Йова 16

Біблія	NEW AMERICAN BIBLE
1 Заговорив Іов і мовив:	1 Then Job answered and said:
2 «Чув я багато вже такого, | гіркі з вас усіх утішителі!	2 I have heard this sort of thing many times. Wearisome comforters are you all!
3 Чи буде край словам на вітер? | Яка біда спонукує тебе відповідати?	3 Is there no end to windy words? Or what sickness have you that you speak on?
4 Я теж базікав би, як ви, | якби ви були на моєму місці. | Я б теж засипав вас словами, | кивав над вами б головою	4 I also could talk as you do, were you in my place. I could declaim over you, or wag my head at you;
5 та додавав би вам відваги моїми устами | й не перестав би рухати губами.	5 I could strengthen you with talk, or shake my head with silent lips.
6 Та чи я говорю — не притихає біль мій, | чи мовчу — він мене не покидає.	6 If I speak, this pain I have will not be checked; if I leave off, it will not depart from me.
7 Ось і тепер виснажив мене завидющий, | уся його ватага мені допікає.	7 But now that I am exhausted and stunned, all my company has closed in on me.
8 Він устає свідком проти мене, | кидає мені ввічі клеветою.	8 As a witness there rises up my traducer, speaking openly against me;
9 Гнів його рве й лютує проти мене, | він скрегоче на мене зубами. | Противники мої очима блискають на мене,	9 I am the prey his wrath assails, he gnashes his teeth against me. My enemies lord it over me;
10 роззявили на мене свою пащу, | у зневазі б’ють мене по щоках, | зібравшися на мене разом.	10 their mouths are agape to bite me. They smite me on the cheek insultingly; they are all enlisted against me.
11 Бог видав мене нечестивцям, | у руки безбожникам мене кинув.	11 God has given me over to the impious; into the clutches of the wicked he has cast me.
12 Я був щасливий, та він струсив мене, | схопив мене за шию і розбив на кавалки, | прицілом собі мене поставив.	12 I was in peace, but he dislodged me; he seized me by the neck and dashed me to pieces. He has set me up for a target;
13 Стріли його мене навколо оточили, | він прошиває моє нутро без пощади, | він жовч мою на землю розливає.	13 his arrows strike me from all directions, He pierces my sides without mercy, he pours out my gall upon the ground.
14 Він пробиває в мені пролом за проломом, | мов велетень, кидається на мене.	14 He pierces me with thrust upon thrust; he attacks me like a warrior.
15 Веретище я зшив собі на шкіру, | й обличчя своє занурив у порох.	15 I have fastened sackcloth over my skin, and have laid my brow in the dust.
16 Вид мій почервонів від плачу, | на віях моїх тінь смерти, —	16 My face is inflamed with weeping and there is darkness over my eyes,
17 хоч і нема в руках у мене насильства, | і хоч молитва моя чиста!	17 Although my hands are free from violence, and my prayer is sincere.
18 Земле, не закривай моєї крови, | і хай не буде місця для мого крику.	18 O earth, cover not my blood, nor let my outcry come to rest!
19 Тепер також на небі є у мене свідок, | мій оборонець на висотах.	19 Even now, behold, my witness is in heaven, and my spokesman is on high.
20 Думки мої глибокі — мої оборонці, | і око моє ллє до Бога сльози.	20 My friends it is who wrong me; before God my eyes drop tears,
21 О, якби чоловік міг правуватись з Богом, | як людський син із своїм ближнім!	21 That he may do justice for a mortal in his presence and decide between a man and his neighbor.
22 Іще бо кілька літ, що прийдуть, | і я піду в дорогу, з якої не повернуся.»	22 For my years are numbered now, and I am on a journey from which I shall not return.