Księga Psalmów 14

Biblia Tysiąclecia	Біблія
1 Kierownikowi chóru. Dawidowy. Mówi głupi w swoim sercu: Nie ma Boga. Oni są zepsuci, ohydne rzeczy popełniają, nikt nie czyni dobrze.	1 Провідникові хору. Давида. Каже безумний у своїм серці: «Немає Бога!» Зіпсувалися, мерзоту коять; нема нікого, хто добро чинив би.
2 Pan spogląda z nieba na synów ludzkich, badając, czy jest wśród nich rozumny, który szukałby Boga.	2 Господь із неба споглядає на синів людських, щоб подивитись, чи є розумний, що шукає Бога.
3 Wszyscy razem zbłądzili, stali się nikczemni: nie ma takiego, co dobrze czyni, nie ma ani jednego.	3 Всі відвернулися загалом і зледащіли; нема нікого, хто добро чинив би, нема ані одного.
4 Czyż się nie opamiętają wszyscy, którzy czynią nieprawość, którzy lud mój pożerają, jak gdyby chleb jedli, którzy nie wzywają Pana?	4 Невже не схаменуться всі ті лиходії, що поїдають мій народ, наче б то хліб їли? Вони Господа не призивають,
5 Tam zadrżeli ze strachu, gdyż Bóg jest z pokoleniem sprawiedliwym.	5 тим і дрижатимуть від страху, бо Бог — із родом справедливих.
6 Chcecie udaremnić zamiar biedaka: lecz Pan jest jego ucieczką.	6 Над замислом убогого ви хочете сміятись, проте Господь — його притулок.
7 Kto przyniesie z Syjonu zbawienie Izraela? Gdy Pan odmieni los swego narodu, Jakub się rozraduje, Izrael się ucieszy.	7 Коли б то вже прийшло з Сіону Ізраїля спасіння! Коли Господь поверне долю свого люду, зрадіє Яків, утішиться Ізраїль!