James 1

NEW AMERICAN BIBLE	Біблія
1 James, a slave of God and of the Lord Jesus Christ, to the twelve tribes in the dispersion, greetings.	1 Яків, слуга Бога й Господа Ісуса Христа, дванадцятьом поколінням, що у розсіянні, привіт!
2 Consider it all joy, my brothers, when you encounter various trials,	2 Уважайте за найвищу радість, мої брати, коли підлягаєте різноманітним спокусам.
3 for you know that the testing of your faith produces perseverance.	3 Ви знаєте, що іспит вашої віри виробляє витривалість,
4 And let perseverance be perfect, so that you may be perfect and complete, lacking in nothing.	4 за витривалістю ж нехай слідом іде чин досконалий, щоб ви були досконалі та бездоганні й щоб нічого вам не бракувало.
5 But if any of you lacks wisdom, he should ask God who gives to all generously and ungrudgingly, and he will be given it.	5 Коли ж комусь із вас мудрости бракує, нехай просить у Бога, який дає всім щедро й за це не докоряє, і вона йому дасться.
6 But he should ask in faith, not doubting, for the one who doubts is like a wave of the sea that is driven and tossed about by the wind.	6 Тільки ж хай просить із вірою, без жадного вагання; бо хто вагається, той подібний до морської хвилі, що її здіймає і коливає на всі боки вітер.
7 For that person must not suppose that he will receive anything from the Lord,	7 Така людина нехай собі не уявляє, що прийме щось від Господа; —
8 since he is a man of two minds, unstable in all his ways.	8 людина з подвійною душею, непостійна у всіх своїх дорогах.
9 The brother in lowly circumstances should take pride in his high standing,	9 Хай брат низького стану хвалиться своїм вивищенням,
10 and the rich one in his lowliness, for he will pass away "like the flower of the field."	10 а багатий — пониженням своїм, бо й він промине так, мов цвіт трави.
11 For the sun comes up with its scorching heat and dries up the grass, its flower droops, and the beauty of its appearance vanishes. So will the rich person fade away in the midst of his pursuits.	11 Зійшло бо пекуче сонце й траву висушило, і цвіт її впав, і краса виду її зникла. Так і багатий у своїх заходах зів’яне.
12 Blessed is the man who perseveres in temptation, for when he has been proved he will receive the crown of life that he promised to those who love him.	12 Блаженний чоловік, що перетриває пробу, бо він, як буде випробуваний, дістане вінець життя, що Господь обіцяв тим, які його люблять.
13 No one experiencing temptation should say, "I am being tempted by God"; for God is not subject to temptation to evil, and he himself tempts no one.	13 Ніхто спокушуваний нехай не каже: Бог мене спокушає; бо Бог не може бути спокушуваний злом, і сам він не спокушає нікого;
14 Rather, each person is tempted when he is lured and enticed by his own desire.	14 кожний спокушається своєю власною пожадливістю, яка його притягає і зводить.
15 Then desire conceives and brings forth sin, and when sin reaches maturity it gives birth to death.	15 А потім пожадливість, завагітнівши, породжує гріх; гріх же, здійснений, — породжує смерть.
16 Do not be deceived, my beloved brothers:	16 Не вводьте, мої любі брати, самих себе в оману.
17 all good giving and every perfect gift is from above, coming down from the Father of lights, with whom there is no alteration or shadow caused by change.	17 Всяке добре даяння й усякий досконалий дар згори сходить від Отця світла, в якого нема ані зміни, ані тіні переміни.
18 He willed to give us birth by the word of truth that we may be a kind of firstfruits of his creatures.	18 Він забажав нас породити словом правди, щоб ми були немов первістками його створінь.
19 Know this, my dear brothers: everyone should be quick to hear, slow to speak, slow to wrath,	19 Знайте, мої улюблені брати: хай кожен буде скорий до слухання, повільний до говорення, непоквапний до гніву,
20 for the wrath of a man does not accomplish the righteousness of God.	20 бо гнів людини не чинить справедливости Божої.
21 Therefore, put away all filth and evil excess and humbly welcome the word that has been planted in you and is able to save your souls.	21 Тому, відкинувши всякий бруд та останок злоби, прийміть з покірністю посаджене слово, що може спасти ваші душі.
22 Be doers of the word and not hearers only, deluding yourselves.	22 Будьте виконавцями слова, а не лише слухачами, самі себе обманюючи.
23 For if anyone is a hearer of the word and not a doer, he is like a man who looks at his own face in a mirror.	23 Бо хто лише слухає слово, але його не чинить, той подібний до чоловіка, що розглядає у дзеркалі обличчя, яке має від природи:
24 He sees himself, then goes off and promptly forgets what he looked like.	24 ледве поглянув на самого себе, відійшов і зараз же забув, який він.
25 But the one who peers into the perfect law of freedom and perseveres, and is not a hearer who forgets but a doer who acts, such a one shall be blessed in what he does.	25 Хто ж пильно заглядає в досконалий закон свободи й у ньому перебуває, — не як слухач-забудько, а як виконавець діла, — той щасливий у ділі своїм.
26 If anyone thinks he is religious and does not bridle his tongue but deceives his heart, his religion is vain.	26 Коли хтось уявляє собі, що він побожний, а не стримує язика, лиш обманює своє серце, побожність того марна.
27 Religion that is pure and undefiled before God and the Father is this: to care for orphans and widows in their affliction and to keep oneself unstained by the world.	27 Чиста побожність і безплямна перед Богом і Отцем ось у чому полягає: відвідувати сиріт та вдовиць у їхнім горі і чистим берегти себе від світу.