Exodus 10

Revised Standard Version Catholic Edition	Біблія
1 Then the LORD said to Moses, "Go in to Pharaoh; for I have hardened his heart and the heart of his servants, that I may show these signs of mine among them,	1 Господь сказав Мойсеєві: Піди до фараона; я бо закаменив серце його і його слуг, щоб виконати оці мої знаки посеред них,
2 and that you may tell in the hearing of your son and of your son's son how I have made sport of the Egyptians and what signs I have done among them; that you may know that I am the LORD."	2 щоб ти оповів це синам і внукам твоїм, що я зробив з єгиптянами і які знаки створив посеред них, щоб ви знали, що я — Господь.
3 So Moses and Aaron went in to Pharaoh, and said to him, "Thus says the LORD, the God of the Hebrews, 'How long will you refuse to humble yourself before me? Let my people go, that they may serve me.	3 Прийшли Мойсей та Арон до фараона та й промовили до нього: Так говорить Господь, Бог євреїв: Доки відмовлятимешся покоритися мені? Відпусти мій народ, щоб послужив мені;
4 For if you refuse to let my people go, behold, tomorrow I will bring locusts into your country,	4 бо як не схочеш відпустити народу мого, то ось завтра наведу я сарану на край твій.
5 and they shall cover the face of the land, so that no one can see the land; and they shall eat what is left to you after the hail, and they shall eat every tree of yours which grows in the field,	5 І вкриє вона лице землі так, що землі не стане видко, і поїсть останок того, що заціліло у вас ще від граду, та огризе всяке дерево, що росте на ваших полях.
6 and they shall fill your houses, and the houses of all your servants and of all the Egyptians; as neither your fathers nor your grandfathers have seen, from the day they came on earth to this day.'" Then he turned and went out from Pharaoh.	6 Вона наповнить будинки твої, і будинки усіх слуг твоїх, і будинки всіх єгиптян; такого ще не бачили ні батьки, ні предки твої з того часу, як вони зайняли цю землю й по цей день. Та й обернувшись він вийшов від фараона.
7 And Pharaoh's servants said to him, "How long shall this man be a snare to us? Let the men go, that they may serve the LORD their God; do you not yet understand that Egypt is ruined?"	7 І промовили слуги фараона до нього: Докіль цей наворожуватиме на нас нещастя? Відпусти геть цих людей послужити Господеві, Богу їх. Чи й досі ти не помітив, що Єгипет погибає?
8 So Moses and Aaron were brought back to Pharaoh; and he said to them, "Go, serve the LORD your God; but who are to go?"	8 І завернули Мойсея та Арона до фараона, а він каже їм: Ідіть, принесіть службу Господеві, Богу вашому. А хто ж це хоче йти?
9 And Moses said, "We will go with our young and our old; we will go with our sons and daughters and with our flocks and herds, for we must hold a feast to the LORD."	9 Відповів Мойсей: З юнаками та старими нашими підемо, з синами і дочками нашими, з вівцями й волами нашими підемо; бо то свято Господнє для нас.
10 And he said to them, "The LORD be with you, if ever I let you and your little ones go! Look, you have some evil purpose in mind.	10 І сказав до них: Нехай Господь буде так з вами, якщо я відпущу вас і приналежне вам! Глядіть, бо щось лихе ви замишляєте собі.
11 No! Go, the men among you, and serve the LORD, for that is what you desire." And they were driven out from Pharaoh's presence.	11 Ні! Не бути цьому! Ідіть собі ви, чоловіки, та й послужіть Господеві, цього ж бо якраз самі домагаєтесь. Та й вигнали їх з-перед фараона.
12 Then the LORD said to Moses, "Stretch out your hand over the land of Egypt for the locusts, that they may come upon the land of Egypt, and eat every plant in the land, all that the hail has left."	12 Сказав Господь Мойсеєві: Простягни руку твою над Єгипетською землею, і налетить сарана на Єгипетську землю й пожере всю траву в краю, усе те, що заціліло від граду.
13 So Moses stretched forth his rod over the land of Egypt, and the LORD brought an east wind upon the land all that day and all that night; and when it was morning the east wind had brought the locusts.	13 І простяг Мойсей палицю свою над Єгипетською землею. Господь же навів на країну східній вітер увесь той день і всю ніч; а надранком нагнав східній вітер сарану,
14 And the locusts came up over all the land of Egypt, and settled on the whole country of Egypt, such a dense swarm of locusts as had never been before, nor ever shall be again.	14 що налетіла на всю землю Єгипетську; вона спустилася скрізь у Єгипті тьмою тьменною. Ніколи раніше не було такої сарани, та й потім ніколи не буде.
15 For they covered the face of the whole land, so that the land was darkened, and they ate all the plants in the land and all the fruit of the trees which the hail had left; not a green thing remained, neither tree nor plant of the field, through all the land of Egypt.	15 І вкрила лице всієї землі, аж земля почорніла; і пожерла вона всю зелень польову і плоди дерев, що заціліли; не зосталось нічогісінько зеленого на дереві, ані на кущі в полі по всій Єгипетській землі.
16 Then Pharaoh called Moses and Aaron in haste, and said, "I have sinned against the LORD your God, and against you.	16 Метнувсь фараон покликати Мойсея та Арона та й сказав: Згрішив я перед Господом, Богом вашим, та й перед вами.
17 Now therefore, forgive my sin, I pray you, only this once, and entreat the LORD your God only to remove this death from me."	17 І оце, благаю, простіть мені ще цей раз мій гріх і помоліться Господу, Богу вашому, щоб відвернув від мене тільки оцю смерть.
18 So he went out from Pharaoh, and entreated the LORD.	18 То і вийшов Мойсей від фараона та й став молитись Господеві.
19 And the LORD turned a very strong west wind, which lifted the locusts and drove them into the Red Sea; not a single locust was left in all the country of Egypt.	19 І навів Господь вітер західній, такий сильний, що зняв сарану вгору та кинув у Червоне море; не зосталось ні однісінької в цілім краю Єгипетськім.
20 But the LORD hardened Pharaoh's heart, and he did not let the children of Israel go.	20 Та Господь окаменив серце фараонове, і не відпустив він синів Ізраїля.
21 Then the LORD said to Moses, "Stretch out your hand toward heaven that there may be darkness over the land of Egypt, a darkness to be felt."	21 Господь сказав Мойсеєві: Простягни руку твою до неба, і постане так густа темрява над Єгипетською землею, що її можна б дотикатися.
22 So Moses stretched out his hand toward heaven, and there was thick darkness in all the land of Egypt three days;	22 Простяг Мойсей руку свою до неба, і постала густа темрява по всій Єгипетській землі аж на три дні.
23 they did not see one another, nor did any rise from his place for three days; but all the people of Israel had light where they dwelt.	23 І не бачив один одного, і ніхто не міг рухнутися з місця свого протягом трьох днів; в оселях же синів Ізраїля було світло.
24 Then Pharaoh called Moses, and said, "Go, serve the LORD; your children also may go with you; only let your flocks and your herds remain behind."	24 Тоді прикликав фараон Мойсея та й каже: Ідіть служити Господеві, тільки отари та череди ваші нехай зостануться, челядь же ваша нехай (теж) іде з вами.
25 But Moses said, "You must also let us have sacrifices and burnt offerings, that we may sacrifice to the LORD our God.	25 Сказав Мойсей: Ти сам мусиш дати нам у руки жертви й приноси, щоб ми могли принести їх Господеві, Богу нашому.
26 Our cattle also must go with us; not a hoof shall be left behind, for we must take of them to serve the LORD our God, and we do not know with what we must serve the LORD until we arrive there."	26 Наша скотина теж піде з нами, не залишиться ні копита; бо з неї братимемо на службу Господеві, Богу нашому; бо ми й самі не знаємо, чим служитимемо Господеві, аж покіль не прийдемо туди.
27 But the LORD hardened Pharaoh's heart, and he would not let them go.	27 Але закаменив Господь серце фараонове, і не схотів він відпустити їх.
28 Then Pharaoh said to him, "Get away from me; take heed to yourself; never see my face again; for in the day you see my face you shall die."	28 І сказав йому фараон: Геть від мене! Та бережись, щоб не з’являвсь більш передо мною, бо того дня, коли побачиш моє лице, смерть тобі!
29 Moses said, "As you say! I will not see your face again."	29 Мойсей відповів: Правду сказав ти: вже не бачитиму лиця твого.