| 1 Or le Seigneur visita Sara ainsi qu'il l'avait promis, et il accomplit sa parole (ce qu'il avait dit). | 1 Господь навідав Сару, як обіцяв був, і вчинив їй так, як сказав був. |
| 2 Et elle conçut et enfanta un fils en sa vieillesse, au temps même que Dieu lui avait prédit. | 2 Сара зачала і вродила Авраамові сина, в його старості, того часу, коли Господь призначив йому. |
| 3 Abraham donna le nom d'Isaac à son fils qui lui était né de Sara ; | 3 І назвав Авраам сина, що народився в нього, а якого вродила Сара, Ісааком. |
| 4 et il le circoncit le huitième jour, selon le commandement qu'il en avait reçu de Dieu, | 4 Авраам обрізав Ісаака, свого сина, восьмого дня, як велів йому Бог. |
| 5 ayant alors cent ans ; car ce fut à cet âge-là qu'il devint père d'Isaac. | 5 Було ж Авраамові сто років, коли народився в нього син Ісаак. |
| 6 Et Sara dit alors : Dieu m'a donné un sujet de ris et de joie ; quiconque l'apprendra en rira avec moi. | 6 А Сара сказала: Сміх учинив мені Господь: кожний, хто почує, буде з мене сміятися. |
| 7 Et elle ajouta : Qui croirait qu'on aurait jamais pu dire à Abraham que Sara nourrirait de son lait un fils, qu'elle lui aurait enfanté lorsqu'il serait déjà vieux ? | 7 Та й додала: Хто був би сказав Авраамові, що Сара грудьми годуватиме дітей? Бо я в його старості породила йому сина. |
| 8 Cependant l'enfant crût, et on le sevra ; et Abraham fit un grand festin au jour qu'il fut sevré. | 8 Підросло ж хлоп’ятко, й відлучили його. Та й зробив Авраам великий бенкет того ж дня, коли відлучено Ісаака. |
| 9 Mais ayant vu le fils d'Agar l'Egyptienne, qui jouait avec Isaac son fils, elle (Sara) dit à Abraham : | 9 Але Сара побачила, що син Агарі єгиптянки, якого ця була вродила Авраамові, насміхається з Ісаака; |
| 10 Chasse cette servante avec son fils ; car le fils de cette servante ne sera point héritier avec mon fils Isaac. | 10 тому вона сказала до Авраама: Прожени геть оцю рабиню та її сина; не буде бо спадкоємцем син тієї рабині з моїм сином Ісааком. |
| 11 Ce discours parut dur à Abraham, à cause de son fils Ismaël. | 11 Вельми прикро було Авраамові те слово щодо його сина, |
| 12 Mais Dieu lui dit : Que ce que Sara t'a dit touchant ton fils et ta servante ne te paraisse point trop rude. Fais tout ce qu'elle vous dira, parce que c'est d'Isaac que sortira la race (postérité) qui doit porter ton nom. | 12 але Бог сказав до Авраама: Не вболівай за хлопчину та за твою рабиню. В усьому, що тобі скаже Сара, вволи її волю, бо за Ісааком назоветься твоє потомство. |
| 13 Je ne laisserai pas, néanmoins, de rendre le fils de ta servante chef d'un grand peuple, parce qu'il est sorti de toi. | 13 Та й із сина рабині я теж виведу народ, бо й він твоя дитина. |
| 14 Abraham se leva donc dès le point du jour, prit du pain et une outre pleine d'eau, qu'il mit sur l'épaule d'Agar, et il lui donna son fils, et la renvoya. Elle, étant sortie, errait dans la solitude (le désert) de Bersabée. | 14 Встав Авраам раненько, взяв хліба та бурдюк води й дав Агарі; і вклавши їй на плечі дитину, відпустив її. Пішла вона, та й почала блукати в пустарях Версавії. |
| 15 Et l'eau qui était dans l'outre ayant manqué, elle laissa son fils couché sous un des arbres qui était là, | 15 Як же не стало в бурдюці води, кинула хлоп’я під корчем, |
| 16 s'éloigna de lui d'un trait d'arc, et s'assit vis-à-vis, en disant : Je ne verrai point mourir mon enfant ; et élevant sa voix dans le lieu où elle se tint assise, elle se mit à pleurer. | 16 сама ж пішла та й сіла від нього завдальшки на стріл з лука, мовила бо сама до себе: Не можу дивитися на смерть дитини! І сиділа навпроти та й плакала вголос. |
| 17 Or Dieu écouta la voix de l'enfant ; et un ange de Dieu appela Agar du ciel, et lui dit : Agar, que fais-tu là ? Ne crains point ; car Dieu a écouté la voix de l'enfant du lieu où il est. | 17 Почув Бог крик хлопчини, і ангел Божий кликнув до Агарі з неба та й сказав до неї: Що тобі, Агаре? Не бійся, бо почув Бог крик хлопчини там, де він лежить. |
| 18 Lève-toi, prends l'enfant, et tiens-le par la main ; car je le rendrai chef d'un grand peuple. | 18 Устань, візьми хлопця та гляди його добре, бо я виведу з нього великий народ. |
| 19 En même temps Dieu lui ouvrit les yeux ; et ayant aperçu un puits plein d'eau, elle y alla ; elle y remplit son outre, et elle donna à boire à l'enfant. | 19 Тоді відкрив Бог їй очі, й вона побачила криницю з водою; вона пішла й набрала повний бурдюк води і дала пити хлопцеві. |
| 20 Et elle demeura avec l'enfant (Dieu fut avec lui), qui crût et demeura dans les déserts, et qui devint un jeune homme adroit à tirer de l'arc. | 20 І був Бог із хлопчиною, і виріс він та й оселився в пустарях; і став він стрільцем-лучником, |
| 21 Il habita dans le désert de Pharan, et sa mère lui fit épouser une femme du pays d'Egypte. | 21 Оселився він у Паран-пустарях, а мати його взяла для нього жінку з єгипетського краю. |
| 22 En ce même temps, Abimélech, accompagné de Phicol, qui commandait son armée, vint dire à Abraham : Dieu est avec toi dans tout ce que tu fais. | 22 І приключилося, що того часу сказали Авімелех і Фіхол, начальник його війська, до Авраама таке: Бог з тобою в усьому, що ти дієш. |
| 23 Jure-moi donc par le nom de Dieu, que tu ne me feras point de mal, ni à moi, ni à mes enfants, ni à ma race ; mais que tu me traiteras, et ce pays dans lequel tu as demeuré comme étranger, avec la bonté avec laquelle je t'ai traité. | 23 Клянись мені тепер ось тут Богом, що не зрадиш мене, ні дітей моїх, ні внуків моїх, та що будеш доброзичливим до мене й до краю, в якому перебуваєш, як я був до тебе. |
| 24 Abraham lui répondit : Je te le jure(rai). | 24 Авраам же відповів: Я клянусь. |
| 25 Et (Mais) il fit ses plaintes à Abimélech, de la violence avec laquelle quelques-uns de ses serviteurs lui avaient enlevé un puits. | 25 Однак Авраам докоряв Авімелехові за криницю води, яку захопили слуги Авімелехові. |
| 26 Abimélech lui répondit : Je n'ai point su qui t'a fait cette injustice ; tu ne m'en as point toi-même averti, et jusqu'à ce jour je n'en ai jamais ouï parler. | 26 На те Авімелех відповів: Не знаю, хто це вчинив. Ні ти сам про це не звістив мені, ані я такого не чував, аж оце сьогодні. |
| 27 Abraham donna donc à Abimélech des brebis et des bœufs, et ils firent alliance ensemble. | 27 Тоді Авраам узяв овець та худоби й дав Авімелехові, і заключили вони обидва союз. |
| 28 Et Abraham ayant mis à part sept jeunes brebis qu'il avait tirées de son troupeau, | 28 Авраам поставив окремо сім ягниць з отари. |
| 29 Abimélech lui demanda : Que veulent dire ces (sept) jeunes brebis que tu as mises ainsi à part ? | 29 Авімелех же спитав Авраама: Що це за сім отих ягниць, яких ти поставив окремо. |
| 30 Tu recevras, dit Abraham, ces sept jeunes brebis de ma main, afin qu'elles me servent de témoignage que c'est moi qui ai creusé ce puits. | 30 А той відповів: Ти візьмеш тих сім ягниць з моєї руки, щоб вони були мені свідоцтвом, що це я викопав цю криницю. |
| 31 C'est pourquoi ce lieu fut appelé Bersabée, parce qu'ils avaient juré là tous deux. | 31 Тому й названо те місце Беер-Шева (Версавія), бо там клялись вони обидва. |
| 32 Et ils firent alliance auprès du puits du serment. | 32 Отак заключили вони союз у Версавії. Тоді підвелись Авімелех і Фіхол, начальник його війська, і повернулися вони в край філістимлян. |
| 33 Abimélech s'en alla ensuite avec Phicol, général de son armée ; et ils retournèrent dans le pays des Philistins. Mais Abraham planta un bois à Bersabée, et il invoqua en ce lieu-là le nom du Seigneur, le Dieu éternel. | 33 Авраам же посадив тамариск (дерево) у Версавії і закликав там ім’я Господа, Бога вічного. |
| 34 Et il demeura longtemps (comme étranger) au pays des Philistins. | 34 У краї філістимлян перебував Авраам довго. |
