ненароком, а Бог допустив, щоб він упав у його руки, то я призначу тобі місце, кудою втікати йому.	13 но если кто не злоумышлял, а Бог попустил ему попасть под руки его, то Я назначу у тебя место, куда убежать [убийце];
14 Якби ж хто замислив підступно вбити ближнього свого, то навіть від жертовника мого відірвеш його, щоб смертю скарати.	14 а если кто с намерением умертвит ближнего коварно, то [и] от жертвенника Моего бери его на смерть.
15 Хто вдарить батька свого або матір, скарати його смертю.	15 Кто ударит отца своего, или свою мать, того должно предать смерти.
16 Хто вхопить людину та продасть, або знайдеться вона в руках у нього, скарати його смертю.	16 Кто украдет человека и продаст его, или найдется он в руках у него, то должно предать его смерти.
17 Хто проклинатиме свого батька або матір, скарати того смертю.	17 Кто злословит отца своего, или свою мать, того должно предать смерти.
18 Коли посваряться люди, і один вдарить другого каменем чи своїм кулаком, і той не вмре, але лежатиме в ліжку,	18 Когда ссорятся, и один человек ударит другого камнем, или кулаком, и тот не умрет, но сляжет в постель,
19 і згодом підведеться, і, хоч би й на палиці, а зможе вийти з хати, то той, хто вдарив, буде вільний, тільки дасть відшкодування за втрату часу, що пролежав, та вилікує його зовсім.	19 то, если он встанет и будет выходить из дома с помощью палки, ударивший не будет повинен [смерти]; только пусть заплатит за остановку в его работе и даст на лечение его.
20 Коли хто вдарить раба чи рабиню своєю палицею так, що вмре під його рукою, мусить бути строго покараний.	20 А если кто ударит раба своего, или служанку свою палкою, и они умрут под рукою его, то он должен быть наказан;
21 Однак же, коли ще поживе день або два, залишити без покарання; бо він і його власність.	21 но если они день или два дня переживут, то не должно наказывать его, ибо это его серебро.
22 Коли б’ються чоловіки та поштовхнуть при тому вагітну жінку, і вона скине дитину, але без іншої шкоди, то той мусить заплатити відшкодування, яке накладе жінчин чоловік, і винний заплатить згідно з судовим присудом.	22 Когда дерутся люди, и ударят беременную женщину, и она выкинет, но не будет [другого] вреда, то взять с [виновного] пеню, какую наложит на него муж той женщины, и он должен заплатить оную при посредниках;
23 А коли буде яка шкода, то даси життя за життя,	23 а если будет вред, то отдай душу за душу,
24 око за око, зуба за зуба, руку за руку, ногу за ногу,	24 глаз за глаз, зуб за зуб, руку за руку, ногу за ногу,
25 опечину за опечину, рану за рану, синяка за синяка.	25 обожжение за обожжение, рану за рану, ушиб за ушиб.
26 Коли хто влучить в око раба свого або рабиню свою, і занапастить його, на волю нехай випустить його за йото око.	26 Если кто раба своего ударит в глаз, или служанку свою в глаз, и повредит его, пусть отпустит их на волю за глаз;
27 А коли виб’є рабові своєму або рабині своїй зуба, на волю випустить його за того зуба.	27 и если выбьет зуб рабу своему, или рабе своей, пусть отпустит их на волю за зуб.
28 Коли віл вдарить рогами мужчину або жінку на смерть, укаменувати вола на смерть, і його м’яса не можна їсти; чий же віл, той неповинен.	28 Если вол забодает мужчину или женщину до смерти, то вола побить камнями и мяса его не есть; а хозяин вола не виноват;
29 Коли ж бик уже здавна битливий, і господаря остережено, а він не доглядав за ним, і бик заколе мужчину чи жінку, вола мусять убити камінням, а його господар буде скараний смертю.	29 но если вол бодлив был и вчера и третьего дня, и хозяин его, быв извещен о сем, не стерег его, а он убил мужчину или женщину, то вола побить камнями, и хозяина его предать смерти;
30 Коли ж накладуть відшкодування на нього, він мусить дати викуп за своє життя усе те, що накладено на нього.	30 если на него наложен будет выкуп, пусть даст выкуп за душу свою, какой наложен будет на него.
31 Чи візьме бик на роги сина чи дочку, по цьому присуду чинити з ним.	31 Сына ли забодает, дочь ли забодает, --по сему же закону поступать с ним.
32 Коли ж бик заколе раба або рабиню, нехай дасть тридцять шеклів власникові, а бика вбити камінням.	32 Если вол забодает раба или рабу, то господину их заплатить тридцать сиклей серебра, а вола побить камнями.
33 Коли хтось розкриє копанку або викопає хтось копанку, та й не закриє, і впаде туди віл чи осел,	33 Если кто раскроет яму, или если выкопает яму и не покроет ее, и упадет в нее вол или осел,
34 власник копанки мусить дати господареві відшкодування грішми, а мертве буде йому.	34 то хозяин ямы должен заплатить, отдать серебро хозяину их, а труп будет его.
35 Коли чийсь віл проб’є вола когось іншого, і той здохне, нехай продадуть живого вола та й поділять по половині виторг, і убите теж нехай розділять по половині.	35 Если чей-нибудь вол забодает до смерти вола у соседа его, пусть продадут живого вола и разделят пополам цену его; также и убитого пусть разделят пополам;
36 Або коли було знане раніше, що віл колеться, і не доглянув за ним господар, мусить віддати вола за вола, а мертве нехай йому буде.	36 а если известно было, что вол бодлив был и вчера и третьего дня, но хозяин его не стерег его, то должен он заплатить вола за вола, а убитый будет его.
37 Коли хто вкраде вола чи вівцю та й заріже її чи продасть її, п’ять волів мусить віддати за вола і чотири вівці за одну вівцю.