Вихід 15

Біблія	Библия Синодальный перевод
1 Тоді Мойсей і сини Ізраїля заспівали Господеві ось яку пісню: Заспіваю Господеві, славно бо прославився; коня і вершника скинув у море.	1 Пою Господу, ибо Он высоко превознесся; коня и всадника его ввергнул в море.
2 Сила і міць моя — Господь, він став мені рятунком. Він мій Бог, і я його прославлю, Бог батька мого, і я вихвалятиму його.	2 Господь крепость моя и слава моя, Он был мне спасением. Он Бог мой, и прославлю Его; Бог отца моего, и превознесу Его.
3 Господь — муж войовник, Господь — ім’я йому.	3 Господь муж брани, Иегова имя Ему.
4 Полки і колісниці фараона вкинув у море, виквіт вождів його втопивсь у Червонім морі.	4 Колесницы фараона и войско его ввергнул Он в море, и избранные военачальники его потонули в Чермном море.
5 Безодні їх покрили, пішли на дно неначе камінь.	5 Пучины покрыли их: они пошли в глубину, как камень.
6 Твоя правиця, Господи, прославилась у силі, твоя правиця розгромила ворога.	6 Десница Твоя, Господи, прославилась силою; десница Твоя, Господи, сразила врага.
7 Ти величчю надмірною своєю знищив супротивників. Послав ти гнів твій, що, мов стебло, пожер їх.	7 Величием славы Твоей Ты низложил восставших против Тебя. Ты послал гнев Твой, и он попалил их, как солому.
8 Від подиху ярости твоєї збились у купу води, і стали валом хвилі, згусла хуртовина на дні моря.	8 От дуновения Твоего расступились воды, влага стала, как стена, огустели пучины в сердце моря.
9 Ворог сказав: Пущуся за ним, дожену, розділю здобич, насичу жагу свою. Я вийму меч мій, моя рука їх знищить.	9 Враг сказал: погонюсь, настигну, разделю добычу; насытится ими душа моя, обнажу меч мой, истребит их рука моя.
10 Ти дмухнув вітром, їх укрило море; мов оливо, втонули у водах глибоких.	10 Ты дунул духом Твоим, и покрыло их море: они погрузились, как свинец, в великих водах.
11 Хто, як ти, Господи, між богами, хто, як ти, у святості величній, страшний у славі, що твориш чудеса?	11 Кто, как Ты, Господи, между богами? Кто, как Ты, величествен святостью, досточтим хвалами, Творец чудес?
12 Ти простягнув правицю, пожерла їх земля. Ти провадив у милості своїй народ, що врятував його.	12 Ты простер десницу Твою: поглотила их земля.
13 Привів його потугою своєю до житла святого твого.	13 Ты ведешь милостью Твоею народ сей, который Ты избавил, --сопровождаешь силою Твоею в жилище святыни Твоей.
14 Почули те народи, затремтіли; жах огорнув мешканців Філістії.	14 Услышали народы и трепещут: ужас объял жителей Филистимских;
15 Тоді зжахнулися едомські дуки, страх охопив князів моавських, ханааняни ж усі поникли духом.	15 тогда смутились князья Едомовы, трепет объял вождей Моавитских, уныли все жители Ханаана.
16 Страх напав і жах великий, від сильної руки твоєї вони окаменіли, докіль пройшов народ твій, Господи, докіль пройшов народ цей, що ти його собі придбав.	16 Да нападет на них страх и ужас; от величия мышцы Твоей да онемеют они, как камень, доколе проходит народ Твой, Господи, доколе проходит сей народ, который Ты приобрел.
17 Ти ввів їх і насадив на власній горі своїй; на місці, що зготував, Господи, собі для житла, у святині, що твої руки, Господи, заснували.	17 Введи его и насади его на горе достояния Твоего, на месте, которое Ты соделал жилищем Себе, Господи, во святилище, [которое] создали руки Твои, Владыка!
18 Господь царює назавжди і ввіки.	18 Господь будет царствовать во веки и в вечность.
19 Коли фараонові колісниці й вершники ввійшли в море, Господь повернув на них морські води; сини ж Ізраїля пройшли по суші, серед моря.	19 Когда вошли кони фараона с колесницами его и с всадниками его в море, то Господь обратил на них воды морские, а сыны Израилевы прошли по суше среди моря.
20 Взяла тоді Марія, пророчиця, Аронова сестра, літаври у руку; і вийшло все жіноцтво за нею з бубнами та хороводами.	20 И взяла Мариам пророчица, сестра Ааронова, в руку свою тимпан, и вышли за нею все женщины с тимпанами и ликованием.
21 І приспівувала їм Марія: Співайте Господеві, славно бо прославився; коня і вершника скинув у море.	21 И воспела Мариам пред ними: пойте Господу, ибо высоко превознесся Он, коня и всадника его ввергнул в море.
22 І повелів Мойсей Ізраїлеві вирушати з-над Червоного моря; і двинули вони до Шур-пустині, і йшли три дні пустинею та й не знаходили води.	22 И повел Моисей Израильтян от Чермного моря, и они вступили в пустыню Сур; и шли они три дня по пустыне и не находили воды.
23 Прийшли вони в Меру, та води з Мери не могли пити, бо гірка була; тим і прозвали те місце Мера.	23 Пришли в Мерру--и не могли пить воды в Мерре, ибо она была горька, почему и наречено тому [месту] имя: Мерра.
24 І нарікали люди на Мойсея, говоривши: Що нам пити?	24 И возроптал народ на Моисея, говоря: что нам пить?
25 А він заголосив до Господа; і вказав йому Господь дерево; вкинув він його у воду, і вода стала солодкою. Там дав він їм закон і суд, там випробував їх.	25 [Моисей] возопил к Господу, и Господь показал ему дерево, и он бросил его в воду, и вода сделалась сладкою. Там [Бог] дал [народу] устав и закон и там испытывал его.
26 І сказав: Коли ти пильно слухатимешся голосу Господа, Бога твого, і чинитимеш те, що йому довподоби, і вважатимеш на його накази, і дотримуватимешся всіх його установ, ані одної з тих недуг, що я навів був на Єгипет, не наведу на тебе: я бо Господь, твій цілитель.	26 И сказал: если ты будешь слушаться гласа Господа, Бога твоего, и делать угодное пред очами Его, и внимать заповедям Его, и соблюдать все уставы Его, то не наведу на тебя ни одной из болезней, которые навел Я на Египет, ибо Я Господь, целитель твой.
27 Потім прийшли в Елім, де було дванадцять водних джерел і сімдесят пальм. І отаборились там над водою.	27 И пришли в Елим; там [было] двенадцать источников воды и семьдесят финиковых дерев, и расположились там станом при водах.