| 1 Paraboles de Salomon, fils de David, roi d'Israël, | 1 Приповідки Соломона, сина Давида, | царя Ізраїля, |
| 2 pour connaître la sagesse et la discipline; | 2 щоб пізнати мудрість і навчання, | щоб зрозуміти слова розсудні, |
| 3 pour comprendre les paroles de la prudence, et pour recevoir les instructions de la doctrine, la justice, et le jugement, et l'équité; | 3 щоб засвоїти (собі) освічену науку, | — справедливість, правосуддя та правоту, — |
| 4 pour donner de l'habileté aux simples, la science et l'intelligence au jeune homme. | 4 щоб дати простодушним розсудність, | юнакові знання та обачність, |
| 5 En les écoutant, le sage deviendra plus sage, et celui qui est intelligent acquerra l'art de gouverner. | 5 щоб мудрий слухав і зростав у знанні, | розумний придбав здорові засади, |
| 6 Il pénétrera les paraboles et leur sens mystérieux, les paroles des sages et leurs énigmes. | 6 щоб зрозумів приповідки та приховане значення, | слова мудрих та їхні загадки. |
| 7 La crainte du Seigneur est le principe de la sagesse. Les insensés méprisent la sagesse et la doctrine. | 7 Острах Господній — початок мудрости; | безумні мудрістю й навчанням нехтують. |
| 8 Ecoute, mon fils, les instructions de ton père, et n'abandonne pas la loi de ta mère. | 8 Слухай, мій сину, настанови батька твого; | не відкидай поучування матері твоєї, |
| 9 Ce sera un ornement pour ta tête, et un collier autour de ton cou. | 9 бо це гарний вінець тобі на голову, | намисто тобі на шию. |
| 10 Mon fils, si les pécheurs t'attirent par leurs caresses, ne te laisse pas gagner par eux. | 10 Мій сину! коли тебе будуть зводити грішні, | не піддавайся! |
| 11 S'ils disent: Viens avec nous, dressons des empûches pour répandre le sang; cachons des pièges contre l'innocent qui ne nous a fait aucun mal; | 11 Як скажуть: «Ходи з нами, засядьмо на кров невинну, | причаймося на безвинного — без усякої причини, |
| 12 dévorons-le tout vivant, comme fait l'enfer, et tout entier comme celui qui descend dans la fosse. | 12 поглиньмо їх, мов Шеол, живих, | цілком, мов би вони провалилися в пропасть! |
| 13 Nous trouverons toute sorte de biens précieux; nous remplirons nos maisons de dépouilles. | 13 Ми знайдемо всяких благ дорогоцінних, | сповнимо наші доми здобиччю. |
| 14 Entre en société avec nous, n'ayons qu'une même bourse pour nous tous. | 14 Кинь жереб твій разом із нами, | гаман нехай один буде в усіх нас!» |
| 15 Mon fils, ne va point avec eux; préserve ton pied de leurs sentiers. | 15 Мій сину! не ходи по їхній дорозі з ними, | зверни ногу твою з їхньої стежки, |
| 16 Car leurs pieds courent au mal, et ils se hâtent de répandre le sang. | 16 бо ноги їх біжать до злого, | поспішають, щоб кров пролити. |
| 17 Mais c'est en vain qu'on jette le filet devant les yeux de ceux qui ont des ailes. | 17 Таж даремно розставляють сіть | в очах усілякої пернатої породи. |
| 18 Ils dressent eux aussi des embûches à leur propre sang, et ils trament des complots contre leurs âmes. | 18 Вони ж на власну кров чигають, | на самих себе засідають. |
| 19 Telles sont les voies de tout homme cupide; elles perdent les âmes de ceux qui les suivent. | 19 Такий кінець усіх тих, що на здирство ласі; | воно вбиває того, хто його в собі має. |
| 20 La sagesse crie au dehors; elle fait entendre sa voix dans les places publiques. | 20 Мудрість по вулицях голосить, | свій голос по майданах піднімає, |
| 21 Elle pousse des cris à la tête des foules; elle fait retentir ses paroles aux portes de la ville, et elle dit: | 21 на роздоріжжях гомінливих кличе, | при входах у браму в місті виголошує: |
| 22 Jusques à quand, ô enfants, aimerez-vous l'enfance? Jusques à quand les insensés désireront-ils ce qui leur est pernicieux, et les imprudents haïront-ils la science? | 22 «Докіль, придуркуваті, дурноту любитимете? | Докіль насмішники кохатимуться в насмішках, | безумні ненавидітимуть науку? |
| 23 Convertissez-vous à mes remontrances. Je vais répandre sur vous mon esprit, et je vous ferai entendre mes paroles. | 23 Верніться на мою дорогу; | ось ізіллю на вас мій дух, | слова мої звіщу вам. |
| 24 Puisque j'ai appelé, et que vous avez refusé d'écouter; puisque j'ai tendu ma main, et que personne n'y a pris garde; | 24 За те, що кликала я, та ви зреклися, | як простягала руку, ніхто не хотів зважати, |
| 25 puisque vous avez méprisé tous mes conseils, et que vous avez négligé mes réprimandes: | 25 за те, що гордували всякою порадою моєю, | моїх докорів не сприймали, — |
| 26 moi aussi je rirai de votre ruine; et je me moquerai, lorsque ce que vous redoutiez sera arrivé. | 26 то я буду сміятися з вашого нещастя, | я буду кпити, як на вас страх надійде; |
| 27 Lorsque soudain se précipitera le malheur, et que la ruine fondra comme la tempête; lorsque la tribulation et l'angoisse viendront sur vous, | 27 як страх на вас надійде, немов буря; | злетить на вас нещастя, немов вихор, | коли на вас наляже гніт і смуток. |
| 28 alors ils m'invoqueront, et je n'écouterai pas; ils se lèveront dès le matin, et ils ne me trouveront point: | 28 Тоді будуть до мене кликати, та я не обізвуся, | будуть шукати мене пильно, але не знайдуть. |
| 29 parce qu'ils ont haï l'instruction, et qu'ils n'ont point accueilli la crainte du Seigneur, | 29 За те, що вони зненавиділи науку, | страху Господнього не прийняли, |
| 30 et qu'ils ne se sont point soumis à mes conseils, et qu'ils ont méprisé toutes mes remontrances. | 30 поради моєї не бажали, | знехтували всі мої докори, — |
| 31 Ils mangeront donc les fruits de leur voie, et ils seront rassasiés de leurs conseils. | 31 тому плоди своїх учинків їстимуть, | наситяться задумами своїми. |
| 32 L'égarement des enfants les tuera, et la prospérité des insensés les perdra. | 32 Бо відступництво невігласів їх убиває, | і безтурботність дурнів губить їх. |
| 33 Mais celui qui m'écoute reposera en assurance, et il jouira de l'abondance sans craindre aucun mal. | 33 Хто ж слухає мене, той житиме безпечно, | і буде спокійний, не боявшися лиха». |
