Суддів 20

Біблія	Revised Standard Version Catholic Edition
1 І двигнулися всі сини Ізраїля й зібралась уся громада, як один чоловік, від Дана аж до Версавії, і Гілеад-землі, перед Господом у Міцпі.	1 Then all the people of Israel came out, from Dan to Beer-sheba, including the land of Gilead, and the congregation assembled as one man to the LORD at Mizpah.
2 І голови всього народу, усіх колін Ізраїля, з’явились на зборах Божого народу: чотириста тисяч чоловік піхотинців, озброєних мечами.	2 And the chiefs of all the people, of all the tribes of Israel, presented themselves in the assembly of the people of God, four hundred thousand men on foot that drew the sword.
3 Сини Веніямина довідалися, що сини Ізраїля пішли у Міцпу. Сини Ізраїля ж говорили: «Скажіть, як сталось те ганебне діло?»	3 (Now the Benjaminites heard that the people of Israel had gone up to Mizpah.) And the people of Israel said, "Tell us, how was this wickedness brought to pass?"
4 І відповів левіт, чоловік замученої молодиці: «Прибув я в Гівеа Веніямина з моєю наложницею, щоб там переночувати;	4 And the Levite, the husband of the woman who was murdered, answered and said, "I came to Gibe-ah that belongs to Benjamin, I and my concubine, to spend the night.
5 та горожани Гівеа піднялись проти мене й обступили вночі хату, де я перебував; мене мали на думці вбити, а наложницю мою насилували так, що вона й умерла.	5 And the men of Gibe-ah rose against me, and beset the house round about me by night; they meant to kill me, and they ravished my concubine, and she is dead.
6 Тоді я взяв мою наложницю, порубав її на шматки та й Розіслав по всіх округах ізраїльського спадкоємства; бо вони вчинили ганебне та соромне діло в Ізраїлі.	6 And I took my concubine and cut her in pieces, and sent her throughout all the country of the inheritance of Israel; for they have committed abomination and wantonness in Israel.
7 Ось усі ви, сини Ізраїля, тут; тож розберіть цю справу й порадьте, що чинити.»	7 Behold, you people of Israel, all of you, give your advice and counsel here."
8 Піднявсь увесь народ, як один муж, і заявив: «Ніхто з нас не піде додому, ніхто не повернеться до хати!	8 And all the people arose as one man, saying, "We will not any of us go to his tent, and none of us will return to his house.
9 От що зробимо з Гівеа: підемо проти неї по жеребку.	9 But now this is what we will do to Gibe-ah: we will go up against it by lot,
10 Візьмемо з усіх колін Ізраїля по десятку чоловік з кожної тисячі, по тисячі з кожної десятки тисяч, і нехай вони подбають про харчі для людей, щоб ці пішли на Гівеа Веніямина та зробили з нею відповідно до ганьби, що вона вчинила в Ізраїлі.»	10 and we will take ten men of a hundred throughout all the tribes of Israel, and a hundred of a thousand, and a thousand of ten thousand, to bring provisions for the people, that when they come they may requite Gibe-ah of Benjamin, for all the wanton crime which they have committed in Israel."
11 От і зібрались мужі Ізраїля проти міста, як один муж, одностайно.	11 So all the men of Israel gathered against the city, united as one man.
12 І порозсилали коліна Ізраїля посланців по всьому коліну Веніямина сказати: «Що то за злочин між вами стався?	12 And the tribes of Israel sent men through all the tribe of Benjamin, saying, "What wickedness is this that has taken place among you?
13 Зараз же мусите видати нам тих нікчемних людців з Гівеа, а ми скараємо їх на горло й викорінимо ганьбу з Ізраїля.» Та веніяминяни не хотіли вволити волю братів своїх, синів Ізраїля.	13 Now therefore give up the men, the base fellows in Gibe-ah, that we may put them to death, and put away evil from Israel." But the Benjaminites would not listen to the voice of their brethren, the people of Israel.
14 Ба більше, вони позбиралися з інших міст у Гівеа, щоб виступити на війну з синами Ізраїля.	14 And the Benjaminites came together out of the cities to Gibe-ah, to go out to battle against the people of Israel.
15 І налічено того дня синів Веніямина з різних їхніх міст двадцять шість тисяч озброєних, опріч мешканців міста Гівеа, яких налічено сімсот добірних чоловік.	15 And the Benjaminites mustered out of their cities on that day twenty-six thousand men that drew the sword, besides the inhabitants of Gibe-ah, who mustered seven hundred picked men.
16 Між усіма тими людьми було сімсот добірних ліваків; кожен з них був здатний влучити камінцем із пращі у волос, не схибивши.	16 Among all these were seven hundred picked men who were left-handed; every one could sling a stone at a hair, and not miss.
17 Синів Ізраїля, без веніяминян, налічено чотириста тисяч чоловік, озброєних мечами, всі завзяті вояки.	17 And the men of Israel, apart from Benjamin, mustered four hundred thousand men that drew sword; all these were men of war.
18 Рушили сини Ізраїля й пішли в Бетел питати Бога й казали: «Хто з нас має виступити першим у бій із синами Веніямина?» Господь відказав: «Юда буде перший!»	18 The people of Israel arose and went up to Bethel, and inquired of God, "Which of us shall go up first to battle against the Benjaminites?" And the LORD said, "Judah shall go up first."
19 Двигнулися сини Ізраїля вранці й отаборились під Гівеа;	19 Then the people of Israel rose in the morning, and encamped against Gibe-ah.
20 потім сини Ізраїля виступили до бою проти веніяминян, ставши навпроти них лавою коло Гівеа.	20 And the men of Israel went out to battle against Benjamin; and the men of Israel drew up the battle line against them at Gibe-ah.
21 Виступили сини Веніямина з Гівеа та й поклали того дня двадцять дві тисячі ізраїльтян трупом.	21 The Benjaminites came out of Gibe-ah, and felled to the ground on that day twenty-two thousand men of the Israelites.
22 Але народ, мужі ізраїльські, наповнилися знову духом та й вишикувались до бою на тім самім місці, що першого дня,	22 But the people, the men of Israel, took courage, and again formed the battle line in the same place where they had formed it on the first day.
23 бо коли вони пішли були й стали плакати перед Господом у Бетелі до вечора й питали в Господа: «Чи виступати нам знову на синів Веніямина, нашого брата?» — Господь відказав: «Виступайте проти нього!»	23 And the people of Israel went up and wept before the LORD until the evening; and they inquired of the LORD, "Shall we again draw near to battle against our brethren the Benjaminites?" And the LORD said, "Go up against them."
24 І вдарили сини Ізраїля другого дня на синів Веніямина.	24 So the people of Israel came near against the Benjaminites the second day.
25 Але й другого дня вийшли веніяминяни проти них з Гівеа та й знов поклали трупом вісімнадцять тисяч синів Ізраїля, вояків, озброєних шаблями.	25 And Benjamin went against them out of Gibe-ah the second day, and felled to the ground eighteen thousand men of the people of Israel; all these were men who drew the sword.
26 Тоді сини Ізраїля всім військом знялися й пішли в Бетел, і сиділи там, плачучи перед Господом, і постили того дня до самого вечора, й приносили Господеві всепалення та мирні жертви.	26 Then all the people of Israel, the whole army, went up and came to Bethel and wept; they sat there before the LORD, and fasted that day until evening, and offered burnt offerings and peace offerings before the LORD.
27 І питали сини Ізраїля в Господа — бо там того часу був ковчег Божого свідоцтва,	27 And the people of Israel inquired of the LORD (for the ark of the covenant of God was there in those days,
28 й Пінхас, син Єлеазара, сина Арона, служив того часу перед ним і питався: «Чи наступати нам знову боєм на синів Веніямина, нашого брата, чи залишити?» І відказав Господь: «Наступайте, бо взавтра я дам їх у ваші руки!»	28 and Phinehas the son of Eleazar, son of Aaron, ministered before it in those days), saying, "Shall we yet again go out to battle against our brethren the Benjaminites, or shall we cease?" And the LORD said, "Go up; for tomorrow I will give them into your hand."
29 Тоді Ізраїль поставив засідку навколо Гівеа.	29 So Israel set men in ambush round about Gibe-ah.
30 Третього дня вийшли сини Ізраїля проти синів Веніямина й вишикувалися лавами до бою при Гівеа, як і за перших разів.	30 And the people of Israel went up against the Benjaminites on the third day, and set themselves in array against Gibe-ah, as at other times.
31 Сини Веніямина вирушили проти війська й віддалились від міста й заходились, як перші рази, класти декого трупом на шляхах, з яких один веде в Бетел, а другий на Гівеа, і вбили до тридцять мужів ізраїльських.	31 And the Benjaminites went out against the people, and were drawn away from the city; and as at other times they began to smite and kill some of the people, in the highways, one of which goes up to Bethel and the other to Gibe-ah, and in the open country, about thirty men of Israel.
32 Сини Веніямина думали собі: вони, мовляв, полягли перед нами, як і першим разом. А сини Ізраїля умовились: «Утікаймо, щоб відтягнути їх від міста на биті шляхи.»	32 And the Benjaminites said, "They are routed before us, as at the first." But the men of Israel said, "Let us flee, and draw them away from the city to the highways."
33 Схопились тоді мужі Ізраїля зо свого місця та й стали лавами під Ваал-Тамаром, а засідка Ізраїля вийшла зо свого сховку на захід від Гівеа.	33 And all the men of Israel rose up out of their place, and set themselves in array at Baal-tamar; and the men of Israel who were in ambush rushed out of their place west of Geba.
34 І наступило тоді на Гівеа десять тисяч добірного війська з усього Ізраїля, й зчинився запеклий бій. Та веніяминянам і на думку не спало, що на них насувається лихо.	34 And there came against Gibe-ah ten thousand picked men out of all Israel, and the battle was hard; but the Benjaminites did not know that disaster was close upon them.
35 І розбив Господь Веніямина перед Ізраїлем, і поклали сини Ізраїля того дня трупом двадцять п’ять тисяч і сто чоловік веніяминян, озброєних мечами.	35 And the LORD defeated Benjamin before Israel; and the men of Israel destroyed twenty-five thousand one hundred men of Benjamin that day; all these were men who drew the sword.
36 Нарешті сини Веніямина збагнули, що їх розгромлено. Мужі ізраїльські відступили перед Веніямином, бо звірились на засідку, що її поставили коло Гівеа.	36 So the Benjaminites saw that they were defeated. The men of Israel gave ground to Benjamin, because they trusted to the men in ambush whom they had set against Gibe-ah.
37 Кинулась та засідка раптом на Гівеа й, двигнувшись наперед, вибила лезом меча все місто.	37 And the men in ambush made haste and rushed upon Gibe-ah; the men in ambush moved out and smote all the city with the edge of the sword.
38 Між мужами ізраїльськими та тими, що сиділи в засідці, було умовлено, що дадуть знак: пустять угору великий дим над містом.	38 Now the appointed signal between the men of Israel and the men in ambush was that when they made a great cloud of smoke rise up out of the city
39 І от, коли мужі ізраїльські обернулись у бою, немов до втечі, веніяминяни заходилися класти їх трупом, поклавши щось із тридцять чоловік та думавши собі: розбили ми їх, мовляв, цілком, як у першому бою.	39 the men of Israel should turn in battle. Now Benjamin had begun to smite and kill about thirty men of Israel; they said, "Surely they are smitten down before us, as in the first battle."
40 Аж тут почав здійматися знак над містом, отой стовп диму, і, як озирнулись веніяминяни позад себе, то все місто полум’яніло під саме небо.	40 But when the signal began to rise out of the city in a column of smoke, the Benjaminites looked behind them; and behold, the whole of the city went up in smoke to heaven.
41 Обернулись тоді мужі ізраїльські, а веніяминяни настрахались, бо зрозуміли, що над ними зависла погибель,	41 Then the men of Israel turned, and the men of Benjamin were dismayed, for they saw that disaster was close upon them.
42 тож подались від мужів ізраїльських шляхом на пустиню. Але військо натискало на них, та й ті, що вискочили з міста, нищили їх зосередженим наступом.	42 Therefore they turned their backs before the men of Israel in the direction of the wilderness; but the battle overtook them, and those who came out of the cities destroyed them in the midst of them.
43 І обступили вони Веніямина й гнали його безупину, й били аж до місця, що проти Гівеа, на схід сонця.	43 Cutting down the Benjaminites, they pursued them and trod them down from Nohah as far as opposite Gibe-ah on the east.
44 Полягло тоді в Веніямина вісімнадцять тисяч чоловік, а все ж то були відважні вояки.	44 Eighteen thousand men of Benjamin fell, all of them men of valor.
45 Решта веніяминян пішла врозтіч у пустиню, на Ріммон-скелю, але ізраїльтяни на шляхах вистинали ще з п’ять тисяч чоловік і гналися за ними аж до Гідеону, вбивши з тих дві тисячі чоловік.	45 And they turned and fled toward the wilderness to the rock of Rimmon; five thousand men of them were cut down in the highways, and they were pursued hard to Gidom, and two thousand men of them were slain.
46 Усіх же веніяминян, що того дня загинули, було двадцять п’ять тисяч чоловік, озброєних мечами, й усі були вони хоробрі вояки.	46 So all who fell that day of Benjamin were twenty-five thousand men that drew the sword, all of them men of valor.
47 У пустиню ж завернуло й втекло на Ріммон-скелю шістсот чоловік, і сиділи вони чотири місяці на Ріммон-скелі.	47 But six hundred men turned and fled toward the wilderness to the rock of Rimmon, and abode at the rock of Rimmon four months.
48 Мужі ж ізраїльські обернулись назад проти синів Веніямина й вистинали лезом меча все місто, і людину, й скотину, й усе, що їм попалося; та й міста, що їм зустрілись, пустили вони з димом.	48 And the men of Israel turned back against the Benjaminites, and smote them with the edge of the sword, men and beasts and all that they found. And all the towns which they found they set on fire.