List do Galatów 4

Biblia Tysiąclecia	Біблія
1 I to wam jeszcze powiem: Jak długo dziedzic jest nieletni, niczym się nie różni od niewolnika, chociaż jest właścicielem wszystkiego.	1 Кажу бо: Доки спадкоємець малоліток, він нічим не відрізняється від слуги, хоч він і пан усього,
2 Aż do czasu określonego przez ojca podlega on opiekunom i rządcom.	2 але під опікунами та домоправителями перебуває до призначеного батьком часу.
3 My również, jak długo byliśmy nieletni, pozostawaliśmy w niewoli żywiołów tego świata.	3 Отак і ми, як були малолітками, були підневолені первням світу.
4 Gdy jednak nadeszła pełnia czasu, zesłał Bóg Syna swego, zrodzonego z niewiasty, zrodzonego pod Prawem,	4 Якже сповнився час, Бог послав свого Сина, що народився від жінки, народився під законом,
5 aby wykupił tych, którzy podlegali Prawu, abyśmy mogli otrzymać przybrane synostwo.	5 щоб викупити тих, які під законом, щоб ми прийняли усиновлення.
6 Na dowód tego, że jesteście synami, Bóg wysłał do serc naszych Ducha Syna swego, który woła: Abba, Ojcze!	6 А що ви сини, Бог послав у ваші серця Духа Сина свого, який взиває «Авва, Отче!»
7 A zatem nie jesteś już niewolnikiem, lecz synem. Jeżeli zaś synem, to i dziedzicem z woli Bożej.	7 Тому ти вже не раб, а син; а коли син, то спадкоємець завдяки Богові.
8 Wprawdzie ongiś, nie znając Boga, służyliście bogom, którzy w rzeczywistości nie istnieją.	8 Колись то ви, не знавши Бога, служили богам, що не були справді богами.
9 Teraz jednak, gdyście Boga poznali i, co więcej, Bóg was poznał, jakże możecie powracać do tych bezsilnych i nędznych żywiołów, pod których niewolę znowu chcecie się poddać?	9 Тепер же, коли ви спізнали Бога, чи радше, коли Бог спізнав вас, — як можете ви повертатися знову до немічних та вбогих первнів, яким, як і колись, хочете знову служити?
10 Zachowujecie dni, święta nowiu i lata!	10 Вважаєте пильно на дні, на місяці, на пори та на роки!
11 Obawiam się o was: czy się dla was nie trudziłem na próżno.	11 Побоююся за вас, чи не трудивсь я коло вас даремно!
12 Bracia, proszę was, stańcie się tacy jak ja, bo ja stałem się taki jak wy. Nie skrzywdziliście mnie w niczym.	12 Благаю вас, брати, будьте як я, бо й я такий, як ви. Ви мене нічим не образили.
13 Wiecie przecież, jak pierwszy raz głosiłem wam Ewangelię zatrzymany chorobą	13 Ви ж знаєте, як я з-за недуги тіла звістував вам перший раз Євангелію,
14 i jak mimo próby, na jaką moje niedomaganie cielesne was wystawiło, nie wzgardziliście mną ani nie odtrąciliście, ale mnie przyjęliście jak anioła Bożego, jak samego Chrystusa Jezusa.	14 і, не зважаючи на мою недугу, яка була вам спокусою, ви не погордували мною, ані відіпхнули, але, як ангела Божого, прийняли, як Христа Ісуса.
15 Gdzież się więc podziało to, co nazywaliście waszym szczęściem? Bo mogę wydać wam świadectwo: gdyby to było możliwe, bylibyście sobie oczy wydarli i dali je mnie.	15 Де ж воно, те ваше щастя? Свідкую вам, що, якби можна було, ви вирвали були б свої очі й мені віддали б!
16 Czy dlatego stałem się waszym wrogiem, że mówiłem wam prawdę?	16 Невже я ворогом став вашим, говоривши вам правду?
17 Zabiegają o was nie z czystych pobudek, lecz chcą was odłączyć /ode mnie/, abyście o nich zabiegali.	17 Вони нещиро за вас побиваються; вони вас хочуть від нас відсторонити, щоб ви про них дбали.
18 Jest rzeczą dobrą doznawać oznak przywiązania z czystych pobudek zawsze, a nie tylko wtedy, gdy jestem między wami.	18 Воно добре — ревнувати, але у добрім; завжди, а не лиш тоді, коли я між вами.
19 Dzieci moje, oto ponownie w bólach was rodzę, aż Chrystus w was się ukształtuje.	19 О мої дітоньки, яких я знову народжую в муках, доки Христос вообразиться у вас!
20 Jakże chciałbym być w tej chwili u was i odpowiednio zmienić swój głos, bo nie wiem, co z wami począć.	20 А я хотів би бути серед вас тепер і змінити свій голос, бо й сам не знаю, що з вами робити!
21 Powiedzcie mi wy, którzy chcecie żyć pod Prawem, czy Prawa tego nie rozumiecie?	21 Скажіть мені, ви, що хочете бути під законом, чи ж ви не розумієте закону?
22 Przecież napisane jest, że Abraham miał dwóch synów, jednego z niewolnicy, a drugiego z wolnej.	22 Написано бо, що Авраам мав двох синів: одного від рабині, а другого від вільної.
23 Lecz ten z niewolnicy urodził się tylko według ciała, ten zaś z wolnej - na skutek obietnicy.	23 Та той, що від рабині, народився за тілом, а той що від вільної — за обітницею.
24 Wydarzenia te mają jeszcze sens alegoryczny: niewiasty te wyobrażają dwa przymierza; jedno, zawarte pod górą Synaj, rodzi ku niewoli, a wyobraża je Hagar:	24 Це має інше значення: оті дві жінки — то два завіти; один з гори Синаю, що рабів родить, це — Агар;
25 Synaj jest to góra w Arabii, a odpowiednikiem jej jest obecne Jeruzalem. Ono bowiem wraz ze swoimi dziećmi trwa w niewoli.	25 а гора Синай в Арабії і відповідає теперішньому Єрусалимові, що дійсно поневолений з дітьми своїми.
26 Natomiast górne Jeruzalem cieszy się wolnością i ono jest naszą matką.	26 А вишній Єрусалим — вільний, він мати всім нам.
27 Wszak napisane jest: Wesel się, niepłodna, która nie rodziłaś, wykrzykuj z radości, która nie znałaś bólów rodzenia, bo więcej dzieci ma samotna niż ta, która żyje z mężem.	27 Написано бо: «Звеселися, неплідна, що не родиш! Викликуй, рада та весела, ти, що мук не знала, бо у покинутої більше дітей, ніж у тієї, що має чоловіка.»
28 Właśnie wy, bracia, jesteście jak Izaak dziećmi obietnicy.	28 Ви ж, брати, як Ісаак, діти обітниці.
29 Ale jak wówczas ten, który się urodził tylko według ciała, prześladował tego, który się urodził według ducha, tak dzieje się i teraz.	29 Та як тоді, хто народився за тілом, гонив того, хто родився за духом, так і тепер.
30 Co jednak mówi Pismo? Wypędź niewolnicę i jej syna, bo nie będzie dziedziczyć syn niewolnicy razem z synem wolnej.	30 Тільки ж що Письмо каже: «Прожени рабиню та її сина, бо син рабині не успадкує з сином вільної.»
31 Tak to, bracia, nie jesteśmy dziećmi niewolnicy, ale wolnej.	31 Отак, брати, ми сини не рабині, а вільної.