| 1 Palabra que pronunció el Señor contra Babilonia, contra la tierra de los caldeos, por medio del profeta Jeremías: | 1 Слово, що Господь сказав через пророка Єремію про Вавилон і про халдейську землю: |
| 2 Hacedlo saber a las naciones, | izad la bandera, anunciadlo; | no enmudezcáis, contadlo: | «Babilonia ha sido conquistada, | y Bel, su dios, humillado; | Marduc se siente abatido, | sus imágenes están humilladas, | sus ídolos han sido abatidos». | 2 «Звістіте між народами і розголосіте! Нічого не ховайте, говоріте: Вавилон здобуто, Бел осоромився, Меродах лежить розбитий. Осоромилися його кумири, лежать розбиті його боввани. |
| 3 La ataca un pueblo por el norte: | su tierra quedará desolada, | sin nadie que pueda habitarla; | hombres y también animales | todos huirán en desbandada. | 3 Бо з півночі вирушить народ проти нього, і його землю оберне на пустиню. Ніхто не буде в ньому жити, ані людина, ані скотина, — усе біжить, утікає. |
| 4 Aquellos días, en aquel momento | llegarán los hijos de Israel y de Judá; | harán el camino juntos, llorando, | en busca del Señor, su Dios | —oráculo del Señor—. | 4 За тих днів і за того часу, — слово Господнє, — прийдуть сини Ізраїля вкупі з синами Юди і, йдучи, будуть плакати й шукати Господа, Бога свого. |
| 5 Preguntarán por la ruta a Sión, | dirigirán hacia ella sus pasos: | «Vamos a unirnos al Señor, | a sellar una alianza perpetua | que nunca se pueda olvidar». | 5 Вони запитуватимуть про Сіон, обернуть туди свої обличчя: Ходімо, з’єднаймося з Господом союзом вічним, незабутнім! |
| 6 Mi pueblo era un rebaño descarriado, | sus pastores lo perdían por los montes; | recorría montañas y colinas, | olvidado del lugar de su majada. | 6 Вівці заблукані був народ мій, їхні пастирі збивали їх з дороги, присилувавши їх блукати горами; з гори на пагірок вони блукали, забувши про свою кошару. |
| 7 La gente los encontraba y se los comía, | todos sus enemigos decían: | «Nosotros no somos culpables, | pues han pecado contra el Señor, | que era su Dehesa segura, | que era la esperanza de sus padres». | 7 Усі, що їх зустрічали, жерли їх, а вороги їхні говорили: Ми невинні, бо вони згрішили перед Господом, правдивим пасовиськом, Господом, надією батьків їхніх! |
| 8 Huid de Babilonia, | tierra de los caldeos; | salid como carneros | al frente del rebaño. | 8 Утікайте з-посеред Вавилону, виходьте із землі халдеїв, то й будете, мов козли посеред отари. |
| 9 Pues voy a hostigar contra Babilonia | a una asamblea de grandes naciones; | la atacarán en formación desde el norte, | por este lado será conquistada. | Sus flechas, como expertos soldados, | no suelen volver de vacío. | 9 Ось бо я підійму й приведу проти Вавилону силу великих народів із північної землі. І вони вишикуються навпроти нього й здобудуть його. Стріли у них, як у вишколеного воїна, не повертаються марно. |
| 10 Los caldeos serán despojados, | se hartará la gente que los despoje | —oráculo del Señor—. | 10 Халдея стане здобиччю, усі її грабіжники наситяться, — слово Господнє. |
| 11 ¿Por qué no lo celebráis alegres, | vosotros que expoliáis mi heredad; | o saltáis como novilla en la dehesa | y relincháis igual que corceles? | 11 Радуйтеся й веселіться, грабіжники моєї спадщини! Скачте, мов теля на луці! Неначе жеребці іржіте! |
| 12 Vuestra madre quedará avergonzada, | afrentada la madre que os dio a luz; | será la última de las naciones: | una estepa reseca, un desierto. | 12 Засоромилась вельми ваша мати, почервоніла та, що вас породила. Ось вона остання між народами — пустиня, посуха, дике поле. |
| 13 La ira del Señor la dejará deshabitada, | toda ella convertida en pura desolación; | se espantarán los que pasen por Babilonia, | silbarán burlones al ver sus heridas. | 13 З-за Господнього гніву вона обезлюдніє й уся опустіє. Кожен, хто йтиме через Вавилон, буде, здивований, посвистувати, позираючи на всі його рани. |
| 14 En formación, atacad a Babilonia | todos los arqueros expertos; | disparad y no ahorréis una flecha, | pues se ha rebelado contra el Señor. | 14 Ставайте у бойові лави навкруги Вавилону, всі, а ви, лучники стріляйте проти нього! Не жалуйте стріл, бо він згрішив перед Господом! |
| 15 ¡Rodeadla entre gritos de guerra! | La ciudad, por fin, se ha entregado, | sus pilares se van desplomando, | sus murallas se van derrumbando. | Es la venganza del Señor, | ahora vengaos de ella: | hacedle lo mismo que ella hizo. | 15 Підійміте з усіх боків бойовий крик проти нього. Він підіймає руки угору, валяться його башти, падають його мури, бо це відплата Господня здійснюється на ньому! Як він чинив, так і ви з ним чиніте! |
| 16 No dejéis en Babilonia sembradores, | ni al que empuña la hoz en la siega; | por temor a la espada asesina, | que vuelva cada cual a su gente, | que huya cada cual a su tierra. | 16 Вигубіть з Вавилону того, хто сіє, і того, що під час жнив бере серп. Перед мечем смертельним кожний нехай повернеться до свого люду, кожний нехай у свій край тікає. |
| 17 Israel era oveja descarriada, | acosada de continuo por leones. | Primero la devoró el rey de Asiria, | después la hizo pedazos | Nabucodonosor, rey de Babilonia. | 17 Вівця заблукана — Ізраїль, за нею гнались леви. Перш об’їдав його цар асирійський, а потім Навуходоносор, цар вавилонський, потрощив йому кості. |
| 18 Por eso, esto dice el Señor del universo, Dios de Israel: Voy a pedir cuentas al rey de Babilonia y a su país, igual que le pedí cuentas al rey de Asiria. | 18 Тим то так говорить Господь сил, Бог Ізраїля: Я покараю царя вавилонського і його землю, як покарав царя асирійського. |
| 19 Traeré a Israel a su pastizal, | pastará en el Carmelo y en Basán; | en la montaña de Efraín y en Galaad | comerá hasta saciar su apetito. | 19 Я приведу назад Ізраїля на його пасовисько, і він буде пастися на Кармелі й Башані, та й насититься на Ефраїмових горах і в Гілеаді. |
| 20 Aquellos días, en aquel momento | buscarán en vano el pecado de Israel, | no encontrarán la culpa de Judá, | pues perdonaré a los que deje con vida | —oráculo del Señor—. | 20 За тих днів і того часу, — слово Господнє, — шукатимуть провину Ізраїля, та її більш не буде; і гріхів Юди, — але їх не знайдуть, бо я прощу тим, кого зоставлю живими. |
| 21 ¡Atacad Meratáin, atacadla, | también a los que habitan en Pecod! | ¡Aniquila a filo de espada, | extermina a toda su gente, | haz lo que te he ordenado! | 21 Виступай проти країни Мератаїм, іди проти неї та проти мешканців Пекоду. Пустош, вигублюй їх, — слово Господнє, — чини усе, що я тобі заповідав! |
| 22 ¡Gritos de guerra en el país: | una catástrofe desoladora! | 22 Гримить війна рже в країні! Страшний розгром! |
| 23 ¡Ha sido roto, destrozado | el mazo que aplastaba la tierra! | ¡Se ha convertido Babilonia | en espanto de todas las naciones! | 23 Як же зломився, як потрощився молот усього світу? Як поміж народами Вавилон учинився страхіттям? |
| 24 Caíste en la trampa que te puse, | Babilonia, sin darte cuenta; | te encontraron y fuiste capturada, | por haberte enfrentado al Señor. | 24 Розставлено на тебе сіті, і ти впіймався, Вавилоне! А ти бо про те й не думав! Тебе знайшли й схопили, бо ти на Господа йшов війною. |
| 25 El Señor abrió su arsenal | y sacó los instrumentos de su ira, | pues el Señor del universo | tiene un quehacer en la tierra de los caldeos. | 25 Господь відчинив свій склад зброї і повиносив знаряддя гніву свого, бо і в Господа сил є діло в землі Халдейській. |
| 26 Atacadla por todos lados, | abrid después sus graneros, | amontonadla igual que gavillas | y después la destruís: | que no quede rastro de ella. | 26 Рушайте проти нього з крайніх окраїн, повідчиняйте його клуні. Зберіть його докупи, немов снопи, вигубіть його дощенту, хай не зостанеться з нього і нащадка. |
| 27 Matad a todas sus reses, | que vayan al matadero. | ¡Ay de ellos, llega su día, | la ocasión de rendir cuentas! | 27 Позарізуйте усіх його бичків; нехай ідуть під ніж. Горе їм! Настав бо день їхній, час їхньої кари! |
| 28 Se oyen voces de evadidos, | fugitivos de la tierra de Babilonia: | van a anunciar en Sión | la venganza del Señor, nuestro Dios, | porque habían destruido su templo. | 28 Голос утікачів і тих, що врятувались із вавилонської землі, щоб оповістити на Сіоні про відплату Господа, Бога нашого, про воздання за його святиню. |
| 29 Reunid saeteros contra Babilonia, | a todos los expertos en arco; | acampad en torno a la ciudad, | que nadie pueda escapar. | Pagadle según sus acciones, | haced lo mismo que hizo, | por ser insolente con el Señor, | con el Dios santo de Israel. | 29 Поскликайте проти Вавилону лучників, усіх тих, що напинають лука. Обложіть його довкола, щоб ніхто не врятувавсь із нього. Одплатіть йому по заслузі. Усе, як він чинив, так йому чиніте, бо він устав зухвало проти Господа, проти Ізраїлевого Святого. |
| 30 Sus jóvenes caerán en las calles, | sus guerreros serán abatidos | aquel día —oráculo del Señor—. | 30 Тим то юнаки його поляжуть на його майданах, і всі його вояки того дня загинуть, — слово Господнє. |
| 31 Aquí me tienes, insolente, | que ya ha llegado tu hora, | el día en que yo te castigue | —oráculo del Señor del universo—. | 31 Ось я проти тебе, зухвальцю, — слово Господа, Бога сил, — прийшов бо день твій, час твоєї кари. |
| 32 Tropezará la insolente y caerá, | y nadie habrá que la levante. | Prenderé fuego a sus ciudades, | que consumirá todo alrededor. | 32 Спотикнеться й впаде зухвалець, і нікому його підняти. Я підпалю вогнем його міста, і він пожере всі його околиці.» |
| 33 Esto dice el Señor del universo: | Los hijos de Israel están oprimidos, | y también los de Judá; | los han deportado y los retienen, | y no les permiten marchar. | 33 Так говорить Господь сил: «Пригнічено синів Ізраїля та синів Юди. Усі ті, що позаймали їх у полон, тримають їх і затялись їх не випустити. |
| 34 Pero es poderoso su redentor, | se llama Señor del universo; | tomará la defensa de su causa: | así traerá paz al país | y agitará a la gente de Babel. | 34 Та визволитель їхній потужний — Господь сил його ім’я. Він розгляне їхню справу, щоб утихомирити землю і занепокоїти мешканців вавилонських. |
| 35 ¡Espada contra los caldeos, | contra la gente de Babilonia, | contra sus nobles y sus sabios! | —oráculo del Señor—. | 35 Меч на халдеїв, — слово Господнє, — і на мешканців вавилонських, і на князів його, і на його мудрих! |
| 36 ¡Espada contra sus adivinos, | acabarán desvariando! | ¡Espada contra sus guerreros, | acabarán aterrados! | 36 Меч на його ворожбитів, нехай збожеволіють! Меч на його вояків, нехай сторопіють! |
| 37 ¡Espada contra carros y caballos, | contra todas sus tropas mercenarias: | acabarán actuando como mujeres! | ¡Espada contra sus tesoros, | acabarán saqueados! | 37 Меч на його коней та його колісниці, і на всі мішані народи посеред нього, нехай, немов ті жінки, стануть! Меч на його скарби, нехай їх розграбують! |
| 38 ¡Espada contra sus canales, | acabarán sin agua! | Pues es una tierra de ídolos | y pierden por ellos la cabeza. | 38 Меч на його води, нехай повисихають! Бо він — земля кумирів, разом з опудалами вони подуріли! |
| 39 La habitarán chacales y hienas, | en ella vivirán avestruces; | nunca más será repoblada, | nadie habitará en ella por generaciones. | 39 Тому й оселяться там дикі звірі з шакалами, і житимуть там струсі. Ніхто не оселиться у нім повіки. Ніхто не буде жити у нім від роду й до роду. |
| 40 Igual que cuando Dios destruyó | a Sodoma, Gomorra y a sus habitantes | —oráculo del Señor—. | No habrá nadie que habite allí, | no habrá ser humano que viva en ella. | 40 Як Бог зруйнував Содом і Гомору з сусідніми містами, — слово Господнє, — ніхто не буде більш і там жити, ніякий чоловік там перебувати. |
| 41 Viene un ejército del norte, | se despierta una nación poderosa, | se movilizan numerosos reyes | allá por los confines de la tierra. | 41 Ось народ надходить із півночі, народ великий і царі численні виринають із крайніх закутин світу. |
| 42 Van armados de arco y jabalina, | son crueles, no tienen compasión; | sus gritos son un mar encrespado, | cabalgan a lomos de corceles; | formados como un solo hombre | para atacarte, ciudad de Babilonia. | 42 В руках у них луки й списи, жорстокі вони й немилосердні, ревуть, як море; мчать на конях, готові, як один, до бою на тебе, дочко вавилонська. |
| 43 Al llegarle la noticia, | le flaquean las fuerzas | al rey de Babilonia: | lo atenaza la angustia, | dolores de parturienta. | 43 Довідався про них цар вавилонський, охляли у нього руки, смуток його обняв, муки — як породіллю. |
| 44 Como león que deja la espesura del Jordán | en busca de un lugar donde habitar seguro, | en fuga los pondré en un momento | y haré que la gobierne mi elegido. | ¿Quién se puede comparar a mí? | ¿Quién podría llevarme a juicio? | ¿Qué pastor se me puede enfrentar? | 44 Ось він, немов той лев, виходить із чагарів йорданських на зелені луки. Але вмить я прожену його звідти і поставлю там мого вибранця. Бо хто мені рівня? Хто мене на суд покличе? Та й де той пастир, що встоявся б проти мене? |
| 45 Escuchad ahora la decisión | que el Señor ha tomado sobre Babel, | el plan que tiene elaborado | contra la tierra de los caldeos. | Juro que se llevarán a rastras los corderos, | que la propia dehesa quedará desolada. | 45 Тому то слухайте Господню постанову, що він ухвалив проти Вавилону, і задуми, що він намислив на Халдейську землю: навіть найменших з отари геть потягнуть, над тим здивується їхнє пасовисько. |
| 46 Los gritos de Babilonia capturada | hacen que se estremezca la tierra, | por las naciones se escuchan sus lamentos. | 46 Від галасу при здобутті Вавилону земля здригнулась, і зойк над ним проміж народами лунає.» |
