Буття 8

Біблія	MODERN HEBREW BIBLE
1 Згадав Бог про Ноя, про всіх звірів і про всяку скотину, що були з ним у ковчезі, і навів Бог вітер на землю й води стали відпливати.	1 ויזכר אלהים את נח ואת כל החיה ואת כל הבהמה אשר אתו בתבה ויעבר אלהים רוח על הארץ וישכו המים
2 Джерела безодні й небесні загати замкнулись, і дощ із неба припинився.	2 ויסכרו מעינת תהום וארבת השמים ויכלא הגשם מן השמים
3 Води ж стали раз-у-раз із землі відступати, і як проминуло сто п’ятдесят днів, опали;	3 וישבו המים מעל הארץ הלוך ושוב ויחסרו המים מקצה חמשים ומאת יום
4 і сьомого місяця, сімнадцятого дня (місяця) ковчег осів на горах Арарату.	4 ותנח התבה בחדש השביעי בשבעה עשר יום לחדש על הרי אררט
5 А води опадали дедалі аж до десятого місяця, а першого дня десятого місяця стало видно верхів’я.	5 והמים היו הלוך וחסור עד החדש העשירי בעשירי באחד לחדש נראו ראשי ההרים
6 По сорока днях відчинив Ной вікно, що його був зробив у ковчезі,	6 ויהי מקץ ארבעים יום ויפתח נח את חלון התבה אשר עשה
7 і випустив крука, і той літав туди й сюди, поки не висохли води на землі.	7 וישלח את הערב ויצא יצוא ושוב עד יבשת המים מעל הארץ
8 Тоді він випустив голуба, щоб побачити, чи опала вода з поверхні землі.	8 וישלח את היונה מאתו לראות הקלו המים מעל פני האדמה
9 Та голуб не знайшов місця, де вчепитися ногами, і повернувся в ковчег до нього, бо води вкривали ще поверхню землі. Ной простягнув руку й узяв його до себе.	9 ולא מצאה היונה מנוח לכף רגלה ותשב אליו אל התבה כי מים על פני כל הארץ וישלח ידו ויקחה ויבא אתה אליו אל התבה
10 Ще сім днів почекав він і знову випустив голуба з ковчега.	10 ויחל עוד שבעת ימים אחרים ויסף שלח את היונה מן התבה
11 І повернувся голуб до нього надвечір із свіжозірваним оливковим листком у дзьобі, тож і довідався Ной, що води з землі відплили.	11 ותבא אליו היונה לעת ערב והנה עלה זית טרף בפיה וידע נח כי קלו המים מעל הארץ
12 Тоді почекав він ще других сім днів і випустив голуба, та цей уже не повернувся до нього.	12 וייחל עוד שבעת ימים אחרים וישלח את היונה ולא יספה שוב אליו עוד
13 На шістсот першім році свого віку, першого місяця, першого дня цього місяця, коли води висохли на землі, Ной зняв покрівлю з ковчега й глянув, — аж ось поверхня землі була суха,	13 ויהי באחת ושש מאות שנה בראשון באחד לחדש חרבו המים מעל הארץ ויסר נח את מכסה התבה וירא והנה חרבו פני האדמה
14 а другого місяця двадцять сьомого дня земля ствердла.	14 ובחדש השני בשבעה ועשרים יום לחדש יבשה הארץ
15 Тоді Бог сказав до Ноя:	15 וידבר אלהים אל נח לאמר
16 Вийди з ковчега, ти, твоя жінка, твої сини й жінки твоїх синів з тобою.	16 צא מן התבה אתה ואשתך ובניך ונשי בניך אתך
17 Все живе, що з тобою, з усякого тіла, птаство, скотину, плазунів, що повзають по землі, виведи з собою: нехай кишать на землі, плодяться й розмножуються на землі.	17 כל החיה אשר אתך מכל בשר בעוף ובבהמה ובכל הרמש הרמש על הארץ הוצא אתך ושרצו בארץ ופרו ורבו על הארץ
18 І вийшов Ной із синами, з жінкою й з жінками своїх синів.	18 ויצא נח ובניו ואשתו ונשי בניו אתו
19 Усі звірі, всі плазуни, все птаство, усе, що рухається на землі, порода за породою, вийшло з ковчегу.	19 כל החיה כל הרמש וכל העוף כל רומש על הארץ למשפחתיהם יצאו מן התבה
20 Тоді Ной спорудив Господеві жертовник, узяв усякого роду чистих тварин і всякого роду чистих птахів і приніс усепалення на жертовнику.	20 ויבן נח מזבח ליהוה ויקח מכל הבהמה הטהורה ומכל העוף הטהר ויעל עלת במזבח
21 Господь почув лагідний запах і сказав сам до себе: Не проклинатиму вже більше землі через людину, бо помисли людського серця злі вже з молодощів, і не губитиму ніколи всього, що живе, як то я вчинив був.	21 וירח יהוה את ריח הניחח ויאמר יהוה אל לבו לא אסף לקלל עוד את האדמה בעבור האדם כי יצר לב האדם רע מנעריו ולא אסף עוד להכות את כל חי כאשר עשיתי
22 Покіль земля землею, — сівба й жнива, холод і спека, літо й зима, день і ніч не перестануть більше бути.	22 עד כל ימי הארץ זרע וקציר וקר וחם וקיץ וחרף ויום ולילה לא ישבתו