| 1 Honore le médecin, parce qu'il est nécessaire; car c'est le Très-Haut qui l'a créé. | 1 Вшановуй належно потрібного тобі лікаря, бо й він існує з Господньої установи: |
| 2 C'est de Dieu, en effet, que vient toute guérison, et le médecin reçoit des présents du roi. | 2 від Всевишнього — здатність лікаря, а й цар його обдаровує. |
| 3 La science du médecin lui fera tenir la tête haute, et il sera loué en présence des grands. | 3 Голову лікаря знання його звисочують, тож і з боку вельмож йому подив належиться. |
| 4 C'est le Très-Haut qui a produit de la terre les médicaments, et l'homme sage n'aura pas de répugnance pour eux. | 4 Господь із землі ліки виводить, і розумний муж не нехтує ними. |
| 5 L'eau amère n'a-t-elle pas été adoucie par le bois? | 5 Хіба не від дерева вода посолодшала, а й сила його тим самим виявилась? |
| 6 Leur vertu est faite pour être connue des hommes, et le Très-Haut en a donné la science aux hommes, afin qu'ils soient honorés par ses merveilles. | 6 Це ж він бо людей обдарував знанням, щоб вони прославлялись його ділами дивними. |
| 7 Par elles on apaise la douleur en la guérissant; le pharmacien en fait des compositions agréables, et il compose des onctions qui rendent la santé, et il diversifie son travail en mille manières. | 7 Ними лікується й усувається біль, і хто знається на зіллях, — уміє їх змішувати. |
| 8 Car la paix de Dieu s'étend sur la surface de la terre. | 8 Тож діла його не мають ні кінця, ні краю, і мир від нього розповсюджується світом. |
| 9 Mon fils, si tu tombes malade, ne te néglige pas toi-même; mais prie le Seigneur, et Il te guérira. | 9 Сину, в недузі твоїй не побивайся, лиш молись до Господа, і він тебе оздоровить. |
| 10 Détourne-toi du péché, redresse tes mains et purifie ton coeur de toute faute. | 10 Провину відкинь, свої руки випростай, від усякого гріха очисти своє серце. |
| 11 Offre un encens de bonne odeur et l'oblation de fleur de farine, et que ton sacrifice soit généreux; donne ensuite accès au médecin. | 11 Ладан і пропам’ятну жертву з муки питльованої воздай, і зроби свій принос жирним, наскільки можеш. |
| 12 Car c'est le Seigneur qui l'a créé; qu'il ne te quitte donc point, parce que son art t'est nécessaire. | 12 А й лікаря примісти, бо й він Господом створений: хай тебе не полишає, бо й його ти потребуєш; |
| 13 Il viendra un temps où tu tomberas entre leurs mains; | 13 стається не раз, що одужання в їхніх руках перебуває. |
| 14 et ils prieront eux-mêmes le Seigneur, afin qu'Il envoie par eux le soulagement et la santé, à cause de leur vie sainte. | 14 Та й їм слід так само до Господа молитись, щоб ними він зволив подати полегшу і принести одужання для рятунку життя. |
| 15 L'homme qui pèche en présence de Celui qui l'a créé, tombera entre les mains du médecin. | 15 Той же, хто грішить супроти свого Творця, нехай потрапить лікареві в руки. |
| 16 Mon fils, répands des larmes sur le mort, et mets-toi à pleurer comme un homme qui a souffert des choses cruelles; ensevelis son corps selon qu'il convient, et ne néglige pas sa sépulture. | 16 Сину, зронюй над померлим сльози, розпочинай голосіння, як личить тяжко стражденному; поховай його тіло, як звичай велить, і могили його не занедбуй. |
| 17 A cause des mauvais propos, lamente-toi amèrement sur lui pendant un jour; puis console-toi de ta tristesse; | 17 Гірко ридай, ревно бий себе в груди, жалобу по нім справляй, що на неї заслужив він, — так день або й два, поговору ради, і аж тоді у своїм смутку втішся. |
| 18 et fais le deuil selon le mérite de la personne, un jour ou deux, pour ne point donner lieu à la médisance. | 18 Бо смуток провадить до смерти, і серця журба потугу відбирає. |
| 19 Car la tristesse fait accourir la mort et enlève l'énergie, et l'abattement du coeur fait courber la tête. | 19 Смуток у злиднях перебуває, а вбогого життя — згідне з його серцем. |
| 20 La tristesse s'entretient dans la solitude, et la vie du pauvre est telle qu'est son coeur. | 20 Смуткові серцем своїм не віддавайся, відкинь його геть — про кінець пам’ятай свій. |
| 21 Ne livre pas ton coeur à la tristesse; mais éloigne-la de toi, et souviens-toi de ta fin dernière. | 21 Не забувай — немає бо повороту: мертвому не допоможеш, а собі самому пошкодиш. |
| 22 Ne l'oublie point, car il n'y a pas de retour; tu ne seras pas utile au mort, et tu te feras du mal à toi-même. | 22 Пам’ятай про мій вирок, що й твоїм він буде: мені вчора, а тобі — сьогодні. |
| 23 Souviens-toi de mon sort, car le tien sera semblable. Hier à moi, et à toi aujourd'hui. | 23 З спочивом небіжчика хай спочине й його пам’ять, — тож розрадь себе, скоро дух його з нього вийде. |
| 24 Quand le mort repose, laisse reposer son souvenir, et console-le au départ de son âme. | 24 Мудрість книжника в дозвіллі здобувається: хто вільний від заняття, той стає мудрим. |
| 25 Le docteur de la loi recueille la sagesse au temps de son loisir, et celui qui s'agite peu acquerra la sagesse. De quelle sagesse pourra se remplir | 25 Як може той помудріти, хто рало тримає, хто рожном вихваляється, наче тим списом, хто волів поганяти знає й ходити коло них, хто ввесь час про бичків свою мову веде? |
| 26 celui qui tient la charrue, qui est fier de l'aiguillon, qui stimule les boeufs, et partage constamment leurs travaux, et qui ne s'entretient que des petits des taureaux? | 26 Думка в нього — як борозну провести, журба його вся — про пашу для теличок. |
| 27 Il applique son coeur à retourner les sillons, et ses veilles à engraisser des vaches. | 27 Так воно з кожним робітником та майстром, який день і ніч проводить на праці: той, хто виготовлюв різьбу на печатках, хто намагається урізнороднити рисунок, а й душу вкладає, щоб, мов живий, був малюнок, ще й не досипляє, щоб діло своє викінчити. |
| 28 Il en est de même du charpentier et de l'architecte, qui passe à son travail la nuit comme le jour; de celui qui grave les cachets ciselés, et qui s'applique à diversifier ses dessins; il met son coeur à reproduire la peinture, et il achève son ouvrage dans les veilles. | 28 Так воно й з ковалем, що сидить біля ковадла та й розглядає сирове залізо: вогненна пара йому тіло розтоплює, він змагається з жаром у горнилі, молота гук йому вуха заглушує, очі ж його до зразка посудини прикуті; всім серцем старається діло він викінчити — не досипляє, щоб якнайкраще його прикрасити. |
| 29 Tel aussi le forgeron assis près de l'enclume, et considèrant le fer qu'il met en oeuvre; la vapeur du feu lui dessèche les chairs, et il résiste à l'ardeur de la fournaise. | 29 Так воно й з ганчарем, що сидить при своїй праці ще й ногами своїми крутить коло, а й до діла свого ввесь час пристосовується, і всі його рухи — геть обраховані: |
| 30 Le bruit du marteau frappe sans cesse son oreille, et son oeil contemple le modèle de l'objet qu'il prépare. | 30 руками глину зразкує, ногами її замішує, докладає серця, щоб малювання вивершити, — і не досипляє, щоб ще й піч очистити. |
| 31 Il met son coeur à achever son ouvrage, il l'embellit dans ses veilles et le rend parfait. | 31 Усі вони здаються на власні руки, і в ремеслі своєму вправний кожен. |
| 32 Tel aussi le potier assis à son travail, et tournant la roue avec ses pieds; il est dans un souci continuel pour ce qu'il fait, et tout son ouvrage est compté. | 32 Без них неможливо збудувати місто, ні жити в ньому, ані ним ходити. |
| 33 De son bras il façonne l'argile, et il en rend la masse flexible avec ses pieds. | 33 Та на віче народне їх не запрошують, на зборах вони нічим не відзначаються, не засідають на суддівських кріслах, — бо й не зрозуміли б судового рішення. |
| 34 Il met son coeur à en achever le vernis, et il emploie ses veilles à nettoyer son fourneau. | 34 Вони не блищать ні знанням, ні розсудом, і їх не знайти серед складачів приповісток, — та зате підтримують вічне творіння, то й моляться про справи свого ремества. |
| 35 Tous ces hommes ont confiance en leurs mains, et chacun d'eux est sage dans son art. | |
| 36 Sans eux tous aucune ville ne serait bâtie; | |
| 37 on n'y habiterait et on n'y voyagerait pas; mais ils n'entreront point dans les assemblées. | |
| 38 Ils ne seront point assis sur le siège du juge, et ils ne comprendront pas les lois des jugements; ils n'enseigneront pas les doctrines et les règles de la vie, on ne les trouvera pas là où l'on parle en paraboles; | |
| 39 mais ils maintiennent les choses de ce monde, et leur prière a pour objet les travaux de l'art; ils y appliquent leur âme, et ils tâchent de vivre selon la loi du Très-Haut. | |
