Livre de Job 36

JERUSALEM	Біблія
1 Elihu continua et dit:	1 І знову Елігу взяв говорити:
2 Patiente un peu et laisse-moi t'instruire, car je n'ai pas tout dit en faveur de Dieu.	2 «Зажди но трошки, і я тобі з’ясую, | бо ще чимало можна сказати про Бога.
3 Je veux tirer mon savoir de très loin, pour justifier mon Créateur.	3 Сягну знанням моїм далеко | і визнаю Творцеві моєму слушність.
4 En vérité, mes paroles ignorent le mensonge, et un homme d'une science accomplie est près de toi.	4 Воістину в словах моїх нема неправди, | і звершений знанням стоїть біля тебе.
5 Dieu ne rejette pas l'homme au coeur pur,	5 Так! Бог силою великий, однак, не гордує чистим серцем.
6 il ne laisse pas vivre le méchant en pleine force. Il rend justice aux pauvres,	6 Він не дає грішникові жити, | він бідолашним чинить правосуддя,
7 fait prévaloir les droits du juste. Lorsqu'il élève des rois au trône et que s'exaltent ceux qui siègent pourtoujours,	7 і праведника не позбавляє права. | Він царів ставить на престолі, | саджає їх назавжди! Але що загорділи,
8 alors il les lie avec des chaînes, ils sont pris dans les liens de l'affliction.	8 тому вони закуті в кайдани, | обплутані мотуззям нужди!
9 Il les éclaire sur leurs actes, sur les fautes d'orgueil qu'ils ont commises.	9 Він виявляє їм діла | й переступи їхні, бо вони загорділи.
10 A leurs oreilles il fait entendre un avertissement, leur ordonne de se détourner du mal.	10 Він відкриває їм вухо на навчання, | від беззаконства велить відвернутись.
11 S'ils écoutent et se montrent dociles, leurs jours s'achèvent dans le bonheur et leurs années dans lesdélices.	11 І як вони послухаються, почнуть йому служити, | то проведуть свої дні у щасті, літа свої в утісі.
12 Sinon, ils passent par le Canal et ils périssent en insensés.	12 А коли не послухаються, то пройдуть через Яму | і пропадуть у невіданні.
13 Oui, les endurcis, qui gardent leur colère et ne crient pas à l'aide quand il les enchaîne,	13 Щождо лукавих серцем, що гнів свій зберігають, | і що не звали на допомогу, коли їх в’язано,
14 meurent en pleine jeunesse et leur vie est méprisée.	14 то їхня душа загине замолоду, | життя їхнє — між розпусниками.
15 Mais il sauve le pauvre par sa pauvreté, il l'avertit dans sa misère.	15 Він бідного рятує власною його бідою | і в злиднях об’являється для його вух.
16 Toi aussi, il veut t'arracher à l'angoisse. Tandis que tu jouissais d'une abondance sans restriction etque la graisse débordait sur ta table,	16 Отож і тебе він вирве з пащі скрути, | її тобі заступить достаток щедрий, | і стіл твій буде повен туку.
17 tu n'instruisais pas le procès des méchants, et ne faisais pas droit à l'orphelin.	17 А наповнишся нечестивими осудами, | то спіткають тебе суд і розправа.
18 Prends garde d'être séduit par l'abondance, corrompu par de riches présents.	18 18 Вважай, отже, щоб не звели тебе достатком | і щоб дар великий не збив тебе з дороги!
19 Fais comparaître le grand comme l'homme sans or, l'homme au bras puissant comme le faible.	19 Хіба твої багатства безконечні щось тобі допоможуть? | Або твоєї сили всі потуги?
20 N'écrase pas ceux qui te sont étrangers pour mettre à leur place ta parenté.	20 О, не бажай тієї ночі, | коли народи з своїх місць ізникають!
21 Garde-toi de te porter vers l'injustice, car c'est pour cela que l'affliction t'éprouve.	21 Остерігайсь, не нахиляйсь до кривди: | тим бо й випробувано тебе стражданням.
22 Vois, Dieu est sublime par sa force et quel maître lui comparer?	22 Бог, справді, силою великий, | і хто такий учитель, як він?
23 Qui lui a indiqué la voie à suivre, qui oserait lui dire: "Tu as commis l'injustice?"	23 Хто йому вкаже його дорогу? | Хто скаже: Ти дієш кривду.
24 Songe plutôt à magnifier son oeuvre, que l'homme a célébrée par des cantiques.	24 Тож пам’ятай: ти маєш величати його діло, | яке оспівують люди.
25 C'est un spectacle offert à tous, à distance l'homme la regarde.	25 Усі люди над ним розважають, | кожний здалека дивиться на нього.
26 Oui, Dieu est si grand qu'il dépasse notre science, et le nombre de ses ans reste incalculable.	26 Так! Бог великий, не нам його збагнути! | Число його років не має ліку.
27 C'est lui qui réduit les gouttes d'eau, pulvérise la pluie en brouillard.	27 Він притягає води краплі | і прочищує їх на дощ у парі;
28 Et les nuages déversent celle-ci, la font ruisseler sur la foule humaine.	28 спускають його хмари, | і на натовп людей виливають.
29 Qui comprendra encore les déploiements de sa nuée, le grondement menaçant de sa tente?	29 Хто зможе зміркувати, | доки сягають хмари | або гуркіт грому у його наметі?
30 Il répand un brouillard devant lui, couvre les sommets des montagnes.	30 Він розстелює над ним свій оболок | і вкриває вершини гір.
31 Par eux il sustente les peuples, leur donne la nourriture en abondance.	31 Ними годує він народи, | дає поживу подостатком.
32 A pleines mains, il soulève l'éclair et lui fixe le but à atteindre.	32 Він бере блискавицю обома руками, | велить їй бити у ціль.
33 Son fracas en annonce la venue, la colère s'enflamme contre l'iniquité.	33 Він нею чабана попереджає, | та й скот, що нюхом чує бурю.»