Livre des Psaumes 22

Le Sainte Bible Fillion	Біблія
1 Pour la fin, pour le secours du matin, psaume de David.	1 Провідникові хору. На мелодію «У досвітня лань». Псалом. Давида.
2 O Dieu, mon Dieu, regardez-moi; pourquoi m'avez-Vous abandonné? * La voix de mes péchés éloigne de moi le salut.	2 Боже мій, Боже мій, чому мене покинув? Стоїш далеко від спасіння мого, від слів мого зойку.
3 Mon Dieu, je crierai pendant le jour, et Vous ne m'exaucerez pas; * et pendant la nuit, et l'on ne me l'imputera point à folie.	3 Боже мій, кличу я вдень, — не відповідаєш, а й уночі я теж не вгаваю.
4 Mais Vous, Vous habitez dans le sanctuaire; * Vous qui êtes la louange d'Israël.	4 Таж ти — святий, возсідаєш на хвалах Ізраїлевих!
5 Nos pères ont espéré en Vous; * ils ont espéré, et Vous les avez délivrés.	5 На тебе покладались батьки наші: звірялись, і ти врятував їх.
6 Ils ont crié vers Vous, et ils ont été sauvés; * ils ont espéré en Vous, et ils n'ont point été confondus.	6 Взивали тебе й спасались, на тебе покладались і ганьби не зазнавали.
7 Mais moi, je suis un ver, et non un homme; * l'opprobre des hommes, et le rebut du peuple.	7 А я — черв’як, не людина; сміховище людей, презирство народу.
8 Tous ceux qui m'ont vu se sont moqués de moi; * de leurs lèvres ils ont proféré l'outrage, et ils ont branlé la tête.	8 Всі, хто на мене дивляться, глузують з мене, кривлять губи, кивають головою:
9 Il a espéré au Seigneur, qu'Il le délivre; * qu'Il le sauve, puisqu'Il l'aime.	9 «Поклавсь на Господа, нехай його рятує; нехай його спасає, коли він його любить
10 Oui, c'est Vous qui m'avez tiré du ventre de ma mère; * Vous êtes mon espérance depuis le temps où je suçais ses mamelles.	10 Ти мене вивів з материнського лона, ти дав мені безпеку при грудях матері моєї.
11 Au sortir de son sein, j'ai été jeté sur Vos genoux; * depuis que j'ai quitté ses entrailles, c'est Vous qui êtes mon Dieu.	11 На тебе я був зданий від утроби, від материнського лона ти єси Бог мій.
12 Ne Vous retirez pas de moi, car la tentation est proche, * et il n'y a personne qui me secoure.	12 Не віддаляйсь від мене, бо нещастя близько, бо допомогти нікому.
13 Des jeunes taureaux nombreux m'ont environné; * des taureaux gras m'ont assiégé.	13 Биків багато мене оточило, башанські сильні навколо мене стали.
14 Ils ont ouvert leur bouche sur moi, * comme un lion ravisseur et rugissant.	14 Роззявили на мене свою пащу, неначе лев, що роздирає і рикає.
15 Je me suis répandu comme l'eau, * et tous mes os se sont disloqués. Mon coeur est devenu comme de la cire fondue * au milieu de mes entrailles.	15 Я став, немов вода розлита, всі кості мої повиходили з суставів. Неначе віск, зробилось моє серце, розтануло в мене в нутрі.
16 Ma force s'est desséchée comme un tesson, et ma langue s'est attachée à mon palais; * et Vous m'avez conduit à la poussière du tombeau.	16 Мов черепок, висохла моя сила, язик мій прилип до горлянки, кладеш мене в порох смерти.
17 Car des chiens nombreux m'ont environné; * une bande de scélérats m'a assiégé. Ils ont percé mes mains et mes pieds,*	17 Бо пси мене обсіли, і лиходіїв зграя мене оточила. Пробили мені руки й ноги,
18 ils ont compté tous mes os. Ils m'ont considéré et contemplé.*	18 всі мої кості я міг би полічити. Дивляться на мене і з радістю позирають.
19 Ils se sont partagé mes vêtements, et ils ont jeté le sort sur ma tunique.	19 Одежу мою ділять між собою, і на хитон мій жеребок кидають.
20 Mais Vous, Seigneur, n'éloignez pas de moi Votre secours; * prenez soin de ma défense.	20 Та ти, о Господи, не віддаляйсь; о моя сило, притьмом прийди мені на допомогу.
21 Délivrez, ô Dieu, mon âme du glaive, * et mon unique du pouvoir du chien.	21 Вирятуй від меча мою душу — із собачих лап мою єдину.
22 Sauvez-moi de la gueule du lion, * et sauvez ma faiblesse des cornes des licornes.	22 Спаси мене із левиної пащі — від рогів буйволових мою убогу.
23 J'annoncerai Votre Nom à mes frères; * je Vous louerai au milieu de l'assemblée.	23 Я сповіщу моїм братам про твоє ім’я, хвалитиму тебе серед громади:
24 Vous qui craignez le Seigneur, louez-Le; * toute la race de Jacob, glorifiez-Le.	24 «О ви, що боїтеся Господа, його хваліте; нащадки Якова, його шануйте, і бійтеся його, потомки Ізраїля!
25 Que toute la race d'Israël Le craigne, * parce qu'Il n'a pas méprisé ni dédaigné la supplication du pauvre, et qu'Il n'a point détourné de moi Son visage; * mais qu'Il m'a exaucé lorsque je criais vers Lui.	25 Бо він не гидував, не гордував бідою бідака, і не ховав обличчя свого від нього; і коли той взивав до нього, — слухав.
26 Je Vous adresserai ma louange dans une grande assemblée; * j'acquitterai mes voeux en présence de ceux qui Le craignent.	26 Від тебе йде моя хвала в великім зборі, обітниці мої виконаю перед тими, що його бояться.
27 Les pauvres mangeront et seront rassassiés, et ceux qui cherchent le Seigneur Le loueront; * leurs coeurs vivront dans les siècles des siècles.	27 Нехай споживають покірні, нехай будуть ситі, хай хвалять Господа ті, що його шукають. Нехай серце ваше живе повіки!
28 Toutes les extrémités de la terre se souviendront du Seigneur * et se convertiront à Lui; et toutes les familles des nations * L'adoreront en Sa présence;	28 Усі кінці землі згадають і навернуться до Господа. І впадуть ниць перед тобою усі сім’ї народів;
29 car le règne appartient au Seigneur, * et Il dominera sur les nations.	29 Господнє бо є царство, він над народами панує.
30 Tous les riches de la terre ont mangé et adoré; * tous ceux qui descendent dans la terre se prosterneront devant Lui.	30 Йому одному поклоняться всі тії, що в землі спочивають; перед ним упадуть ниць усі тії, що сходять у могилу. І душа моя для нього житиме;
31 Et mon âme vivra pour Lui, * et ma race Le servira.	31 моє потомство буде йому служити, і розповість про Господа прийдешньому родові;
32 La postérité qui doit venir sera annoncée au Seigneur, * et les cieux annonceront Sa justice au peuple qui doit naître, et que le Seigneur a fait.	32 прийдуть, оповістять про його добрість народові, що має народитись: «Таке вчинив Господь!»