Вихід 21

Біблія	SMITH VAN DYKE
1 «Оці судові закони ти покладеш перед ними.	1 وهذه هي الاحكام التي تضع امامهم.
2 Коли купиш раба, єврея, шість років служитиме тобі, а сьомого року вийде на волю, без відшкодування.	2 اذا اشتريت عبدا عبرانيا فست سنين يخدم وفي السابعة يخرج حرا مجانا.
3 Коли він сам прийшов до тебе, сам і на волю вийде, коли з жінкою, то й жінка його вийде з ним.	3 ان دخل وحده فوحده يخرج. ان كان بعل امرأة تخرج امرأته معه.
4 Коли господар дав йому жінку, і вродила вона йому синів або дочок, жінка й діти її будуть господареві, він же вийде сам один.	4 ان اعطاه سيده امرأة وولدت له بنين او بنات فالمرأة واولادها يكونون لسيده وهو يخرج وحده.
5 Як же раб скаже: Люблю я господаря мого, жінку мою і дітей моїх, не хочу виходити на волю,	5 ولكن ان قال العبد احب سيدي وامرأتي واولادي لا اخرج حرا
6 тоді нехай його господар приведе його перед Бога, підведе до дверей або до одвірка та й проколе йому господар вухо шилом, і той служитиме йому довіку.	6 يقدمه سيده الى الله ويقربه الى الباب او الى القائمة ويثقب سيده اذنه بالمثقب. فيخدمه الى الابد.
7 А коли хто продасть дочку свою як рабиню, то нехай вона не виходить, як виходять раби.	7 واذا باع رجل ابنته امة لا تخرج كما يخرج العبيد.
8 Якщо вона не довподоби своєму господареві, що набув її був для себе, нехай дозволить викупити її; чужому ж народові продати її не має права, бо обманув її.	8 ان قبحت في عيني سيدها الذي خطبها لنفسه يدعها تفك. وليس له سلطان ان يبيعها لقوم اجانب لغدره بها.
9 Коли ж синові своєму набув її, по праву дочок мусить поступати з нею.	9 وان خطبها لابنه فبحسب حق البنات يفعل لها.
10 Коли ж другу візьме собі, нехай не вменшує її харчу, плаття її і подружніх прав її.	10 ان اتخذ لنفسه اخرى لا ينقّص طعامها وكسوتها ومعاشرتها.
11 А коли цих трьох речей не додержав, можна їй вийти безвідшкодовно, без викупу.	11 وان لم يفعل لها هذه الثلاث تخرج مجانا بلا ثمن
12 Хто вдарить чоловіка так, що той помре, скарати нещадно його смертю.	12 من ضرب انسانا فمات يقتل قتلا.
13 Коли ж би то сталось однак ненароком, а Бог допустив, щоб він упав у його руки, то я призначу тобі місце, кудою втікати йому.	13 ولكن الذي لم يتعمّد بل اوقع الله في يده فانا اجعل لك مكانا يهرب اليه.
14 Якби ж хто замислив підступно вбити ближнього свого, то навіть від жертовника мого відірвеш його, щоб смертю скарати.	14 واذا بغى انسان على صاحبه ليقتله بغدر فمن عند مذبحي تاخذه للموت.
15 Хто вдарить батька свого або матір, скарати його смертю.	15 ومن ضرب اباه او امه يقتل قتلا.
16 Хто вхопить людину та продасть, або знайдеться вона в руках у нього, скарати його смертю.	16 ومن سرق انسانا وباعه او وجد في يده يقتل قتلا.
17 Хто проклинатиме свого батька або матір, скарати того смертю.	17 ومن شتم اباه او امه يقتل قتلا.
18 Коли посваряться люди, і один вдарить другого каменем чи своїм кулаком, і той не вмре, але лежатиме в ліжку,	18 واذا تخاصم رجلان فضرب احدهما الآخر بحجر او بلكمة ولم يقتل بل سقط في الفراش
19 і згодом підведеться, і, хоч би й на палиці, а зможе вийти з хати, то той, хто вдарив, буде вільний, тільки дасть відшкодування за втрату часу, що пролежав, та вилікує його зовсім.	19 فان قام وتمشى خارجا على عكّازه يكون الضارب بريئا. الا انه يعوض عطلته وينفق على شفائه.
20 Коли хто вдарить раба чи рабиню своєю палицею так, що вмре під його рукою, мусить бути строго покараний.	20 واذا ضرب انسان عبده او امته بالعصا فمات تحت يده ينتقم منه.
21 Однак же, коли ще поживе день або два, залишити без покарання; бо він і його власність.	21 ولكن ان بقي يوما او يومين لا ينتقم منه لانه ماله.
22 Коли б’ються чоловіки та поштовхнуть при тому вагітну жінку, і вона скине дитину, але без іншої шкоди, то той мусить заплатити відшкодування, яке накладе жінчин чоловік, і винний заплатить згідно з судовим присудом.	22 واذا تخاصم رجال وصدموا امرأة حبلى فسقط ولدها ولم تحصل اذيّة يغرم كما يضع عليه زوج المرأة ويدفع عن يد القضاة.
23 А коли буде яка шкода, то даси життя за життя,	23 وان حصلت اذيّة تعطي نفسا بنفس
24 око за око, зуба за зуба, руку за руку, ногу за ногу,	24 وعينا بعين وسنا بسن ويدا بيد ورجلا برجل
25 опечину за опечину, рану за рану, синяка за синяка.	25 وكيّا بكي وجرحا بجرح ورضّا برضّ.
26 Коли хто влучить в око раба свого або рабиню свою, і занапастить його, на волю нехай випустить його за йото око.	26 واذا ضرب انسان عين عبده او عين امته فاتلفها يطلقه حرا عوضا عن عينه.
27 А коли виб’є рабові своєму або рабині своїй зуба, на волю випустить його за того зуба.	27 وان اسقط سن عبده او سنّ امته يطلقه حرا عوضا عن سنّه
28 Коли віл вдарить рогами мужчину або жінку на смерть, укаменувати вола на смерть, і його м’яса не можна їсти; чий же віл, той неповинен.	28 واذا نطح ثور رجلا او امرأة فمات يرجم الثور ولا يؤكل لحمه. واما صاحب الثور فيكون بريئا.
29 Коли ж бик уже здавна битливий, і господаря остережено, а він не доглядав за ним, і бик заколе мужчину чи жінку, вола мусять убити камінням, а його господар буде скараний смертю.	29 ولكن ان كان ثورا نطّاحا من قبل وقد أشهد على صاحبه ولم يضبطه فقتل رجلا او امرأة فالثور يرجم وصاحبه ايضا يقتل.
30 Коли ж накладуть відшкодування на нього, він мусить дати викуп за своє життя усе те, що накладено на нього.	30 ان وضعت عليه فدية يدفع فداء نفسه كل ما يوضع عليه.
31 Чи візьме бик на роги сина чи дочку, по цьому присуду чинити з ним.	31 او اذا نطح ابنا او نطح ابنة فبحسب هذا الحكم يفعل به.
32 Коли ж бик заколе раба або рабиню, нехай дасть тридцять шеклів власникові, а бика вбити камінням.	32 ان نطح الثور عبدا او امة يعطي سيده ثلاثين شاقل فضة والثور يرجم.
33 Коли хтось розкриє копанку або викопає хтось копанку, та й не закриє, і впаде туди віл чи осел,	33 واذا فتح انسان بئرا او حفر انسان بئرا ولم يغطه فوقع فيها ثور او حمار
34 власник копанки мусить дати господареві відшкодування грішми, а мертве буде йому.	34 فصاحب البئر يعوض ويرد فضة لصاحبه والميت يكون له
35 Коли чийсь віл проб’є вола когось іншого, і той здохне, нехай продадуть живого вола та й поділять по половині виторг, і убите теж нехай розділять по половині.	35 واذا نطح ثور انسان ثور صاحبه فمات يبيعان الثور الحي ويقتسمان ثمنه. والميت ايضا يقتسمانه.
36 Або коли було знане раніше, що віл колеться, і не доглянув за ним господар, мусить віддати вола за вола, а мертве нехай йому буде.	36 لكن اذا علم انه ثور نطّاح من قبل ولم يضبطه صاحبه يعوّض عن الثور بثور والميت يكون له
37 Коли хто вкраде вола чи вівцю та й заріже її чи продасть її, п’ять волів мусить віддати за вола і чотири вівці за одну вівцю.