Tobit 11

Revised Standard Version Catholic Edition	Біблія
1 After this Tobias went on his way, praising God because he had made his journey a success. And he blessed Raguel and his wife Edna. So he continued on his way until they came near to Nineveh.	1 Коли вони наблизились до Касеріну, що навпроти Ніневії, Рафаїл сказав до Товії:
2 Then Raphael said to Tobias, "Are you not aware, brother, of how you left your father?	2 «Ти знаєш, яким ми лишили твого батька.
3 Let us run ahead of your wife and prepare the house.	3 Ходімо швидко попереду твоєї жінки й приготуймо дім, тим часом як вона з іншими йде позаду.»
4 And take the gall of the fish with you." So they went their way, and the dog went along behind them.	4 І як пустились наперед обидва разом, Рафаїл сказав до нього: «Візьми з собою жовч.» А й пес біг іззаду з ними.
5 Now Anna sat looking intently down the road for her son.	5 Анна сиділа, виглядаючи на дорогу, якою мав прибути її син.
6 And she caught sight of him coming, and said to his father, "Behold, your son is coming, and so is the man who went with him!"	6 Нараз побачила, що йде, і сказала його батькові: «Дивись! Твій син іде разом з тим чоловіком, що був пішов з ним.»
7 Raphael said, "I know, Tobias, that your father will open his eyes.	7 Рафаїл же, перед тим, як наблизились до батька, сказав Товії: «Напевне знаю, що очі твого батька відкриються.
8 You therefore must anoint his eyes with the gall; and when they smart he will rub them, and will cause the white films to fall away, and he will see you."	8 Помаж риб’ячою жовчю його очі, і ці ліки стягнуть більма й зроблять так, що вони впадуть з очей твого батька, та й прозріє він і знову побачить світло.»
9 Then Anna ran to meet them, and embraced her son, and said to him, "I have seen you, my child; now I am ready to die." And they both wept.	9 Побігла мати, припала синові на шию й сказала: «Я побачила тебе, моя дитино! Тепер хоч би і вмерти!» Та й заплакала.
10 Tobit started toward the door, and stumbled. But his son ran to him	10 Товит же підвівся і, спотикаючись, вийшов до дверей, що вели надвір.
11 and took hold of his father, and he sprinkled the gall upon his father's eyes, saying, "Be of good cheer, father."	11 Товія, з риб’ячою жовчю в руці побіг йому назустріч, подув йому в очі й, узявши за руку, мовив: «Бадьорся, батьку!» Приклав він ліки й додав їх ще більше.
12 And when his eyes began to smart he rubbed them,	12 Опісля обома руками зняв з кутків очей більма.
13 and the white films scaled off from the corners of his eyes.	13 А батько кинувся синові на шию і, плачучи, сказав: «Я бачу тебе, сину, світло моїх очей.»
14 Then he saw his son and embraced him, and he wept and said, "Blessed art thou, O God, and blessed is thy name for ever, and blessed are all thy holy angels.	14 Далі ж він промовив: «Благословен Бог! Благословенне його велике ім’я! Благословенні всі ангели його святії! Нехай його святе ім’я буде над нами! Благословенні всі ангели по всі віки! Бо він, скаравши мене, знову зглянувсь надо мною, і ось я бачу Товію, мого сина.»
15 For thou hast afflicted me, but thou hast had mercy upon me; here I see my son Tobias!" And his son went in rejoicing, and he reported to his father the great things that had happened to him in Media.	15 Тоді ввійшов Товія з радістю й на ввесь свій голос благословляв Бога. Оповів Товія батькові, що його подорож була щаслива, що приніс він із собою гроші, що взяв за жінку дочку Рагуела Сару, та що вона ось іде слідом за ним і вже близько брами Ніневії.
16 Then Tobit went out to meet his daughter-in-law at the gate of Nineveh, rejoicing and praising God. Those who saw him as he went were amazed because he could see.	16 Тоді Товит, благословивши Бога з радости, вийшов назустріч невістці до брами Ніневії. Коли мешканці Ніневії побачили, що він ходив без усякого проводиря, та ще й виступав, повний сили, здивувались. Товит же об’явив прилюдно перед ними, що Бог змилувавсь над ним і відкрив йому очі.
17 And Tobit gave thanks before them that God had been merciful to him. When Tobit came near to Sarah his daughter-in-law, he blessed her, saying, "Welcome, daughter! Blessed is God who has brought you to us, and blessed are your father and your mother." So there was rejoicing among all his brethren in Nineveh.	17 Опісля підійшов він до Сари, жінки Товії, свого сина, і поблагословив її словами: «Просимо повну здоров’я до господи, дочко! Благословен Бог, що привів тебе до нас, дочко! Благословен твій батько й благословен мій син Товія; благословенна й ти, доню! Ввійди в твою господу, повна здоров’я, радости й благословення! Увійди, доню!»
18 Ahikar and his nephew Nadab came,	18 Того дня настала радість для всіх юдеїв, що були в Ніневії.
19 and Tobias' marriage was celebrated for seven days with great festivity.	19 Прибули також Ахіяхар і Надав, братаничі Товита, щоб з Товією повеселитись. Сім день тягнулося весілля.