ІІ Царів 2

¹ Того часу, як Господь хотів узяти Іллю у вихорі на небо, йшов Ілля з Єлисеєм із Гілгалу.

² І сказав Ілля до Єлисея: «Зостанься тут, бо Господь посилає мене в Бетел.» Та Єлисей відповів: «Так певно, як живе Господь і як живе твоя душа, — не покину тебе!» І пішли вони в Бетел.

³ Пророчі учні, що були в Бетелі, вийшли до Єлисея й кажуть йому: «Чи знаєш, що сьогодні Господь забере твого пана понад твоєю головою?» Він відповів; «І я це знаю, мовчіть!»

⁴ Ілля сказав йому: «Єлисею, зостанься тут, бо Господь посилає мене в Єрихон.» Той відповів: «Так певно, як живе Господь і як живе твоя душа, я не покину тебе.» Прийшли вони в Єрихон.

⁵ Пророчі учні, що були в Єрихоні, приступили до Єлисея й кажуть йому: «Чи знаєш, що сьогодні Господь забере твого пана понад твоєю головою?» Він відповів: «І я це знаю, повчіть!»

⁶ Ілля сказав йому: «Зостанься тут, бо Господь посилає мене на Йордан.» Той же відрік: «Так певно, як живе Господь і як живе твоя душа, я не покину тебе.» І йшли вони обидва.

⁷ П’ятдесят чоловік із пророчих учнів прийшли й стали навпроти оддалеки, вони ж обидва стали над Йорданом.

⁸ Тоді Ілля взяв свій плащ, згорнув його й вдарив по воді, і вода розступилась на обидва боки так, що вони перейшли по сухому.

⁹ А як перейшли, сказав Ілля до Єлисея: «Проси, що маю тобі зробити, перш ніж буду взятий від тебе.» Єлисей відповів: «Я хотів би мати подвійний дух твій.»

¹⁰ Ілля сказав: «Просиш про важливу річ. Та коли бачитимеш, як я буду взятий від тебе, то воно тобі так буде, а як ні (не бачитимеш), то не буде.»

¹¹ Тим часом, як вони йшли, розмовляючи, раптом вогненна колісниця й вогненні коні розлучили їх, і Ілля знявся в вихрі на небо.

¹² Бачив це Єлисей і закричав: «Батеньку мій, батеньку! Ізраїлева колісниця і коні!» І коли більше його не бачив, вхопив свою одежу й роздер надвоє.

¹³ Потім підняв плащ, що впав з плечей Іллі, й повернувся та й став на березі Йордану.

¹⁴ Взяв він плащ, що впав з плечей Іллі, і вдарив по воді, кажучи: «Де Господь, Бог Іллі?» І вдарив по воді, і вона розступилась на обидва боки, і Єлисей перейшов.

¹⁵ Пророчі ж учні, що були в Єрихоні навпроти, побачили його і кажуть: «Дух Іллі почив на Єлисеї.» І пішли йому назустріч і вклонились перед ним до землі,

¹⁶ і кажуть йому: «Ось є тут із твоїми слугами п’ятдесят міцних мужів, нехай ідуть та шукають твого пана; може Господній дух підняв його та й кинув на якійнебудь горі або в якійнебудь долині.» Він же сказав: «Не посилайте.»

¹⁷ Як же вони дуже наполягали на нього, аж соромно йому стало, сказав він: «То посилайте.» От і послали п’ятдесят чоловік, що шукали його три дні, та не знайшли.

¹⁸ Повернулись вони до нього, як він сидів у Єрихоні. Він їм і каже: «Чи ж я вам не казав, щоб не ходили?»

¹⁹ Мешканці міста сказали Єлисеєві: «Положення цього міста гарне, як сам, пане, бачиш, та вода нездорова й земля не родить.»

²⁰ Він каже: «Принесіть мені нову посудину й вкиньте туди соли.» Принесли вони йому.

²¹ Тоді він пішов до джерела води, вкинув туди соли та й сказав: «Так говорить Господь: Я зробив цю воду здоровою: не буде більш від неї смерти, ні неврожаю.»

²² І вода стала здоровою — аж по цей день, за словом, що сказав Єлисей.

²³ Звідти пішов він у Бетел. Як же йшов він дорогою, повибігали малі хлопчики з міста і стали сміятись із нього, приговорюючи: «Ходи, лисий, ходи, лисий!»

²⁴ Обернувсь він, поглянув на них та й прокляв їх ім’ям Господнім. Тоді дві ведмедиці вийшли з лісу й роздерли сорок двоє дітей.

²⁵ Звідти пішов він на Кармель-гору, а звідси повернувсь у Самарію.