| 1 חכמות נשים בנתה ביתה ואולת בידיה תהרסנו | 1 Мудрість будує свій будинок, | а дурнота його руйнує власними руками. |
| 2 הולך בישרו ירא יהוה ונלוז דרכיו בוזהו | 2 Хто ходить просто, Господа боїться; | чиї ж криві дороги, той ним гордує. |
| 3 בפי אויל חטר גאוה ושפתי חכמים תשמורם | 3 В устах дурного — бич гордині; | а губи мудрих їх оберігають. |
| 4 באין אלפים אבוס בר ורב תבואות בכח שור | 4 Де волів немає, там порожні ясла; | де бики сильні, там урожай великий. |
| 5 עד אמונים לא יכזב ויפיח כזבים עד שקר | 5 Правдивий свідок неправди не говорить; | фальшивий свідок брехнями дихає. |
| 6 בקש לץ חכמה ואין ודעת לנבון נקל | 6 Шукає мудрости насмішник, та даремно, | а для розумного знання річ легка. |
| 7 לך מנגד לאיש כסיל ובל ידעת שפתי דעת | 7 Йди геть від дурня, | бо тії не знайдеш уст розумних. |
| 8 חכמת ערום הבין דרכו ואולת כסילים מרמה | 8 Мудрість розумного — свою дорогу знати; | безумство глупих — обман. |
| 9 אולים יליץ אשם ובין ישרים רצון | 9 Дурний з гріха сміється; | між праведними існує ласка. |
| 10 לב יודע מרת נפשו ובשמחתו לא יתערב זר | 10 Серце знає своє горе, | а в радощі його чужому не втручатись. |
| 11 בית רשעים ישמד ואהל ישרים יפריח | 11 Дім лихих розпадеться, | а намет праведних процвітатиме. |
| 12 יש דרך ישר לפני איש ואחריתה דרכי מות | 12 Є дорога, що людині здається проста, | але кінець її — шлях смерти. |
| 13 גם בשחוק יכאב לב ואחריתה שמחה תוגה | 13 Навіть від сміху болить серце, | і кінцем радощів буває смуток. |
| 14 מדרכיו ישבע סוג לב ומעליו איש טוב | 14 Нестале серце насититься заходами своїми, | людина добра — вчинками своїми. |
| 15 פתי יאמין לכל דבר וערום יבין לאשרו | 15 Простодушний іме віри кожному слову; | розумний уважає на свої кроки. |
| 16 חכם ירא וסר מרע וכסיל מתעבר ובוטח | 16 Мудрий боїться й відвертається від зла, | а дурний зухвалий у своїй самовпевненості. |
| 17 קצר אפים יעשה אולת ואיש מזמות ישנא | 17 Запальна людина робить дурниці, | розважливий — зносить усе. |
| 18 נחלו פתאים אולת וערומים יכתרו דעת | 18 Простаки наслідують дурноту, | розумні ж увінчаються знанням. |
| 19 שחו רעים לפני טובים ורשעים על שערי צדיק | 19 Ледачі перед добрими вклоняться, | а безбожні перед праведних дверима. |
| 20 גם לרעהו ישנא רש ואהבי עשיר רבים | 20 Бідний навіть сусідові нелюбий, | в багатого ж є сила друзів. |
| 21 בז לרעהו חוטא ומחונן עניים אשריו | 21 Грішить той, хто гордує ближнім; | щасливий той, хто жалує вбогих. |
| 22 הלוא יתעו חרשי רע וחסד ואמת חרשי טוב | 22 Чи ж не збочують тії, що замишляють лихо? | Милість і правда тим, хто добро замишляє. |
| 23 בכל עצב יהיה מותר ודבר שפתים אך למחסור | 23 Кожна праця приносить користь; | пуста балаканина — голод. |
| 24 עטרת חכמים עשרם אולת כסילים אולת | 24 Вінець мудрих — їхній хист; | корона дурних — безглуздя. |
| 25 מציל נפשות עד אמת ויפח כזבים מרמה | 25 Вірний свідок рятує ДУШІ: | хто дихає брехнею, той — облуда. |
| 26 ביראת יהוה מבטח עז ולבניו יהיה מחסה | 26 В Господнім страсі — міцне довір’я людини, | і її діти матимуть притулок. |
| 27 יראת יהוה מקור חיים לסור ממקשי מות | 27 Господній острах — джерело життя, | щоб уникати сітей смерти. |
| 28 ברב עם הדרת מלך ובאפס לאם מחתת רזון | 28 У безлічі народу — царя слава; | у нестачі людей — руїна князя. |
| 29 ארך אפים רב תבונה וקצר רוח מרים אולת | 29 Хто терпеливий, той великий розум має; | а хто на гнів запальний, виявляє дурноту. |
| 30 חיי בשרים לב מרפא ורקב עצמות קנאה | 30 Лагідне серце — життя для тіла, | а заздрість гризе кістки. |
| 31 עשק דל חרף עשהו ומכבדו חנן אביון | 31 Хто гнітить убогого, той Творця його зневажає, | а почитає той, хто жалує бідного. |
| 32 ברעתו ידחה רשע וחסה במותו צדיק | 32 Злого валить на землю його власна злоба, | а праведник у своїй чесності знайде притулок. |
| 33 בלב נבון תנוח חכמה ובקרב כסילים תודע | 33 У серці розумного мудрість покоїться, | а між дурними її не видно. |
| 34 צדקה תרומם גוי וחסד לאמים חטאת | 34 Справедливість підносить народ угору, | а гріх — сором народів. |
| 35 רצון מלך לעבד משכיל ועברתו תהיה מביש | 35 Царська прихильність — розумному слузі; | гнів його на того, що йому сором коїть. |
