І Самуїла 25

Біблія	Peshitta
1 Тим часом Самуїл помер, і всі ізраїльтяни зібрались і оплакували його й поховали його в його домі в Рамі. А Давид зібрався та й пішов у Паран-пустиню.	1 ܘܡܝܬ ܫܡܘܐܝܠ ܘܐܬܟܢܫܘ ܟܘܠܗ ܐܝܣܪܝܠ ܘܐܪܩܕܘ ܥܠܘܗܝ ܘܩܒܪܘܗܝ ܒܩܒܪܗ ܒܪܡܬܐ ܘܩܡ ܕܘܝܕ ܘܢܚܬ ܠܡܕܒܪܐ ܕܦܪܢ
2 Був же в Маоні чоловік, а майно його було в Кармелі. Чоловік той був вельми багатий: мав три тисячі овець і тисячу кіз, і саме тоді він клопотався стриженням овець у Кармелі.	2 ܘܓܒܪܐ ܐܝܬ ܗܘܐ ܒܡܥܘܢ ܘܥܒܕܗ ܒܟܪܡܠܐ ܘܓܒܪܐ ܪܒ ܗܘܐ ܛܒ ܘܐܝܬ ܗܘܐ ܠܗ ܥܢܐ ܬܠܬܐ ܐ̈ܠܦܝܢ ܘܐܠܦ ܥ̈ܙܝܢ ܘܗܘܐ ܕܟܕ ܓܐܙ ܥܢܗ ܒܟܪܡܠܐ
3 На ім’я ж був той чоловік Навал, а ймення його жінки — Авігайла. Була ж це жінка з добрим розумом і з виду гарна, а чоловік був шорсткий і злющий. Він був калевій.	3 ܘܫܡܗ ܕܓܒܪܐ ܢܒܠ ܘܫܡܗ̇ ܕܐܢܬܬܗ ܐܒܝܓܠ ܘܐܢܬܬܐ ܫܦܝܪ ܗܘܐ ܚܙܘܗ̇ ܘܩܘܒܠܠܗ̇ ܘܓܒܪܐ ܢܒܠ ܩܫܐ ܗܘܐ ܘܒܝܫ ܒܨ̈ܢܥܬܗ ܘܟܠܒ
4 Почувши Давид у пустині, до Навал стриже вівці,	4 ܘܫܡܥ ܕܘܝܕ ܒܡܕܒܪܐ ܕܓܐܙ ܢܒܠ ܥܢܗ
5 послав десяток молодців і сказав їм: «Ідіть у Кармель, удайтесь до Навала, поздоровіть його від мене,	5 ܘܫܕܪ ܕܘܝܕ ܥܣܪ̈ܐ ܥܠܝܡ̈ܝܢ ܘܐܡܪ ܕܘܝܕ ܠܥܠܝܡ̈ܐ ܣܩܘ ܠܟܪܡܠܐ ܘܙܠܘ ܠܘܬ ܢܒܠ ܘܫܐܠܘ ܒܫܠܡܗ ܒܫܡܝ
6 і промовте так до мого брата: Мир тобі, твоєму домові й усьому твоєму.	6 ܘܐܡܪܘ ܠܗ ܗܟܢܐ ܡ̇ܢ ܕܢܗܘܐ ܚܝ ܘܐܢܬ ܫܠܡ ܘܒܝܬܟ
7 Почув я, що стрижуть овець у тебе. Вівчарі твої були з нами, і ми їх не чіпали й нічого в них не пропало за ввесь той час, коли вони були в Кармелі.	7 ܪ̈ܥܘܬܐ ܕܝܠܟ ܗܘܘ ܥܡܢ ܘܠܐ ܐܗܪܢ ܐܢܘܢ ܘܠܐ ܛܥܐ ܠܗܘܢ ܡܕܡ ܟܠ ܝܘܡ̈ܬܐ ܕܗܘܘ ܒܡܕܒܪܐ
8 Спитай твоїх слуг і вони тобі скажуть. Нехай же оці молодці знайдуть ласку в очах твоїх, бо ми прийшли в день святковий: дай, прошу, твоїм слугам і твоєму синові Давидові, що маєш під рукою.»	8 ܫܐܠ ܠܥܒ̈ܕܝܟ ܘܢܚܘܘܢܟ ܘܗܫܐ ܢܫܟܚܘܢ ܥܠܝ̈ܡܐ ܪ̈ܚܡܐ ܒܥܝܢ̈ܝܟ ܡܛܠ ܕܥܠ ܝܘܡܐ ܛܒܐ ܐܬܝܢ ܗܒ ܡܕܡ ܕܨܒܐ ܐܢܬ ܠܥܒ̈ܕܝܟ ܘܠܒܪܟ ܕܘܝܕ
9 Прибули Давидові молодці, сказали Навалові всі ті слова іменем Давида та й чекали.	9 ܘܐܬܘ ܥܠܝܡ̈ܘܗܝ ܕܕܘܝܕ ܘܐܡܪܘ ܠܢܒܠ ܟܠܗܝܢ ܡ̈ܠܐ ܗܠܝܢ ܒܫܡܗ ܕܕܘܝܕ
10 Навал же відповів слугам Давида, кажучи: «Хто такий Давид? Хто такий син Єссея? Є їх чимало тепер тих рабів, що втікають від своїх панів!	10 ܘܥܢܐ ܢܒܠ ܘܐܡܪ ܠܥܒ̈ܕܘܗܝ ܕܕܘܝܕ ܡܢܘ ܕܘܝܕ ܘܡܢܘ ܒܪܗ ܕܐܝܫܝ ܝܘܡܢܐ ܣܓܝܘ ܥܒ̈ܕܐ ܕܡܪ̈ܝܕܝܢ ܐܢܫ ܡܢ ܩܕܡ ܡܪܗ
11 Візьму я мій хліб, моє вино та моє м’ясо, що я зготував для моїх стрижіїв, та й дам людям, про яких не знаю, звідкіля вони взялися?»	11 ܐܣܒ ܠܚܡܝ ܘܡ̈ܝ ܘܢܟܣܬܐ ܕܢܟܣܬ ܠܓܙ̈ܘܙܝ ܘܐܬܠ ܠܓܒܪ̈ܐ ܕܠܐ ܝܕܥ ܐܢܐ ܡܢ ܐܝܡܟܐ ܐܢܘܢ
12 І повернулись Давидові молодці назад своєю дорогою, й, повернувшись додому, переказали йому ті слова.	12 ܘܗܦܟܘ ܥܠܝ̈ܡܘܗܝ ܕܕܘܝܕ ܠܐܘܪܚܗܘܢ ܘܚܘܝܘ ܠܕܘܝܕ ܟܠܗܝܢ ܡ̈ܠܐ ܗܠܝܢ
13 Тоді Давид сказав своїм людям: «Підпережіть кожен свого меча!» І підперезали кожен свого меча. Давид теж підперезав свого меча, й виступило близько чотириста чоловік за Давидом, двісті ж зосталось при обозі.	13 ܘܐܡܪ ܕܘܝܕ ܠܓܒܪ̈ܐ ܕܥܡܗ ܐܣܘܪܘ ܐܢܫ ܣܝܦܗ ܘܐܣܪܘ ܣܝ̈ܦܝܗܘܢ ܘܐܦ ܕܘܝܕ ܐܣܪ ܣܝܦܗ ܘܣܠܩܘ ܒܬܪ ܕܘܝܕ ܐܝܟ ܐܪ̈ܒܥܡܐܐ ܓܒܪ̈ܝܢ ܘܡܐܬܝܢ ܦܫܘ ܠܘܬ ܡܐ̈ܢܐ
14 Тим часом один із слуг передав Авігайлі, жінці Навала: «Давид, прислав був посланців із пустині привітати нашого пана, та цей накинувся на них.	14 ܘܠܐܒܝܓܠ ܐܢܬܬܗ ܕܢܒܠ ܚܘܝ ܛܠܝܐ ܚܕ ܡܢ ܥܠܝܡ̈ܐ ܘܐܡܪ ܫܕܪ ܕܘܝܕ ܐܝ̈ܙܓܕܐ ܡܢ ܡܕܒܪܐ ܠܡܒܪܟܘܬܗ ܠܡܪܢ ܘܡܐܢܬ ܠܗ ܒܗܘܢ
15 Люди ж ті були вельми до нас добрі: вони нас не чіпали і в нас нічого не поділося за ввесь час, як ми перебували з ними, коли ми були в полі.	15 ܘܓܒܪ̈ܐ ܛܒܝ̈ܢ ܗܘܘ ܠܢ ܛܒ ܘܠܐ ܐܗܪܘܢ ܘܠܐ ܐܛܥܝܘ ܠܢ ܡܕܡ ܟܠ ܝܘܡ̈ܬܐ ܕܗܠܟܢ ܥܡܗܘܢ ܟܕ ܗܘܝܢ ܒܡܕܒܪܐ
16 Вони були охороною нашою і вдень, і вночі, ввесь час, коли ми були з ними й пасли вівці.	16 ܫܘܪܐ ܗܘܘ ܥܠܝܢ ܐܦ ܒܠܠܝܐ ܘܐܦ ܒܐܝܡܡܐ ܟܠ ܝܘܡ̈ܬܐ ܕܗܘܝܢ ܥܡܗܘܢ ܘܪܥܝܢ ܗܘܝܢ ܥܢܐ
17 Подумай, отже, і розваж, що маєш чинити, бо над нашим паном і його домом нависла біда, а він такий негідник, що з ним шкода й говорити.»	17 ܗܫܐ ܕܥܝ ܘܚܙܝ ܡܢܐ ܥܒܕܐ ܐܢܬܝ ܡܛܘܠ ܕܓܪܡܬ ܒܝܫܬܐ ܥܠ ܡܪܢ ܘܥܠ ܟܠܗ ܒܝܬܗ ܘܢܒܠ ܠܘܬ ܪ̈ܥܘܬܐ ܗܘܐ
18 Взяла Авігайла хутенько двісті хлібів, два бурдюки вина, п’ять зготованих овець, п’ять мірок праженого зерна, сто китиць родзинків і двісті фігових пирогів, наклала на ослів,	18 ܘܐܣܬܪܗܒܬ ܐܒܝܓܠ ܘܢܣܒܬ ܡܐܬܝܢ ܕܠܚܡܐ ܘܬܪ̈ܝܢ ܓܪ̈ܒܝܢ ܕܚܡܪܐ ܘܚܡܫ ܥܢܐ ܟܕ ܡܬܩ̈ܢܢ ܘܚܡܫ ܣܐ̈ܝܢ ܩ̈ܠܝܬܐ ܘܡܐܐ ܓܘܒ̈ܢܝܢ ܘܡܐܬܝܢ ܕܒ̈ܠܝܢ ܘܣܡܬ ܥܠ ܚܡܪܐ
19 та й звеліла своїм слугам: «Ідіть поперед мене, а я піду за вами.» Чоловікові ж своєму Навалові нічого не сказала.	19 ܘܐܡܪܬ ܠܥܠܝ̈ܡܐ ܥܒܪܘ ܩܕܡܝ ܗܐ ܐܢܐ ܒܬܪܟܘܢ ܐܬܝܐ ܐܢܐ ܘܠܢܒܠ ܒܥܠܗ̇ ܠܐ ܚܘܝܬ
20 І от коли вона за виступом гори спускалась на ослі додолу, назустріч їй Давид і його люди сходили донизу, так що вона зіткнулась із ними.	20 ܘܗܝ ܝܬܒܐ ܗܘܬ ܥܠ ܚܡܪܐ ܘܢܚܬܐ ܒܓܢܝܐ ܕܛܘܪܐ ܘܕܘܝܕ ܘܓܒܪ̈ܘܗܝ ܣܠܩܝܢ ܠܐܘܪܥܗ̇ ܘܦܓܥܬ ܒܗܘܢ
21 Давид же міркував: «Шкода було мені стерегти все майно в пустині отого чоловіка, так що нічого з усього того, що йому належить, не пропало! Він віддячує мені злом за добро!	21 ܘܕܘܝܕ ܐܡܪ ܕܓܠܐܝܬ ܢܛܪܢ ܟܠ ܕܐܝܬ ܗܘܐ ܠܗ ܒܡܕܒܪܐ ܘܠܐ ܐܛܥܝܢ ܡܕܡ ܡܢ ܟܠ ܕܐܝܬ ܗܘܐ ܠܗ ܘܦܪܥܢ ܒܝܫܬܐ ܚܠܦ ܛܒܬܐ
22 Нехай же Бог так і так зробить ворогам Давида та ще й придасть, коли я з усіх тих, що йому належать, до ранку, бодай одного мужа залишу.»	22 ܗܟܢܐ ܢܥܒܕ ܡܪܝܐ ܠܥܒܕܗ ܕܘܝܕ ܘܗܟܢܐ ܢܘܣܦ ܠܗ ܐܢ ܢܫܬܒܩ ܡܕܡ ܕܐܝܬ ܠܗ ܥܕܡܐ ܠܨܦܪܐ ܕܡܬܩܢ ܒܐܣܬܐ
23 Як тільки Авігайла побачила Давида, зіскочила з осла притьмом і, впавши обличчям униз перед Давидом, уклонилась йому до землі.	23 ܘܚܙܬ ܐܒܝܓܠ ܠܕܘܝܕ ܘܐܣܬܪܗܒܬ ܘܢܚܬܬ ܡܢ ܚܡܪܐ ܘܢܦܠܬ ܩܕܡ ܕܘܝܕ ܥܠ ܐ̈ܦܝܗ̇ ܘܣܓܕܬ ܥܠ ܐܪܥܐ
24 Потім упала йому в ноги і сказала: «На мені вина, мій пане! Дозволь твоїй слугині озватися перед тобою і вислухай слова твоєї слугині.	24 ܘܢܦܠܬ ܥܠ ܪ̈ܓܠܘܗܝ ܘܐܡܪܬ ܒܥܝܐ ܐܢܐ ܡܢܟ ܡܪܝ ܥܠܝ ܡܪܝ ܣܟܠܘܬܐ ܬܡܠܠ ܐܡܬܟ ܩܕܡܝܟ ܥܠ ܓܒܪܐ ܗܢܐ ܢܒܠ ܡܛܠ ܕܐܝܟ ܫܡܗ ܗܟܢܐ ܗܘ ܢܒܠ ܫܡܗ ܘܡܨܥܪܢܘܬܗ ܥܡܗ ܘܐܢܐ ܐܡܬܟ ܠܐ ܚܙܝܬ ܠܥ̈ܠܝܡܐ ܕܫܕܪ ܡܪܝ
25 Нехай мій пан не зважає на того непотреба, на Навала, бо яке його ім’я, такий і він: Дурний він зветься і дурнота при ньому. А я, твоя слугиня, не бачила тих молодців, що ти, мій пане, прислав був.	25 .
26 Хай же, мій пане, — так певно, як живе Господь, так певно, як живеш ти, — Господь, що стримав тебе й не дав дійти до крови й чинити власною рукою пімсту, — хай же твої вороги стануть, як Навал, і ті, що задумують чинити зло моєму панові!	26 ܗܫܐ ܡܪܝ ܚܝ ܗܘ ܡܪܝܐ ܘܚܝܐ ܗܝ ܢܦܫܟ ܕܝܠܟ ܡܪܝ ܕܠܐ ܬܬܩܪܒ ܠܕܡܐ ܘܦܪܩܟ ܡܪܝܐ ܗܫܐ ܡܪܝ ܢܗܘܘܢ ܒ̈ܥܠܕܒܒܝܟ ܐܝܟ ܢܒܠ ܘܕܒܥܝܢ ܠܟ ܒܝܫܬܐ
27 А цей гостинець, що принесла твоя слугиня моєму панові, хай буде твоїм молодцям, що йдуть слідом за моїм паном.	27 ܗܫܐ ܒܘܪܟܬܐ ܗܕܐ ܐܝܬܝܬ ܐܡܬܟ ܠܡܪܝ ܒܘܪܟܬܐ ܗܒ ܠܥܠܝ̈ܡܐ ܕܡܗܠܟܝܢ ܠܪܓܠ ܡܪܝ
28 Прости, будь ласкав, вину твоїй слугині, бо Господь напевно спорудить моєму панові дім довготривалий, бо мій пан веде війни Господні, й несправедливости не знайти в тобі за ввесь час життя твого.	28 ܘܫܒܘܩ ܣܘܪܚܢܐ ܠܐܡܬܟ ܡܛܠ ܕܡܥܒܕ ܥܒ̇ܕ ܡܪܝܐ ܠܡܪܝ ܒܝܬܐ ܡܗܝܡܢܐ ܡܛܠ ܕܬܟ̈ܬܘܫܘܗܝ ܕܡܪܝܐ ܡܪܝ ܡܬܟܬܫ ܘܒܝܫܬܐ ܠܐ ܐܫܬܟܚܬ ܒܟ ܡܢ ܝܘܡ̈ܝܟ
29 Коли ж би хтось піднявсь тебе гонити чи то чигати на твоє життя, то нехай життя мого пана буде вв’язане в вузол живих у Господа, Бога твого, життя ж твоїх ворогів — нехай їх пращею геть кине.	29 ܘܒܪܢܫܐ ܣܡ ܠܡܪܕܦܟ ܘܠܡܒܥܐ ܢܦܫܟ ܘܗܘܬ ܢܦܫܗ ܕܡܪܝ ܨܪܝܪܐ ܒܨܪܪܐ ܕܚ̈ܝܐ ܥܡ ܡܪܝܐ ܐܠܗܟ ܘܢܦܫܐ ܕܒܥܠܕܒ̈ܒܝܟ ܢܫܕܝܗ̇ ܡܪܝܐ ܒܓܘ ܟܦܬܐ ܕܩܠܥܐ
30 І коли Господь учинить моєму панові все те добро, про яке був говорив щодо тебе, й поставить тебе князем над Ізраїлем,	30 ܘܢܗܘܐ ܕܟܕ ܢܥܒܕ ܡܪܝܐ ܠܡܪܝ ܛܒܬܐ ܥܠܝܟ ܘܢܦܩܕܟ ܠܡܕܒܪܢܐ ܥܠ ܐܝܣܪܝܠ
31 то хай не буде моєму панові приводом до смутку й гризоти серця, що мій пан пролив кров безвинну й вчинив собі суд власною рукою. Коли ж Господь ущасливить мого пана, то ти згадай про твою слугиню.»	31 ܠܐ ܬܗܘܐ ܠܟ ܗܕܐ ܠܙܘܥܬܐ ܘܠܬܘܩܠܬܐ ܕܠܒܟ ܠܡܐܫܕ ܕܡܐ ܕܡܓܢ ܘܟܕ ܢܛܐܒ ܠܟ ܡܪܝܐ ܐܬܕܟܪܝܗ̇ ܠܐܡܬܟ
32 Давид відповів Авігайлі: «Благословен Господь, Бог Ізраїля, що послав тебе сьогодні мені назустріч;	32 ܘܐܡܪ ܕܘܝܕ ܠܐܒܝܓܠ ܒܪܝܟ ܗܘ ܡܪܝܐ ܐܠܗܐ ܕܐܝܣܪܝܠ ܕܫܕܪܟܝ ܝܘܡܢܐ ܠܐܘܪܥܝ
33 благословен і розум твій, і ти благословенна, що стримала мене сьогодні, щоб я не дійшов до крови й не зробив собі суду власною рукою.	33 ܒܪܝܟ ܛܥܡܟܝ ܘܒܪܝܟܐ ܐܢܬܝ ܕܟܠܝܬܝܢܝ ܝܘܡܢܐ ܠܡܥܠ ܒܕܡܐ ܘܦܪܩܬܝ ܐ̈ܝܕܝ ܝܘܡܢܐ ܡܢ ܕܡܐ
34 Бо — так певно, як живе Господь, Бог Ізраїля, що стримав мене сьогодні заподіяти тобі зло! — коли б ти була не поспішилась вийти мені назустріч, так у Навала, до світанку, не зосталось би ні одного мужа.»	34 ܒܪܡ ܚܝ ܗܘ ܡܪܝܐ ܐܠܗܐ ܕܐܝܣܪܝܠ ܕܟܠܢܝ ܕܠܐ ܐܒܐܫ ܠܟܝ ܐܠܘ ܠܐ ܐܣܬܪܗܒܬܝ ܐܬܝܬܝ ܠܐܘܪܥܝ ܐܢ ܐܫܬܚܪ ܠܢܒܠ ܥܕܡܐ ܠܢܘܗܪܐ ܕܨܦܪܐ ܕܡܬܩܢ ܒܐܣܬܐ
35 Давид прийняв з її рук, що вона йому принесла, й сказав їй: «Іди собі в мирі до свого дому. Бач, я вислухав тебе і був привітний до тебе.»	35 ܘܢܣܒ ܕܘܝܕ ܡܢ ܐ̈ܝܕܝܗ ܡܕܡ ܕܐܝܬܝܬ ܘܠܗ̇ ܐܡܪ ܣܩܝ ܠܒܝܬܟܝ ܒܫܠܡܐ ܚܙܝ ܕܫܡܥܬ ܒܩܠܟܝ ܘܢܣܒܬ ܒܐ̈ܦܝܟܝ
36 Повернулась Авігайла до Навала, — аж ось у нього в домі такий бенкет, як у царя, і серце в Навала розвеселилось; але що він був тяжко п’яний, вона йому нічогісінько не оповіла, поки не настав ранок.	36 ܘܐܬܬ ܐܒܝܓܠ ܠܘܬ ܢܒܠ ܘܗܐ ܐܝܬ ܠܗ ܡܫܬܝܐ ܒܒܝܬܗ ܐܝܟ ܡܫܬܝܐ ܕܡܠܟܐ ܘܠܒܗ ܕܢܒܠ ܛܒ ܥܠܘܗܝ ܘܗܘ ܐܪܘܐ ܛܒ ܘܠܐ ܚܘܝܬܗ ܦܬܓܡܐ ܥܕܡܐ ܕܢܓܗܬ
37 Уранці ж, як проминуло сп’яніння від вина в Навала, жінка його оповіла йому, що сталось, і серце його завмерло в ньому, і він став немов камінь.	37 ܘܗܘܐ ܕܟܕ ܢܓܗܬ ܘܢܦܨܗ ܚܡܪܗ ܚܘܝܬܗ ܐܢܬܬܗ ܦܬ̈ܓܡܐ ܗܠܝܢ ܘܡܝܬ ܠܒܗ ܒܓܘܗ ܘܗܘܐ ܐܝܟ ܟܐܦܐ
38 А через якихнебудь десять день Господь ударив Навала, й він умер.	38 ܘܗܘܘ ܐܝܟ ܥܣܪ̈ܐ ܝܘܡ̈ܝܢ ܘܡܚܐ ܡܪܝܐ ܠܢܒܠ ܘܡܝܬ
39 Довідавшися, що Навал умер, Давид сказав: «Благословен Господь, що постояв за мене, помстивши мою наругу, яку завдав мені Навал, і стримав свого слугу від злочину. Господь повернув злобу Навала на його ж голову.» Потім Давид послав сказати Авігайлі, що хоче взяти її собі за жінку.	39 ܘܫܡܥ ܕܘܝܕ ܕܡܝܬ ܢܒܠ ܘܐܡܪ ܒܪܝܟ ܗܘ ܡܪܝܐ ܕܕܢ ܕܝܢܐ ܕܚܣܕܝ ܡܢ ܐ̈ܝܕܝ ܢܒܠ ܘܠܥܒܕܗ ܚܣܟ ܡܢ ܒܝܫܬܐ ܘܒܝܫܬܗ ܕܢܒܠ ܐܗܦܟ ܡܪܝܐ ܒܪܝܫܗ ܘܫܕܪ ܕܘܝܕ ܘܡܠܠ ܒܐܒܝܓܠ ܕܢܣܒܝܗ̇ ܠܗ ܐܢܬܬܐ
40 От і прийшли слуги Давида до Авігайли в Кармель і сказали їй: «Давид послав нас до тебе, щоб узяти тебе собі за жінку.»	40 ܘܐܬܘ ܥܒ̈ܕܘܗܝ ܕܕܘܝܕ ܠܘܬ ܐܒܝܓܠ ܠܟܪܡܠܐ ܘܐܡܪܘ ܠܗ̇ ܕܘܝܕ ܫܕܪܢ ܥܠܝܟܝ ܕܢܣܒܟܝ ܠܗ ܐܢܬܬܐ
41 Встала вона, припала лицем до землі й сказала: «Ось твоя слугиня рабинею обмиватиме ноги слугам мого пана.»	41 ܘܩܡܬ ܘܣܓܕܬ ܥܠ ܐ̈ܦܝܗ̇ ܥܠ ܐܪܥܐ ܘܐܡܪܬ ܗܐ ܐܡܬܟ ܠܐܡܬܐ ܠܡܫܓܘ ܪ̈ܓܠܐ ܕܥܒ̈ܕܘܗܝ ܕܡܪܝ
42 Потім притьмом підвелася й, сівши на осла, разом із п’ятьма своїми дівчатами, що її супроводжували, пішла за Давидовими посланцями й стала йому за жінку.	42 ܘܐܣܬܪܗܒܬ ܘܩܡܬ ܐܒܝܓܠ ܘܝܬܒܬ ܥܠ ܚܡܪܐ ܘܚܡܫ ܥܠܝܡ̈ܬܗ̇ ܐ̈ܙܠܢ ܠܪܓܠܗ̇ ܘܐܙܠܬ ܥܡ ܡܠܐ̈ܟܘܗܝ ܕܕܘܝܕ ܘܗܘܬ ܠܗ ܐܢܬܬܐ
43 І Ахіноам узяв Давид із Єзреела, й вони обидві були його жінками.	43 ܘܠܐܚܝܢܥܡ ܢܣܒ ܕܘܝܕ ܡܢ ܐܝܙܪܥܝܠ ܘܗ̈ܘܝ ܠܗ ܬܪ̈ܬܝܗܝܢ ܢܫ̈ܐ
44 Тоді Саул віддав дочку свою Міхаль, жінку Давида, Палті, синові Лаїша, з Галліму.	44 ܘܫܐܘܠ ܝܗܒ ܠܡܠܟܠ ܒܪܬܗ ܐܢܬܬ ܕܘܝܕ ܠܦܠܛܝ ܒܪ ܠܝܫ ܕܡܢ ܓܠܝܡ