ІІ Царів 9

¹ Пророк Єлисей покликав одного з пророчих учнів і сказав йому: «Підпережись, візьми з собою цю посудину з олією та й іди у Рамот гілеадський.

² А як прийдеш туди, розшукай там Єгу, сина Йосафата, сина Німші; й увійшовши до нього, візьми його з-серед його товариства й поведи в окрему світлицю.

³ Потім візьмеш посудину з олією й виллєш йому на голову та й скажеш: Так говорить Господь: Я помазую тебе царем над Ізраїлем. Опісля відчини двері й тікай, не гайся.»

⁴ І пішов хлопець (що теж був пророком) у Рамот гілеадський.

⁵ Прийшов він туди саме, як військові отамани засідали, та й каже; «Маю щось тобі сказати, отамане.» Єгу спитав: «Кому з усіх нас?» Той відповів: «Тобі, отамане!»

⁶ Встав Єгу й ввійшов у хату. Той же вилив йому олію на голову й сказав: «Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Помазую тебе царем над Господнім народом, над Ізраїлем.

⁷ Ти виб’єш дім Ахава, твого пана, і я відомщу кров слуг моїх пророків і кров усіх слуг Господніх, пролляту з руки Єзавелі.

⁸ Увесь дім Ахава загине. Я викоріню в Ахава чоловіків і рабів, і вільних в Ізраїлі.

⁹ Я зроблю з домом Ахава те, що з домом Єровоама, сина Навата, та з домом Вааси, сина Ахії.

¹⁰ Єзавель же жертимуть пси на полі за Єзреелом. Ніхто її не поховає.» І відчинив двері й утік.

¹¹ Вийшов Єгу до слуг свого пана, а ті його питають: «Чи все гаразд? Чого той несамовитий приходив до тебе?» Він відповів їм: «Ви ж знаєте того чоловіка й його балачки!»

¹² Ті ж кажуть: «Хитрощі! Скажи бо нам.» І відповів він: «Так і так сказав мені, говорячи: Так говорить Господь: Помазую тебе царем над Ізраїлем.»

¹³ Тут узяли вони притьмом кожен свою одежу та й вистелили під ним на голих сходах, і засурмили й загукали: «Єгу — цар!»

¹⁴ Єгу, син Йосафата, сина Німші, вчинив змову проти Йорама. Йорам же з усім Ізраїлем обороняв Рамот гілеадський проти Хазаела, арамійського царя,

¹⁵ але повернувся був Йорам цар у Єзреел, щоб вигоювати рани, які завдали йому арамії, як воював з Хазаелом, арамійським царем. Єгу сказав: «Якщо ви зо мною, не дозвольте нікому втекти з міста й оповістити про це в Єзреелі.»

¹⁶ І сів Єгу на колісницю та й поїхав у Єзреел, де лежав Йорам і куди прийшов був Ахазія, юдейський цар, щоб навідатись до нього.

¹⁷ Вартовий же, що стояв на башті в Єзреелі, побачив відділ Єгу, що наближався, і звістив: «Я бачу відділ!» І повелів Йорам: «Візьми одного верхівця та пошли назустріч, щоб спитав, чи все гаразд?»

¹⁸ Поїхав верхівець йому назустріч та й каже: «Цар повелів спитати: Чи ви з мирним задумом?» А Єгу відповів: «Що тобі до миру? Іди за мною.» Вартовий звістив: «Посланець доїхав до них, та не вертається.»

¹⁹ Тоді послано другого верхівця. Цей прибув до них і каже: «Так питає цар: Чи ви з мирним задумом?» А Єгу відповів: «Що тобі до миру? Іди за мною!»

²⁰ Вартовий звістив: «Доїхав до них, та не вертається, а їзда схожа на їзду Єгу, сина Німші, бо жене, немов навіжений.»

²¹ І повелів Йорам: «Запрягайте!» І запрягли йому колісницю. Виїхав Йорам, ізраїльський цар, і Ахазія, юдейський цар, кожен на своїй колісниці. Виїхали вони назустріч Єгу й здибали його на полі Навота з Єзреела.

²² Як тільки Йорам побачив Єгу, спитав: «Чи з миром Єгу?» Цей відповів: «Який тут мир, покіль твоя мати творить розпусту та без кінця відьмує?»

²³ Тут Йорам смикнув віжками назад і втік, кликнувши до Ахазії: «Зрада, Ахазіє!»

²⁴ Та Єгу нап’яв лука, стрілив Йорамові між плечі, так що стріла пройшла йому крізь серце, і він поваливсь у своїй колісниці.

²⁵ Тоді Єгу сказав Бідкарові, своєму осаулові: «Візьми, кинь його на поле Навота, езреелія. Пригадай собі, як ми вдвох їхали собі раз за його батьком Ахавом і як Господь вирік на нього такий засуд:

²⁶ Чи ж я не бачив учора крови Навота і його синів? Вирок Господній: Я відплачу тобі на цьому ж полі. Вирок Господній! Візьми ж і кинь його на поле, за словом Господнім.»

²⁷ Побачив те Ахазія, юдейський цар, і втік дорогою на Бет-Гагган, але Єгу гнався за ним і повелів; «І цього вбийте на колісниці!» І поранили його на схилі гори Гур, що коло Ївлеаму; він утік у Мегідо й вмер там.

²⁸ Слуги його привезли його на колісниці в Єрусалим і поховали з батьками в його гробі в Давидгороді.

²⁹ Ахазія став царем над Юдою в одинадцятому році Йорама, сина Ахава.

³⁰ Єгу прибув у Єзреел. Довідавшись про це, Єзавель підмалювала собі очі, прикрасила голову й стала виглядати у вікно.

³¹ Як же в’їздив Єгу у ворота, вона сказала: «Чи все гаразд із Зімрі, душогубом свого пана?»

³² Єгу глянув на вікно й каже: «Хто зо мною, хто?» І два чи три скопці глянули вниз до нього.

³³ Він сказав: «Скиньте її вниз!» Ті скинули її вниз, і кров з неї побризкала мур і коней, і Єгу переїхав через неї.

³⁴ Ввійшовши ж, їв і пив, а потім повелів: «Догляньте тієї проклятущої та поховайте її, бо то царська дочка.»

³⁵ Як же пішли її ховати, не знайшли з неї нічого, крім черепа, ніг і рук.

³⁶ Повернувшись, донесли йому; він же сказав: «Це ж воно й є, оте слово, що Господь сказав був через свого слугу пророка, Іллю тішбія: На полі в Єзреелі пси жертимуть тіло Єзавелі.

³⁷ Труп Єзавелі буде на полі в Єзреелі, неначе гній, так що ніхто не скаже: Це Єзавель.»