Буття 27

Біблія	Le Sainte Bible Fillion
1 Як постарівся Ісаак та вже й зір його притупився, недобачав, то покликав він Ісава, свого старшого сина та й каже йому: Сину мій! Той відповів: Тут я.	1 Isaac étant devenu vieux, ses yeux s'obscurcirent de telle sorte qu'il ne pouvait plus voir. Il appella donc Esaü son fils aîné, et lui dit: Mon fils. Me voici, dit Esaü.
2 А він каже: Оце я старий, не знаю дня моєї смерти.	2 Son père ajouta: Vous voyez que j'ai vieilli, et que j'ignore le jour de ma mort.
3 Візьми твоє знаряддя, твій сагайдак і твій лук, та й піди в поле й піймай для мене дичину,	3 Prenez vos armes, votre carquois et votre arc, et sortez dehors; et lorsque vous aurez pris quelque chose à la chasse,
4 та й зготуй мені смачну страву, так, як я люблю, і принеси мені; нехай я з’їм, щоб за те благословила тебе моя душа перед смертю.	4 Vous me l'apprêterez comme vous savez que je l'aime; et vous me l'apporterez afin que j'en mange, et que je vous bénisse avant de mourir.
5 Ревека ж чула, як Ісаак говорив до Ісава, свого сина. І вийшов Ісав у поле вполювати дичину для батька.	5 Rébecca entendit ces paroles; et Esaü étant allé dans les champs pour faire ce que son père lui avait commandé,
6 Тоді Ревека й каже до Якова, сина свого так: Оце чула я, як твій батько говорив до Ісава, твого брата:	6 Elle dit a Jacob son fils: J'ai entendu votre père qui parlait à votre frère Esaü, et qui lui disait:
7 Принеси мені дичини і зготуй для мене смачну страву: нехай я з’їм і благословлю тебе перед Господом, заки ще помру.	7 Apportez-moi quelque chose de votre chasse, et préparez-moi de quoi manger, afin que je vous bénisse devant le Seigneur avant de mourir.
8 Тепер же мій сину послухай мене, що я тобі наказую.	8 Suivez donc maintenant, mon fils, le conseil que je vais vous donner.
9 Піди но в отару і принеси мені звідти двоє козенят гарненьких, а я зготую з них смачну страву для твого батька, як він любить.	9 Allez-vous-en au troupeau, et apportez-moi deux des meilleurs chevreaux, afin que j'en prépare à votre père une sorte de mets que je sais qu'il aime;
10 Тоді внесеш її твоєму батькові, щоб він її з’їв і щоб благословив тебе перед своєю смертю.	10 Et qu'après que vous le lui aurez présenté et qu'il en aura mangé, il vous bénisse avant de mourir.
11 Але Яків каже до Ревеки, своєї матері: Таж Ісав, мій брат, мужчина волохатий, а я гладенький.	11 Jacob lui répondit: Vous savez que mon frère Esaü a le corps velu, et que moi je n'ai pas de poil.
12 Ануж мій батько помацає мене, і в його очах я буду як той, що глузує з нього, і так я наведу на себе прокляття, а не благословення.	12 Si mon père vient donc à me toucher et qu'il s'en aperçoive, j'ai peur qu'il ne croie que je l'ai voulu tromper, et qu'ainsi je n'attire sur moi sa malédiction au lieu de sa bénédiction.
13 Тоді каже до нього його мати: На мені буде твоє прокляття, мій сину! Ти слухай тільки мене та піди і принеси мені (козенят).	13 Sa mère lui répondit: Mon fils, je me charge moi-même de cette malédiction: faites seulement ce que je vous conseille, et allez me chercher ce que je vous dis.
14 Пішов же він, узяв їх і приніс своїй матері; а вона зготувала смачну страву, як любив його батько.	14 Il y alla, il l'apporta, et il le donna à sa mère, qui en prépara à manger à son père comme elle savait qu'il l'aimait.
15 І взяла Ревека щонайдорожчу одежу Ісава, свого старшого сина, що була в неї дома, і одягла в неї Якова, свого молодшого сина,	15 Elle fit prendre ensuite à Jacob de très beaux habits d'Esaü, qu'elle gardait elle-même à la maison.
16 а кізлячими шкірами обгорнула його руки і гладеньке тіло в нього на шиї.	16 Et elle lui mit autour des mains la peau des chevreaux, et lui en couvrit le cou partout où il était découvert.
17 Тоді дала вона в руки Яковові, своєму синові, смачну страву і хліба, що зготувала.	17 Puis elle lui donna ce qu'elle avait préparé à manger, et les pains qu'elle avait cuits.
18 Він же пішов до свого батька й каже: Тату мій! А цей відізвався: Я тут! Хто ти мій сину?	18 Jacob porta le tout devant Isaac, et lui dit: Mon père. Je vous entends, dit Isaac. Qui êtes-vous, mon fils?
19 Тоді Яків каже до свого батька: Я — Ісав, твій первісток. Я зробив так, як ти мені велів. Підведись, прошу, сядь та з’їж моєї дичини, щоб твоя душа благословила мене.	19 Jacob lui répondit: Je suis Esaü votre fils aîné. J'ai fait ce que vous m'avez commandé: levez-vous, mettez-vous sur votre séant, et mangez de ma chasse afin que vous me donniez votre bénédiction.
20 А Ісаак каже до свого сина: Як же ж хутко ти це знайшов, мій сину! Той відповів: Бо Господь, Бог твій, наслав мені.	20 Isaac dit encore à son fils: Mais comment avez vous pu, mon fils, en trouver si tôt? Il lui répondit: Dieu a voulu que ce que je désirais se présentât tout d'un coup à moi.
21 На це Ісаак до Якова: Підійди лишень до мене, нехай обмацаю тебе, мій сину, чи ти справді мій син Ісав, чи ні?	21 Isaac dit encore: Approchez-vous d'ici, mon fils, afin que je vous touche, et que je reconnaisse si vous êtes mon fils ou non.
22 І підійшов Яків до Ісаака, свого батька, а він обмацав його й каже: Голос — голос Якова, руки ж — руки Ісава.	22 Jacob s'approcha de son père; et Isaac, l'ayant tâté, dit: Pour la voix, c'est la voix de Jacob; mais les mains sont les mains d'Esaü.
23 Однак не впізнав його, бо руки його були, як руки в Ісава, брата його, волохаті, тож і благословив його.	23 Et il ne le reconnut point, parce que ses mains, étant couvertes de poil, parurent toutes semblables à celle de son aîné. Isaac, le bénissant donc,
24 По тому спитав: Чи ти справді мій син Ісав? А цей відповів: Я!	24 Lui dit: Etes-vous mon fils Esaü? Je le suis, répondit Jacob.
25 Той же сказав: Подай мені, нехай з’їм я дичини мого сина, щоб моя душа благословила тебе. І подав йому, й він з’їв; приніс йому й вина, й він випив.	25 Mon fils, ajouta Isaac, apportez-moi à manger de votre chasse, afin que je vous bénisse. Jacob lui en présenta; et après qu'il en eut mangé, il lui présenta aussi du vin qu'il but.
26 Тоді каже до нього Ісаак, його батько: Підійди лишень та поцілуй мене, мій сину!	26 Isaac lui dit ensuite: Approchez-vous de moi, mon fils, et venez me baiser.
27 Він же підійшов і поцілував його. І занюхав Ісаак запах його одежі й поблагословив його та й сказав: Ось запах сина мого, неначе запах поля, що Господь благословив його.	27 Il s'approcha donc de lui, et le baisa. Et Isaac, aussitôt qu'il eut senti la bonne odeur qui sortait de ses habits, lui dit en le bénissant: L'odeur qui sort de mon fils est semblable à celle d'un champ plein de fleurs que le Seigneur a comblé de ses bénédictions.
28 Дай же, тобі, Боже, росу з неба й родючу землю. Та ще й пшениці й вина подостатком!	28 Que Dieu vous donne une abondance de blé et de vin, de la rosée du ciel et de la graisse de la terre.
29 Нехай народи тобі служать і племена приклоняться перед тобою. Будь володарем над братами твоїми, й сини матері твоєї нехай приклоняться перед тобою. Проклятий хай буде, хто тебе проклинає, а благословен, хто тебе благословляє!	29 Que les peuples vous soient assujettis, et que les tribus vous adorent. Soyez le seigneur de vos frères, et que les enfants de votre mère se courbent devant vous. Que celui qui vous maudira, soit maudit lui-même; et que celui qui vous bénira, soit comblé de bénédictions.
30 Та сталось, як Ісаак скінчив благословляти Якова і Яків щойно вийшов від Ісаака, свого батька, прийшов Ісав, брат його, з полювання.	30 Isaac ne faisait que d'achever ces paroles, et Jacob était à peine sorti dehors, lorsqu'Esaü entra,
31 Він теж зготував смачну страву, приніс її до свого батька й каже до нього: Хай тато підведуться і з’їдять дичини свого сина, щоб душа їх благословила мене.	31 Et que, présentant à son père ce qu'il avait apprêté de sa chasse, il lui dit: Levez-vous, mon père, et mangez de la chasse de votre fils, afin que vous me donniez votre bénédiction.
32 Тоді Ісаак, його батько, спитав: Хто ти? Він же відповів: Я — син твій, твій первісток, Ісав.	32 Isaac lui dit: Qui êtes-vous donc? Esaü lui répondit: Je suis Esaü votre fils aîné.
33 Ужахнувся Ісаак жахом великим та й питає: А хто ж той, що піймав дичину, приніс мені, й я з’їв спокійно все, заки ти прийшов, і я поблагословив його, так він благословенний і буде?	33 Isaac fut frappé d'un profond étonnement; et, admirant au delà de tout ce qu'on peut croire ce qui était arrivé, il lui dit: Qui est donc celui qui m'a déjà apporté de ce qu'il avait pris à la chasse, et qui m'a fait manger de tout avant que vous vinssiez? et je lui ai donné ma bénédiction, et il sera béni.
34 Коли Ісав почув слова свого батька, скрикнув він великим і жалісним голосом та сказав до батька свого: Благослови мене, мене також, мій тату!	34 Esaü, à ces paroles de son père, jeta un cri furieux; et, étant dans une extrême consternation, il lui dit: Donnez-moi aussi votre bénédiction, mon père.
35 А той мовив: Прийшов твій брат підступно й узяв твоє благословення.	35 Isaac lui répondit: Votre frère m'est venu surprendre, et il a reçu la bénédiction qui vous était due.
	36 C'est avec raison, dit Esaü, qu'il a été appelé Jacob; car voici la seconde fois qu'il m'a supplanté. Il m'a enlevé auparavant mon droit d'aînesse; et présentement il vient encore de me dérober la bénédiction qui m'était due. Mais, mon père, ajouta Esaü, ne m'avez-vous point réservé aussi une bénédiction?
37 На це відозвавсь Ісаак, кажучи до Ісава: Я, бачиш, його поставив володарем над тобою і всіх його братів дав йому за слуг; хлібом і вином забезпечив його. Що ж, отже, мій сину, можу я для тебе зробити?	37 Isaac lui répondit: Je l'ai établi votre seigneur, et j'ai assujetti à sa domination tous ses frères. Je l'ai affermi dans la possession du blé et du vin; et après cela, mon fils, que me reste-t-il que je puisse faire pour vous?
38 Тоді Ісав каже до свого батька: Хіба одне благословення в тебе, тату? Благослови й мене, мій батьку! Та й заридав Ісав уголос.	38 Esaü lui repartit: N'avez-vous donc, mon père, qu'une seule bénédiction? Je vous conjure de me bénir aussi. Il jeta ensuite de grands cris mêlés de larmes.
39 Тут батько його, Ісаак відповів йому, кажучи: Без родючої землі буде твоя оселя, і без роси, що падає з неба.	39 Et Isaac, en étant touché, lui dit: votre bénédiction sera dans la graisse de la terre et dans la rosée du ciel qui vient d'en haut.
40 Ти житимеш з меча твого і будеш на послугах у твого брата. Але станеться, що звільнишся, скинеш ярмо з свого карку.	40 Vous vivrez de l'épée, vous servirez votre frère, et le temps viendra que vous secouerez son joug, et que vous vous en délivrerez.
41 Та й зненавидів Ісав Якова за благословення, що ним благословив його батько його, і сказав собі Ісав у серці: Прийдуть дні плачу по моєму батькові, тоді уб’ю Якова, брата свого.	41 Esaü haïssait donc constamment Jacob, à cause de cette bénédiction qu'il avait reçue de son père; et il disait en lui-même: Le temps de la mort de mon père viendra, et alors je tuerai mon frère Jacob.
42 І переказано Ревеці слова Ісава, старшого її сина, і вона послала покликати Якова, свого молодшого сина, і сказала йому: Он Ісав, твій брат, заповзявся помститися на тобі й забити тебе.	42 Ce qui ayant été rapporté à Rébecca, elle envoya chercher son fils Jacob, et lui dit: Voilà votre frère Esaü qui menace de vous tuer.
43 Послухай же тепер мене, мій сину, і вставай та й утікай до Лавана, мого брата, в Харан.	43 Mais, mon fils, croyez-moi, hâtez-vous de vous retirer vers mon frère Laban, qui est à Haran.
44 Ти поживеш з ним якийсь час, поки не промине лють твого брата,	44 Vous demeurerez quelques jours avec lui, jusqu'à ce que la fureur de votre frère s'apaise,
45 поки не пройде гнів брата твого на тебе й він не забуде, що ти йому вдіяв; тоді я пошлю, щоб тебе забрати звідтіля. Як же ж то мені втратити вас обидвох разом в один день?	45 Que sa colère se passe, et qu'il oublie ce que vous avez fait contre lui. J'enverrai ensuite, pour vous faire revenir ici. Pourquoi perdrais-je mes deux enfants en un même jour?
46 А до Ісаака сказала Ревека: Життя мені набридло через дочок хеттитських. Коли ще Яків візьме собі жінку з хеттитських дочок, як оці, з дочок цього краю, то навіщо ж мені жити?	46 Rébecca dit encore à Isaac: La vie m'est devenue ennuyeuse à cause des filles de Heth qu'Esaü a épousées. Si Jacob épouse une fille de ce pays-là, je ne veux plus vivre.