Proverbi 8

DIODATI	Біблія
1 LA Sapienza non grida ella? E la Prudenza non dà ella fuori la sua voce?	1 Хіба мудрість не кличе, | розум не здійма свій голос?
2 Ella sta in piè in capo de’ luoghi elevati, in su la via, Ne’ crocicchi.	2 На верху горбів при дорозі, | стає вона й на розпуттях.
3 Ella grida presso alle porte, alla bocca della città, All’entrata degli usci delle case,	3 Коло воріт, при вході в місто, | при вході в двері вона голосно гукає:
4 Dicendo: Io grido a voi, o uomini principali; E la mia voce s’indirizza ancora al volgo.	4 «Це вас я кличу, люди; | до синів людських мій голос.
5 Semplici, intendete che cosa sia avvedimento; E voi stolti, intendete che cosa sia buon senno.	5 О простодушні, обачности навчайтесь, | і ви, безглузді, ума набирайтесь!
6 Ascoltate; perciocchè io proporrò cose eccellenti; L’aprir delle mie labbra sarà di cose diritte.	6 Слухайте, бо я про важливе говоритиму, | і з уст моїх вийдуть слова правдиві.
7 Conciossiachè il mio palato ragionerà di verità; Ma l’empietà è ciò che le mie labbra abbominano.	7 Уста мої виповідають правду, | і зло моїм устам огидне.
8 Tutti i detti della mia bocca son con giustizia; In essi non vi è nulla di torto o di perverso.	8 Всі слова уст моїх правдиві, | нема нічого в них нещирого, кривого.
9 Essi tutti son diritti agl’intendenti, E bene addirizzati a coloro che hanno trovata la scienza.	9 Всі вони ясні тому, хто їх розуміє, | і слушні тому, хто придбав знання.
10 Ricevete il mio ammaestramento, e non dell’argento; E scienza, anzi che oro eletto.	10 Прийміть мою науку, а не срібло, | і радше знання, ніж золото добірне,
11 Perciocchè la sapienza è migliore che le perle; E tutte le cose le più care non l’agguagliano	11 бо мудрість ліпша понад перли; | ніщо дорогоцінне не зрівняється з нею.
12 Io, la Sapienza, abito nell’avvedimento, E trovo la conoscenza de’ buoni avvisi.	12 Я мудрість, з обачністю я перебуваю; | я посідаю знання розважливе.
13 Il timor del Signore è odiare il male; Io odio la superbia, e l’alterezza, e la via della malvagità, E la bocca perversa.	13 Страх Господній то ненависть до зла. | Пиху та гордість, лиху поведінку | й уста нещирі я ненавиджу.
14 A me appartiene il consiglio e la buona ragione; Io son la prudenza; a me appartiene la forza.	14 У мене рада й помисл; | я — розум, у мене сила.
15 Per me regnano i re, Ed i rettori fanno statuti di giustizia.	15 Мною царі царюють | і князі встановляють право.
16 Per me signoreggiano i signori, Ed i principi, e tutti i giudici della terra.	16 Мною старшини правлять, | вельможі судять усю землю.
17 Io amo quelli che mi amano; E quelli che mi cercano mi troveranno.	17 Я люблю тих, які мене люблять; | хто шукає мене пильно, той знаходить.
18 Ricchezze e gloria son meco; Beni permanenti e giustizia.	18 Багатство й слава в мене, | постійні блага й справедливість.
19 Il mio frutto è migliore che oro, anzi che oro finissimo; E la mia rendita migliore che argento eletto.	19 Плоди мої ліпші від золота, від щирого золота; | прибуток мій — над срібло добірне.
20 Io cammino per la via della giustizia, In mezzo de’ sentieri della dirittura;	20 Я ходжу путями правди, | стежками права,
21 Per fare eredare il vero essere a quelli che mi amano, Ed empiere i lor tesori	21 щоб дати блага тим, які мене люблять, | щоб наповнились їхні скарбниці.
22 IL Signore mi possedeva al principio della sua via, Avanti le sue opere, ab eterno.	22 Господь створив мене почином путі своєї, | першою з його чинів споконвічних.
23 Io sono stata costituita in principato ab eterno, Dal principio, avanti che la terra fosse.	23 Я настановлена була від віку, | від початку, раніше, ніж; земля постала;
24 Avanti che fossero abissi, Nè fonti, nè gorghi d’acque, io fui prodotta.	24 коли не було ще безодень, я народилась, | коли не було ще джерел багатоводних.
25 Io fui prodotta innanzi che i monti fossero profondati, Avanti i colli;	25 Перед тим, як були засновані гори, | раніше від пагорбів я народилась;
26 Mentre egli non avea ancora fatta la terra, nè le campagne, Nè la sommità del terreno del mondo.	26 тоді, як він не створив був ще ні землі, ні степу, | ні первнів пилу світового.
27 Quando egli ordinava i cieli, io v’era; Quando egli disegnava il giro sopra la superficie dell’abisso;	27 Як він укріпляв небо, я там була; | як він рисував круг поверх безодні,
28 Quando egli fermava il cielo disopra; Quando egli fortificava le fonti dell’abisso;	28 як він згущав угорі хмари, | як установляв бездонні джерела,
29 Quando egli poneva il suo termine al mare, Talchè le acque non possono trapassare il suo comandamento; Quando egli poneva i fondamenti della terra;	29 як призначав край морю, | щоб води з його берегів не виступали, | як закладав підвалини землі, —
30 Ed era appo lui come un allievo, Ed era le sue delizie tuttodì; Io mi sollazzava in ogni tempo nel suo cospetto.	30 я була при ньому, при роботі, | я була його втіхою щоденно, | усміхалась перед ним повсякчасно,
31 Io mi sollazzo nella parte abitata della sua terra; Ed i miei diletti sono co’ figliuoli degli uomini	31 гралась на його земному крузі, | моя бо втіха: бути; з людськими синами.
32 Ora dunque, figliuoli, ascoltatemi: Beati coloro che osservano le mie vie.	32 Отож, тепер, діти мої, слухайте мене: | щасливі тії, що дороги мої пильнують!
33 Ascoltate l’ammaestramento, e diventate savi, E non lo schifate.	33 Слухайте науки й будьте мудрі, | не гордуйте нею.
34 Beato l’uomo che mi ascolta, Per vegliar tuttodì presso a’ miei usci; Per istare a guardia agli stipiti delle mie porte.	34 Щасливий чоловік, що мене слухає, | що день-у-день біля дверей моїх чуває, | біля моїх одвірків стоїть на сторожі!
35 Perciocchè chi mi trova, trova la vita, Ed ottiene benevolenza dal Signore.	35 Бо хто мене знаходить, той життя знаходить | й осягає від Господа ласку.
36 Ma chi pecca contro a me fa ingiuria all’anima sua; Tutti quelli che mi odiano amano la morte	36 Кому ж мене бракує, той свою душу кривдить; | всі мої ненависники — смерть полюбляють.»