Matthew 15

DOUAI-RHEIMS	Біблія
1 Then came to him from Jerusalem scribes and Pharisees, saying:	1 Тоді приступили до Ісуса фарисеї та книжники з Єрусалиму й кажуть:
2 Why do thy disciples trangress the tradition of the ancients? For they wash not their hands when they eat bread.	2 «Чому твої учні порушують передання старших: не миють рук, коли споживають страву?»
3 But he answering, said to them: Why do you also transgress the commandment of God for your tradition? For God said:	3 А він у відповідь сказав їм: «А ви чого порушуєте заповідь Божу вашим переданням?
4 Honour thy father and mother: And: He that shall curse father or mother, let him die the death.	4 Бог бо заповідав: Шануй батька твого й матір. І далі: Хто проклинає батька-матір, хай буде скараний на смерть.
5 But you say: Whosoever shall say to father or mother, The gift whatsoever proceedeth from me, shall profit thee.	5 А ви кажете: Хто скаже батькові чи матері: Добро, яким би я міг допомогти вам, є дар (Божий)! —
6 And he shall not honour his father or his mother: and you have made void the commandment of God for your tradition.	6 той може вже й не шанувати свого батька чи матір свою. Тож вашим переданням усуваєте заповідь Божу.
7 Hypocrites, well hath Isaias prophesied of you, saying:	7 О лицеміри! Добре про вас пророкував був Ісая:
8 This people honoureth me with their lips: but their heart is far from me.	8 Оцей народ устами мене поважає, серце ж їхнє далеко від мене.
9 And in vain do they worship me, teaching doctrines and commandments of men.	9 Однак, намарно мене шукають, навчаючи людських наказів.»
10 And having called together the multitudes unto him, he said to them: Hear ye and understand.	10 І прикликавши людей, сказав їм: «Слухайте й розумійте!
11 Not that which goeth into the mouth defileth a man: but what cometh out of the mouth, this defileth a man.	11 Не те, що до уст входить, осквернює людину, а те, що з уст виходить, те осквернює людину».
12 Then came his disciples, and said to him: Dost thou know that the Pharisees, when they heard this word, were scandalized?	12 Тоді приступили учні й кажуть йому: «Чи знаєш, що фарисеї взяли тобі за зле, як почули, що ти так говориш?»
13 But he answering them, said: Every plant which my heavenly Father hath not planted, shall be rooted up.	13 Ісус озвався: «Кожна рослина, яку не посадив мій Отець Небесний, буде вирвана з корінням.
14 Let them alone: they are blind, and leaders of the blind. And if the blind lead the blind, both will fall into the pit.	14 Лишіть їх: це сліпі проводарі сліпих! Коли ж сліпий веде сліпого, обидва впадуть у яму.»
15 And Peter answering, said to him: Expound to us this parable.	15 Тоді Петро заговорив до нього й каже: «З’ясуй нам оту притчу.»
16 But he said: Are you also yet without understanding?	16 Він же відповів: «То ви також без розуму ще й досі?
17 Do you not understand, that whatsoever entereth into the mouth, goeth into the belly, and is cast out into the privy?	17 Хіба не розумієте, що все те, що до уст входить, іде до нутра й геть виходить?
18 But the things which proceed out of the mouth, come forth from the heart, and those things defile a man.	18 А те, що з уст виходить, те походить із серця і воно, власне, осквернює людину;
19 For from the heart come forth evil thoughts, murders, adulteries, fornications, thefts, false testimonies, blasphemies.	19 із серця бо походять лихі думки, убивства, перелюби, розпуста, крадежі, лживе свідчення, богохульства.
20 These are the things that defile a man. But to eat with unwashed hands doth not defile a man.	20 Це осквернює людину, а їсти немитими руками не сквернить людину.»
21 And Jesus went from thence, and retired into the coasts of Tyre and Sidon.	21 Ісус вийшов звідти й пішов в околиці тирську та сидонську.
22 And behold a woman of Canaan who came out of those coasts, crying out, said to him: Have mercy on me, O Lord, thou son of David: my daughter is grieviously troubled by the devil.	22 Коли це жінка ханаанянка вийшла з цих околиць і почала кричати: «Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давида! Біс мучить мою дочку страшенно.»
23 Who answered her not a word. And his disciples came and besought him, saying: Send her away, for she crieth after us:	23 Він же не озвався до неї і словом. Тут приступили його учні й почали його просити: «Відпусти її, бо вона кричить за нами.»
24 And he answering, said: I was not sent but to the sheep that are lost of the house of Israel.	24 А він у відповідь промовив: «Я посланий лише до загиблих овець дому Ізраїля.»
25 But she came and adored him, saying: Lord, help me.	25 Та ж підійшла і, вклонившись йому в ноги, каже: «Господи, допоможи мені!»
26 Who answering, said: It is not good to take the bread of the children, and to cast it to the dogs.	26 Він відповів їй: «Не личить брати хліб у дітей і кидати щенятам.»
27 But she said: Yea, Lord; for the whelps also eat of the crumbs that fall from the table of their masters.	27 А вона каже: «Так, Господи! Але й щенята їдять кришки, що падають зо столу в панів їхніх.»
28 Then Jesus answering, said to her: O woman, great is thy faith: be it done to thee as thou wilt: and her daughter was cured from that hour.	28 Тоді відповів їй Ісус: «О жінко, велика твоя віра! Хай тобі буде, як бажаєш.» І видужала її дочка від тієї години.
29 And when Jesus had passed away from thence, he came nigh the sea of Galilee. And going up into a mountain, he sat there.	29 Звідти Ісус, знову перейшовши над Галилейське море, зійшов на гору й сів там.
30 And there came to him great multitudes, having with them the dumb, the blind, the lame, the maimed, and many others: and they cast them down at his feet, and he healed them:	30 Сила народу прийшла тоді до нього, що мали при собі кривих, калік, сліпих, німих, чимало й інакших, та й клали їх до його ніг, а він зціляв їх.
31 So that the multitudes marvelled seeing the dumb speak, the lame walk, and the blind see: and they glorified the God of Israel.	31 І дивувались люди, бачивши, що німі говорять, каліки знову одужують, криві ходять і сліпі бачать, — і прославляли Бога Ізраїля.
32 And Jesus called together his disciples, and said: I have compassion on the multitudes, because they continue with me now three days, and have not what to eat, and I will not send them away fasting, lest they faint in the way.	32 Тим часом Ісус покликав своїх учнів і сказав їм: «Жаль мені цих людей, бо ось три дні вже, як вони перебувають зо мною, і не мають що їсти, а відпустити їх голодними не хочу, щоб, бува, не охляли десь по дорозі.»
33 And the disciples say unto him: Whence then should we have so many loaves in the desert, as to fill so great a multitude?	33 Кажуть до нього його учні: «Де нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки люду?»м
34 And Jesus said to them: How many loaves have you? But they said: Seven, and a few little fishes.	34 Ісус спитав їх: «А скільки в вас хлібів?» «Сім», — кажуть, — «і кілька рибин.»
35 And he commanded the multitude to sit down upon the ground.	35 Тоді він звелів людям сісти на землю,
36 And taking the seven loaves and the fishes, and giving thanks, he brake, and gave to his disciples, and the disciples to the people.	36 взяв сім хлібів та рибу, воздав хвалу, поламав і заходився давати учням, а ті людям.
37 And they did all eat, and had their fill. And they took up seven baskets full, of what remained of the fragments.	37 Усі їли до наситу й назбирали куснів, що зосталися, сім повних кошів.
38 And they that did eat, were four thousand men, beside children and women.	38 Тих же, що їли, було яких чотири тисячі чоловік, окрім жінок та дітей.
39 And having dismissed the multitude, he went up into a boat, and came into the coasts of Magedan.	39 І відпустивши народ, Ісус сів до човна і прибув у сторони Магадану.