| 1 Mon âme est dégoûtée de la vie; je m'abandonnerai aux plaintes contre moi-même, je parlerai dans l'amertume de mon âme. | 1 «Життя моє мені набридло! | Дам волю смуткові моєму, | і говоритиму в гіркоті душі моєї. |
| 2 Je dirai à Dieu : Ne me condamnez pas; indiquez-moi pourquoi Vous me traitez ainsi. | 2 Я скажу Богові: Не засуджуй мене! | Вкажи мені, за що зо мною правуєшся. |
| 3 Vous paraîtrait-il bon de me calomnier et de m'accabler, moi l'oeuvre de Vos mains? Favoriserez-Vous les desseins des impies? | 3 Чи це для тебе добре мене гнітити, | твоїх рук діло нехтувати та раді грішників сприяти? |
| 4 Avez-Vous des yeux de chair, et regardez-Vous les choses comme l'homme les regarde? | 4 Невже в тебе тілесні очі? | Невже ти бачиш, як людина бачить? |
| 5 Vos jours sont-ils comme les jours de l'homme, et Vos années comme ses années, | 5 Чи дні твої подібні до днів людських, | роки твої, немов дні смертних, |
| 6 pour que Vous recherchiez mes iniquités, et que Vous scrutiez mon péché, | 6 що ти шукаєш у мене провини, ! розвідуєшся, чи є гріх у мені, |
| 7 quand Vous savez que je n'ai rien fait d'impie, et que personne ne peut me délivrer de Votre main? | 7 хоча й знаєш, що я не провинився, | що нікому спастися з руки твоєї? |
| 8 Vos mains m'ont formé; elles ont façonné toutes les parties de mon corps, et Vous voudriez me perdre en un instant? | 8 Руки твої мене склали й сотворили, | і ти ж мене всього руйнуєш? |
| 9 Souvenez-Vous, je Vous prie, que Vous m'avez façonné comme de l'argile, et que Vous me réduirez en poussière. | 9 Згадай, благаю, що ти мене виробив, неначе глину; | і хочеш знову в порох мене повернути. |
| 10 Ne m'avez-Vous pas fait couler comme le lait, et coagulé comme un laitage pressé? | 10 Чи ж ти не вилив мене молоком, | не згустив мене сиром? |
| 11 Vous m'avez revêtu de peau et de chairs; Vous m'avez affermi d'os et de nerfs. | 11 Ти одяг мене шкірою й тілом, | з костей і жил зіткав єси мене. |
| 12 Vous m'avez donné la vie et comblé de bienfaits; et c'est Votre providence qui a gardé mon âme. | 12 Ти дав мені життя і милість, | і твоя опіка зберегла мій дух. |
| 13 Quoique Vous cachiez ces choses dans Votre coeur, je sais néanmoins que Vous Vous souvenez de tout. | 13 Та ось що скрив ти в твоїм серці, | я знаю, що воно оце на думці в тебе: |
| 14 Si j'ai péché, et si Vous m'avez épargné pour un instant, pourquoi ne permettez-Vous pas que je sois purifié de mon iniquité? | 14 якщо грішу, — за мною назирати | й гріха мені не відпускати. |
| 15 Si j'ai été impie, malheur à moi; et si je suis juste, je n'ose lever la tête, abreuvé d'affliction et de misère. | 15 Горе мені, як завиню! | Та хоч і правий я — не зважусь голову підняти, | я, насичений ганьбою, упоєний бідою! |
| 16 A cause de mon orgueil, Vous me saisirez comme une lionne, et de nouveau Vous me tourmenterez étrangement. | 16 Якщо я підведусь, мов лев, ти гонишся за мною | і знов показуєш на мені твою велич. |
| 17 Vous produisez encore contre moi Vos témoins, Vous multipliez sur moi les effets de Votre colère, et les maux m'assiègent comme une armée. | 17 Виводиш нових свідків проти мене, | і збільшуєш твій гнів на мене: | дедалі нові лави йдуть у бій на мене. |
| 18 Pourquoi m'avez-Vous tiré du sein de ma mère? Que n'ai-je péri sans qu'un oeil pût me voir! | 18 Навіщо вивів мене з лона? | Я був би вмер, — мене не бачило б ніяке око. |
| 19 J'aurais été comme si je n'avais point existé, n'ayant fait que passer du sein de ma mère au tombeau. | 19 Я був би, наче б мене й не було ніколи; | мене перенесли б з утроби в домовину. |
| 20 Les quelques jours qui me restent ne finiront-ils pas bientôt? Laissez-moi donc pleurer un instant ma douleur, | 20 Днів життя мого так мало! | Лиши мене, щоб я розвеселився трохи, |
| 21 avant que je m'en aille sans retour dans cette région ténébreuse et couverte de l'obscurité de la mort: | 21 поки піду й не повернуся, | в країну темряви й смертельної тіні, |
| 22 région de misère et de ténèbres, où habite l'ombre de la mort, où il n'y a pas d'ordre, mais une éternelle horreur. | 22 в країну смертельної тіні та безладу, | де світло, немов пітьма.» |
