І Самуїла 5

¹ Філістимляни ж забрали ковчег Божий і принесли його з Евен-Езеру до Ашдоду.

² Взяли, отже, філістимляни ковчег Божий і внесли його в храм Дагона й поставили коло Дагона.

³ На другий день встали ашдодії вранці, ввійшли в храм Дагона — аж ось Дагон упав лицем до землі перед ковчегом Господнім. Взяли вони Дагона й поставили знову на своє місце.

⁴ Встали вони на другий день уранці, — аж ось Дагон упав лицем до землі перед ковчегом Господнім, а голова Дагона й обидві руки його лежать відбиті на порозі; оставсь тільки тулуб Дагона.

⁵ Ось чому жерці Дагона й усі ті, що входять у храм Дагона, не ступають на поріг Дагона в Ашдоді й досі.

⁶ Рука Господня налягла тяжко на ашдодіїв; Господь налякав їх вельми й вдарив боляками Ашдод і його область.

⁷ Побачивши, що таке діється, сказали мужі ашдодські: «Нехай ковчег Бога Ізраїля у нас не зостається, бо його тверда рука нависла над нами й над Дагоном, нашим богом.»

⁸ От і послали вони гінців і, зібравши біля себе всіх філістимлянських князів, мовили: «Що нам робити з ковчегом Бога Ізраїля?» І вирішили: «У Гат нехай іде ковчег Бога Ізраїля!» І перенесли туди ковчег Бога Ізраїля.

⁹ Тільки ж, як перенесли його, рука Господня налягла на місто, — жах був вельми великий, — і вдарила мешканців міста, від найменшого до найбільшого, і висипали на них боляки.

¹⁰ І відіслали вони ковчег Божий в Екрон, а екронії заголосили: «Перенесли до нас ковчег Бога Ізраїля, щоб погубити нас і народ наш!»

¹¹ Послали вони гінців і, зібравши всіх князів філістимлянських, сказали: «Відішліть геть ковчег Бога Ізраїля; хай повернеться на своє місце і не губить нас і народ наш!» Такий смертельний страх обняв місто: рука бо Божа вельми тяжко налягла на нього.

¹² Котрі не вмерли, були побиті боляками, так що зойк у місті здіймавсь аж до неба.